Презентація на тему:
Великі справи маленьких тварин

Великі справи маленьких тварин Стрижавська ЗОШ І-ІІІ ступенів Вінницький район Вінницька область

Природа не визнає жартів, вона завжди правдива, завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права… І. Гете

Мета проекту: Формувати дбайливе ставлення до природи; сприяти становленню гармонійних взаємовідносин людини з довкіллям; виховувати любов і бережливе ставлення до неповторної краси рідного краю

Завдання проекту: виявити негативний вплив людини на зменшення популяції бобрів в Буго-Деснянському заказнику; провести агітаційну роботу серед населення з метою зменшення забруднення вод річки Десенка гербіцидами та побутовими відходами; очистити територію поблизу бобрових хаток; за зібрані кошти на ярмарці хлібобулочних виробів виготовити екологічні пам'ятки та ознайомити з ними жителів смт. Стрижавка

Актуальність проекту: Екологічна свідомість відображає духовність суспільства, його «порозуміння» з природою невід'ємною частиною якої є людина. Тваринний світ є одним з основних компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей. Тому й ми обрали тему даного проекту, з метою вивчення, дослідження та ведення агітаційної роботи серед населення по збереженню комфортних умов для проживання популяції бобрів в Буго-Деснянському заказнику.

Керівник проекту: Козицька Вікторія Кулакова Христина Ковальчук Анастасія Фурман Світлана Ксенчин Тетяна Ситник Максим Учасники проекту учні 8 класу: Комарніцька Галина Іванівна вчитель біології, геграфії та екології Стрижавської ЗОШ І-ІІІ ст.

Господарська діяльність людини змінює умови існування багатьох видів рослин і тварин. Це спричинює зміну чисельності популяцій та особин у популяціях, що може зумовити вимирання окремих видів. Раціональне використання видів з дикої природи потребує регулювання чисельності їхніх популяцій. Вирубування лісу можна проводити лише з врахуванням його відновлення. Те саме стосується виловлювання риби і мисливського господарства. Це передбачено і законом України "Про тваринний світ", прийнятим у 1993 р.

Популяція - це сукупність особин одного біологічного виду з однаковим генофондом, яка живе на спільній території (ареалі) протягом багатьох поколінь. Популяції характеризують параметрами: 1. Чисельність - загальна кількість особин в популяції. 2. Запас біомаси популяції. 3. Щільність - кількість особин на одиницю території (або об’єму простору). 4. Народжуваність - кількість нових особин за певний проміжок часу на одну особину. 5. Смертність - кількість померлих особин за певний проміжок часу. 6. Ріст популяції - співвідношення народжуваності та смертності. Тваринний світ займає важливе місце в кругообігу речовин. Також він виступає важливою ланкою в загальній ланці живлення, без наявності тваринного світу були б порушені всі природні біоценози та ін. Враховуючи роль тваринного світу в біосфері, важливе місце займає збереження тваринного світу.

Протягом 6 місяців члени екологічної бригади співпрацювали з працівниками Коло-Михайлівського лісництва. Лісник Берчук Ігор Петрович протягом всього дослідження надавав нам кваліфіковану допомогу. Проводив екскурсії по Буго-Деснянському заказнику, а саме по місцях проживання популяції бобрів.

Бобер - найбільший гризун в Україні, довжиною до 120 см, а вагою до 30 кг. Великими перетинчастими задніми лапами бобри гребуть при плаванні. Маленькі передні лапки використовуються як для ходьби по землі, так і для перенесення ґрунту і каміння при будівництві гребель і «хаток». Дуже цікаво влаштований хвіст цього гризуна. Він досягає в довжину 41 см, а за формою нагадує весло. Волосся на хвості бобра відсутнє, його замінюють великі лусочки і щетинки. При плаванні бобер використовує хвіст в якості керма. Бобри - прекрасні плавці і нирці. Тваринки можуть плисти зі швидкістю близько 3 км/год і залишатися під водою до 15 хвилин пропливаючи при цьому до 700 м. Слух у бобра відмінний, хоча маленькі вуха ледве помітні серед хутра. І вуха, і ніздрі при пірнанні щільно закриваються. Очі бобра теж невеликі і забезпечені важливим пристосуванням - прозорою перетинкою, "третім повіком". Ці перетинки закривають очі при зануренні у воду, надійно оберігаючи їх від травм і дозволяючи бачити у воді. Губи бобра мають спеціальні вирости, які, заважають потраплянню води в рот, в той час як зуби стирчать назовні. Такий пристрій дозволяє тварині гризти під водою, не захлинаючись.    

