Презентація на тему:
ВИКЛАДАННЯ “ШВЕЙНОЇ СПРАВИ” У 7-9 КЛАСАХ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ

ДИДАКТИЧНІ ОСНОВИ ВИКЛАДАННЯ “ШВЕЙНОЇ СПРАВИ” У 7-9 КЛАСАХ СЕРЕДНЬОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНІХ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИХ СИСТЕМАХ

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1Особливості трудової підготовки школярів в сучасних умовах РОЗДІЛ 2Аналіз змісту швейної підготовки школярів у 7-9 класах 2.1. Цілі швейної підготовки 2.2. Структура програми “Швейної справи” для учнів 7-9 класів 2.3. Встановлення системи внутрішньо-предметних і міжпредметних зв’язків у змісті “Швейної справи”

РОЗДІЛ 3. Характеристика сучасних технологій виготовлення одягу 3.1. Підготовчо-розкрійні процеси швейного виробництва 3.2. Застосування прогресивного обладнання як передумова підвищення продуктивності швейного виробництва та поліпшення якості виготовлення одягу 3.3. Інноваційні, уніфіковані та комп’ютерні технології виготовлення різних видів одягу

РОЗДІЛ 4. Традиційні та інноваційні методики викладання окремих тем з “Швейної справи” у 7-9 класах 4.1. Урок як традиційна форма організації навчання при вивчення “Швейної справи” 4.2. Робота малими групами як елемент проектування технології при вивченні теми: “Жакардове в’язання. Основні види орнаментів для жакардового в’язання” 4.3. Ділова гра як метод активного навчання старшокласників

4.4. Методи ситуації при вивченні теми: “Поясні вироби. Виготовлення спідниці” 4.5. Розробка творчого проекту з “Швейної справи” 4.6. Методи контролю знань учнів з “Швейної справи” РОЗДІЛ 5. Штучне освітлення в приміщенні ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

ВСТУП Кардинальні зміни політично-економічної ситуації в Україні, а також невпинний рух науково-технічного прогресу вимагають від членів сучасного суспільства вміння швидко реагувати на нові обставини, вдосконалювати їх та використовувати з максимальною користю з метою покращення якості життя. Тому кожна людина, яка вступає в самостійне життя, повинна прагнути здобути сучасну освіту, набути різнобічних технологічних та економічних знань, що дозволять їй бути готовою до трудової діяльності. Формування творчої активності, ініціативи у молодого покоління нашої країни в період її становлення, соціально-економічних перебудов і глибоких кризових явищ в суспільстві є найбільш важливою проблемою сучасності.

Тому тема даної роботи, в якій передбачається аналіз змісту, форм та методів навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі”, а також розробка способів впровадження інноваційних технологій стосовно вдосконалення процесу навчання є актуальною. Мета роботи – розробити та обґрунтувати деякі елементи, що сприяють вдосконаленню змісту та методів навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі”. Об’єкт дослідження – процес навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі” з використанням інноваційних технологій. Предмет дослідження – відбір, аналіз, розробка, обґрунтування та експериментальна перевірка деяких елементів вдосконалення змісту та методів навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі” з використанням інноваційних технологій.

Робоча гіпотеза: якість знань та вмінь учнів значно поліпшиться, якщо: будуть відібрані, проаналізовані зміст та методи навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі” і виявлені шляхи їх вдосконалення; на основі вказаного аналізу будуть розроблені, обґрунтовані та експериментально перевірені елементи вдосконалення змісту та методів навчання учнів 7-9 класів “Швейній справі” з використанням інноваційних технологій. Завдання дослідження: 1. На основі вивчення літературних джерел, досвіду вчителів загальноосвітніх шкіл, навчальних програм визначити особливості трудової підготовки учнів 7-9 класів середньої загальноосвітньої школи.

