КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ М’ЯКОЇ КОНСИСТЕНЦІЇ. ЖИРОВІ КРЕМИ. СУСПЕНЗІЙНІ, ГЕЛЕВІ КРЕМИ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ М’ЯКОЇ КОНСИСТЕНЦІЇ. ЖИРОВІ КРЕМИ. СУСПЕНЗІЙНІ, ГЕЛЕВІ КРЕМИ
Креми жирові – косметичний засіб мазеподібної консистенції по догляду за шкірою, де дисперсійним середовищем є натуральні, синтетичні жири, або їх сплави.
При складанні рецептур жирових кремів використовують жирові компоненти: Тригліцериди тваринного і рослинного походження; Воски; Вищі карбонові кислоти; Вуглеводневі сполуки; Силікони; Жирні спирти; Гідрогенізовані спирти; Штучні замінники рослинних жирів, саломаси.
Готування жирових кремів складається з наступних операцій: сплавка компонентів; охолодження; парфумування крему; вистоювання; пластична обробка крему; фасовка й упакування готового продукту.
Вазеліни являють собою штучні сплави твердих (церезину, парафіну) і рідких вуглеводнів (парфумерної і вазелінової олії)
Борний вазелін містить 0,5-2 % борної кислоти, як дезинфікуючий засіб, 98,5-97 % вазеліну і 1 % ароматизатора. Запашний вазелін складається з 99 % вазеліну і 1 % аромати- затора.
Гелеві (безжирові) креми Безжирові креми — це креми, які не містять олій та жирів, а виробляються на різноманітних гелевих основах.
Гідрогелі Гелі — системи, в яких структура дисперсного компонента формується в молекулярно пов’язаному середовищі внаслідок молекулярних, водневих та інших зв’язків. У разі водних гідрогелів як структуроутворювачі використовуються органічні та неорганічні колоїди. Молекулярні колоїди у формі колоїдних розчинів можна легко отримати простим розчиненням макромолекулярної речовини в придатному розчиннику. Обов’язково при цьому підвищується в’язкість дисперсного середовища.
Технологія гелевих кремів: Підготовка виробництва; Підготовка сировини; Готування гелю набрякання гелеутворювача з відповідним розчинником; введення БАР, парфумерних композицій; Фасовка, упаковка, маркіровка.
косметичний засіб мазеподібної консистенції по догляду за шкірою, де дисперсною фазою є нерозчинні в основі речовини, а дисперсійним середовищем є гідрофільні, дифільні або гідрофобні основи. Креми суспензійні –
Залежно від призначення косметичного засобу наповнювачі називаються: абразивами у випадку виконання ними функції механічного очищення (шкіри, зубної емалі і т.п.); у випадку виконання захисної функції - фізичними світлофільтрами (сонцезахисні препарати) і сорбентами (очисні і захисні креми).
Косметичні креми на основі суспензій класифікують за: призначенням (гігієнічні [ очисні, захисні], профілактичні, лікувально-профілактичні, декоративні); областю застосування (шкіра і її придатки); формою випуску (кремоподібна, гелеподібна, пастоподібна).
Діючими речовинами є дисперсна фаза суспензії (наповнювачі), що представлена сполуками неорганічної природи: карбонати: кальцію, магнію; силікати: каолін, тальк, бентоніт, цеоліт; оксиди металів: цинку, титана й ін.
Абразивні речовини забезпечують: Механічне відторгнення рогових лусочок зовнішнього шару епідермісу. Здатні адсорбувати виділення шкіри. Фізико-хімічні властивості наповнювачів суспензії обумовлюють застосування речовин даної групи в косметичних засобах захисної дії (захисні в т.ч. фотозахисні креми).
епідермальний (скраби, препарати декоративної косметики, відбілюючі і фотозахисні креми) трансдермальний (маски). Косметичний ефект засобів на суспензійній основі припускає два рівні впливу на шкіру:
Як згущувачі гідрофільної природи в основному використовуються гелеутворювачі – похідні целюлози, альгінової, кремнієвої, акрилової кислот. Також в'язкість і, відповідно, фізичну стабільність систем даної природи можна підвищити шляхом введення неводних розчинників – гліцерину, пропіленгліколю, поліетиленоксиду, силіконові рідини.
У випадку гідрофобного дисперсійного середовища, стабілізувати систему, підвищуючи її в'язкість, можливо шляхом введення ущільнювачів гідрофобної природи, що мають високу температуру плавлення – восків натурального і синтетичного походження, а також гідрофобних компонентів, що підвищують дисперсність наповнювачів.
Технологія суспензійних кремів на емульсійній основі складається з наступних операцій: готування водної фази; готування олійної фази; емульгування; підготовка порошкоподібних компонентів; введення порошкоподібної дисперсної фази; гомогенізація крему; охолодження; введення термолабільних БАР; парфумування; пластична обробка крему (для емульсій другого роду); фасовка й упакування крему.
