X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Демографічна ситуація в Україні: особливості, перспективи, соціальні виклики

Завантажити презентацію

Демографічна ситуація в Україні: особливості, перспективи, соціальні виклики

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Демографічна ситуація в Україні: особливості, перспективи, соціальні виклики Лібанова Елла Марленівна академік НАН України, директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В.Птухи НАН України

Слайд 2

Якого демографічного розвитку потребує суспільство? Часто в непрофесійному середовищі мету демографічної політики ототожнюють із забезпеченням зростання чисельності населення Для політиків найбільш перспективним і ефективним є заохочення народжуваності Ефект досягається швидше Ефект досягається простіше Практичо нема протидії в суспільстві У контексті людського розвитку значно важлиавшим є зниження смертності Потрібні комплексті багатопланові і дуже витратні заходи Ефект досягається дуже непросто і повільно, можливі «відкати» назад Часто доводиться долати протидію (паління, алкоголь, пігулки для схуднення, «швидке харчування» тощо) Прикладів реалізації всебічно ефективної міграційної політики в світі не існує Або не досягається адаптація імігрантів та їхня інтеграція у нове суспільство Або не забезпечується збереження їхньої національно-культурної самобутності Відсутні і приклади успішної протидії масштабній нелегальній імміграції

Слайд 3

Народжуваність

Слайд 4

Чисельність новонароджених, тис.

Слайд 5

Сумарний коефіцієнт народжуваності в Україні та вибраних країнах Європи, 1950-2008

Слайд 6

Сумарний коефіцієнт народжуваності, Україна, 1989-2008

Слайд 7

Випереджаюче зростання народжуваності в Україні на фоні в цілому сприятливих загальноєвропейських тенденцій великою мірою обумовлений безпрецедентними за своїми розмірами виплатами при народженні дитини, запровадженими в 2005 році – допомога при народженні першої дитини становить 120% річного фонду заробітної плати жінки 20-24 років і 110% – 25-29 років Однак це не є панацеєю На загал подружжя зазвичай обмежуються однією дитиною Народження концентруються у молодих вікових групах (20-24 роки) на відміну від розвинутих країн, де пік репродуктивної діяльності припадає на 25-29 років. Фактично в Україні народження дитини передує набуттю необхідної професійно-освітньої підготовки і соціального статусу. Цьому сприяє і збереження практики матеріальної підтримки (часто – повного забезпечення) молодих родин батьками

Слайд 8

Грант при народженні першої дитини і річна мінімальна заробітна плата, вибрані країни Європи, євро

Слайд 9

Грант при народженні першої дитини і середня річна зарплата, Україна, 2005-2008, грн

Слайд 10

Основна причина низької народжуваності (та й низьких репродуктивних настанов) – не стільки низький рівень життя, скільки глибокий розрив між фактичним рівнем і сформованими життєвими стандартами 74% населення основною причиною нереалізованості своїх репродуктивних настанов називають погані житлові умови, а 54% – низькі доходи (лише 46% хочуть щось робити для їх підвищення) Суспільство ще масово не готове визнати зайнятість жінки, її орієнтацію на позасімейні інтереси основним чинником низької народжуваності – лише 11% жінок говорять про те, що їх малодітність обумовлена відсутністю часу для сімейного виховання дітей, тобто їх бажанням реалізуватися в інших сферах Внаслідок покращання економічної ситуації та цілеспрямованої державної політики підтримки сімей з дітьми (навіть за умови перенесення акцентів з одноразових виплат на систематичні, на створення реальних можливостей поєднання роботи або навчання із вихованням дітей) можливе доволі обмежене зростання народжуваності Усі прогнози і національних, і міжнародних експертів – навіть за оптимістичними сценаріями – передбачають зростання СКН максимум до 1,7, що не забезпечить навіть простого відтворення населення