2. Проаналізувати зміст і структуру програми зі швейної підготовки учнів 7-9 класів та виявити елементи їх вдосконалення. 3. Дати характеристику сучасним технологіям виготовлення одягу та ефективність запровадження інноваційних, уніфікованих та комп’ютерних технологій. 4. Дослідити традиційні методики викладання розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити інноваційні методики викладання окремих тем з “Швейної справи” у 7-9 класах. Методологічною основою дослідження є вчення про єдність та відмінність пізнавальної і трудової діяльності у формуванні особистості, роль навчання і продуктивної праці в розвитку активної участі підростаючого покоління в інтенсифікації матеріального виробництва і адаптації учнів до нових економічних умов.

4.3 Ділова гра як метод активного навчання старшокласників. Ефективність засвоєння учнями знань та умінь з трудового навчання великою мірою залежить від розвитку в них інтересу до предмета. Інтерес дитини позитивно впливає на всі її психічні процеси і функції сприймання, увагу, пам’ять, мислення, волю. Активізувати навчання можна тільки тоді, колив ньому активну діяльність проявляє як сам учитель, так і учні. Один із ефективних методів активного навчання, який сприяє розвитку творчого мислення учнів, підвищенню професійної підготовки майбутніх фахівців, є ділові ігри.

Ділова гра – це аналог професіональної культури: чим вона складніше, тим глибше процес становлення професіоналізму учасників гри, тим багатше потенціал професіональних можливостей людини. Захоплююча гра, що навчає принципам раціональної організації праці у професії і дає простір для самовираження, стимулює самостійність і активність, потребу у набутті професійних знань і навичок, сприяє системному, цілісному усвідомленню професії і в цьому виявляє всебічну наступність у навчанні. Організація ігор на уроках трудового навчання допомагає моделювати творчий процес, створює сприятливі умови для розвитку творчих здібностей учнів, стимулює інтерес до самостійних досліджень. Активність учнів у ділових іграх має яскравий, довготривалий характер. У чому ж причина? Спробуємо відповісти на це запитання, насамперед, визначивши основні відмінності гри від традиційних методів навчання.

Також слід зазначити, за результатами оцінювання діяльності учасників ділової гри можна отримати достатньо повну картину їх особистих здібностей і професійних навичок. Очевидно, що ділова гра виконує важливі функції (навчальну, виховну, розвиваючу), а головне, є ефективним методом активного навчання, який збуджує зацікавленість школярів вивченням предмета, сприяє творчому розвитку особистості. Для прикладу наводимо деякі ігри, що сприяють розвитку творчих здібностей школярів на уроках трудового навчання. Гармонія. Учасники гри поділяються на команди. Кожна команда отримує конверт з шаблонами фігур та завдання. Перша команда повинна розробити моделі, у яких силует, конструкція, колір та малюнок тканини гармонійно поєднані. Друга команда, навпаки, має показати дисгармонію в одязі.

Обом командам можна дати однакове завдання: показати гармонію та дисгармонію в одязі. рис. 4.3.1

рис.4.3.2 Створи настрій. Учасники гри добирають кольорову гаму та малюнок тканини для запропонованих виробів, намагаючись завдяки цьому приховати недоліки та підкреслити позитивні якості фігури. Вибір кольорової гами та малюнка тканини треба обґрунтовувати.

Твою красу. Конверт, який отримують учасники гри, містить шаблони фігур різних на зріст та різної повноти. Треба розробити моделі одягу з метою приховування недоліків фігур і підкреслення позитивних якостей, використовуючи різноманітні кольори та конструктивні лінії фасонів. рис.4.3.3

Думай і твори. Учасникам гри роздають шаблони фігур, різні на зріст та різної повноти, або контури будь-якого одягу. Треба запропонувати моделі для цих фігур або намалювати конструктивні елементи фасону, вміщуючи їх у контур. Модельєр. Учасники змагаються, створюючи кращий проект моделі, для виготовлення якої використовують 2,5 м тканини завширшки 0,9 м. Тканина з каймою. Під час розробки проекту треба пам’ятати, що виріб повинен бути естетичним, технологічним, а тканину слід використовувати економно.

