Презентація на тему:
Психологія мислення і інтелекту . Патологія мислення і інтелекту людини

Психологія мислення і інтелекту . Патологія мислення і інтелекту Підготував доц. Несторович Я.М.

“ Від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики – такий діалектичний шлях пізнання істини, пізнання об’єктивної реальності”.

Мисленням називається психічний процес, який полягає у розкритті зв`язків і залежності між предметами і явищами. Це вища форма узагальненого і опосередкованого ( через слово) відображення у свідомості людини найбільш суттєвих властивостей предметів і явищ об’єктивної дійсності та їх взаємозв’язків.

Мислительні операції Аналіз – мислительний поділ осмисленого матеріалу на складові частини і виділення окремих ознак елементів, властивостей. Синтез – мисленне з’єднання в одне ціле окремих частин. Порівняння – полягає у встановленні схожості і (або) відмінності між предметами і явищами. Узагальнення – виділення головних загальних, найбільш характерних ознак для певного предмету, явища, ситуації Абстракція – виділення окремих ознак об’єкта, що вивчається.

Конкретизація – мислительна операція, протилежна абстракції Класифікація – це поділ і наступне об’єднання предметів чи явищ більш загальним поняттям Систематизація – мислений розподіл предметів і явищ в певному порядку у відповідності з існуючими між ними зв’язками.

Види мислення за формою існування Наглядно – дійове (практичне) - задача вирішується безпосередньо в дії, практичній діяльності. Характерне для дітей і вищих тварин. Наглядно – образне мислення повязане з конкретними образами, ситуаціями, змінами в них. Словесно – логічне (абстракне, теоретичне, понятійне) –оперування поняттями, судженнями, умовиводами. Задача в вирішується в словесній (вербальній) формі.

За характером розумової діяльності виділяють: Мислення каузальне – причинно-наслідкове Вірус грипу грип Паличка tbc туберкульоз Мислення кондіціональне Враховуються умови виникнення того чи іншого явища (грип -переохолодження Tbc – неповноцінне харчування)

Форми мислення Поняття – це відображення найбільш суттєвих, найбільш загальних властивостей і якостей предметів та явищ, виражене мовним знаком-словом: “дерево”, “людина”, “стіл” Судження – відображає істотні зв’язки між предметами і явищами: - вода гасить вогонь - не все те золото, що блистить Умовивід – висновок, зроблений з кількох суджень: - всі метали – провідники електрики, - мідь – метал, мідь – провідник електрики.

Способи умовиводів: Індукція – рух думки від одиночних тверджень до загального знання. Дедукція – рух думки від більш загального до менш загального – (всі тіла при нагріванні розширюються, значить камінь теж розширюється). Інтуіція – стислий у часі, недостатньо усвідомлюваний безпосередній акт без попереднього логічного обмірковування.

Якості (продуктивність мислення) Широта Конкретність Глибина Самостійність Критичність Гнучкість Послідовність Темп Стандартність чи оригінальність Дотепність Кмітливість Винахідливість

Розлади мислення Кількісні : Пришвидшення – аж до скакання ідей Уповільнення – аж до зупинки Якісні порушення: за механізмом В’язкість (деталізація) Персеверація Стереотипія Вербігерація Резонерство Паралогічне Розірваність (розчеплення) Шизофазія (словесна мішанина)

Первинна безладність (інкогеренція) Аутистичне Символічне Ментизм Порушення за змістом: Нав’язливі ідеї – раптово виникаючі думки, чужі змісту свідомості людини в даний момент, критичне ставлення до них, прагнення позбутись їх: нав’язливі спогади, страхи.

Надцінні ідеї – судження, що виникають внаслідок реальних обставин, але займають домінуюче значення у свідомості людини завдяки яскраво вираженому емоційному забарвленню. Відсутня критика і недостатня корекція.

Маячні ідеї – неправильний умовивід, судження, що виникає на хворобливому грунті, не відповідає дійсності, не піддається критиці і корекції, має характер непохитного переконання. Маячні ідеї за змістом: Переслідування Стосунку (відношення) Впливу Іпохондричне Величі Неповноцінності, гріховності самоприниження, самозвинувачення

Виділяють первинне і вторинне маячення - первинне: порушення логіки, системи суджень при збереженні чутливого пізнання - вторинне: на фоні порушення сприйняття (ілюзій, галюцинацій) виникають маячні ідеї Наприклад: смакові галюцинації – маячення отруєння

Основні маячні синдроми Параноїдний с-м: наявні маячні ідеї різного змісту, часто мало систематизовані, які поєднуються із порушенням сприймання: ілюзіями, галюцинаціями, явищами психічного автоматизму, страхом, розгубленістю, тощо. Різновидом параноїдного синдрому є с-м Кандінського-Клерамбо, який включає в себе психічні автоматизми.

Виділяють асоціативний, сенсорний і руховий психічні автоматизми Асоціативний(ідеаторний): відчуження власних процесів мислення: спочатку зміни темпу мислення, явища ментизму, втрата контролю над думками,с-м відкритості думок, с-м відлуння думок(інші повторюють думки хворого). з часом –“передача думок“, ”телепатія“, “розмови розумом”. Це психічні галюцинації, а коли приєднується акустичний компонент, то це вербальні псевдогалюцинації.

Нерідко – сенестопатії із впевненістю в їх “зробленості”+ вплив на фізіологічні ф-ції: псують апетит, нюх,смак,затримують сечовиділення, спричинюють статеве збудження. Це сенсорний автоматизм. Руховий автоматизм: спочатку окремі, непотрібні мимовільні жести або мімічні рухи, далі – більш складні дії та вчинки.”Хтось рухає моїми руками”,”говорить моїм язиком”. особливо яскраво відчуження”Я” проявляється при маяченні метаморфози: перетворенні субєкта в іншу особу, навіть іншої статі, тварину, неживий предмет.

Паранойяльний синдром характеризується наявністю систематизованого монотематичного маячення, пов’язаного з реальними подіями, але факти реальності відображаються упереджено,відповідно до маячення, іноді при формальному збереженні логічної структури доводів, але ці доведення мають 1-бічний, упереджений характер. Паронойяльні психопати. Парафренний синдром містить абсурдні, фантастичні ідеї величі, особливої місії (Ісус Христос), надприродності, як правило, на фоні зниження інтелекту, нерідко включає явища психічного автоматизму та псевдогалюцинації.

Патологія інтелекту Інтелект – це сума знань, умінь, навичок, вміння набувати нові знання і використовувати їх на практиці, особливо в новій, незвичній ситуації. Інтелект формується в основному до 5–ти років, а після 5-ти років здобувається лише знання Порушення інтелекту -Інфантилізм – це універсальне чи часткове відставання від вікового рівня фізичного і інтелектуального розвитку. -Олігофренія (малоумство) – більш важкий недорозвиток інтелекту внаслідок причин, які діяли внутрішньоутробно або в ранньому дитинстві (до 3 років).

Виділяють 3 ступені важкості: Дебільність Імбецильність Ідіотія

Деменція (набуте недоумство) виникає внаслідок різних причин, що діють упродовж життя Деменція Тотальна (дифузна, глобальна): прогресивний параліч, стареча деменція Парціальна (лакунарна): церебральний атеросклероз Псевдодеменція: Пуерилізм, синдром здичавіння, Ганзеровський синдром.

Дякую за увагу