Презентація на тему:
ІВАН ДРАЧ "ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА"

Чорнобиль б’є на сполох За поемою Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Автор презентації: Голуб Ірина Володимирівна м.Мелітополь

Ти чорний біль! Чорнобиль! Ти у моїй крові! М. Сом

Завдання уроку Познайомитися з названим твором І.Драча, проникнутися філософським роздумом поета про долю рідної землі з метою збереження її від наступних трагедій. Квітень 1986 року…Гарний сонячний день… У чарівному Поліському краї, на північ від Києва, матері гуляли з немовлятами… росли дерева, розцвітали квіти, тихо сходила веселка, ніжно гладила дитину по голівці рідна рука. І так же тихо святе слово “мама” приходило на вуста промінцем лагідної усмішки, листочком вишні, пелюсткою квітки, радістю веселки, лагідністю руки і вечірньою молитвою. Рідна мати і рідна Україна - два крила любові, два крила, що несли українську душу через віки і не в’янули у вічному польоті, бо тримала їх на світі материнська любов. Та радість і горе завжди ходять поруч (звучить тривожний дзвін). Так і того квітневого дня 1986 року. “Мирний” атом Чорнобильської АЕС вибухнув. Стогоном вирвалося з грудей одне слово - “Мамо!” То подає голос наша душа, то мати захищає свою дитину, то плаче наша рідна земля, і виколисане перше слово немовляти являється із-за завіси літ ангелом-хранителем в образі матері, щоб захистити і свою дитину, і свою землю, і все живе… Зболене серце поета-мислителя Івана Драча підхоплює цей стогін і виливається рядками твору “Чорнобильська мадонна”, що ввійшов до книги “Храм сонця”. Вийшла ця книга незабаром після трагедії - в 1988 році.                 

Біда розчинилася не лише в повітрі, у воді сільських криниць і красеня Дніпра, не тільки в молоці корів та зеленій красі лісів і садів, вона розчинилася в людях; в душах тих, кому не байдуже майбуття української землі. Серед цих людей — талановитий, неповторний поет Іван Драч.

В науці і мистецтві вже порушувалося питання: куди йдемо. Це було ще задовго до чорнобильської трагедії. Світ попереджали вчені і Вернадський, і Капиця. А за півтора десятиліття до біди свою стурбованість висловив Андрій Тарковський. Розуміння біди, яка може прийти на землю, він втілив в образ Кельвіна — одного з головних героїв фільму «Солярис».

Твір складається з таких частин: 1) “Пролог”; 2) “Солдатська мадонна”; 3) “Вічна материнська елегія”; 4) “Соловейко розбійник”; 5) “Примітивний портрет складної людини”; 6) “Епілог”.

Поема має своєрідну композицію, цементує її в єдине ціле наскрізний образ Мадонни, що сприймається читачем як образ Марії, матері Христа. Та Драч інтерпретує ці образи по-своєму: Марія, Марія Та Марія не та. Та зродила Христа, Ця — антихриста. Так, син Марії пішов на муки за народ, діти ж сучасних Марій розтинають свій край, бо їх мислення спримітизоване. Вони — діти епохи, що ігнорувала моральними началами, забувала роль історії, культури в житті народу, епохи, яка губила духовність. Саме ця епоха народила людей, які не хотіли відповідати за свої вчинки, бо керувалися в житті байдужістю і безвідповідальністю.

Зачитайте, будь ласка, початок твору. Як зболено пише поет, так з болем воно проходить через наше серце. А передає все це Іван Федорович за рахунок повторення приголосних звуків, подібних за звучанням. Такий прийом у літературі називається алітерацією. Цей художній прийом найчастіше зустрічається в народній творчості. Змальовуючи жахливі події Чорнобильської трагедії, І.Драч скоряє, звіряє, розбурхує все в нашій свідомості, не дає відійти в небуття тому, що було. Не можемо, не маємо права забути жахи Чорнобиля.

ДАВАЙТЕ ПОМІРКУЄМО Зачитайте: Ідемо до маминих сивин крізь літа тривалої розлуки, щоб почути ніжне: “Здрастуй, син…” і відчути найтепліші руки. (В .Кулик) Діти плачуть, і плачуть дерева. У мами не очі, а дві сльози. (І.Драч). ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ЦІ РЯДКИ?

ДАВАЙТЕ ПОМІРКУЄМО Іван Драч вливає в контекст такі слова: “Вирви над Прип’яттю, паморозь сиву бузку посивілого (не білого, не світлого, а посивілого, як людина, що перенесла велике горе). Такий прийом у літературі, коли сутність, особливості одного явища розкриваються через перенесення на нього схожих ознак і властивостей іншого явища, називається метафорою. При цьому прямі ознаки предмета поєднуються з переносними. І як висновок роздумів: Я заздрю всім, у кого є слова, Немає в мене слів. Розстріляні слова. Мовчання тяжко душу залива. Ословленість - дурна і випадкова. Я заздрю всім, у кого фарби є – Жагучі коні з дикого мольберта. До мене жодна фарба не встає, Сховавши в сіре суть свою роздерту. Я заздрю всім, до кого лине звук, - лічильник Гейгера пищить так потойбічно. На кожній арфі чистить дзьоба крук І “Never тоге”кує мені стоїчно. Повторення однакових слів на початку рядка строфи, на початку строф називається анафорою. Кінець частини - знову алітерація (нагромадження приголосних звуків). Яку основну думку несе цей основний прийом?