Проявіть кмітливість. Учасникам гри пропонуються певна ситуація, за змістом якої дівчина потрапила в халепу і розірвала сукню. Треба придумати можливі варіанти реконструкції сукні. Перемагає той, чий варіант найпрактичніший. рис. 4.3.4

Новорічна казка. Учасники гри поділяються на команди по 4-5 учнів, розробляють моделі казкового одягу для Новорічного свята, обирають матеріал, з якого вони будуть виготовлені, а також оздоблені. Після цього команди захищають свої проекти. Оцінюються оригінальність, фантазія, видумка, використання незвичайних матеріалів (шпалер, фольги, газет тощо). рис.4.3.5

Аукціон. Гру проводять під час повторення термінології ручних, машинних або прасувальних робіт. Учням потрібно за певний час записати якомога більше термінів. Найкраща швачка. Під час гри учасники змагаються у швидкості, майстерності, охайності виконання завдання. Таку гру-конкурс доречно проводити під час виконання практичних робіт з метою активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Ігрова діяльність надає великі можливості для виховання творчої, всебічної особистості, для формування в учнів бажання працювати, свідомо обрати професію. Учитель може з успіхом реалізувати ці можливості за умов систематичності та послідовності використання гри на уроках, самостійних педагогічних пошуків, творчості.

4.5. Розробка творчого проекту з “Швейної справи” Під навчальним творчим проектом, як відомо, розуміють самостійно розроблений чи виготовлений виріб ( від ідеї до його втілення), що відзначається суб’єктивною чи об’єктивною новизною, виготовлений під контролем і за консультуванням учителя. Психолого-педагогічний аналіз даного виду діяльності виконаний низкою педагогів, обґрунтування змісту творчих проектів дозволили розробити модель проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання [ ].

Зміст навчального проекту повинен ґрунтуватися на принципах дидактики з урахуванням вікових особливостей школярів. Важливим завданням навчання методом творчих проектів у межах освітньої галузі “Технологія” є формування в учнів: технологічної грамотності, тобто свідомого і творчого вибору людиною оптимальних способів перетворюючої діяльності і маси альтернативних підходів, з урахуванням її наслідків для природи і суспільства; вміння мислити системно і комплексно, самостійно виявляти потребу в інформаційному забезпеченні діяльності, безперервно оволодівати новими знаннями і застосовувати їх як засоби освітньої діяльності;

технологічної освіченості (необхідний і достатній обсяг знань, умінь і навичок, що забезпечує людині можливість входження її в майбутню професійну діяльність); прагнення до безперервного вдосконалення своїх знань і вмінь, що дають змогу людині завжди бути в “діловій” формі і вчасно реагувати на інформаційні і технологічні обставини, які постійно змінюються; високий рівень здібностей і наукових знань у перетворенні матерії, енергії та інформації в інтересах людського суспільства і природної сфери з урахуванням техноетики.

Як свідчить досвід роботи вчителів обслуговуючої праці, під час проектування і виготовлення швейних виробів виникають проблеми, що стосуються вибору, аналізу, зокрема: 1) визначення сфери діяльності; 2) вибору об’єкту проектування; 3) вибору моделі, конструкції швейного виробу; 4) проведення економічного розрахунку виробу; 5) розробки технології виготовлення швейного виробу; 6) оформлення звіту з проекту. Для вирішення цих питань розглянемо послідовність (етапи) виконання творчого проекту на прикладі виготовлення дитячого плаття у 9 класі. Проектування цієї моделі дає змогу продемонструвати набуті знання у процесі вивчення тем і конструювання, моделювання і технології обробки швейних виробів. Ця робота потребує застосування знань, отриманих у результаті вивчення матеріалу таких розділів: “Текстильне матеріалознавство”, “Технологія виготовлення швейних виробів”, “Художня обробка матеріалів” та ін.

Першим етапом розробки творчого проекту є технічне завдання. Технічне завдання. Призначення виробу, що проектується: Плаття для дівчинки дошкільного віку, призначене для святкових подій. Під час розробки конструкції плаття для дівчинки дошкільного віку необхідно розглянути морфологічні особливості фігури вікової групи. Дитина швидко росте (4-6 см за рік), але маса її мало змінюється. Кістки і м’язи міцніють.

