Презентація на тему:
Леся Українка (1871 – 1913)

Міністерство освіти і науки України ЗОШ І – ІІІ ступенів № 4 м. Жмеринки Урок - семінар Васютинська Людмила Володимирівна

Леся Українка (1871 – 1913) Довго щирими сими словами До людей промовлятиму я…

ознайомити учнів з життям і творчою діяльністю Лесі Українки; закріпити й поглибити вивчене про біографію Лесі Українки, розвивати усне зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова і шану до видатних людей України

“Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж поет, та тільки біда, що натура удіяла мені кепський жарт…” – писала Леся Українка у листі до М. Драгоманова. “…Я належу до тих людей, що коли бачать перед очима маленьку хмарку, то їм здається, що сонце погасло, а коли піймають промінь, то думають, що сонце прийшло жити до їх в саму душу, тільки чомусь я можу працювати переважно в хмарний час, а в сонячний роблюся здебільшого не здатною до виявлення себе в слові…”

Дитинство і юність Лесі Українки. Громадсько-політична діяльність. Творчість письменниці. Драма-феєрія “Лісова пісня”: а) багатопроблемність твору; б) тема та ідея повісті; в) сюжет; г) образи твору. 5. Драматична поема “Бояриня”: а) багатопроблемність твору; б) тема та ідея повісті; в) сюжет; г) образи твору. 6. Оцінка творчості Лесі Українки сучасниками.

Гостина в меморіальній квартирі Лесі Українки Робочій стіл Лесі Українки З братом Михайлом, 1880..1881рр. З матір’ю, 1897..1898рр. З Аріадною Драгомановою, 1895р. З тіткою Олександрою, 1906р. З родичами, 1905р. З сестрою Ольгою, 1896р.

Леся Українка поетеса драматург прозаїк перекладач учений-літературознавець фольклорист-етнограф громадський діяч поліглот журналіст видавець педагог публіцист

ТЕМАТИКА ТВОРІВ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Рік видання Назва видання, окремого твору Жанр Тема Лірика 1893 “На крилах пісень” збірка віршів Краса рідного краю. “Без надії сподіваюсь” вірш Пристрасна воля до активного життя. “Коли втомлюся я життям щоденним” вірш Всебічне викриття суспільства, впевненість у тому, що воно буде зруйноване. 1893-1894 “Стояла я і слухала весну” вірш Єдність людини і природи 1895 “І все-таки до тебе думка лине” вірш Любов до рідного краю, до народу, до мови 1896 “Слово, чому ти не твердая криця” вірш Роль і місце поста в суспільному житті 1901 “Мріє, не зрадь” вірш Прагнення поетеси до свободи, благання до долі допомогти народові 1903 “Дим” вірш Інтернаціональні мотиви 1904 “Напис в руїні” вірш Засудження царизму, уславлення народу 1905 Врші, присвячені С. Мержинському вірш Тема кохання

Рік видання Назва видання, окремого твору Жанр Тема Поеми 1893 “Давня казка” поема Тема служіння поета народові “Роберт Брюс, король шотландський” поема Боротьба шотландського народу проти англійських колонізаторів Драматургія 1905 “Осіння казка” драма Показ пролетаріату, який виступив за вільну працю проти самодержавства й експлуатації 1905 “В катакомбах” драма Ідея прометеїзму, свободи людського духу 1907 - 1909 “У пущі” драма Місце творчої людини в мистецтві та житті 1910 “Бояриня” драма Художнє відтворення на тлі сімейного життя й побуту козацької старшини та російського боярства суперечливих подій в Росії та Україні другої половини XVIII ст. 1911 “Лісова пісня” драма-феєрія Філософське осмислення та поетичне розкриття загальнолюдських проблем: добра і зла, прекрасного й потворного 1912 “Камінний господар” драма Перемога жінки над звабником і зрадником жіноцтва дон Жуаном, викриття анархо-індивідуалізму

“СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” драми-феєрії У "Лісовій пісні" виступають два світи: світ природи з її фантастичними істотами і реальний світ з постатями людей. Мистецтво композиції твору полягає у тонкому переплетінні фантастики з реальністю. Основний конфлікт підпорядкований головній ідеї - боротьбі за гармонійне вільне життя, за високу мрію, за вірність і красу, боротьбі проти сірості й буденщини, проти обмеженості й бездуховності. У першій дії починається конфлікт людини з природою. У ліс приходять люди. Лісові сили їм сприяють, а водяні намагаються шкодити. Ця "весняна" дія є дією зародження і цвітіння кохання "лісової царівни" Мавки і сільського хлопця Лукаша. Історія їхнього кохання становить сюжет твору. Пролог, яким відкривається "Лісова пісня", має значення заспіву, який вводить нас у світ казки. Створюючи відповідний настрій, пролог є водночас і проекцією майбутніх конфліктів. Уже тут сили природи, що уособлюють рух, волю, протиставлено силам застою.

У другій дії, яку можна назвати дією "пізнього літа", розвивається конфлікт: в душі Лукаша в'януть поезія і кохання до Мавки, і він зраджує ту, що є втіленням мрії й краси, а вибирає Килину — втілення буденщини, заземленості й банальності. Коли Лукаш посватав Килину, Мавка провалюється в підземелля "Того, що в скалі сидить". Це перша кульмінаційна вершина драми. Розв'язка "Лісової пісні" оптимістична — прекрасне не вмирає: воно є символом вічності. У третій дії, "пізньої осені", відбувається найбільша боротьба пристрастей. Тут людина стає звіром і знову людиною, тут Килина закляла Мавку в вербу. Але кохання перемагає смерть, вогонь палить усе нікчемне, зайве, очищаючи людину звільняючи її від пут буденщини. Особливістю сюжету "Лісової пісні" є те, що в ній ніби дві кульмінаційні вершини. Після першої кульмінації події не йдуть на спад.

ТЕМА ТВОРУ –оспівування поетесою духовного багатства рідного народу, його великих творчих можливостей, нездоланності потягу людини до високого і прекрасного. ІДЕЯ ТВОРУ – утвердження краси вільного незалежного духу, кохання і мрії, змістовного, гармонійного, як сама природа, людського життя.

Жанр твору драма - феєрія Драма Феєрія (гр. drama — дiя) твip художньої лiтеpатуpи, який життя й хаpактеpи геpоїв, гостpi конфлiки pозкpиває чеpез pозмови дiйових осiб (монологи, дiалоги, полiлоги) i пpизначений для сценiчного втілення. Має iндивiдуалiзовану мову пеpсонажiв i сценiчнi засоби. фантастична вистава

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ У "Лісовій пісні" можна виділити такі основні проблеми: - ідея боротьби за волю, за творче, щасливе, повнокровне людське життя; - засудження згубного впливу приватної власності на людину; - проблема вірності, світлого і чистого кохання; - проблема людського щастя; - роль мистецтва в житті людини; - ставлення людини до природи; - вічність життя і матерії.

ОБРАЗИ ТВОРУ Мавка пісенна вродлива мрійлива ніжна щира вразлива любляча терпляча стримана

Лукаш корисливий щирий поетична душа має хист до мистецтва лицемірний допитливий

Дядько Лев розуміє природу поетичний перебуває в гармонії з природою мудрий безкорисливий

Килина і матір Лукаша черствість грубість егоізм дисгармонія з природою лицемірство

Взаємозв’язок людини і природи лісовик Дядько Лев Килина мати Лукаша дуб Символи волі, вічності, могутності Що символізує образ зрубаного дуба? гармонія турбота безкорисливість жадібність

“СЮЖЕТНИЙ ЛАНЦЮЖОК” драматичної поеми Експозиція – знайомство родини козацького старшини Олекси Перебійного з сином його бойового побратима Степаном – боярином. Розвиток дії – життя головної героїні в Москві, її неможливість вжитися в роль боярині. Зав'язка – згода Оксани на одруження. Розв'язка – спустошення молодої української патріотки, готовність прийняти смерть як невідворотність долі. Кульмінація – усвідомлення Оксаною власної бездіяльності, докір Степанові з приводу своєї і його пасивності.

