Презентація на тему:
Кримінальне право

Презентація на тему «Кримінальне право» учениці 10А класу школи І-ІІІ ступенів № Прізвище Ім’я

Поняття «кримінальне право». Галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за скоєння злочинів , їх види й покарання за них, називають кримінальним правом. Основним джерелом кримінального права є кримінальний закон - Кримінальний кодекс України, що набрав чинності 1 вересня 2001 р. Кримінальний кодекс України складається з двох частин - і : в Особливій частині КК України окреслюється коло діянь, які визнаються злочинами, аналізуються ознаки конкретних складів злочинів, визначаються покарання за скоєння конкретних злочинів. Загальної Особливої  у Загальній частині йдеться про норми, які визначають поняття злочину, основи і порядок призначення конкретного виду покарання, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо. У загальній частині КК України з'ясовано також чинність у часі, в просторі та за колом осіб; пограбування убивства крадіжки надзвичайні події

Поняття «кримінальне право». -здійснюється через регулювання кримінально-правових відносин і за допомогою загальної та спеціальної превенцій (попередження злочинів). -це норми про необхідну оборону (ст. 36), про завдання шкоди злочинцю при його затриманні (ст. 38), про крайню необхідність (ст. 39) тощо. -проявляється насампеміжред у регулюванні правовідносин, що виникають у зв'язку з вчиненням злочину особою, яка його вчинила, і державою. -проявляється в тому, що наявність в державі кримінально-правових заборон вносить вклад в справу виховання громадян у дусі поваги до закону. Кримінальне право виконує декілька важливих функцій, а саме: охоронну регулятивну виховну профілактичну

Поняття, ознаки та склад злочину. Злочин – суспільно небезпечне протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), яке скоєне суб’єктом злочину(тобто особою, яка може нести за нього відповідальність), передбачене Кримінальним кодексом України. Суб’єктивна сторона злочину – це ставлення правопорушника до скоєного ним злочину і наслідків його дій; вина у формі прямого умислу, крім того, елементом суб’єктивної сторони є також корисливий мотив злочину. Суб’єкт злочину – той, хто скоїв злочин. Об’єкт злочину – той, проти кого спрямований злочин. Об’єктивна сторона злочину складається з протиправного діяння – незаконного заволодіння чужою власність, шкідливих наслідків Суб’єкт злочину Суб’єктивна сторона злочину Об’єкт злочину Об’єктивна сторона злочину Склад злочину

Поняття, ознаки та склад злочину. Означає, що злочином є лише те діяння , яке прямо передбачене кримінальним законом. Протиправністю вважається порушення особою конкретної кримінально-правової норми; Означає, що дія чи бездіяльність завдає шкоду чи створює загрозу завдання шкоди об'єктам, що охороняються кримінальним законом; Означає, що діяння вважається злочином тільки тоді, коли в діях особи є вина у формі умислу чи необережності; Означає, що злочином є тільки те діяння, за яке законом передбачений певний вид і розмір покарання. Не є злочином дія чи бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого кримінальним законом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі. суспільна небезпека протиправність винність караність Ознаки злочину

Стадії скоєння злочину. Злочин може бути закінченим або незакінченим. Незакінченим злочином є готування до злочину й замах на злочин. Готуванням є, наприклад, розвідка квартири, де планується пограбування, підшукування співучасника, придбання необхідного знаряддя й засобів тощо. Якщо особа вже розпочала дії, безпосередньо спрямовані на скоєння злочину, але не довела справу до кінця внаслідок обставин, що не залежать від неї, ідеться про замах на злочин. Закінчений Незакінчений Готування Замах Стадії злочину

Співучасть. Кожний учасник злочину у разі скоєння його кількома особами є співучасником. Пособник – той, хто не брав безпосередньо участі у злочині, але сприяв його успіху. Підмовник – той, хто домовляється з «досвідченими» злочинцями і підмовляє їм взяти участь. Організатор –, той хто планує злочин, розподіляє функції учасників. Виконавець – той, хто безпосередньо виконує заплановане. Виконавець Пособник Організатор Підмовник Види співучасті