Слайд 11

Спеціальний коефіцієнт народжуваності, за регіонами України, 2008, ‰

Слайд 12

Смертність і тривалість життя

Слайд 13

Середня очікувана тривалість життя при народженні, 1960, років

Слайд 14

Середня очікувана тривалість життя при народженні, 2007, років

Слайд 15

Очікувана тривалість життя при народженні, Україна, років

Слайд 16

Середня очікувана тривалість життя жінок України

Слайд 17

Середня очікувана тривалість життя чоловіків України

Слайд 18

Середня очікувана тривалість життя при народженні, років

Слайд 19

Очікувана тривалість життя при народженні, років

Слайд 20

Різниця в тривалості життя, обидві статі, років За даними 2008 року максимальною є різниця з Японією (15.2 року), Швейцарією (14,5 року), Італією (14.1 року) Порівняно з усіма 24 вибраними для порівняння країнами співвідношення смертності погіршилось Максимальне погіршення співвідношення смертності – з Туреччиною – 12.1 року Якщо за даними 1990 року в 7 із вибраних для порівняння 24 країн смертність була вищою за українську, а в Угорщині – такою ж, то за даними 2008 року – лише в 1 (Казахстані)

Слайд 21

Різниця в тривалості життя, жінки, років За даними 2008 року максимальною є різниця з Японією (12.2 роки), Францією (10,8 роки), Швейцарією (10,5 роки) Порівняно з усіма 24 вибраними для порівняння країнами співвідношення жіночої смертності погіршилось Максимальне погіршення співвідношення жіночої смертності – з Туреччиною – 10.7 роки Якщо за даними 1990 року в 7 із вибраних для порівняння 24 країн жіноча смертність була вищою за українську, то за даними 2008 року – лише в 2 (Казахстані і Молдові)

Слайд 22

Різниця в тривалості життя, чоловіки, років За даними 2008 року максимальною є різниця з Швейцарією (18.0 року), Японією (17.8 року), Швецією (17.5 року) Порівняно з усіма 24 вибраними для порівняння країнами співвідношення чоловічої смертності погіршилось Максимальне погіршення співвідношення чоловічої смертності – з Туреччиною – 12.7 року Якщо за даними 1990 року в 6 із вибраних для порівняння 24 країн чоловіча смертність була вищою за українську, а в Угорщині – такою ж, то за даними 2008 року – лише в 1 (Казахстані)

Слайд 23

Імовірність смерті чоловіків різних поколінь

Слайд 24

Імовірність смерті жінок різних поколінь

Слайд 25

Гендерна диференціація смертності - 1 Соціально-економічні процеси в україні упродовж 20 років не стільки сформували, скільки загострили загальні негативні тенденції смертності Попри певні позитивні зрушення в окремі роки і стандартизовані, і загальні показники смерті в 2009 році перевищують такі в 1990 Вирішальний внесок у ці вкрай негативні тенденції належить смертності чоловіків, передусім у працездатному віці Надсмертність чоловіків обумовлена цілою низкою економічних, біологічних і соціальних чинників Проте в розвинутих країнах різниця становить 4-6 років, а в Україні (як і в більшості пострадянських країн) – 10-11 Чоловіки в Україні практично від усіх причин і в усіх вікових групах вмирають значно частіше і раніше за жінок

Слайд 26

Гендерна диференціація смертності - 2 Особливо значна різниця в смертності від нещасних випадків – майже в 5 разів гинуть від них чоловіки. Безумовно даються взнаки особливості зайнятості, зокрема робота не просто в шкідливих, а в небезпечних умовах, на робочих місцях із підвищеним ризиком нещасного випадку та аварії Значний вплив здійснює алкоголізм, що викликає в 2.5 разу більше смертей, ніж у 1989 році Про серйозні проблеми із здоров'ям чоловіків говорить зростання їхньої надсмертності від інфекційних захворювань, передусім від туберкульозу. Саме чоловіки є середовищем поширення цієї хвороби в Україні. На тлі того, що загальний рівень смертності українських чоловіків від туберкульозу є чи не найвищим в Європі, їх надсмертність втричі перевищує таку в ЄС, відвічи – в країнах ЦСЄ і в півтора рази – в країнах СНД