Розглянемо частину, що має назву “солдатська мадонна”: Мертва зона… Більше року метляєшся На балконах пропаща білизна, Більше року сотається Любов молода ненависна… Як бачимо, знову використовується уже відомий художній прийом - анафора. Будь ласка, діти, прочитайте уривок з поеми, де виведено образ босих ніг. Чому так сильно звучить він у творі? (Бо босими ногами була протоптана рідна земля, яка надає енергії, несе життя в цю мертву зону). Згадайте Г.Сковороду. Він сходив босими ногами всю Україну. Вона надавала йому сил, наснаги. Для старої людини кинути землю - значить зрадити її. все живе тягнеться до рідної домівки.

ОСМИСЛЕННЯ НИЗВИ ТВОРУ Чорнобильська мадонна - це конкретна особа - образ жінки - матері, що зросла на рідній землі; і мати - Україна, уражена вибухом Чорнобильської АЕС. І.Драч говорить, що трагедія Чорнобилем бігла, а значить, перетворила рідну землю на Чорнобильську мадонну, образ якої від конкретної особи переростає до узагальнюючого образу України.

Хто така мадонна? Це Богородиця. Мати Ісуса. Коли була збудована Чорнобильська атомна електростанція, то її леліяли, як мадонну, бо вона була наймогутніша, найпотужніша в світі. І раптом мирний атом вибухнув. Чому так сталося? Та тому, що було допущено при її зведенні ряд помилок, допущена безвідповідальність. І за це - розплата матері-України, всього народу.

Подивіться на текст-опору “Дерево життя”. Розкрийте його філософський зміст. З давніх-давен людям відомо “дерево життя”. Це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший листочок - символ минулого часу. Другий - сучасного. Третій - майбутнього. І як продовження цих слів народної мудрості звучить другий текст-опора: Все навколишнє - це наслідки минулих подій. А в тому, що відбувається зараз, народжується майбутнє. Він і підбиває підсумок усього сказаного. І, нарешті, розглянемо останню частину твору - епілог. Прокоментуйте, будь ласка, слова: Несе сива чорнобильська мати Цю планету…Це хворе дитя!

Закріплення матеріалу Отже, який жанр твору? Поема - це великий поетичний оповідний твір, в переносному значенні це що-небудь прекрасне, величне, піднесене, що глибоко впливає на почуття, уяву (за “Тлумачним словником української мови” під редакцією І.Білодіда). А може, саме переносне значення жанру дало підставу критикам доповнити жанр твору, назвавши поемою-трагедією, або скорботною піснею. Трагедія - у переносному значенні це велике горе, нещастя, загальнонародне чи особисте, спричинене гострим, непримиренним конфліктом. Скорботна пісня - це пісня, пройнята скорботою, смутком, тугою…

ТЕМА ПОЕМИ Це показ страшної трагедії людства -Чорнобильської трагедії. Яка ідея твору? Це засудження винуватців, з халатності яких “мирний атом” вибухнув, розносячи смертоносну радіоактивну хмару. “Чорнобильська мадонна” увійшла до книги “Храм сонця”. Храм - це область, сфера якихось духовних цінностей. Сонце - в розумінні І.Драча - це мірило любові, надії, ніжності, правди, всього чистого. Це скоріше не астрономічна одиниця, а мірило морально-етичної оцінки. Отже, чому автор вносить твір у збірку “Храм сонця”? Він хоче цим показати Чорнобильську трагедію не як констатацію фактів, а як нагадування того, що було і щоб ніколи не повторилося подібне горе.

Життєве кредо І. Драча: Жити. Творити. Світ берегти. Світити людині на цілі світи. Холонуть зірки. Але чуйно і зірко, Лиш ти не холонь-бо Людинонько-зірко!               

Висновок уроку 1) Продовження традиції Т.Шевченка та народних дум при зображенні матері-страдниці; 2) Сповненість поеми пекучим болем, гіркими роздумами, турботою про майбутнє людства, збереження природи; 3) Нагнітання жахливого, поєднання його глибоким ліризмом; 4) Ненависть до винуватців аварії, гнівний осуд їхніх непродуманих дій, неуцтва, кар’єризму; 5) Поліфонізм поетичних регістрів - від високого до побутового, від лірики до інвективи - гострого, викривального виступу проти когось або чогось, гостре звинувачення.

Коли академіка Д. Лихачова спитали, в чому він бачить смисл життя, він відповів: «Природа творила людину мільйони років. Давайте ж. поважати цю роботу. Проживемо життя достойно, підтримуючи все створене і протистоячи всьому руйнівному в житті».

Люди Землі! Дбайте про рідну матір свою, рідну Україну, пам'ятайте, що «звізда Полин» нам послана з XXI віку як грізне попередження. Замислитись треба усім, поки ще не пізно.