Презентація на тему:
Дослідницька культура вчителя Науково-методичний семінар

Тема: Дослідницька культура вчителя Науково-методичний семінар

Складові дослідницької культури??? Шляхи формування науково-дослідницької культури вчителя?

Навчання – спілкування - дослідження Дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності

Исследовательская деятельность учащихся - это специальная учебная деятельность по овладению методологией познания. Содержание исследовательской деятельности - это изучение универсальных способов получения знаний и развитие универсальных (общепредметных) умений - логических, информационных, коммуникативных, организационных. Исследовательская деятельность включает в себя: постановку проблемы; подбор методик исследования и практическое овладение ими; сбор собственного материала, его анализ и обобщение; оценку результатов; собственные выводы. Главным результатом исследовательской деятельности является интеллектуальный продукт - полученное знание о технологии исследования, интеллектуальные умения.

Вчитель навчає учня чомусь новому і одночасно він повинен стати посередником між учнем і навчальним матеріалом, а не єдиним джерелом знань, як це часто буває. Учителі, які творчо працюють, знають привабливість тих уроків, які наштовхують учнів на міні-дослідження, на участь в обговоренні, на подальшу самостійну роботу з навчальним матеріалом. Такий урок стає більш значущим для учнів, розвиває практичні навички комунікації. Виходячи з цієї нової ролі, вчитель повинен: - використовувати різноманітні методи подачі (презентації) нового матеріалу; - використовувати завдання, які дозволяють школярам засвоїти навчальний матеріал відповідно до їх досвіду і рівня пізнавальної активності; - надасть можливість учням демонструвати свої досягнення в отриманні знань. Основна увага при викладанні предмету в школах повинна приділятися тому, щоб вивчення учнями тієї чи іншої дісціпліни перетворити на процес дослідження.

Если говорить о совершенствовании методической работы на современном этапе, то нужно, на наш взгляд, говорить в первую очередь об исследовательской деятельности учителя, т.е. о совмещении его практической работы и изучении новых методик и технологий.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЯК ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ Історія виникнення технології навчання В епоху середньовіччя значні можливості дослідницьких пріоритетів у навчанні підростаючого покоління стали предметом пильної уваги визначних філософів і педагогів. У XV-XVIст. Фр.Рабле і М.Монтень відстоювали потребу освоєння дітьми реальних корисних знань, підкреслювали важливість для їхнього розвитку самостійності суджень, спрямованих на вивчення речей, а не порожніх слів. …… Більш докладне, всебічне, системне вивчення дослідницького методу в навчанні і проблем його застосування почалося в 60-ті роки XXст. З’явились вагомі праці: „Про методи навчання” (М.Н. Скаткін, І.Я. Лернер), „Використання експериментального методу дослідження у викладанні фізики” (В.Н.Биков), „Шкільні дослідницькі завдання” (В.В. Успенський) та інші. …… Сучасна вища школа України, впроваджуючи ідеї Болонського процесу та європейські стандарти освіти за принципами ECTS, активно використовує дослідницький метод навчання як один з основних.

Зміст технології навчання Технологія Д.Г.Левітеса. Базується на узагальненні дидактичних розробок учених, педагогів-практиків і передбачає: знайомство з літературою; виявлення (бачення) проблеми; формулювання проблеми; з’ясування незрозумілих питань; формулювання гіпотез; планування і розробка навчальних дій; накопичення фактів, спостережень, доказів; аналіз і синтез зібраних даних; зіставлення даних і умовиводів; підготовка до написання повідомлень; виступи з підготовленими повідомленнями; переосмислення результатів у ході відповідей на запитання; перевірка гіпотез; побудова нових повідомлень; побудова висновків і узагальнень.

