Презентація на тему:
Фольклор

Роль і місце літератури в житті нації. Розвиток літератури. Творча індивідуальність митця Книга є альфою та омегою будь-якого знання, початком кожної науки. С.Цвейг Click to edit Master title style

Література – це складна система, що живе й розвивається за своїми законами. Національна література – це література кожного конкретного народу. Світовий літературний процес – невід’ємна частина культурно-історичного процесу людства – об’єднує літератури різних народів.

Основний закон життя — його постійний розвиток. Цей закон спостерігаємо і в літературі. У різні історичні епохи її стан постійно змінювався, вона мала здобутки і втрати. Цей розвиток назвали літературним процесом. Літературний процес Літературний процес — різноманітне історико-мистецьке явище, яке характеризується змінами у стилях і напрямах художньої творчості, у виражально-зображувальній системі художніх засобів, у тематичній і жанровій своєрідності творів тощо.  НА РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ ВПЛИВАЮТЬ ЧИННИКИ: Зовнішні Внутрішні Розвиток суспільства, культури та мистецтва, стан розвитку людської свідомості, філософської думки, релігії, історична ситуація, вплив фольклору Закони художньої літератури, розуміння краси у певну добу, перебіг літературного життя, розвиток і взаємодія родів і жанрів, традиції та новаторство митців

Художня література - це… частина літератури, сукупність писаних і друкованих творів певної епохи, народу, людства; різновид мистецтва слова, що описує дійсність художніми образами. Функціями художньої літератури є… пізнавальна (дає відомості про світ, природу, людину, культуру); виховна (формує особистість читача, його культуру); розвиваюча (розвиває пам’ять, увагу, мислення); світоглядна (формує світогляд читача); комунікативна (розвиває мовлення, формує його культуру); гедоністична (художня література приносить насолоду); естетична (розвиває естетичний смак читача). Click to edit Master title style

РОДИ ЛІТЕРАТУРИ ЖАНРИ ЛІТЕРАТУРИ ЛІРО-ЕПОС ЕПОС ЛІРИКА ДРАМА

Розвиток української літератури

Творча індивідуальність митця Митець – той, хто пише художні твори. Особа, для якої літературна діяльність є професією. Індивідуальний стиль – це специфіка письма автора, його характерні мовні особливості, неповторне емоційне забарвлення.

Теорія літератури Контекст (від лат. contextus — сплетення, з’єднання) — система значень та понять, яка виражає незмірно більше, ніж безпосередній сенс слів, які її складають. Контекст визначає єдність смислового змісту та мовленнєвої форми, закінченість смислового забарвлення, виражає ставлення того, хто говорить, до того, про що говориться. Аналіз художнього твору — з’ясувати історію його написання, ідейно-тематичне спрямування, особливості жанру, композиції, сюжету, охарактеризувати образи. Розрізняють аналіз прозаїчного і поетичного творів.

План аналізу художнього твору Автор, назва твору. Історія написання твору. Життєва основа твору. Жанр твору. Тема та ідея твору. Персонажі (позитивні, негативні), їх роль у розкритті ідеї твору. Сюжет і композиція. Роль позасюжетних елементів (описи, роздуми тощо). Мова твору та окремих персонажів. Позиція автора щодо зображуваних у творі подій. Ваше ставлення до твору.