Одяг активно діє на психіку дітей, викликаючи позитивні або негативні емоції, сприяє становленню підростаючої людини і розвитку визначених рис її характеру (активності, впевненості або соромливості), впливає на ставлення дітей до трудової діяльності дорослих і на особисте прагнення долучатися до неї. У зв’язку з цим одяг для дітей дошкільного віку повинен бути м’яким, еластичним, приховувати недоліки фігури, щоб його можна було легко одягати і знімати. Не менш важливими елементами в дитячому одязі є простота, практичність і естетичний вигляд. Адже з самого раннього віку предмети, які оточують дитину, впливають на її естетичне виховання.

1.2. Вимоги до конструкції. Виходячи з призначення виробу, що проектується, і морфологічних особливостей фігури конструкція плаття для дівчинки дошкільного віку повинна бути вільною. Найбільш вдалим вважається вільний силует, розширений донизу від лінії плечей. Крій виробу має бути простим. Доцільно виготовляти вироби з вшивним рукавом з обробкою по окату. Для зорового подовження фігури використовуються відрізні кокетки. Відволікають увагу від несформованої фігури великі плосколежачі коміри, виконані з контрастних тканин. З метою здійснення композиції рекомендується виконувати різноманітні оздоблення: рюші, оборки, вишивку, мереживо тощо.

1.3.Вимоги до матеріалів. Вимоги до матеріалів, придатних для дитячого одягу, визначаються призначенням виробу і вимогами до конструкції. Перш за все тканина має бути м’якою повітропроникною, легко пратися і прасуватися. Оскільки святкове плаття повинно бути легким, то тканину для його пошиття слід обирати легку, міцну і еластичну, що має достатній опір на розрив. У зв’язку зі швидким ростом дитини зношуваність вибраної тканини не має великого значення. Після технічного завдання розробляється технічна пропозиція, яку починають з огляду ескізів моделей-аналогів.

2. Технічна пропозиція. 2.1. Аналіз моделей-аналогів 2.1.1. Аналіз художнього оформлення моделей-аналогів (рис. 4.5.1). рис.4.5.1

Модель 1. Плаття для дівчинки дошкільного віку. Святкове, з шовкової тканини, розширене донизу, із застібкою у шві спинки, з коміром “фантазі” та з ушивними рукавами “ліхтарик”. Плаття оздоблене вишивкою. Модель 2. Плаття для дівчинки дошкільного віку. Святкове, з шовкової тканини, розширене донизу, із застібкою у шві спинки, з плосколежачим подвійним коміром, з вшивними рукавами “ліхтарик”. Плаття оздоблене атласними стрічками. Модель 3. Плаття для дівчинки дошкільного віку. Святкове, з шовкової тканини, розширене донизу, із застібкою у шві спинки, з фігурним плосколежачим коміром та з ушивними рукавами “ліхтарик”.

Модель 4. Плаття для дівчинки дошкільного віку. Святкове, з шовкової тканини, розширене донизу, із застібкою у шві спинки, з плосколежачим коміром, оздобленим оборкою, із вшивними довгими рукавами, обробленими манжетами. Низ плаття оздоблений різноманітними по ширині оборками. Модель 5. Плаття для дівчинки дошкільного віку. Святкове, з шовкової тканини, розширене донизу, із застібкою у шві спинки, з плосколежачим подвійним коміром, оздобленим вишивкою, із вшивними довгими рукавами, обробленими манжетами.

2.1.2. Аналіз конструктивної побудови моделей-аналогів Таблиця 4.5.1. Назва деталей конструкції Конструкція деталей в масштабі 1:10 В яких моделях-аналогах використову-ється модель Спинка Моделі 1, 3, 5 Спинка Моделі 2, 4

Пілочка Моделі 1, 3, 5 Пілочка Моделі 2, 4 Рукав Моделі 4, 5 Рукав Моделі 1, 2, 3

2.1.3. Аналіз методів технологічної обробки складальних одиниць моделей-аналогів Назва складальних одиниць Конструкція вузла В яких моделях-аналогах використовується Обробка низу рукавів Моделі 1, 2, 3, 4, 5 Обробка горловини Модель 1

