Михайло Пилипович Кравчук
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Життя. Народився Михайло Кравчук 27 вересня 1892 року у с. Човниці Ківерцівського повіту на Волині в сім’ї землеміра, котрий був сином селянина-коваля. “Хто не знав у селі Човниця Йосипа Кравчука, відомого старого коваля? Кремезний, широкоплечий, він славився у всій окрузі не тільки як досвідчений коваль і хороший механік, але й водночас як добрий господар… Поважали Йосипа, навіть кашкети знімали при зустрічі…” — цитуємо з журналу “Волинь християнська”, № 3, 1998, с. 56.Пилип Кравчук закінчив Петровсько-Розумовську академію в Москві. Мати — Фредеріка — була жінкою освіченою, знала кілька чужоземних мов. З Пилипом Йосиповичем Кравчуком познайомилася в м. Рафалівці, де працювала гувернанткою.Як згадувала Анастасія Соколюк (1888-1973), жінка, що замолоду три роки проживала в оселі Кравчуків, “…у сім’ї розмовляли тільки українською мовою, хоч мати навчала дітей і польської, і французької, і німецької…, привчала усіх своїх дітей — Костянтина, Вікторію, Михайла, Єву… — до порядку та дисципліни. Михайлик ріс дуже рухливим і веселим…”.
М.Кравчук у студентські роки. Хата Кравчуків — низька, під солом’яною стріхою “стояла з боку вулички, що пролягла поруч з річкою Конопелькою. Це недалеко від теперішнього молитовного будинку (“Капелії”, як звуть його у селі), за кілька кроків від місцевої школи, де встановлено пам’ятник академікові”,— пише у своїх спогадах М. С. Андрійчук (м. Луцьк). У хаті було завжди весело та гамірно. Чарівна природа, пісні та легенди волинського краю — формували гострий розум, будили серце та душу майбутнього вченого.Початкову освіту Михайлик здобуває вдома. У 1901 р. вся родина переїздить до Луцька, де в 1910 р. Михайло закінчує гімназію з золотою медаллю. Найбільше з усіх дисциплін полонила його математика — поезія формул і чисел. І вже тоді, мабуть, визріла у нього думка присвятити себе цій дивовижній науці. 1910 року Михайло Кравчук їде до Києва, де вступає на математичне відділення фізико-математичного факультету університету св. Володимира. У той час тут працювало багато непересічних математиків: В. П. Єрмаков, Д. О.Граве, Г. В. Пфейфер, Б. Я. Букреєв та ін. З великим захопленням юнак вивчає тут математику, фізику, астрономію, бере участь у роботі наукових семінарів з теорії груп, теорії ідеалів, теорії еліптичних функцій під керівництвом професорів Д. О. Граве та Б. Я. Букреєва, цікавиться філософськими проблемами природознавства. Його вчителі виступають і поборниками математичної культури.
1914 року М. Кравчук закінчує університет з дипломом 1-го ступеня. Професор Граве, вважаючи його одним з найздібніших своїх учнів, клопочеться про те, щоб залишити його при університеті як професорського стипендіата для підготовки до наукової та викладацької роботи. У зв’язку з початком світової війни та евакуацією університету (до Саратова) через наближення театру військових дій М. Кравчук взимку 1915/16 р. переїжджає до Москви. Там він перебуває протягом 7 місяців, багато працює у бібліотеках, налагоджує контакти з московськими математиками, відвідує наукові семінари, зокрема, семінар з теорії функцій, керівником якого був професор Д. Ф. Єгоров, слухає цикл лекцій приват-доцента М.М. Лузіна з теорії еліптичних функцій, лекції проф. Б.К. Молодзеєвського “Алгебраїчні криві” та інших. “Жива математична думка в Москві обертається виключно в галузі найзагальніших питань теорії функцій, свідомо відмежовуючись від питань класичного аналізу”,— писав М. Кравчук у 1916 році (Київ. міськ. архів, ф. 16, оп. 465, од. 1909).
М. Кравчук з родиною. Одеса, 1935. Зліва направо: син Євген, М. Кравчук із дочкою Наталкою, Есфір Йосипівна (1894—1957) — дружина
Схожі презентації
Категорії