Презентація на тему:
Косметичні засоби

Косметичні засоби декоративного призначення. Декоративна косметика по догляду за волоссям.

Засоби декоративної косметики по догляду за волоссям залежно від косметичного ефекту класифікуються на засоби для: зміни кольору волосся. зміни форми волосся; укладання і фіксації зачіски;

Фарба для волосся – засіб для зміни кольору волосся на тривалий час.

Фарби для волосся класифікуються За походженням барвника: органічні – до них відносяться природні (хна, басма, волошка, ромашка й ін.) і синтетичні барвники – парафенілендіамін, амінофенол, резорцин і т.д; неорганічні – металовмісні барвники, у даний час рідко застосовувані на практиці і перекис водню; змішані фарби складаються із суміші органічних і неорганічних барвників.

Фарби для волосся класифікуються За швидкістю досягнення ефекту: швидкодіючі (власне фарби); повільнодіючі(відновники).

Фарби для волосся класифікуються За тривалістю косметичного ефекту: тимчасові; напівстійкі фарби; стійкі фарби.

Фарби для волосся класифікуються За формою випуску: кремоподібні, гелеподібні, порошкоподібні, рідкі.

Сучасні фарбуючі засоби для волосся умовно можна розділити на три основні групи: тимчасові (відтіняючі лосьйони, ополоскувачі, лаки для волосся з відтіняючим ефектом, туш для волосся й ін. косметичні препарати, що діють короткочасно ) напівпостійні (відтіняючими шампунями ) постійні (натуральні рослинні фарби, фарби для волосся на основі синтетичних окисних барвників )

Фарбуючі засоби для волосся - це складні багатокомпонентні системи, основною складовою частиною яких, є барвники, а також допоміжні речовини: поверхнево-активні речовини, загусники, консерванти, антиоксиданти, компоненти, що регулюють процес фарбування, і різні спеціальні добавки.

Для кращого проникнення барвників у волосся і забезпечення їхньої стійкості до води, застосовують спеціальні розчинники, хімічно інертні стосовно барвника і волосся. Це, наприклад, моноетиловий ефір диетиленгліколю, монобутиловий ефір етиленгліколю, етоксильований ізоаміловий спирт, бензиловий і аміловий спирти, циклогексанол.

Як добавку, що сприяє адсорбції барвників волоссям, застосовують сечовину. Тетраетилсечовину вводять у барвні засоби для того, щоб уникнути подразнення шкіри і її фарбування. Крім того, тетраетилсечовину використовують, як диспергуючий агент, що призводить до солюбілізації водонерозчинних барвників. Інтенсивні і стійкі до миття забарвлення одержують в результаті спільного застосування барвників і тіосечовини, а також комплексів барвників і водонерозчинних полімерів, що містять аміногрупи.

Як загусник використовується комбінація 0,05-10 % неіоногенних амфофільних полімерів модифікованих похідних целюлози, уретанових поліефірів, плівкоутворюючі похідні полівінілпіролідону, акрилової і метакрилової кислот.

Для регулювання рН використовуються кислі (HCl, H3РО4, винна, лимонна, молочна кислоти) чи лужні інгредієнти (NН4ОН, Nа2СО3, NаОН, КОН, алканоламіни й ін.)

Вимоги до органічних синтетичних барвників: гарну розчинність у воді стабільність в розчині, при збереженні спорідненості до волосся, стійкість до світла, швидку і рівномірну адсорбцію на волоссі при кімнатній температурі, відсутністю токсичної, алергізуючої і подразнюючої дії, сумісність з іншими компонентами.

Синтетичні барвники класифікуються на кислотні, основні, прямі, активні, нерозчинні (відповідно до технічної класифікації) чи арилметанові, антрахінонові, хінонімінові, піридинові, нітро- і азобарвники (відповідно до хімічної класифікації).

Кислотні барвники є розчинними у воді солями органічних кислот, які володіють спорідненістю до білка волосся і у водному розчині в присутності кислот, фарбують його. Кислотні барвники вступають у реакцію солеутворення з основними аміногрупами волосся.

Основні барвники - розчинні у воді солі органічних основ, що володіють спорідненістю до білка волосся. Вони фарбують волосся у водному розчині, вступаючи в реакцію з кислотними групами молекул волосся

Прямі барвники - розчинні у воді натрієві солі сульфокислот різних органічних сполук, що забарвлюють волосся в кислому середовищі. У цих умовах волосся набуває позитивного заряду, і прямий барвник фіксується так само, як і кислотний.

Активні барвники містять реакційно-здатні (активні) атоми чи групи атомів, що забезпечують хімічну взаємодію барвника з аміногрупами кератину, наприклад, хлор, фтор, група СО і ін. Водорозчинність цих барвників обумовлюється наявністю сульфо- чи карбоксильної групи.

Нерозчинні барвники - це проміжні продукти, з яких власне барвники утворяться в процесі фарбування безпосередньо на волоссі. До них відносяться, наприклад, деякі аміни бензольного ряду, важко розчинні у воді, які зафарбовують волосся в результаті окислювання.