Готування суспензійних кремів на жировій основі включає наступні операції: готування олійної основи (плавлення тугоплавких жирових компонентів, сплавка компонентів); підготовка порошкоподібної сировини введення порошкоподібних компонентів у жирову основу; гомогенізація крему; охолодження; парфумування крему; введення термолабільних БАР; пластична обробка крему; фасовка й упакування готового продукту.
Готування суспензійних кремів на гелевій основі включає наступні операції: готування гелю; підготовка порошкоподібної сировини; введення порошкоподібних компонентів у гелеву основу; введення БАР; парфумування крему; гомогенізація крему фасовка й упакування готового продукту
Косметичні маски класифікуються за: рівнем впливу: епідермальні(косметичні маски механічної дії); трансдермальні (косметичні маски фізіологічної дії).
Косметичні маски класифікуються за: за призначенням: очисні; зволожуючі; регенеруючі; живильні; в'язкі; тонізуючі; пластифікуючі.
Косметичні маски класифікуються за: за типом шкіри: маски по догляду за жирною шкірою; маски по догляду за сухою шкірою; маски по догляду за нормальною шкірою.
Косметичні маски класифікуються за: за формою випуску: пастоподібні; рідкі; гелеподібні; кремоподібні; порошкоподібні.
Тонізуючі, регенеруючі і живильні маски містять гормони — фолікулін, оварин; вітаміни: А, групи В, З, РР і Е; екстракт дріжджів, що містить амінокислоти, ліпіди, мінеральні речовини, вітаміни РР, Н, провітамін D, вітаміни групи В, нуклеїнові кислоти, які забезпечують зволожуючу і живильну дію, стимулюють вуглеводневий і білковий обмін, а у випадку проблемної і вянучої шкіри мають очисну і регенеруючу дію.
Відбілюючі маски містять окис цинку і препарати перекису водню (пергідроль і розчини перекису), гідрохінон, лимонну кислоту. Для готування в'язких масок до основи додають алюмокалієві галуни, сірку осаджену. Присутність у складі маски жирів і жироподібних речовин, парафіну, і інших гідрофобних речовин має пом'якшуючу дію. Перевага тальку, крохмалю, білої глини – підсушуюча і протизапальна дія. Введення до складу маски антибіотиків, борної, саліцилової кислоти, вуглекислої магнезії, сульфопрепаратів, резорцину, продуктів рослинного походження (календули, ромашки й ін.) має протизапальну, а також дезинфікуючу дію. Наявність у складі масок біологічно активних речовин — гормонів, екстракту плаценти, чи екстракту соку алое, екстракту хмелю чи, женьшеню, елеутерококу, лимоннику, петрушки, ромашки, бджолиного маткового молочка, водоростей — поліпшує обмін речовин, стимулює біологічні процеси в шкірі й в організмі в цілому.
Технологія косметичних масок відрізняється формою випуску й аналогічною технологією косметичних препаратів відповідної форми випуску.
Скраб – косметичний засіб з відлущуючою дією (абразивним ефектом) призначений для злущення ороговілих клітин з поверхні шкіри, сприяючи тим самим її природному відновленню.
Класифікація скрабів За областю застосування: для обличчя; для тіла; для ніг; для області декольте і шиї.
Класифікація скрабів За ступенем дисперсності абразивних часток: від 0,01 до 5 мкм; від 5 до 30 мкм; від 30 до 50 мкм; від 50 до 150 мкм;
Абразивні речовини - забезпечують механічне відторгнення рогових лусочок: діатомові кремнієві водорості, силікати, морський пісок грубого помолу, бруду мертвого моря, фітопланктон, корали, грубі глинисті елементи, каоліни, дрібно розмелена пемза, мелені кісточки абрикоса, персика, мелена шкарлупа лісових і волоських горіхів, шкаралупа і м'якоть кедрового горіха, борошно грубого помолу лісових горіхів, шкаралупа арахісу, шкаралупа, кісточки малини і полуниці, гранули з зернових (пшениця, овес, ячмінь, кукурудза, жито), мелена шкаралупа яєць, поліетилен, частки селікогелю.
Речовини кератолітичної дії: ферменти (кератолітична дія): тваринного походження: пепсин, трипсин, деякі ферменти підшлункової залози; рослинного походження: папаїн, бромелайн; хімічні речовини: саліцилова кислота (різних концентрацій), молочна, лимонна, гіалуронова кислоти, гідроксикислоти (так звані фруктові кислоти), амінокислоти, стеаринова кислота, сірка, резорцин, фенол (різних концентрацій), трихлороцтова кислота.
Схожі презентації
Категорії