Вшивання рукава в пройму Моделі 1, 2, 3, 4, 5 Обробка бокового зрізу Моделі 1, 2, 3 ,4, 5 Обробка низу виробу Моделі 1, 2, 3, 4, 5 Обробка атласною стрічкою Модель 2

2.2. Висновок з технічної пропозиції У результаті проведеного аналізу моделей-аналогів можна зробити такий висновок. Усі вироби відповідають своєму призначенню. Крім того, вони достатньо прості з точки зору конструкції та технології виготовлення. Використані в моделях великі коміри, мереживо, оборки, вишивка надають виробам ошатного вигляду. Як модель прототипу для подальшого проектування обрано модель 4. Завершальним етапом цього дослідження є розробка ескізного проекту. В результаті розроблено ескіз майбутньої моделі з точним описом зовнішнього вигляду.

3. Ескізний проект. 3.1. Опис зовнішнього вигляду. Рис. 4.5.2

Плаття для дівчинки дошкільного віку, святкове. Пілочка, спинка, спідниця, рукави виконані із основної тканини. Для плаття рекомендується добирати шовкові штучні та синтетичні тканини. 1. Плаття суцільнокроєне, з ушивними рукавами, розширене донизу, з кокеткою на спинці у шві. Рукав вшивний, довгий, із зборкою по окату. Низ рукава оброблений манжетою з подвійною оборкою. Тканина має бути м’якою, добре драпіруватися. 2. Комір великий, плосколежачий, оброблений мереживом, виконаний і оздоблювальної тканини. Композиційним центром є бант, виконаний із оздоблювальної тканини. Бантом скріплюють кінці коміра. Рекомендовані розміри: 28, 30, 32.

4.Розробка технічного проекту. Найважчим етапом при проектуванні одягу є технічний проект. У ході його виконання здійснюємо вибір матеріалів для виробу, вивчаємо розмірні характеристики типової фігури, зумовлюємо вибір припусків на вільне облягання та виконуємо розрахунок і креслення основи конструкції виробу. Процес моделювання ґрунтується на розрахунку перехідного (масштабного) коефіцієнта, основних конструктивних елементів моделі і нанесенні модельних особливостей на креслення основи. Під час роботи над технічним проектом розробляються методи технологічної обробки складальних одиниць (вузлів) і всього виробу в цілому.

Рис. 4.5.3

Крім цього, проектуємо елементи художнього оформлення з методикою і способами їх виконання, виконуємо комплект лекал виробу, а також розробляємо норми витрати матеріалу (для чого виконується експериментальна розкладка лекал). Розмірні характеристики фігури, прибавки та розрахунок креслення конструкції виробу пропонується подавати в табличній формі. Наступним етапом розробки творчого проекту є розробка робочої документації.

5. Розробка робочої документації. 5.1. Розробка робочих лекал Наведемо специфікацію лекал і деталей крою з основної та оздоблювальної тканини у табл. 4.5.3.

Таблиця 4.5.3. № п/п Деталь крою Кількіс-ть лекал Кількіс-ть деталей крою Примітка 1. Кокетка спинки 1 2 2. Кокетка пілочки 1 1 3. Рукав 1 2 4. Комір 1 2 5. Оборка 13х136,5 6. Пілочка 1 1 7. Спинка 1 1 8. Декоративний бант 5х50 9. Манжета 1 2 5х19,6 10. Оборка горловини 1 1 11. Обшивка горловини пілочки 1 1 12. Пояс

5.2. Конфекційна картка витрат матеріалу на зразок дитячого плаття (табл. 5.2.) Таблиця 4.5.4. 5.3. Технічне розмноження лекал Тканина Рамка розкладання, см Ширина Довжина Основна 110 185 Оздоблювальна 110 40

Проектування контурів лекал деталей різноманітних розмірів і зростів на основі середнього розміру і зросту, виділених як базового, називається технічним розмноженням лекал. Метод внесення змін до розмірів і зростів полягає в тому, що одну з ліній лекал-оригіналу зазвичай приймають незмінною. До незмінно-вихідних ліній відносять: - вертикальні: середня лінія спинки; дотична до пройми пілочки; лінія переднього окату рукава; лінія перегину передньої половинки, лінія, яка відповідає шву вшивання коміра в горловину з плечовим зрізом; - горизонтальні: лінія глибини пройми; лінія глибини окату рукава; лінія висоти сидіння.

