Презентація на тему:
Психологія мислення та інтелекту

Психологія мислення та інтелекту

Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання обєктивної реальності (В.І. Ленін)

Мисленням називається психічний процес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами. Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттевих властивостей предметів і явищ обєктивної дійсності та їх взаємозвязків.

Мислительні операції Аналіз – мислительний поділ осмисленого матеріалу на складові частини і виділення окремих ознак елементів, властивостей Синтез – мисленне з’єднання в одне ціле окремих частин. Порівняння – полягає у встановленні схожості і (або) відмінності між предметами і явищами. Узагальнення – виділення головних загальних,найбільш характерних ознак для певного предмету, явища, ситуації Абстракція – виділення окремих ознак об’єкта, що вивчається.

Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції Класифікація – це поділ і наступне обєднання предметів чи явищ більш загальним понняттям Систематизація – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними звязками.

Мислительні операції

Види мислення за формою існування Наглядно – дійове (практичне):задача вирішується безпосередньо в дії, практичній діяльності. Характерне для дітей і вищих тварин наглядно – образне мислення пов’язане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них. словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.

За характером розумової діяльності виділяють: Мислення каузальне – причинно-наслідкове Вірус грипу - грип Паличка tbc - туберкульоз Мислення кондіціональне Враховуються умови виникнення того чи іншого явища (грип -переохолодження Tbc – неповноцінне харчування)

Типи мислення за стилем Стандартне (“трафаретне”) – відображає усталені віками істини: 2х2=4. Воно не приносить нічого нового для прогресу. Оригінальне – не змінює основні базові знання і фундаментальні положення, але об’єкти чи явища розглядаються з нової, недослідженої сторони. Допомагає оригінально розв’язати задачу. Революційне (парадоксальне) – докорінно змінює старі погляди і аксіоми. Теорія Коперніка, мораль Ісуса Христа, теорія відносності Ейнштейна.

Форми мислення Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” Судження – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами: - вода гасить вогонь - не все те золото, що блистить Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень: - всі метали – провідники електрики - мідь – метал, мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів: Індукція – рух думки від одиничних тверджень до загального знання. Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється) Аналогія – висновок, зроблений на основі подібності між об’єктами за певною ознакою. Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомюваний безпосередній пізнавальний акт без попереднього логічного обмірковування.

Форми мислення

Якості (продуктивність) Широта Конкретність Глибина Самотійність Критичність Гнучкість Послідовність Темп Стандартність чи оригінальність Дотепність Кмітливість Винахідливість

Інтелект (розум) – сукупність знань та життєвого досвіду людини, можливість їх подальшого накопичення та використання на практиці. Інтелектуальність – широта кругозору, загальної ерудиції. Інтелігентність – культура вияву інтелекту та поведінки.

Дякую за увагу!