Презентація на тему:
Косметичні засоби декоративного призначення. Декоративна косметика по догляду за волоссям.

Косметичні засоби декоративного призначення. Декоративна косметика по догляду за волоссям.

Засоби декоративної косметики по догляду за волоссям залежно від косметичного ефекту класифікуються на засоби для: зміни кольору волосся. зміни форми волосся; укладання і фіксації зачіски;

Фарба для волосся – засіб для зміни кольору волосся на тривалий час.

Фарби для волосся класифікуються За походженням барвника: органічні – до них відносяться природні (хна, басма, волошка, ромашка й ін.) і синтетичні барвники – парафенілендіамін, амінофенол, резорцин і т.д; неорганічні – металовмісні барвники, у даний час рідко застосовувані на практиці і перекис водню; змішані фарби складаються із суміші органічних і неорганічних барвників.

Фарби для волосся класифікуються За швидкістю досягнення ефекту: швидкодіючі (власне фарби); повільнодіючі(відновники).

Фарби для волосся класифікуються За тривалістю косметичного ефекту: тимчасові; напівстійкі фарби; стійкі фарби.

Фарби для волосся класифікуються За формою випуску: кремоподібні, гелеподібні, порошкоподібні, рідкі.

Сучасні фарбуючі засоби для волосся умовно можна розділити на три основні групи: тимчасові (відтіняючі лосьйони, ополоскувачі, лаки для волосся з відтіняючим ефектом, туш для волосся й ін. косметичні препарати, що діють короткочасно ) напівпостійні (відтіняючими шампунями ) постійні (натуральні рослинні фарби, фарби для волосся на основі синтетичних окисних барвників )

Фарбуючі засоби для волосся - це складні багатокомпонентні системи, основною складовою частиною яких, є барвники, а також допоміжні речовини: поверхнево-активні речовини, загусники, консерванти, антиоксиданти, компоненти, що регулюють процес фарбування, і різні спеціальні добавки.

Для кращого проникнення барвників у волосся і забезпечення їхньої стійкості до води, застосовують спеціальні розчинники, хімічно інертні стосовно барвника і волосся. Це, наприклад, моноетиловий ефір диетиленгліколю, монобутиловий ефір етиленгліколю, етоксильований ізоаміловий спирт, бензиловий і аміловий спирти, циклогексанол.

Як добавку, що сприяє адсорбції барвників волоссям, застосовують сечовину. Тетраетилсечовину вводять у барвні засоби для того, щоб уникнути подразнення шкіри і її фарбування. Крім того, тетраетилсечовину використовують, як диспергуючий агент, що призводить до солюбілізації водонерозчинних барвників. Інтенсивні і стійкі до миття забарвлення одержують в результаті спільного застосування барвників і тіосечовини, а також комплексів барвників і водонерозчинних полімерів, що містять аміногрупи.

Як загусник використовується комбінація 0,05-10 % неіоногенних амфофільних полімерів модифікованих похідних целюлози, уретанових поліефірів, плівкоутворюючі похідні полівінілпіролідону, акрилової і метакрилової кислот.

Для регулювання рН використовуються кислі (HCl, H3РО4, винна, лимонна, молочна кислоти) чи лужні інгредієнти (NН4ОН, Nа2СО3, NаОН, КОН, алканоламіни й ін.)

Вимоги до органічних синтетичних барвників: гарну розчинність у воді стабільність в розчині, при збереженні спорідненості до волосся, стійкість до світла, швидку і рівномірну адсорбцію на волоссі при кімнатній температурі, відсутністю токсичної, алергізуючої і подразнюючої дії, сумісність з іншими компонентами.

Синтетичні барвники класифікуються на кислотні, основні, прямі, активні, нерозчинні (відповідно до технічної класифікації) чи арилметанові, антрахінонові, хінонімінові, піридинові, нітро- і азобарвники (відповідно до хімічної класифікації).

Кислотні барвники є розчинними у воді солями органічних кислот, які володіють спорідненістю до білка волосся і у водному розчині в присутності кислот, фарбують його. Кислотні барвники вступають у реакцію солеутворення з основними аміногрупами волосся.

Основні барвники - розчинні у воді солі органічних основ, що володіють спорідненістю до білка волосся. Вони фарбують волосся у водному розчині, вступаючи в реакцію з кислотними групами молекул волосся

Прямі барвники - розчинні у воді натрієві солі сульфокислот різних органічних сполук, що забарвлюють волосся в кислому середовищі. У цих умовах волосся набуває позитивного заряду, і прямий барвник фіксується так само, як і кислотний.

Активні барвники містять реакційно-здатні (активні) атоми чи групи атомів, що забезпечують хімічну взаємодію барвника з аміногрупами кератину, наприклад, хлор, фтор, група СО і ін. Водорозчинність цих барвників обумовлюється наявністю сульфо- чи карбоксильної групи.

Нерозчинні барвники - це проміжні продукти, з яких власне барвники утворяться в процесі фарбування безпосередньо на волоссі. До них відносяться, наприклад, деякі аміни бензольного ряду, важко розчинні у воді, які зафарбовують волосся в результаті окислювання.