Слайд 27

Смертність у віці 25–64 років від алкогольних цирозів печінки, на 100 000 осіб

Слайд 28

Слайд 29

Міграції

Слайд 30

Міграції є чи найточнішою характеристикою ставлення населення до рівня і якості життя, оцінок та очікувань можливих змін у регіоні свого постійного проживання та в інших, доступних для переїзду місцях Після вичерпання етнічних резервів міграційного припливу (на початку 1990-х) додатне сальдо міграції на довгі роки змінилось відємним

Слайд 31

Сальдо зареєстрованої зовнішньої міграції, тис.осіб

Слайд 32

Міграційні втрати На загал прямі міграційні втрати України за 1991-2009 рр. сягають 700 тис. Міграція істотно погіршує якісний склад населення (зниження за міжпереписний період частки осіб з вищою освітою серед населення 25-35 років попри понад 40%-ве зростання чисельності випускників ВНЗ) Оскільки міграційні потоки завжди спрямовані з менш розвинутих і благополучних регіонів до більш розвинутих, регіону-донору міграція несе відчутні втрати активних та підприємливих верств населення

Слайд 33

Частка осіб із вищою освітою в складі населення визначеного віку, ‰

Слайд 34

Міграційні партнери Основними партнерами залишаються сусідні РФ, Молдова і Білорусь Інтенсивною є імміграція з країн Закавказзя та Центральної Азії Виїзд до цих країн і міграційні звязки із країнами Балтії практично перервано З країн «далекого зарубіжжя» - Німеччина, США, Канада, меншою мірою Ізраїль. Проте еміграція вже не має етнічного забарвлення

Слайд 35

Трудова міграція Менше року за кордоном працюють близько 1,5 млн Загальна чисельність працюючих за кордоном українців сягає, за оцінками, 2,5-3 млн Міграція до РФ є зворотною і циркулярною на відміну від розвинених країн Європи Криза не спричинила масштабного повернення українців з європейських країн

Слайд 36

Зміни загальної чисельності та складу населення

Слайд 37

Чисельність населення України, 1989-2051, тис. осіб на початок року

Слайд 38

На фоні депопуляції прискореними темпами скорочується чисельність населення найбільш активного (25-34 роки) і взагалі працездатного віку і зростає чисельність старших осіб Таким чином, головними рисами новітніх демографічних змін є депопуляція і цілком об'єктивний та закономірний процес старіння, включаючи старіння робочої сили і зменшення – за інших рівних умов – інноваційної складової трудового потенціалу країни

Слайд 39

Статево-вікові піраміди населення України, 2009 и 2051 рр. Голодомор 1932-1933 рр. Дефіцит народжень 1942-1945 рр. Криза 1990-х років

