Презентація на тему:
Я маю право знати свої права

Конституція України закріплює важливі елементи основ правового статуту. Адже тільки вона регулює найважливіші, найсуттєвіші відносини між державою та громадянами. Інші відносини регулюються актами відповідних галузей права (цивільного, адміністративного і т.д.).\ Конституція України, зокрема, передбачає, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод громадян, які не вичерпуються Основним Законом.

Законами України закріплюються окремі інститути даних основ: громадянства, політичних та інших прав і свобод громадян, судових гарантій тощо.

Нормативно-правовими актами, які закріплюють основи правового статусу громадян України, є Конституція України, закони України, міжнародні договори, ратифіковані Україною.

Питання прав та свобод людини і громадянина на сьогодні є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики усіх держав світової співдружності. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демократичного розвитку будь-якої держави і суспільства в цілому.   У демократичному суспільстві саме держава є головним гарантом свободи людини. За своїм обсягом поняття свободи людини повно відображає принцип, закладений у ст. 19 Конституції України, згідно з яким людина має право робити все, за винятком того, що прямо заборонено чинним законодавством.

  Поняття свободи може мати неоднакове тлумачення, оскільки, з одного боку, cвoбoда характеризує загальний стан людини, її соціальний статус, а з другого — конкретизується у можливості вчиняти ті або інші конкретні дії в межах, наданих людині мораллю та правом. Можливості такого роду, що надаються нормами .чинного права, визначаються як суб'єктивні права людини. Свободу людини характеризує й принцип рівних правових можливостей, правового сприяння і правової охорони, який закріплюють демократичні конституції, у тому числі, й Конституція України.   Водночас свобода людини як об'єктивна реальність виходить за межі, врегульовані правом, і має витоки у системі інших соціальних норм, що панують у демократичному суспільстві.

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, атакож до служби в органах місцевого самоврядування.

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори,мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасносповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмовізвернення або особисто звертатися до органів державної влади, органівмісцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Права і свободи дають громадянам можливість виявляти своє громадянство у широкому розумінні слова, підніматись до рівня громадсько-політичних діячів. Саме з реалізацією політичних прав ісвобод громадян помітні зміни в громадсько-політичному житті України:частково з'явилася вільна преса, проводяться багатопартійні парламентські і президентські вибори тощо.

Економічні права і свободи громадян забезпечують їм можливість ставити і досягати економічної мети своєї діяльності. Конституція України надає своїм громадянам право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної і творчої праці, право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, право на страйк (ст. 41-44, 54).

Український народ сторіччями не знав не лише власної держави, але й права приватної власності і права на підприємницьку діяльність, що суттєво знизило його мотивацію до діяльності при переході до сучасних ринкових відносин. Основою цивілізованого суспільства є так званий середній клас, до якого належить переважна частина народу. В Україні формування середнього класу є одним з пріоритетів державної політики.

Право на працю для більшості українського суспільства є важливою умовою, а праця для більшості українського суспільства є важливою умовою його виживання. При переході до системи вільних договорів між працедавцями і найманими працівниками зростає роль гарантій правагромадян на працю.

Соціальні права і свободи громадян створюють передумови для задоволення їх соціальних потреб. Це — право на відпочинок, право на соціальний захист, право на житло та ін. (ст. ст. 45-50) Конституції України.

Культурні права і свободи громадян України сприяють соціально-культурному розвитку як особи, так і суспільства в цілому. Це— право на освіту, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості та ін. (ст.ст.53-54 Конституції України). Рівень цивілізованості суспільства визначається рівнем фінансування культурно-освітньої сфери, де реалізуються відповідні права і свободигромадян. Цей рівень вимагає вкладення в культуру, науку та освіту до20% видатків з Державного бюджету. Культурні права і свободи громадян набули нового змісту. Так, повна загальна середня освіта є обов'язковою.Національним меншинам гарантується право на навчання рідною мовою і т.д.

Обмеження прав і свобод громадян не можуть вести до їх скасування чи застосування з порушенням рівності громадян перед законом і судом. Ці обмеження встановлюються тільки Конституцією (ст.64). Права і свободи громадян України потребують не тільки захисту, але й охорони, зокрема через систему правоохоронних органів, які забезпечують охорону громадського порядку, державну безпеку і т.д. та органів оборони держави, які забезпечують захист держави від зовнішнього нападу.

Тож право, можна назвати комфортною необхідністю в повноцінному житті громадян країни. Право - це законне уособлення свободи та збереження індивідуальності кожної окремої особистості. Надання прав громадянам є невід’ємним обов’язком демократичного правління країни. Наші предки боролись, проливаючи кров за нашу свободу, формування правління має свою легендарну історію… завдяки цьому ми маємо зараз те, що маємо…тобто права та обов’язки, для підтримання стабільності демократизму в українській державі.…залишається лише сумлінно їх дотримуватись, ВСІМ.