Зміст технології навчання Технологія В.А.Бухвалова. Базується на систематизації та аналізі наукової інформації, передбачаючи: Систематизацію наукової інформації. Аналіз наукової інформації. Методика розв’язання проблем: побудова моделі проблеми; розв’язання проблеми на основі її моделі з використанням одного або декількох методів (аналіз протиріч, системний аналіз). Узагальнена модель навчання дослідження має такий алгоритм:

Зміст технології навчання Технологія дослідницького навчання А.М. Алексюка Діяльність вчителя Діяльність учня Організує діяльність учнів, спрямовану на розв’язання грамотно побудованої системи логічних завдань, аби вони оволоділи досвідом пошукової творчої діяльності. Спрямовує учнів на осмислення проблеми в цілому. Використовує наочність як засіб залучення учнів до самостійних досліджень. Створює для учнів практичні можливості ознайомитися з логікою і прийомами використання дослідницького методу в пізнавальній діяльності. Керує роботою учнів. Допомагає в організації самостійної пошукової діяльності учнів. Самостійно визначає проблему, спостерігаючи за навколишнім життям, висловлює припущення, гіпотези, будує інтуїтивні здогади, обмірковує план і засоби їхньої перевірки, фантазує, організовує спеціальні досліди і спостереження, розробляє план здійснення контролю, самостійно вирішує нові дослідницько-пізнавальні завдання або шукає інші засоби розв’язання завдань. Виявляє у виконуваній роботі власну ініціативу, використовує наявні знання й уміння для одержання й осмислення нових, оволодіння методами і прийомами творчого розв’язання проблем. Виявляє самостійність у пошуковій роботі, спрямованій на розв’язання цілісної проблеми. Проводить спостереження, експерименти, досліди. Учиться вирішувати суб’єктивно нові для нього проблеми.

Зміст технології навчання Технологія С.М.Гончарова. Базується на двох фазах підготовки та реалізації навчального дослідження, які передбачають послідовність таких операцій як збір, обробка і аналіз інформаційних джерел, підготовка наукових повідомлень, перевірка гіпотез, побудова висновків і узагальнень. Алгоритм технології С.М.Гончарова

Комплекс вимог до дослідницької технології навчання №№ з/п До змісту освіти До організації навчального процесу 1. У школярів має виникати почуття незадоволення навчанням Спонукати учнів формулювати наявні у них ідеї й уявлення щодо подолання незадоволення навчанням 2. Нові ідеї, уявлення (поняття) повинні бути такими, щоб учні чітко розуміли їх зміст Зіштовхувати учнів з явищами і процесами, що входять в протиріччя з існуючими уявленнями 3. Нові уявлення учні повинні сприймати як потенційно припустимі Стимулювати учнів до висування альтернативних припущень і здогадів 4. Нові уявлення учні повинні вміти пов’язувати з попередніми Надавати учням можливість досліджувати свої припущення в процесі дискусій, в наукових роботах 5. Нові уявлення (в розумінні учнів) повинні бути кориснішими, ніж старі і вони мають бути плідними Створювати учням умови застосування нових уявлень до осмислювання широкого кола проблем, ситуацій і явищ для оцінки їхнього прикладного значення

Рівні дослідницького навчання Рівні Що робить викладач учень Традиційний Ставить, формулює і вирішує проблему Запам’ятовує та конспектує рішення проблеми 1-й дослідницький (низький) Ставить і формулює проблему Робить спробу самостійно вирішити проблему 2-й дослідницький Ставить проблему Формулює і робить спробу самостійно вирішити проблему 3-й дослідницький Інформує, організує, керує та контролює аудиторію Усвідомлює інформацію, ставить, формулює і вирішує проблему

Вивчення учнями тієї чи іншої дисципліни перетворити на процес дослідження, яке сприяє творчої самореалізації, залученню до дослідницької діяльності.

Учень у своєму навчанні уподібнюється вченому, який особистими зусиллями, долаючи різні труднощі, досліджує природу, суспільство, людину і здобуває нові знання. (Дж. Д'юї, Г. Ващенко )

