Презентація на тему:
Лисиця - жалібниця

ЛИСИЦЯ-ЖАЛІБНИЦЯ БАЙКА ЛЕОНІДА ГЛІБОВА

Біографія Леонід Іванович Глібов народився 5 березня 1827р. у селі Веселий Поділ на Полтавщині в родині управителя поміщицьким маєтком.

Біографія Дитинство його минало в селі Горби Кременчуцького повіту, куди переїхав батько разом зі своїм паном.

Біографія Початкову освіту він здобув удома за допомогою матері, а 1840 року вступив до Полтавської гімназії, де почав писати вірші і де виходить його перша збірка російською мовою «Стихотворения Леонида Глебова» (1847).

Біографія Після закінчення ліцею (1855) Глібов працює вчителем історії та географії в Чорному Острові на Поділлі, а з 1858 р. — у Чернігівській чоловічій гімназії, гаряче захищає прогресивні педагогічні методи.

Біографія Помер 10 листопада 1893 р. в Чернігові, де його й поховано на території монастиря Святої Трійці.

Біографія Широке визнання в українській літературі Глібов здобув як байкар. Усього він написав понад сотню творів цього жанру. Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром.

В честь його… Заснували Чернігівську обласну літературну премію імені Леоніда Глібова.

ЛИСИЦЯ-ЖАЛІБНИЦЯ(1891) У тихому гаю Лисичка щастя мала,  Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав,  І вдень, і ввечері там соловей співав,  І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: — От де по правді можна жить І доленьку хвалить,  В добрі кохаться, всіх любити,  Ніколи зла і кривди не чинити! — 

Лисиця-жалібниця. Якби ж то правдонька щербата не була,  То, може, й справді б так жила.  Раз на калині недалечке  Угляділа вона гніздечко; Сиділи пташки там. — Ох, — каже, — як не гріх котам  Таких малесеньких, безвинних не жаліти!  І їм же хочеться на світі жити...  Ну, вже коти! Десь на лихо вони Вродились, вражії сини, 

Лисиця-жалібниця. Не тільки вдень — вночі поживу бачуть,  Не бачать тільки, як горюють в світі, плачуть..  Зажерливих пройдисвітів таких Я перевішала б усіх... —  І жалібниця щось сказати ще хотіла,  Аж пташки із гнізда додолу якось ляп —  Лисичка зараз хап та хап —  Прехорошенько всіх поїла...  Як жалібно співати почала,  А он на що звела!

Лисиця-жалібниця. Лукавий чоловік словами нас голубить,  Неначе всіх і жалує, і любить,  Для правди, для добра живе, Як по воді пливе; А ближче придивись ти —  І видно, що виля хвостом: Помажу, мов, медком —  Солодше буде з'їсти.

Аналіз байки. Тема – зображення безтурботного життя у лисиці, яка вихваляється що вона добра, а інші злі, але насправді лисиця зла.

Аналіз байки Основна думка – підступність та хвалькуватість – страшні вороги людини.

До наступних зустрічей !!!