Нітробарвники- це аміни і феноли бензольного і нафталінового рядів, що містять одну чи кілька нітрогруп, з яких хоча б одна повинна бути розташована в ортоположенні до аміно- чи оксигрупи. Наявність нітрогрупи обумовлює кислий характер цих барвників.

Азобарвники - сполуки, що містять одну чи кілька азогруп (-N=N-), які зв'язують ароматичні чи гетероциклічні радикали. Відповідно до технічної класифікації ці барвники можуть бути кислотними, основними, прямими, активними й ін.

Арилметанові - похідні ди- і триарилметану. До цього класу відносяться головним чином основні і ряд кислотних барвників. Хінонімінові– похідні хіноніміну і хінондіаміну. В основному, використовуються як окисні барвники для натуральних і синтетичних волокон. Антрахінонові - окси- і амінопохідні антрахінону. Піридинові барвники являють собою аміно- і оксипохідні піридину.

При виготовленні напівпостійних засобів для фарбування волосся найчастіше застосовують нітробарвники, антрахінонові, піридинові, рідше азобарвники.

Нітробарвники - нітрофенілендіаміни (наприклад, 4-нітро-1,2-фенілендіамин), нітроамінофеноли, динітроамінофеноли і динітроамінобензоли дають слабкі відтінки золотавого і рудого кольорів. N-заміщені похідні характеризуються великим асортиментом стійких фарбувань при кімнатній температурі і в присутності окислюючого реагента.

Похідні 3-амінопіридину відрізняються спорідненістю до кератину волосся, при рН 3,0-7,0 придають волоссю жовті, золотаві і блакитні відтінки. Гарний ефект, при фарбуванні, досягається також при використанні цих продуктів у барвних сполуках на основі антрахінонів, нітробензолів, індоанілінів, індофенолів і індамінів.

У засобах для постійного фарбування волосся найефективнішими є окисні барвники (у яких при окислюванні утворються ауксохромні і хромоформні групи, що вступають у взаємодію з кератином). До них відносяться безбарвні чи слабозабарвлені ароматичні легкоокислювальні сполуки з двома чи більше аміно- чи гідроксильними групами. До складу фарб звичайно входять основні напівпродукти, компоненти зв”язку й окислювач. Основні напівпродукти, так звані паракомпоненти, це головним чином п-фенілендіамін, п-толуілендіамін, п-амінофенол і їхні похідні.

Одним з найчастіше застосовуваних окисних барвників є - п-фенілендіамін, отриманий з відходів виробництва бензолу. З великої кількості похідних п-фенілендіаміну в даний час застосовується тільки 20. За допомогою цього компоненту волосся фарбують у різні кольори - від світло-русявого до чорного.

Барвники на основі п-толуілендіаміну і його похідних фарбують волосся від сірого до чорного кольору і є основою фарб для волосся. Готують фарби з рівних частин п-фенілендіаміну і п-толуілендіаміну. Для одержання червоних відтінків у фарбах використовують п-амінофенол, для фарбування волосся у світлі тони - о-амінофенол, коричневі тони дають композиції з метаамінофенолом.

Компонентами зв”язку у фарбах для волосся служать поліоксибензоли, наприклад, пірокатехін (1,2-диоксібензол), резорцин (1,3-диоксібензол), пірогалол (1,2,3-триоксибензол), а також м-амінофенол, 2,4-діаміноанізол, м-фенілендіамін і ін. При сумісному застосуванні основних напівпродуктів і компонентів зв”язку можна одержати широку гаму відтінків.

Як окислювачі використовують перекис водню, персульфати чи їх суміші з перборатами і біхроматами, а також перекис сечовини, гідроперекису аміно-1,3,5-триазину. Окислювач застосовують у концентрації, достатній для знебарвлення меланіну і окислювання барвника. Фарбування окисними барвниками проводять у лужному середовищі при рН 8,5-10,0. Для підтримки величини рН використовують аміак (водний розчин), бікарбонат чи двовуглекислий амоній, що є каталізаторами реакції розкладання перекису.

Для прискорення процесу фарбування волосся застосовують ферментативне окислювання, при якому тривалість контакту перекису водню з волоссям зменшується в 2-3 рази. У рецептури вводиться 0,01-20 % оксиредуктаз (піранооксидаза, глюкозооксидаза, гліцеринооксидаза, лактооксидаза).

Використовуються фарби, що фарбують волосся без окислювача, які містять похідні піридину і піримідину. Як компоненти зв”язку використовують резорцин, 2,4-діаміноанізол. Для окислювання похідних піридину досить впливу кисню повітря і лише в деяких випадках для поглиблення фарбування необхідна наявність 1 %-ного водного розчину перекису водню. Ці барвники мають гарну спорідненість до кератину волосся і відрізняються фізіологічною нешкідливістю. Вони добре переносяться людьми, у яких паракомпоненти викликають алергійні реакції.

Технологія фарб для волосся визначається фізико-хімічними властивостями компонентів рецептури препарату. готування мильно-спиртового розчину; розчинення резорцину; готування водного розчину п-фенілендіаміну; змішування компонентів; фасовка фарби; упакування фарби і гідропериту