Тривалість життя бобрів зазвичай 10-12 років, хоча відомі випадки, коли вони доживали і до 25 років. Звір цей воліє селитися на невеликих і нешвидких лісових річках або на озерах. Великих водойм, як правило, уникає. Бобри люблять спокійний і відокремлений спосіб життя. У бобрів народжується 2-4, рідше 6 дитинчат.

У процесі дослідження ми дізнались, що антропогенний фактор має великий вплив на щорічне зменшення кількості бобрів. А саме: близькість до м. Вінниця; часте відвідування відпочиваючими берегів річки Десенка (миття машин біля річки, засмічення території заказника поліетиленовим посудом, шум); неконтрольована чисельність лисиці та бродячих собак, які знищують молоде покоління бобрів; неконтрольованість річки Десни в межах заказника з боку рибоохорони, де в риболовецьких сітях гине молодняк бобра; діяльність Сабарівської ГЕС призводить до різкого падіння рівня води внаслідок чого боброві хатки залишаються на суші, де вони легкодоступні хижим звірям.

Береги річки Десенка забудовані приватними будинками від яких земельні ділянки доходять до води, а в деяких місцях частина річки взагалі огороджена власниками земельних ділянок.

Відсутність захисної смуги вздовж річки призвело до випасання великої рогатої худоби, яка руйнує на березі річки нори бобрів.

Всі ці фактори вплинули на кількість народження малят у сім'ях (від 2-4 особин до 1-2, а в деяких сім'ях взагалі не народжуються) та органи чуття бобрів (послабився нюх, через що вони не відчувають приближення небезпеки зі сторони людини та хижих тварин).

Чисельність бобрів на відрізку 5 км вздовж річки Десенка на період 2005-2011 р.

Виготовили та роздали екологічні пам'ятки Ми прибрали територію поблизу поселення бобрів

Шановні мешканці смт. Стрижавка! До Вас звертаються члени учнівської екологічної бригади Стрижавської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Оскільки нам не байдужа доля бобрів, поселення яких знаходиться на території Буго-Деснянського заказника, просимо Вас посприяти створенню комфортних умов для їх існування: Під час відпочинку на березі р. Десни, не засмічуйте території, не залишайте після себе залишків їжі та побутового сміття. Не допускайте миття автомобілів у місцях, прилеглих до прибережної зони. Не випасайте худобу, яка руйнує боброві помешкання. Не виводьте каналізаційні труби у водоймища . Не використовуйте річкову воду для миття ємкостей від ядохімікатів та гербіцидів. Щоб створити бобрам комфортні умови в період розмноження, дотримуйтесь тиші та спокою на берегах річки.

Бобер, як вид, що практично вимер у Європі впродовж ХІХ-ХХ століть, перебуває під охороною Бернської конвенції, яка ратифікована й Україною.

Кількість бобрів в Україні істотно зменшилася в роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. Внаслідок антропогенного перетворення ландшафтів та зростання промислової експлуатації популяції бобра людиною він поступово став втрачати прадавню екологічну нішу, що призвело до істотного порушення водного режиму і деградації ландшафтів, погіршило умови господарювання на цих зневоднених, збіднілих землях. Ландшафт за час відсутності бобра під дією людини істотно змінився - вирубані ліси, осушені болота, прокладені дороги, випрямлені водотоки.

Нехай ми не зможемо врятувати всіх, кого нам хотілося. Але ми зможемо врятувати набагато більше, ніж ті, хто навіть не намагається. Скот Пітер

Висновки: Сьогодні людство не може відмовитися від використання природних ресурсів, які є основою матеріального виробництва, але не може й миритися з деградацією навколишнього природного середовища. Тому важливим напрямом сучасного соціального регулювання відносин в сфері взаємодії природи і суспільства є забезпечення раціонального природокористування. Його метою є задоволення матеріальних потреб суспільства за рахунок наявних і відновлювальних природних ресурсів, використання їх без заподіяння шкоди для життєво важливих екологічних інтересів людей.

Список використаних джерел Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй “Основи екологічних знань” Г.О. Білявський, Л.І. Бутченко “Основи екології: теорія та практикум” В.Г.Кур’ята “Конспект лекцій з основ загальної екології” Закон України “Про охорону земель”. – К., 2003. Дедю І. Екологічний словник. – Кишинів, 2000.