Слайд 40

Статево-вікова піраміда населення України, 2009 і 2050 роки

Слайд 41

Трансформація вікової структури населення України, %

Слайд 42

Чисельність осіб, які починають і припиняють трудову діяльність

Слайд 43

Наслідки зміни чисельності та вікового складу населення Зменшується пропозиція робочої сили, що в умовах економічного зростання неминуче спричинятиме замісну імміграцію – незадоволена потреба в робочій силі на 2025 рік сягне 450 тис.осіб, тоді як безпечною межею є 200 тис.; до масштабного припливу іноземців необхідно заздалегідь готуватися аби запобігти несприятливим культурним, ментальним, криміногенним зрушенням. Є ризик зниження якості (конкурентоспроможності) робочої сили - старше населення, хоча і має більший досвід, меншою мірою здатне до засвоєння нових знань і запровадження інновацій Для максимального використання трудового потенціалу літніх людей в умовах швидкого старіння знань необхідно запроваджувати освіту впродовж життя з акцентом на старші працездатні верстви В умовах становлення соціальної структури європейського зразка (з потужним і численним середнім класом та невисоким ступенем розшарування) скорочення чисельності населення 35-45 років може перешкоджати позитивним змінам – основним демографічним джерелом формування середнього класу є не стільки молодь, скільки саме ця вікова група. Це спричиняє звуження платоспроможного попиту населення на товари та послуги Зростання чисельності населення пенсійного віку (а пенсія завжди є нижчою за доходи від зайнятості) може бути чинником поширення бідності або принаймні фактором зростання бюджетних витрат, спрямованих на її подолання Зміна вікової структури, зокрема зростання співвідношення населення пенсійного та працездатного віку, неминуче призводитиме до зростання співвідношення чисельності пенсіонерів та платників страхових внесків, тобто загострюватиме проблеми пенсійного забезпечення Зростають потреби у медичній та соціальній допомозі (старші люди об'єктивно частіше хворіють і потребують соціального піклування) Домінування старших людей в суспільстві спричиняє поширенню притаманних саме їм системи цінностей, соціальних настроїв, електоральної поведінки тощо (специфіка українських міжпоколінних зв'язків це посилює)

Слайд 44

Функціональна структура соціальних трансфертів

Слайд 45

Оцінка World Economic Forum конкурентоспроможності робочої сили, 2009-2010 рр., балів

Слайд 46

Резерви позитивних змін чисельності та вікового складу населення Зниження передчасної смертності населення, особливо чоловіків працездатного віку і сільського населення до 40 років (цей показник дочасної смерті вважається основним індикатором бідності населення країн, що розвиваються) з кожної тисячі новонароджених хлопчиків в Україні вмирає на 128 (на 63 більше, ніж у Туреччині), а у віці до 65 років (індикатор бідності населення розвинених країн) – 510 (на 385 більше) Підвищення народжуваності після тривалого зростання з 1,09 в 2001 році до 1,46 в 2009 СКР в 2010 р. знову скоротився, але від 1960-х в Україні жодного разу не було такого рівня народжуваності, яка б забезпечила бодай просте відтворення поколінь (СКР на рівні 2,1- 2,2), а нині такого не спостерігається в жодній з країн Європи Запобігання масштабній еміграції (трудовій і стаціонарній) молоді за межі України за оцінками, за кордоном працює 2,0-2,5 млн.осіб різного віку, не менше 100 тис.осіб навчається у ВНЗ – цей процес не вдається стримати, а країни-реципієнти, зокрема Польща, спрощують процедури Виважена політика заохочення замісної імміграції Практично за всіх сценаріїв розвитку чисельність населення України скорочуватиметься і старішатиме, тому єдина можливість протидіяти негативним наслідкам цих процесів – намагатися покращити якість населення

Слайд 47

Резерви позитивних змін якості населення Трансформація системи освіти Сьогодні освіта спрямована на засвоєння знань, необхідно перейти до формування вміння і прагнення самостійного мислення, оскільки тільки це є підґрунтям розвитку інновацій Формування та поширення стандартів здорового способу життя Україна тримає гірку першість щодо паління, вживання алкогольних напоїв, зокрема у ранньому віці. Натомість відсутні традиції здорового харчування, дозованих фізичних навантажень, закалювання. Бути здоровим має стати престижним Реформа системи охорони здоров'я – її переорієнтація на профілактику За будь-якої системи управління, за будь-яких обсягів фінансування медицина має опікуватись передусім запобіганням захворювань Формування позитивного соціально-психологічного клімату в суспільстві В суспільстві, навіть серед молоді, поширені утриманські настрої, відповідальність за власний добробут значна частина населення покладає на державу, а отже – за відсутності принципу “заробленості” – неминучим є невдоволення; є проблема узгодження інтересів різних поколінь