Понятійний апарат дослідницької технології навчання включає такі головні терміни та поняття. Гіпотеза — наукове припущення, висунуте для пояснення яких-небудь явищ, процесів, подій. Дедуктивний метод — спирається на дедукцію, тобто висновки за правилами логіки. Дослідження — процес вироблення нових знань, один із видів пізнавальної діяльності. Характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю, відтворюваністю. Має два рівні — емпіричний та теоретичний. Дослідницька технологія — сукупність дослідницьких процедур у певній галузі виробництва, науки, науковий опис засобів виробництва, пізнання. Експеримент — дослід, відтворення об’єкта пізнання, перевірка гіпотези. Засіб — прийом, знаряддя, сукупність пристосувань для здійснення будь-якої діяльності. Індуктивний метод — спирається на індукцію, тобто умовивід від окремих фактів до якоїсь гіпотези. Інструментарій — сукупність знарядь, механізмів, приладів, пристроїв, що застосовуються для різноманітних дослідницьких операцій і вимірів. Конструювання — процес побудови якогось приладу, механізму, проекту, плану, схеми. Матеріали — а) засоби, предмети, речовини, призначені для виготовлення чого-небудь; б) джерела, зведення, які служать основою для чогось; в) збирання документів з якихось питань. Моделювання — дослідження яких-небудь явищ і процесів шляхом побудови і вивчення їхніх моделей. Метод дослідження — спосіб отримання нового знання. Методологія наукового пізнання — учення про принципи, форми й способи науково-дослідницької діяльності. Наукова тема — завдання наукового характеру, що підлягає науковому дослідженню та є основним показником науково-дослідної роботи. Наукова теорія — система абстрагованих понять та тверджень, що являє собою ідеальне відображення дійсності. Наукове дослідження — цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають у вигляді системи понять, законів та теорій. Наукова доповідь — документ, що містить виклад результатів опублікованої науково-дослідницької роботи. Науковий факт — явище, що становить базу для формування думки та є основою наукового знання. Пізнання —зумовлений розвитком суспільно-історичної практики процес відображення і відтворення дійсності в мисленні; взаємодія суб’єкта й об’єкта, результатом якого є нове знання про світ. Порівняння — зіставлення для встановлення схожості або розбіжності. Прилад — пристосування, спеціальний пристрій, апарат для виконання якоїсь роботи, регулювання, контролю. Процес — послідовна зміна будь-яких явищ, станів у розвитку чого-небудь. Спостереження — цілеспрямоване сприйняття, зумовлене завданням діяльності. Узагальнення — висновок, що відображає основні результати, перехід на вищий щабель абстракції шляхом виявлення загальних ознак предметів галузі, що розглядається. Володіння вчителем понятійним апаратом дослідницької технології навчання

Применение на уроках методов научных исследований Методы эмпирических исследований: Наблюдение Сравнение Эксперимент Методы теоретических исследований: Идеализация Формализация Гипотеза Исторический метод Системный подход Теория Абстрагирование Анализ Синтез Индукция Дедукция Моделирование

Речь и стиль Указание на последовательность развития мысли (сначала, в первую очередь, потом, во-первых, во-вторых, таким образом) Возражение (однако, несмотря на это, тем не менее, все же, тем временем как, тогда как, поэтому, но) Причинно-следственные отношения (таким образом, поэтому, благодаря этому, соответственно этому, вследствие этого, кроме того, к тому же) Переход от одной мысли к другой (прежде чем перейти к ..., обратимся к …, рассмотрим, остановимся на…, рассмотрев …,перейдем к …, нужно остановиться на…, следует рассмотреть) Результат, вывод (таким образом; значит; как вывод, в заключении отметим; все сказанное дает возможность сделать вывод; подытоживая, следует сказать , что…) Фразеология научной прозы: «как показал анализ», «на основании полученных данных», «подытоживая сказанное»…

ПОКАЗАТЕЛИ УРОВНЯ ОВЛАДЕНИЯ УЧАЩИМИСЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ 1. Отношение к экспериментальной деятельности; 2. Уровень знаний; 3. Целеполагание: Владение фактами Владение проблематикой Владение теориями; 4.Планирование; 5. Владение научными способами деятельности; 6. Реализация; 7. Рефлексия УРОВНИ ОВЛАДЕНИЯ УЧАЩИМИСЯ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ: высокий средний низкий

Научные исследования учащихся на уроке Эвристические задания Мозговой штурм Задание «наперед» Дебаты Информационно-компьютерные технологии Исследовательские работы: реферат интервью доклад Эссе Проект как обобщение исследовательской работы как материал для исследовательской работы

Класифікація типів уроків-досліджень: підготовка дослідження; дослідження (теоретичне, експериментальне, індивідуальне, групове, колективне; комбіноване); узагальнення результатів дослідження; застосування результатів дослідження; підсумки досліджень; програмування та планування нових досліджень. Введення нової типології уроків реалізує креативний дослідницький підхід у навчанні та вихованні гімназистів.

