ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Уривок з етюду М. Черемшини «Добрий вечір, пане брате!» Жайворонки злетілися і над дитиною збили крильцями та й заголосили, аж дєдя і мати жахнулися... Дєдя казали, що укрутили би жайворонкам в'язи за того, що дитині ворожуть жайворончину долю... ...Із криничок вилетів вітрець і обкрутився над дитиною, та й прикликав хмари, і закрив сонце перед її оченятами. А відтак прилетіли чорні птахи та й все поле вкрили і закря кали. Розгримілися громи — і земля під пшеницями задрижала, заблискали блискавиці — і його долю над селом виписували, розіллялися води — і його щастя споліскували та й у ріку за бирали... Збоялися за дитину жайворонки і хотіли її крильцями на крити. Але мама поклали її у пазуху та й тулили до свого серця і пла кали, що небо із бурею на її дитину змовилося та її керваву до рогу призначило. А як заклекотів кований віз і дєдя везли у село і маму, і ди тину, то жайворонки летіли мокріські за возом і так, жалібно спі вали, що всі села на дорогу повиходили. Мужики прижмурювали свої глибокі очі і розпізнавали, що цю дитину птахи у неба випросили, аби ввесь смуток із сіл зібрала та. й аби його буйним вітром вгору передала. Та й казали, що цей хлопець буде сонечком села гріти і землю дощиком росити.
Запитання Коментуючи яскраві символічні картини пейзажу, подані в етюді, скажіть, яке майбутнє пророкувала природа ново народженому хлопчику? Як ви розумієте слова останнього абзацу?
Народився Василь Семенович Стефаник 14 травня 1871 року в с. Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина.
Родина жила заможно. Хоча під час пожежі у великодню п’ятницю 1911 року в родини згоріла хата. Проте мати винесла подушку, в якій були зашиті гроші. Так рід Стефаників знову залишився багатим. Семен натомість побудував ще більший будинок, який стоїть і донині. Зараз там знаходиться меморіальна частина музею.
Запитання Які особливості вдачі майбутнього письменника можна було визначити вже в дитинстві?
У 1880 році Семен Стефаник відвіз хлопчика в Снятин, де Василя зарахували до другого класу міської школи. «Тут мене почали бити, хоч дома мої батьки ніколи мене не били».
У 1883 році Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї «Я пішов від мами у біленькій сорочці, сам білий. З білої сорочечки сміялися. Кривдили мене і ранили, я ходив тихонько, як біленький кіт, аби паничики не чули. Я чув свою підлість за тихий хід і кров моя діточа з серця капала…»
«Писати я почав дуже рано, ще в гімназії, та величезний талант Мартовича просто паралізував мене, і я ніколи не признавався, що я також письменник».
У 1890 році Стефаник у зв'язку із звинуваченням в нелегальній громадсько-культурній роботі змушений був залишити навчання в Коломиї і продовжити його в Дрогобицькій гімназії. Там він брав участь у громадському житті, став членом таємного гуртка молоді, особисто познайомився з Франком, з яким потім підтримував дружні зв'язки.
Після закінчення гімназії (1892) Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замість студіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова.
Сімейні драми В останній рік навчання в Дрогобицькій гімназії помирає старша сестра Марія, що була для Василя і вихователем, і другом-порадником. У 1899 році помирає перша любов Василя — Євгенія Бачинська. Туберкульоз знищив її. У 1890 році Василь втратив матір Оксану. Весілля батька з Василевою ровесницею.
Творчість письменника першого періоду На сторінках газети “Праця” у 1897 році під редакцією Вячеслава Будзиновського з’являються перші новели Стефаника, які одразу засвідчують, що в літературу прийшов неперевершений майстер. Пан Морачевський береться за переклади творів покутянина на польську мову. Він уже має успіх як письменник.
1899 У Чернівцях вийшла у світ перша збірка новел — «Синя книжечка», яка принесла Василю Стефанику загальне визнання, була зустрінута захопленими відгуками найбільших літературних авторитетів, , серед яких, крім І.Франка, були Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, стала помітною віхою в розвитку української прози. Автор «Синьої книжечки» звернув на себе увагу насамперед показом трагедії селянства.
1900 Вийшла друга збірка Стефаника — «Камінний хрест». У другій збірці головне місце займає тема, що хвилювала письменника протягом усього творчого життя, — одинока старість, трагедія зайвих ротів у бідних селянських родинах.
1901 Вийшла в світ третя збірка новел В.Стефаника — «Дорога», яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану: «Давнина», «Вістуни», «Сон», «Озимина», «Злодій», «Палій», «Кленові листки».
1905 Вийшла в світ четверта збірка письменника — “Моє слово”. В ній уперше була надрукована новела “Суд”, яка завершує перший період творчості Стефаника.
26 січня 1904 року Василь Стефаник одружився з Ольгою Гаморак, надзвичайно розумною, делікатною і мужньою дівчиною з прогресивної сім'ї. Її батько високо цінував творчість зятя і після прочитання «Синьої книжечки» сказав: «Не пиши так, бо помреш». Сімейне щастя Стефаника тривало всього десять років. У лютому 1914 року Ольга померла, залишивши Василеві дрібних діток — трьох синів: Семена, Кирила та Юрія.
Більше 10 років творчого мовчання Після творчих успіхів надходить і затишшя. У 1905 році Стефаник надовго перестає писати, і з 1908 до 1918 року стає послом до австрійського парламенту. Про його діяльність на посаді розповідають численні матеріали та листи, які він адресував імперським чиновникам та допомагав селянам вирішувати їхні справи.
Запитання Ми висловлювали свої думки про Стефаника-сина, про Стефаника-людину, Стефаника-батька. Що ви можете сказати про Стефаника-громадянина?
Другий період творчості У 1925 році з'явилася нова збірка новел «Земля». Вона засвідчила, що письменник не втратив майстерності.
1916р. Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам'яті Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (“Діточа пригода” і “Марія”) склали п'яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р.
1927-1933 Василь Стефаник публікує більше десяти новел. 1935-1936 В останні роки життя В.Стефаник пише автобіографічні новели, белетризовані спогади.
В. Стефаник написав 72 новели, писав публіцистичні статті. А ще листи, які самі по собі — маленькі драми. Така його творча спадщина.
Помер В. Стефаник 7 грудня 1936 р. у Русові від серцевого нападу. За заповітом митця поховали в рідному селі, поруч із могилою матері, адже відчуваючи подих смерті, він не раз повторю вав: «То, небожата, мені вже треба йди до моєї мами». Похорон був настільки великий, що такого Русів з всю свою історію не пам’ятав.
Як ви вважаєте, чи справедливо Микола Шудря назвав Василя Стефаника “Бетховеном українського слова”?
Схожі презентації
Категорії