Слайд 48

І про Перепис! За встановленою практикою і згідно з рекомендаціями ООН переписи населення у більшості країн світу проводяться раз на десять років у рік, що закінчується на 0 або найближчий до нього Переписи населення вже відбулися в більшості країн СНД: Білорусь (жовтень 2009), Росія (жовтень 2010), Азербайджан (квітень 2009), Казахстан (лютий 2009), Киргизстан (березень 2009) та країнах Європи: Фінляндія (грудень 2010), Франція (січень 2006), Швейцарія (грудень 2010) У 2011 році проводитимуться переписи населення в Албанії, Австрії, Болгарії, Великій Британії, Греції, Естонії, Іспанії, Латвії, Люксембурзі, Литві, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччині, Словенії, Чехії Останній перепис населення на території нашої країни проводився у 2001 році. За цей період у нашій державі мали місце надзвичайно складні економічні, демографічні та міграційні процеси. Проведення наступного перепису заплановано на 2012 рік. Нам вже сьогодні вкрай потрібна інформація, яка може бути отримана тільки під час перепису населення – все, що стосується складу населення: за віком, статтю, етнічним походженням, вживанням мови, статусом зайнятості тощо. Вибіркові обстеження можуть слугувати лише доповненням цієї інформації. Отримання ж інформації по кожній територіальній одиниці (місту, селу, селищу) практично неможливо. За дорученням Прем’єр-Міністра України Інститут демографії та соціального розвитку разом з Держкомстатом працює над розробленням методики визначення чисельності населення кожного міста, села, селища. Без бази перепису ця методика – якою б досконалою вона не була – необхідну точність не забезпечить

Слайд 49

То що ж випливає із неминучого демографічного старіння?

Слайд 50

Старіння населення – закономірний і незворотний процес, демографічна ознака й наслідок цивілізаційного прогресу, результат зниження дітородної активності населення та досягнутих людством успіхів у подовженні тривалості життя Саме старіння населення та його наслідки значною мірою визначають соціально-демографічний портрет розвинутого суспільства наразі й на перспективу За більшістю сучасних демографічних прогнозів ХХІ ст., на відміну від ХХ-го „століття демографічного зростання”, буде „століттям демографічного старіння”

Слайд 51

Демографічна обумовленість української пенсійної системи Система пенсійного забезпечення в Україні формально складається із обов'язкової солідарної та добровільної накопичувальної складових Реально домінує солідарна складова Солідарна складова математично визначається 2 чинниками: співвідношенням пенсіонерів та платників внесків на пенсійне страхування ставкою внесків Ставка внесків – категорія економічна, її рівень формується, виходячи із готовності і здатності платників Співвідношення пенсіонерів та платників внесків залежить, головним чином, від вікової структури населення та політично визначеної межи пенсійного віку

Слайд 52

Найбільші проблеми у царині соціального захисту осіб похилого віку виникають і надалі будуть загострюватися у тих країнах, де населення як старіє, так і скорочується Хоча старіння є глобальним явищем, скорочення населення більшою мірою є регіональним феноменом Зі стрімким скороченням чисельності населення на тлі доволі високого рівня постаріння в Європі наразі зіткнулися саме постсоціалістичні держави Східної Європи (включаючи й Україну), а також Італія та Німеччина.

Слайд 53

Частка осіб віком 60 років і старше в населенні тридцяти найстаріших країн світу (станом на 2009 р.), %.

Слайд 54

Відтермінована тривалість трудоактивного періоду життя (20-60 років) Роки Жінки Чоловіки років % максимально можливої (40 років) років % максимально можливої (40 років) 1897 19.22 48,1 18.74 46,9 1930 24.35 60,9 23.01 57,5 1959 36.50 91,3 34.74 86,9 2009 37.93 94,8 34.95 87,4

Слайд 55

Прогноз навантаження на пенсійну систему України, % Нині на 10 осіб працездатного віку припадає 4 особи пенсійного віку, а на 10 платників страхових внесків 9 пенсіонерів В 2025 році буде перейдено своєрідний рубікон – чисельність платників внесків і пенсіонерів зрівняються, тобто пересічний платник внесків фінансуватиме повністю середню пенсію До 2050 року співвідношення сягне 125%