Існує кілька способів технічного розмноження лекал: групування, променевий і пропорційно-розрахунковий. Завершенням проектування є виготовлення дослідного зразка виробу та економічний розрахунок його собівартості. 6. Розрахунок собівартості і ціни виробу. Для визначення собівартості плаття необхідно зробити розрахунок витрат. 6.1. Розрахунок матеріальних витрат Мв

Таблиця 4.5.5. Як видно з таблиці 4.5.5, ціна на витрачені матеріали складає Цм=31, 40 грн. Матеріал Ціна за 1 м, грн. Витрата матеріалів Усього, грн. Штучний шовк 18,00 1,1 м 19,80 Атлас 25,00 0,4 м 10,00 Ґудзики 0,60 1шт. 0,60 Нитки 1,00 1 котушка 1,00 Разом: 31,40

В матеріальні затрати входить також витрата електроенергії. Вона включає в себе: а) роботу на швейній машині протягом часу tшв = 10 год. та б) волого-теплову обробку електропраскою протягом tп=4 год. Враховуючи потужність електроприводу швейної машини, електропраски, а також тариф на електроенергію, після відповідних розрахунків було встановлено, що ціна спожитої електроенергії складає: Це=0,1560х4,3=0,6708 грн. Тоді, Мв=Цм+Це=31,40+0,6708=32,0708грн.

6.2. Розрахунок витрат на оплату праці Рз Відрахування на зарплату проводиться з розрахунку, що оплата за роботу швачки ІІІ розряду складає Цз=0,4 грн/год. Усього на виготовлення плаття витрачено 24 год (по 4 год на день протягом 6 днів), які оплачуються зарплатою Рз=0,4х24=9,60 грн. 6.3. Розрахунок відрахувань від зарплати на податки Відрахування на податки складають 38,8% від Р3. Їх сплачує організація і відносить до собівартості продукції Одс = 9,60х38,8%=3,7248 г8рн. 6.4. Розрахунок амортизаційних відрахувань Аоб. До них належать витрати на амортизацію інструментів, які складають 10% від їх вартості.

Таблиця 4.5.6. Орієнтовно вартість електричної швейної машини становить Цшм=1600 грн., електропраски Цп = 80 грн. Інструмент Вартість, грн. Амортизація, грн. Ножиці 4 0,40 Голки (набір ручних голок) 3 0,30 Голки машинні (2 шт.) 2 0,20 Усього: 9 0,90

Установлені терміни експлуатації для швейної машини – 10 років, праски – 5 років. Визначимо, що амортизаційні відрахування за робочий день для швейної машини становитимуть Цшм: Тшм=1600:3000=0,5333грн, для електропраски – Цп: Тп=80:1500=0,0533грн. Знаючи витрати часу для виготовлення виробу з використанням швейної машинки tшм=10 год. і електропраски tп=4 год., знайдемо відповідні амортизаційні відрахування: Ашм=0,0888х10=0,888 грн. і Ап=0,0088х4=0,0352 грн. Тепер можна визначити Аоб=Ап+Ашм+Ап=0,0375+0,0888+0,0352=0,1615 грн. Підрахуємо загальну собівартість за формулою: С=Мв+Рз+Олс+Аоб=32,0708+9,6000+3,7248+0,1615=45,5571 грн.=45 грн. 56 коп.

На заключному етапі здійснюється контроль якості виробу, аналіз результатів у вигляді захисту творчого проекту. Педагогічний досвід показує, що за такого підходу до виконання проектів учні повинні вивчати не просто техніку, а й технологію, в якій техніка є засобом вирішення технологічних процесів, що відповідають вимогам дизайну, ергономіки. Мова йде про створення і вивчення таких технологічних систем, які були б спрямовані на поліпшення життя людини. У творчих проектах учні проектують виріб від ідеї до впровадження в реальність, з урахуванням потреб, традицій, можливостей. Причому, всі етапи проектування вимагають інтелектуальної підготовки, пошуку матеріалів, інструментів, обладнання тощо.

