Презентація на тему:
психологія мислення та інтелект

Психологія мислення та інтелекту. Уява.

«Я мислю – отже, я існую!» Р.Декарт Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об'єктивної реальності

Мислення це вищий психічний процес узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об'єктивної дійсності та їх взаємозв'язків.

Особливості протікання процесу мислення:

В процесі мислення, людина використовує різного роду засоби Практичні дії Образи Уявлення Моделі Схеми Символи Знаки Мову

“Мислення – це знаряддя вищого орієнтування людини в оточуючому світі і в самій собі” І.І.Павлов

Фізіологічні основи мислення http://abook.moy.su/news/funkcionalnaja_asimmetrija_polusharij_golovnogo_mozga

Форми мислення Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” Судження – відображає істотні зв'язки між предметами і явищами: - вода гасить вогонь Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень: - всі метали – провідники електрики - мідь – метал, мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів: Індукція – рух думки від одиничних тверджень до загального знання. Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється) Аналогія – висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою. Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний, безпосередній пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.

Види мислення за характером впливу на емоційну сферу особистості: Патогенне мислення:роздуми, пов'язані з образою, соромом чи іншими негативними переживаннями, які підсилюють психологічне напруження. Саногенне мислення:спрямоване на подолання негативних емоційних розладів і психічне оздоровлення людини

У психології та психіатрії виділяють Реалістичне мислення спрямоване на зовнішній світ Аутичне мислення -майже відірване від дійсності, керується лише бажаннями, уявленнями і намірами особистості.

Типи мислення за стилем Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу. Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони. Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.

Види мислення

Продуктивність мислення

Мислення і мовлення Властивості мовлення: Змістовність Зрозумілість Виразність Дієвість Форми мовлення: Зовнішнє Внутрішнє Усне Писемне

Інтелект – сукупність знань та життєвого досвіду людини, можливість їх подальшого накопичення та використання на практиці. Інтелектуальність – широта кругозору, загальної ерудиції. Інтелігентність – культура вияву інтелекту та поведінки.

Соціальний інтелект – здатність людини правильно розуміти свою поведінку і поведінку інших людей у суспільстві. Термін "соціальний інтелект" вперше використав у психології Е. Торндайк в 1920 році. Він розумів соціальний інтелект як здатність розуміти людей, діяти чи вчиняти мудро щодо інших.

Емоційний інтелект Здатність людини сприймати та виражати емоції, посилювати мислення за допомогою емоцій, розуміти емоції та керувати ними.

Методи дослідження мислення та інтелекту Тест Векслера Тест Айзенка на швидкість мислительних процесів Тест Вандерліка або КОТ(короткий орієнтувальний тест)

Тест Равена

УЯВА ЦЕ ПРОЦЕС СТВОРЕННЯ ЛЮДИНОЮ НА ОСНОВІ ЇЇ ПОПЕРЕДНЬОГО ДОСВІДУ ОБРАЗІВ ОБ”ЄКТІВ, ЯКИХ ВОНА БЕЗПОСЕРЕДНЬО НЕ СПРИЙМАЛА І НЕ СПРИЙМАЄ. УЯВА ЗНАЧНО РОЗШИРЮЄ І ПОГЛИБЛЮЄ ПІЗНАННЯ СВІТУ.

ВИДИ УЯВИ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СТВОРЕННЯ НОВИХ ОБРАЗІВ: ПАСИВНА - виявляється у хворобливих фантазмах, маренні, або в такому фантазуванні, яке не має усвідомленої мети; АКТИВНА-яка відбувається в рамках творчої діяльності, підкореній певній меті. ЗАЛЕЖНО ВІД УЧАСТІ ВОЛІ: МИВОВІЛЬНА - не керується спеціальною метою уявити певні події, предмети чи явища ДОВІЛЬНА – спрямована на створення певного образу

ЗАЛЕЖНО ВІД ХАРАКТЕРУ ДІЯЛЬНОСТІ АКТИВНА УЯВА ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА РЕПРОДУКТИВНУ – процес створення образів, що відповідають опису ТВОРЧУ – самостійне створення нових образів, які реалізуються в оригінальних і цінних продуктах діяльності. Формою творчою уяви є мрія-образ того, чого людина прагне, але не може досягнути протягом певного часу.

Форми уяви Образ майбутнього, який виступає необхідною умовою перетворення дійсності; Змінюється образ дійсності, відображеної в свідомості; Образ недосяжного майбутнього; Несвідоме ілюзорне виконання бажань; Переживання образів без будь-якої зовнішньої стимуляції

ПРОЦЕСИ УЯВИ Аглютинація, варіант комбінування, в якому сполученню підлягає не випадковий набір рис; відбувається цілеспрямований їх підбір згідно певного задуму, концепції. Акцентування, підкреслювання певних рис явища, яке перетворює його загальний вид. Воно повинно виділяти характерне, суттєве, істотне. Гіпербола та літота - зміни величин, кількісне зростання та зменшення - є особливими варіантами акцентування (акцентується дуже велике, або дуже мале по відношенню до дійсності).

ПРОЦЕСИ УЯВИ Типізація, специфічне узагальнення. Через конкретне в образі, який виступає типом, виділяється загальнозначуще. Алегорізація, створення алегорії - використання образу в переносному значенні. Образ виступає лише умовно обраним знаком якогось явища дійсності. Загострення – наголошування на певній частині або певній властивості образу. Схематизація-формування образу уяви, коли уявлення зливаються, на перший план виступають риси схожості.

АГЛЮТИНАЦІЯ яка відбувається

ГІПЕРБОЛІЗАЦІЯ ЛІТОТА

ЗАГОСТРЕННЯ СХЕМАТИЗАЦІЯ