Перший тип уроку: «Підготовка дослідження» Головна мета: забезпечити готовність учнів до навчальних досліджень. Другий тип уроку: «Дослідження» Головна мета: дослідити об'єкти та їхні предмети, усвідомлювати суть та актуальність досліджень. Третій тип уроку: «Обговорення результатів дослідження» Головна мета: створити умови активного і системного обговорення результатів дослідження й поглибити розуміння суті досліджуваних об'єктів та їхніх предметів. Четвертий тип уроку: «Застосування результатів дослідження» Головна мета: створити умови творчого застосування результатів дослідження будь-яких об'єктів та поглибити їх розуміння. П'ятий тип уроку: «Програмування та планування досліджень» Головна мета: створити умови для ґрунтовного різноманітного аналізу наслідків особистої навчаль но-дослідницької роботи та роботи класу як творчого колективу навчальної лабораторії, для аналізу рівня особистої компетентності.

ХОД УРОКА Заслушивание гипотез (версий) Обсуждение каждой версии для выбора рабочей Составление плана эксперимента для подтверждения или опровержения рабочей гипотезы

ПАМЯТЬ Ощущение Восприятие Представление Закон Умозаключение Понятие Суждение Гипотеза Теория Эмпирическое Теоретическое ЛОГИЧЕСКОЕ ПОЗНАНИЕ, абстрактное (МЫШЛЕНИЕ) ЧУВСТВЕННОЕ ЗНАНИЕ С чего начинается процесс познания???

В основе выполнения умственных операций (анализ, синтез, сравнение, классификация, обобщение, абстрагирование) находятся формы мышления: понятие, размышление, умозаключение. Формы мышления Понятие отражение в сознании человека общих и существенных свойств предметов или явлений Размышление утверждение или отражение связей между предметами и явлениями действительности Умозаключение вывод делается на основе подобия между несколькими явлениями или предметами

УЧЕБНО-ЛОГИЧЕСКИЕ ЗАДАЧИ УЧЕБНЫЕ РАБОТЫ 1. Отбор материала по рассматриваемому вопросу; 2. Группировка материала. 3. Выделение основного и второстепенного. 4. Осознание последовательности отдельных фактов и положений. 5. Сравнение. 6. Работа над понятиями. 7. Работа над доказательством 8. Установление связей между явлениями. 9. Применение знаний. Нахождение в книге ответа на поставленный вопрос и изложение его своими словами письменно Отбор материала по системе вопросов. Группировка материала по рассматриваемым вопросам Выделение основной мысли или идеи. Выделение узловых вопросов и основных фактов. Составление логического плана темы. Составление сжатого рассказа. Установление сходства и различия по подобранным признакам. Самостоятельное установление элементов сходства и различия и суммирование результатов сравнения. Установление изменений в процессах и явлениях. Осознание существенных признаков понятия. Осознание рода и видового отличия понятия. Установление взаимоотношения между понятиями. Осмысливание исходных положений, а также системы развертывания доказательства. Самостоятельная разработка доказательства по аналогии. Доказательство по указанной преподавателем методике. Самостоятельная разработка учащимися доказательств. Выбор из текста конкретных причин протекания отдельных явлений. Самостоятельное установление конкретных причин происхождения явлений. Установление следствий. Обобщение конкретных данных. Приведение новых примеров, относящихся к изученному понятию, правилу. Объяснение новых фактов на основе изученного.

«Когда учитель будет силен в теории, тогда методика будет чертить свои узоры» (К.Д.Ушинский).

ВООБЩЕ САМООБРАЗОВАНИЕ ДОЛЖНО БЫТЬ НА ПЕРВОМ МЕСТЕ, А ОБРАЗОВАНИЕ НА ВТОРОМ. Способность к самообразованию можно считать наиболее существенной характеристикой учебной деятельности личности. Способность самообразования - позволяет учащемуся быть организатором своего образования.

УМЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ. 1.Выполнение заданий учителя с помощью простых умений учебной деятельности. 2.Уверенно пользоваться приемом сплошного чтения, выделять главную мысль в тексте, проводить сравнение, устанавливать причинно-следственные связи. 3.Владение приемом выборочного чтения, умением сгруппировать материал, делать выводы. 4.Умение пользоваться каталогом, библиографическим справочником. 5. Умение составить тезисы по источнику, написать реферат. 6.Умение составить план самообразовательной работы; написать реферат или доклад по нескольким источникам, участвовать в дискуссии. 7.Развить предметные умения: читать карты, чертежи, графики, рисунки, выполнять упражнения, решать задачи, пользоваться справочными таблицами, писать сочинение.

У креативній педагогічній системі учень як суб'єкт творчості (креативності) — це дослідник, а навчальний матеріал — об'єкт дослідження та головний засіб формування творчої особистості. Особливості уроку-дослідження: учні стикаючись із проблемою, визначають методологічну основу її розв'язання (вчення, теорії, положення, принципи, ідеї тощо); формулюють проблему як тему навчального дослідження та визначають його методологічну характеристику (актуальність, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, методику дослідження).

Чим відрізняються поняття ”технологія” та “індивідуальна майстерність учителя”? Будь яка діяльність може бути або технологією, або мистецтвом. Мистецтво ґрунтується на інтуїції, технологія на науці”. В.Беспалькко

ПРАКТИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ Примерное содержание «Портфеля учителя» тема самообразования и ее реализация; исследовательские работы (учителя) учащихся; проектные работы; творческие работы (доклады, сценарии открытых уроков и внеклассных мероприятий); авторские программы, методики; публикации.

Чому навіть дуже гарна технологія не завжди “спрацьовує” ?

За яких причин??? Значні витрати часу на організаційні питання. Значна нестача урочного часу, тому що його витрачено на організацію діяльності учнів. Відсутність системи (алгоритму) прийомів навчання та видів діяльності учнів. Один-два рази, поведені в нетрадиційному (нестандартному) режимі уроки не приводять до очікуваних результатів!

Блиц – игра «Я – исследователь» Цель игры: Усвоить технологическую цепочку проектирования и проведения педагогического исследования; развить умения логически мыслить; обосновывать свой выбор; овладевать умениями коллективной мыследеятельности. Ход блиц- игры: Участники получают карты – листы, в которых перечислены действия исследователя в хаотическом порядке. Каждый участник самостоятельно в течении 10-15 минут должен распределить все действия исследователя в логической последовательности, расставив номера действий в графе «Индивидуальная оценка». После индивидуальной работы создается группа по 5-7 человек методом танграма. Каждая группа работает по 10-15 минут. Задача: расставить действия в последовательности, которую члены группы посчитают оптимальной. Номера действий проставляются в графе «Групповая оценка». Игротехник (преподаватель) называет правильный порядок действий. Все отмечают этот порядок в графе «Правильный ответ». Участникам предлагается найти индивидуальную и групповую ошибки, определив разницу (по абсолютной величине). Лидер группы (каждый по очереди) представляет картину индивидуальных и групповых ошибок на доске в виде схемы. В группах проводится рефлексивная деятельность по анализу процесса работы в группах и полученным результатам. Делаются выводы о характере общения в группе, плодотворности взаимодействия участников. Подводятся итоги игры в целом. Примечание. Каждому участнику выдается чистый бланк-карта. Игротехник имеет бланк-карту с заполненной графой «Правильный ответ».

Бланк блиц - игры «Я – исследователь»   № п/п   Наименование действий   Индивидуальная Правильный ответ Групповая Оценка Ошибка Оценка Ошибка 1 Разработка гипотезы исследования         2 Определение объекта и предмета исследования         3 Перспективное планирование экспериментальной работы         4 Изучение состояния проблемы в науке и практике         5 Конкретизация проблемы исследования         6 Выбор методов исследования         7 Создание необходимых условий для исследовательской работы         8 Определение цели и задачи исследования         9 Обработка полученных данных исследования         10 Проведение эксперимента         11 Определение темы исследования         12 Разработка научной концепции         13 Оформление результатов исследования         14 Внедрение в практику           6 4 8 1 2 7 9 5 11 10 3 12 13 14