Виконання проектів необхідно починати із збору, накопичення і переробки інформації. А для цього потрібно використовувати можливості різноманітних джерел інформації: газет, журналів, книжок, радіо і телебачення. Алгоритм проектної діяльності учнів включає такі етапи: Виявлення проблеми. Пошук вирішення проблеми. Розробка дизайну – пропозиції. Виготовлення проекту. Перевірка й оцінювання. Пропозиції щодо удосконалення.

Основною формою організації виконання проектних завдань є урок. Кінцевий вибір проекту корегується вчителем. Знаючи потенціальні можливості своїх учнів, він може максимально чітко підібрати проект і визначити рівень його складності. Кількість учасників виконання проекту, залежно від його складності, може бути різноманітною. Творче завдання може бути виконане індивідуально, парами, мікрогрупами. Робота, що вимагає великих затрат часу, може бути частково виконана в домашніх умовах. Тим самим закладаються можливості для тіснішої співпраці дітей і батьків. Робота над проектом довела можливість впровадження в процес навчання дослідницького методу.

Результати навчання за методом проектів Адаптація до сучасних соціально-економічних умов життя Професійне самовизначення Розвиток різнобічних якостей особистості Зростання творчої активності Інтелек-туальний, етичний і естетичний розвиток

Отже, творча проектна діяльність школярів сприяє формуванню у них адекватної самооцінки, готує до майбутньої професійної діяльності. В процесі виконання творчих проектів в учнів формуються: технологічна культура, технологічне мислення, технологічна етика, підвищується їхня технологічна освіченість і грамотність.

ВИСНОВКИ Можна зробити зробити такі висновки: - аналіз стану сучасного швейного виробництва показує, що технологічний процес виготовлення одягу базується на застосуванні прогресивних методів обробки та використанні продуктивного швейного, універсального та спеціального обладнання; - сучасні, соціально-економічні умови вимагають принципово іншого підходу до підготовки працівників різних галузей господарства. При цьому перші кроки у формуванні майбутнього виробника матеріальних цінностей належать школі. Тому ефективна організація навчально-виховного процесу, вдосконалення змісту та методів навчання, мотивація пізнавальної та творчої діяльності школярів, якісні результати їх праці є актуальною і важливою проблемою. Важливою передумовою цього процесу виступають такі якості як активність учнів на уроках праці, пошукова діяльність, прояв власної ініціативи, зацікавленість у виготовленні виробів власними руками, відповідальність за виконану роботу;

- з метою успішного впровадження в процес навчання учнів “Швейній справі” інноваційних технологій необхідно: вдосконалювати відповідність структурі, логіці викладання і змісту програми педагогічних принципів дидактики; зміст матеріалу повинен містити в собі освітній і виховний потенціал-зміст навчальної програми повинен забезпечувати глибокі і систематичні знання та вміння учнів у “Швейній справі”; зміст програми повинен розкривати об’єктивні властивості предмету праці, в комплексі забезпечувати його наукове освоєння з позицій економіки, екології та інших соціальних проблем; зміст програми та об’єкти праці до неї повинні мотивувати творчу діяльність учнів;

- аналіз спеціальної літератури свідчить, що серед предметного середовища найбільш визначне місце займає одяг як витвір декоративно-прикладного мистецтва та частина духовно-матеріальної культури народу. Зважаючи на це, слід відзначити, що процес та технологія створення одягу пройшла еволюційний шлях розвитку від застосування ручного способу виготовлення до складних технологічних процесів з використання новітніх методів та вдосконаленого обладнання, де переплелись естетика та технологія пошиття.

Рівень сформованості знань та вмінь учнів повинен бути адекватним вимогам сучасного швейного виробництва, забезпечувати продуктивну діяльність учнів, їхню активність та творчий підхід до виконання роботи. Програмним змістом навчання, оптимальною організацією навчально-виховного процесу доведено, що учні із середніми розумовими здібностями можуть успішно опанувати найрізноманітніші технологічні операції, виконувати їх із застосуванням різних варіантів технології обробки, самостійно обираючи оптимальний варіант.