ТЕМА ТВОРУ –"Бояриня" побудована на матеріалі української історії - XVII століття доби Руїни і гетьмана Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату та хотів об'єднати Україну. ІДЕЯ ТВОРУ – духовно повноцінне здорове життя людини не можливе без волі і без служіння батьківщині.

Жанр твору драматична поема Драма Поема (гр. drama — дiя) твip художньої лiтеpатуpи, який життя й хаpактеpи геpоїв, гостpi конфлiки pозкpиває чеpез pозмови дiйових осiб (монологи, дiалоги, полiлоги) i пpизначений для сценiчного втілення. Має iндивiдуалiзовану мову пеpсонажiв i сценiчнi засоби. (від грец. ποίημα — твір) —ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Драматична поема – переважно невелика за розміром віршована п'єса, в якій поєднується драматичне й ліричне розкриття теми, виклад матеріалу відзначається лаконізмом, вся увага зосереджена на розкритті ідейного конфлікту а момент його найбільшого загострення.

ПРОБЛЕМАТИКА ТВОРУ      У «Боярині" можна виділити такі основні проблеми: - людина і епоха; - родина і держава; - добро і зло; - батьки і діти; - вірність і зрада; - відповідальність за долю Батьківщини

ОБРАЗИ ТВОРУ Оксана Зовнішність, риси характеру Вродлива, щира, смілива, романтична натура, добра, готова завжди прийти на допомогу. Вона здатна на щире, незрадливе кохання, на самопожертву заради коханого. Відчуває відповідальність за долю України і провину за власну “пасивну зраду” Ставлення інших до героїні Її люблять усі: дівчата-братчиці, батьки, брат, степан, свекруха, Ганнуся Вчинки Їде разом з коханим до чужої і далекої Москви, ділить з ним усі труднощі, намагається не нарікати на долю. Справою честі є для неї допомога дівчатам-братчицям Ставлення героїні до інших Поважає думку інших людей, їй подобається, що Степан має “чисті” руки. Прагне допомогти братчицям. До свекрухи вона ставиться як до рідної матері, до Ганнусі – як до сестри чи подруги. Не може зрозуміти росіян та їх звичаї – вони чужі їй.

Степан Зовнішність, риси характеру Молодий, красивий московський боярин, українець за походженням. Освічений, розумний, але поміркований, вважає за краще служити цареві, сподіваючись на деяке покращення життя народу, здобуте покорою, послухом. Понад усе прагне миру. Часом здається, що він боїться, причому не тільки за близьких та рідних Ставлення героя до інших Любить Оксану, піклується про матір та сестру, щиро сподівається допомогти українцям, проте нерішучий Вчинки героя Одружується з українкою, любить дружину, поважає матір і сестру; вірить, що може допомогти Україні вірною службою цареві. Забороняє Оксані спілкуватися з земляками, допомагати їм і навіть відповідати на лист, боячись розправи царя Ставлення інших до героя Перебійний засуджує його примиренську позицію, службу московському цареві; гість з України сподівається на допомогу. Для Оксани – він коханий чоловік; для матері й сестри – опора й захист; для московського царя – “холуй”

Степана родина Мати Степана До Росії переїхала на старості літ і, хоча їй важко, мусить пристосовуватися, не нарікає на долю. Турбується про невістку як про власну дочку Ганнуся Єдина у творі спокійно сприймає необхідність жити в Москві, оскільки Україну не пам’ятає, дивується розповідям Оксани про українські звичаї

Ти себе Українкою звала. І чи краще знайти ім’я Тій, що радістю в муках сіяла, Як вітчизна велика твоя! М. Рильський. Нехай зорі в світах таємних Не ллє вже сяйва й не живе, Та промінь ще в проміннях темних До нас з країв ясних, надземних Ясною хвилею пливе. І довго, довго литись буде На землю промінь золотий, І скільки снів кине в люде, І скільки струн він в душах збуде… І ляже сам, як шлях святий. Олександр Олесь