Алгоритм ученической рефлексии Самооценка результатов обучения (по теме урока, курса)   1.На занятиях я: -  узнал _________________________________________________ -  понял ________________________________________________ -  научился ______________________________________________   2. Лучше всего на занятиях у меня получалось ___________________   3. Основные трудности у меня были ___________________________   4. Какие изменения произошли у меня: -  в знаниях по предмету ____________________________________ -  в умениях чувствовать и ощущать ____________________________ -  в моих творческих способностях (сочинять притчи, сказки, стихи)___ -  в умении осознавать себя (рефлексия)_________________________ 5. Сам себе я желаю ________________________________________

ТРЕБОВАНИЯ К ЭССЕ ШКОЛЬНИКОВ Эссе – это небольшое прозаическое сочинение – рассуждение, выражающее в основном личное мнение о чём-то (о предмете, процессе, явлении и т.п.) или по какому-либо поводу. По своему содержанию эссе может быть: -литературно-критическим, -историко-биографическим, -беллетристическим, -научно-популярным, -философским и т.д. Написание эссе в виде отчёта по исследовательской работе Цель: Научить обучающихся письменному изложению собственного рассуждения на заданную тему.

В общем целью эссе в соответствии с темой могут быть: -высказывание собственных соображений, -популяризация какого-либо научного (или другого) положения, -ведение полемики по выбранному вопросу. Стиль эссе характеризуется следующими элементами: -повествование ведётся от первого лица (“я думаю”, “мне кажется” и т.п.), -текст выглядит как беседа с предполагаемым читателем (скрытое диалогизирование), -сочинение имеет характер проповеди, наставления читателю, -интонация и лексика разговорные с афоризмами и интересными высказываниями известных мыслителей, ученых и т.п., -наличие образов героев (в соответствии с выбранной темой). Композиция эссе – свободная. ОБ ОСНОВНЫХ МЫСЛЯХ ЭССЕ: Перечисляются все основные мысли, которые автор хочет отразить в эссе

Мета дебрифінгу: аналіз та обговорення результатів попередньої роботи; структурування набутого досвіду; виявлення та оцінювання рівня розуміння матеріалу, переваг та недоліків навчання; сприяння мотивації учнів до навчання; налагодження позитивного зворотного зв’язку, який спонукає учнів на подальше підвищення творчої активності; аналіз досвіду, вмінь та навичок, які набуті учнями; порівняння особистісних досягнень учнів; планування подальшої діяльності. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ (дебрифінг) Методи проведення дебрифінгу: усні, письмові

СТАДІЇ ДЕБРИФІНГУ 1. Обмірковування: учні висловлюють власні враження, почуття, аналізують досягнення та поразки групи; учні вчаться самоаналізу: оцінюють власну активність та виконання ролі під час заняття; педагог ініціює роздуми та спостереження учнів, знімає психологічну напругу; 2. Аналіз: учні порівнюють досягнутий результат із запланованим; педагог та учні вивчають та аналізують вирішення проблемних завдань на занятті 3. Узагальнення: учні складають резюме (опорний конспект) та узагальнюють власні результати роботи, а також результати роботи групи Висновки: учні роблять висновки з набутого досвіду; учні шукають спосіб покращення результатів для застосування у нових ситуаціях; всі учасники сумісно пов’язують старі та нові знання, планують подальші дії

Применение на уроках методов научных исследований Владение содержанием, понятийным аппаратом исследовательской технологии обучения, разнообразием форм самостоятельной деятельности Знание показателей и критериев уровня овладения учащимися экспериментальной деятельностью Составляющие исследовательской культуры учителя??? Составляющие: Толерантность, взаимопонимание, желание помочь другому Организация самообразовательной (самостоятельной деятельности уч-ся) Обмен опытом с коллегами Стимулирование позитивной мотивации каждого ученика, отказ авторитарных методов воздействия на ребенка Создание «Портфеля учителя Учет возрастных особенностей ребенка Содержание исследования должно соответствовать потребностям общества и проблемам сегодняшнего дня Постепенно (поэтапно) и методично формировать исследовательскую культуру учащихся Информирование учащихся о проведении научно-исследовательской работы на уроке и во внеурочное время через пресс-центр (НАУ) «Аlma mater»

27.11.07. Открытое заседание научной ассоциации учащихся (НАУ) «Аlma mater» СОДЕРЖАНИЕ КУРСА "Методика исследовательской деятельности учащихся