Слайд 56

Прогноз співвідношення осіб пенсійного й працездатного віку в Україні до 2050 р. залежно від межі пенсійного віку, %

Слайд 57

Наслідки зростання співвідношення контингентів пенсіонерів і платників внесків Співвідношення контингентів пенсіонерів і платників визначає т.зв. коефіцієнт заміщення (наскільки розмір пенсії може компенсувати втрату заробітку) і відповідно рівень життя пенсіонерів порівняно з працюючим населенням Підтримка певного рівня заміщення заробітків пенсіями вимагає відповідного коригування розміру ставок внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування – інакше внески не покриватимуть всього обсягу видатків. Невідворотне зростання співвідношення контингентів пенсіонерів і платників внесків ставить українське суспільство перед вибором: чим пожертвувати? Є декілька варіантів вибору

Слайд 58

Варіант 1: Намагатися утримати бездефіцитність Пенсійного фонду, залишаючи ставку внесків на пенсійне страхування на сучасному рівні (35,2%) Результат: коефіцієнт заміщення заробітку пенсіями (страхова частина) знизиться із сучасних 40% до 35% у 2025 р. та до 28% у 2050 р. рівень відносної бідності серед пенсіонерів зростатиме

Слайд 59

Варіант 2: Підтримувати коефіцієнт заміщення (страхова частина) на 40%-му рівні за рахунок підвищення розміру ставок внеску Результат: сумарну ставку внеску на пенсійне страхування (у солідарну систему) доведеться підвищити до 40% у 2025 р. та до 50% у 2050 р. збільшення фіскального тягаря на фонд заробітної плати може мати наслідком подальшу тінізацію трудових відносин та оплати праці, а у випадку розподілу додаткового внеску на працівників – зниження реальної заробітної плати

Слайд 60

Варіант 3: Утримувати незмінними розмір пенсійного збору та коефіцієнт заміщення, покриваючи дефіцит Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету Результат: прогресуюче збільшення державних пенсійних зобов'язань компенсуючи дефіцит страхової пенсійної системи, пов’язаний із зростанням демографічного навантаження, у 2025 р. державний бюджет муситиме заміщувати своїми коштами 12%, а у 2050 р. – 30% обсягу страхових внесків, яких бракує

Слайд 61

Варіант 4: Підвищити пенсійний вік – кому, як, на скільки?

Слайд 62

Середня очікувана тривалість життя жінок при народженні в країнах, де пенсійний вік для жінок не перевищує 55 років Пенсійний вік 50 років: Нігерія - 47,2; Кірібаті - 69,4; Шрі-Ланка - 75,8 років Пенсійний вік 55 років: Руанда - 47,3; Кот-д'Івуар - 48,6; Уганда - 51,0; Чад - 51,8; Кенія - 53,7; Конго - 55,7; Бенін - 57,0; Папуа Нова Гвінея - 60,2; Мадагаскар - 60,6; Гаїті - 61,9; Непал - 63,4; Сенегал - 64,7; Пакистан - 65,2; Мавританія - 65,4; Індія - 65,7; Узбекистан - 70,1; Фіджі - 70,8; Індонезія - 72,0; Іран - 72,1; Російська Федерація - 72,3; Алжир - 73,3; Україна - 73,7; Йорданія - 74,1; Таїланд - 74,7; Саудівська Аравія - 74,9; Білорусь - 75,0; Сирія - 75,8; В'єтнам - 75,9; Колумбія - 76,34; Малайзія - 76,3; Венесуела - 76,5; Бахрейн - 77,2; Куба - 80,04; Сінгапур - 81,6; Австралія - 83,4 років

