Презентація на тему:
"Електричка на Великдень" Олександр Ірванець

«Електричка на Великдень» Олександр Ірванець КВІТЕНЬ 2020 КОХНО АНАСТАСІЇ

02 У п’єсі «Електричка на Великдень» саме автор рухає дію. Від опису типової атмосфери вокзалу (звуки, динаміка, поведінка пасажирів) О. Ірванець звужує простір оповіді до одного вагона

03 Нетиповим є відсутність на початку твору поіменованих діалогів та одночасно з цим опис перших зіткнень між пасажирами електропотяга. Не називаючи дійових осіб, автор повідомляє особливості їхньої зовнішності, манери спілкування та поведінки. Створена автором картина має негативне естетичне забарвлення, в основі якого лежить асоціальна поведінка персонажів.

04 Реалістичності зображуваному додає використання зниженої лексики як у репліках дійових осіб, так і в ремарках. Зближення зображуваного з реальним життям здійснюється також за допомогою введення в оповідь епізоду з появою циган.

Дія концентрується навколо чотирьох персонажів: Штиря Мультика Толяна Цигана Очевидно, що її членування відбувається за допомогою оголошення зупинок електропоїзда.

Великдень проходить лейтмотивом через зміст п’єси. Символами свята стають звуки дзвонів та церковний спів, які долинають вздовж руху персонажів селами України. Контрастом до сакральних та піднесених атрибутів Великодня стає проспівана іронічна строфа Мультика. Дисгармонійним виступає контекст обговорення релігійних вірувань різних народів на фоні приземлених бажань колишніх в’язнів. 06

У зв’язку з тим, що четвірка прагне реалізувати свої бажання за рахунок інших пасажирів вагона, розширюються уявлення реципієнтів про представників інших суспільних класів та професійних спрямувань. Зіткнення, що відбувається між Мультиком та хлопцями в пуховиках завершується переходом останніх в інший вагон, щоб уникнути можливої зустрічі з міліціонерами.

У спілкування з V. Kachmarsky та її тіткою четвірка проявляє грубість, нахабність, самовпевненість, глузування. Саме в цьому епізоді автором вводиться ігрове та фантастичне розв’язання зіткнення жінок з чоловіками. V. Kachmarsky викликає через переговорний пристрій в електричці американського президента, який відповідає їй та висилає на її порятунок «двоє здоровецьких негрів у формі американських десантників» Жорстокими виявляються колишні в’язні і до тих, хто приходить їм на допомогу: «Шо, добрий? Зжалився, угостив сигаретками?..»

У ремарці автор чітко членує просторове розгортання дії. Під час спілкування Штиря з Андрієм актуалізується тема Великодня, яка паралельно розгортається в двох площинах: «Андрій. Пасха сьогодні. Он у селі церкву видно… хресний хід… (Вказує очима за вікно.) Штир. Да-а… Щас прийдуть домой, самогоночки вріжуть, крашанками розговіються. Великий празник!..». Андрій підкреслює наявну невідповідність між соціальним статусом Штиря та особливостями його спілкування. Штир розкриває причини дисгармонії в спілкуванні між його товаришами та Андрієм: «Вони тобі не простять уже того, шо ти з ними робу не носив і баланду не хлябав, на розвод не строївся. Ти для них не чєловек».

Найяскравішого вияву ігровий компонент змісту простежується в інсценуванні суду над кривдниками Андрія, який супроводжується церковним співом.

11 Кульмінація полягає у впізнаванні в одному з кривдників брата Толяна, що надає драматичного відтінку п’єсі. Незважаючи на наявність значної кількості зіткнень протилежно налаштованих пасажирів електропотяга, у творі відсутній головний конфлікт.