Нітробарвники- це аміни і феноли бензольного і нафталінового рядів, що містять одну чи кілька нітрогруп, з яких хоча б одна повинна бути розташована в ортоположенні до аміно- чи оксигрупи. Наявність нітрогрупи обумовлює кислий характер цих барвників.

Азобарвники - сполуки, що містять одну чи кілька азогруп (-N=N-), які зв'язують ароматичні чи гетероциклічні радикали. Відповідно до технічної класифікації ці барвники можуть бути кислотними, основними, прямими, активними й ін.

Арилметанові - похідні ди- і триарилметану. До цього класу відносяться головним чином основні і ряд кислотних барвників. Хінонімінові– похідні хіноніміну і хінондіаміну. В основному, використовуються як окисні барвники для натуральних і синтетичних волокон. Антрахінонові - окси- і амінопохідні антрахінону. Піридинові барвники являють собою аміно- і оксипохідні піридину.

При виготовленні напівпостійних засобів для фарбування волосся найчастіше застосовують нітробарвники, антрахінонові, піридинові, рідше азобарвники.

Нітробарвники - нітрофенілендіаміни (наприклад, 4-нітро-1,2-фенілендіамин), нітроамінофеноли, динітроамінофеноли і динітроамінобензоли дають слабкі відтінки золотавого і рудого кольорів. N-заміщені похідні характеризуються великим асортиментом стійких фарбувань при кімнатній температурі і в присутності окислюючого реагента.

Похідні 3-амінопіридину відрізняються спорідненістю до кератину волосся, при рН 3,0-7,0 придають волоссю жовті, золотаві і блакитні відтінки. Гарний ефект, при фарбуванні, досягається також при використанні цих продуктів у барвних сполуках на основі антрахінонів, нітробензолів, індоанілінів, індофенолів і індамінів.

У засобах для постійного фарбування волосся найефективнішими є окисні барвники (у яких при окислюванні утворються ауксохромні і хромоформні групи, що вступають у взаємодію з кератином). До них відносяться безбарвні чи слабозабарвлені ароматичні легкоокислювальні сполуки з двома чи більше аміно- чи гідроксильними групами. До складу фарб звичайно входять основні напівпродукти, компоненти зв”язку й окислювач. Основні напівпродукти, так звані паракомпоненти, це головним чином п-фенілендіамін, п-толуілендіамін, п-амінофенол і їхні похідні.

Одним з найчастіше застосовуваних окисних барвників є - п-фенілендіамін, отриманий з відходів виробництва бензолу. З великої кількості похідних п-фенілендіаміну в даний час застосовується тільки 20. За допомогою цього компоненту волосся фарбують у різні кольори - від світло-русявого до чорного.

Барвники на основі п-толуілендіаміну і його похідних фарбують волосся від сірого до чорного кольору і є основою фарб для волосся. Готують фарби з рівних частин п-фенілендіаміну і п-толуілендіаміну. Для одержання червоних відтінків у фарбах використовують п-амінофенол, для фарбування волосся у світлі тони - о-амінофенол, коричневі тони дають композиції з метаамінофенолом.

Компонентами зв”язку у фарбах для волосся служать поліоксибензоли, наприклад, пірокатехін (1,2-диоксібензол), резорцин (1,3-диоксібензол), пірогалол (1,2,3-триоксибензол), а також м-амінофенол, 2,4-діаміноанізол, м-фенілендіамін і ін. При сумісному застосуванні основних напівпродуктів і компонентів зв”язку можна одержати широку гаму відтінків.

Як окислювачі використовують перекис водню, персульфати чи їх суміші з перборатами і біхроматами, а також перекис сечовини, гідроперекису аміно-1,3,5-триазину. Окислювач застосовують у концентрації, достатній для знебарвлення меланіну і окислювання барвника. Фарбування окисними барвниками проводять у лужному середовищі при рН 8,5-10,0. Для підтримки величини рН використовують аміак (водний розчин), бікарбонат чи двовуглекислий амоній, що є каталізаторами реакції розкладання перекису.

Для прискорення процесу фарбування волосся застосовують ферментативне окислювання, при якому тривалість контакту перекису водню з волоссям зменшується в 2-3 рази. У рецептури вводиться 0,01-20 % оксиредуктаз (піранооксидаза, глюкозооксидаза, гліцеринооксидаза, лактооксидаза).

Використовуються фарби, що фарбують волосся без окислювача, які містять похідні піридину і піримідину. Як компоненти зв”язку використовують резорцин, 2,4-діаміноанізол. Для окислювання похідних піридину досить впливу кисню повітря і лише в деяких випадках для поглиблення фарбування необхідна наявність 1 %-ного водного розчину перекису водню. Ці барвники мають гарну спорідненість до кератину волосся і відрізняються фізіологічною нешкідливістю. Вони добре переносяться людьми, у яких паракомпоненти викликають алергійні реакції.

Технологія фарб для волосся визначається фізико-хімічними властивостями компонентів рецептури препарату. готування мильно-спиртового розчину; розчинення резорцину; готування водного розчину п-фенілендіаміну; змішування компонентів; фасовка фарби; упакування фарби і гідропериту