Слайд 63

Перелік 76 країн, де встановлено однаковий пенсійний вік для жінок і чоловіків Кірібаті, Нігерія, Австралія, Бенін, Чад, Конго, Кот-д'Івуар, Фіджі, Гаїті, Індія, Індонезія, Кенія, Малайзія, Непал, Папуа Нова Гвінея, Руанда, Сенегал, Сінгапур, Таїланд, Уганда, Буркіна-Фасо, Італія, Малі, Бурунді, Камерун, Китай, Домініка, Єгипет, Ефіопія, Гана, Гренада, Гайана, Південна Корея, Лаоська НДР, Ліван, Маврикій, Марокко, Парагвай, Філіппіни, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сьєрра-Леоне, Судан, Танзанія, Тринідад і Тобаго, Туніс, Уругвай, Зімбабве, Канада, Франція, Гватемала, Нікарагуа, Швеція, Бангладеш, Сент-Кітс і Невіс, Сент-Лусія, Фінляндія, Болівія, Кіпр, Еквадор, Гонконг, Японія, Нова Зеландія, Перу, Німеччина, Ірландія, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Португалія, Іспанія, США, Барбадос, Данія, Ісландія, Норвегія

Слайд 64

Перелік 55 країн, де для жінок встановлено нижчий пенсійний вік На 1 рік – 2 країни: Бельгія, Швейцарія На 1,5-4,5 років – 12 країн: Латвія (1,5), Чеська Республіка (1,84),Туреччина (2), Коста-Ріка (2), Угорщина (2), Литва (2,5), Вірменія (2,5), Словенія (2,67), Естонія (3,5), Ізраїль (4), Киргизстан (4,34), Болгарія (4,5) На 5 років – 41 країна: Шрі-Ланка, Алжир, Бахрейн, Колумбія, Куба, Іран, Йорданія, Мадагаскар, Мавританія, Пакистан, Саудівська Аравія, Сирія, Тайвань, Узбекистан, Венесуела, В'єтнам, Білорусь, Російська Федерація, Україна, Азербайджан, Туркменістан, Молдова, Панама, Казахстан, Сербія та Чорногорія, Хорватія, Аргентина, Бразилія, Кабо-Верде, Чилі, Конго, Грузія, Ямайка, Лівійська Арабська Джамахірія, ПАР, Албанія, Австрія, Греція, Гондурас, Польща, Великобританія

Слайд 65

Пенсійний вік. 1989-2006 рр., років

Слайд 66

Висновки

Слайд 67

Що нас чекає у сфері природного руху Народжуваність, хоча і зросте, досягнувши свого піку на початку другого десятиріччя, не забезпечуватиме навіть простого відтворення поколінь. Смертність дещо знизиться, насамперед серед дітей, чоловіків працездатного віку та сільського населення.

Слайд 68

Що нас чекає у сфері зовнішніх міграцій Якщо рівень заробітної плати та можливості зайнятості в Україні не поступатимуться сусіднім країнам, масштабний відплив населення (на умовах постійної чи тимчасової міграції) вдасться зупинити, або принаймні істотно скоротити. Сформується міграційний приплив населення, що певною мірою збільшить його чисельність, але водночас змінить етнічний, освітній, культурний, релігійний склад.

Слайд 69

Перспективи – загальні висновки Ми будемо жити в умовах звуженого відтворення населення практично за будь-яких рівнів народжуваності та смертності. Можливості збереження сучасної кількості населення чи її збільшення пов’язані головним чином з активною імміграційною політикою. Це означає неминуче розмивання етносу і формування проблем, характерних для поліетнічного середовища Процес старіння посилюватиметься. Що більше знижуватиметься смертність, особливо чоловіків працездатного віку, то сильнішим буде старіння

Слайд 70

Що робити? Метою є поліпшення якісних характеристик населення – здоров'я, освіченості, налаштованості на активну економічну діяльність тощо Держава має сконцентрувати зусилля на створенні матеріальних можливостей і формуванні психологічних настанов вести здоровий спосіб життя Нагальною необхідністю є забезпечення всім верствам населення можливостей вільного розвитку незалежно від статків і місця проживання Саме це є завданнями наступних 10 років

Слайд 71

Базовим положенням є трактування демографічної політики не як окремої складової соціально-економічної політики, а як її особливої спрямованості, демографічної орієнтації

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Соціологія