ОРИЕНТИРОВОЧНОЕ ПРОГРАММНОЕ СОДЕРЖАНИЕ КУРСА "Методика исследовательской деятельности учащихся" Введение Исследовательская деятельность учащихся, её особенности и общая характеристика. Значимые личностные качества учащегося-исследователя. Исследовательские способности, пути их развития. Поиск источников и литературы, отбор фактического материала Понятия: источник, литература. Фактический материал, в котором очерчивается круг основных понятий, явлений, сведений необходимых для исследования. Общая схема научного исследования: обоснование актуальности выбранной темы; постановка цели и конкретных задач исследования; определение объекта и предмета исследования; выбор методов (методики) проведения исследования; описание процесса исследования.; обсуждение результатов исследования; формулирование выводов и оценка полученных результатов. Практическое занятие. Сравнительные действия по отбору необходимых сведений. Учителя-предметники

Раздел 1. Наука и научное мировоззрение Тема 1. Опорные позиции исследования, целеполагание, прогнозирование, планирование. Научные идеи, позволяющие увидеть глубину исследуемой проблемы. Возможные трудности, опасности, критерии для оценки результативности своего исследования. Целеполагание как конструирование исследовательского процесса. Практическое занятие. Определение возможных отклонений от намеченной программы, от прогнозируемого развития исследования. Составление индивидуальной рабочей программы научного исследования. Характеристика исходных данных перед началом поиска. Изложение теоретических идей. Практическое занятие. Составление модели исследуемого явления и программы действий по её реализации. Свечкарев Д.А.

Проведення дебрифінгу семінару: «Дослідницька культура вчителя» Кожен висловлює одну позитивну та одну негативну думку про проведене заняття.

Закінчить наступні речення: 1. Під час проведення заходу мені сподобалося … 2. Під час проведення заходу мені не сподобалося… 3. Я змінив би… 4. Найскладнішим для мене було… 5. Ми подолали такі труднощі… 6. Мені сподобалося працювати у групі, тому що… 7. Група досягла успіхів, тому що… 8. Я проявив (розвинув в собі) такі якості, як... 9. Я вперше розпочав… 10. Я добре виконав… Своє речення … (11) Дебрифінг семінару “НЕЗАВЕРШЕНЕ РЕЧЕННЯ”

Зміна рівня і способів професійної діяльності, формування колективу вчителів-дослідників, який здатний виховати учня-дослідника з науковим типом мислення.

Ведомость оценки работ учителей (методические разработки, научно-методические доклады и статьи) № Ф.И.О учителя Тема работы Четкость изложения материала Соответствие темы работы проблеме, над которой работает школа Актуальность и практическая значимость работы Наличие собственных взглядов и выводов по проблеме Общий балл 1. 2. 3. 4.

Тип работы Тема Критерии оценки Соответствие работы проблеме, над которой работает учитель Деятельность ученика на уроке Новизна предложения Практическая направленность урока Самост. работа на уроке КСО на уроке Ведомость оценки работ на конкурсе методических разработок.

Оценка: параметры присутствуют в полной мере – 2 балла; параметры присутствуют, но недостаточно – 1 балл; параметры отсутствуют – 0 баллов. Ведомость оценки исследовательских работ, рефератов учащихся, представленных на школьной научной конференции “Знание – сила” № Ф.И. ученика Ф.И.О. учителя Тема работы Четкость и доступность изложения материала Соответствие темы работы ее содержанию Актуальность и практическая значимость работы Эрудиция автора, умелое использование различных точек зрения по теме работы Наличие собствен-ных взглядов и выводов по проблеме Умение использо-вать специаль-ную термино-логию и литературу по теме Оформл-ение работы Культура выступления на конференции Общ. балл

Предложите перечень видов исследовательской деятельности учеников на заданную тему. Составьте алгоритм (фрагмент) исследовательского урока Разработайте учебное задание исследовательского (познавательного, творческого, рефлексивного) типа. Сформулируйте задание, которое способствует развитию креативных (когнитивных, коммуникативных) качеств ученика. Проанализируйте параграф учебника по параметрам, связанным с исследовательской технологией обучения (творческая ориентация, наличие в нем проблемных ситуаций, возможность исследования реальных объектов).