X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ГРУП В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ СВІТУ

Завантажити презентацію

АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ГРУП В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ СВІТУ

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВИХ ГРУП В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ «ДОСЛІДНИК І ВІРТУАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ» Київ 19–20 травня 2010 р.

Слайд 2

Нові можливості Соціальні мережі (такі як «Facebook» чи «ВКонакте» та ін.) сприймаються як місце проведення дозвілля, пошуку старих та нових друзів або ділових партнерів («Prosfeo», «Linkedin» та ін.), але даний тип сайтів дає широкі можливості по об’єднанню в групи за інтересами, в тому числі і за науковими

Слайд 3

Особливості наукової комунікації в мережі Інтернет визначає подолання простору і часу (рівень міжособистісної комунікації) можливість миттєвої одночасної розсилки повідомлень кільком або багатьом адресатам розвиток нових утворень «мережевих співтовариств» науковців можливість долучитися до таких співтовариств усіх бажаючих (не зважаючи на простір)

Слайд 4

Об'єкт дослідження Дана робота є дослідженням наукових груп в соціальних мережах: «Facebook» «ВКонакте» Спеціалізованих наукових мереж: «Ukrainian Scientists Worldwide» «Українська Наукова Інтернет-Спільнота» «Scientific Social Community»

Слайд 5

Завдання дослідження засобами пошуку в соціальній мережі Facebook знайти групи наукового спрямування (всі галузі науки) визначити їх кількісні (кількість груп, послідовників), якісні (періодичність, наповнення, мова, спрямування) ознаки дослідити групи в мережі ВКонтакте (відсортованих за місцем розташуванням в Україні) провести їх аналіз, відповідно до попереднього джерела, порівняти отримані результати

Слайд 6

Завдання дослідження знайти та дослідити вузько-тематичні соціальні мережі, що створені задля розвитку науки в Україні визначити їх особливості: структуру, напрями наукової спеціалізації, активність учасників, їх місце роботи зробити висновки про представлення українських наукових кіл у досліджуваних соціальних мережах

Слайд 7

Соціальні мережі загального користування

Слайд 8

Групи і Сторінки Групи – створені кількома або однією людиною об'єднання за інтересами, своєрідний клуб Сторінки створюються особою з метою поєднати усіх, хто цікавиться певною темою і являють собою місце для обговорень. У групу потрібно «вступати», сторінки просто «подобаються» Інформація про все, що відбувається у групах і на сторінках, оновлюється на особистих сторінках («стіні») тих користувачів, які до них приєдналися

Слайд 9

Facebook Пошук проводився у групах за ключовими словами англійською «science» і українською «наука» (без фільтру на місце розташування групи) Не бралися до уваги групи, що не оновлювалися з 2009 р. і в яких було менше 50 учасників (за винятком української групи)

Слайд 10

Наукові групи у Facebook

Слайд 11

Результати дослідження Було виділено групи за запитом «наука» представлення розділу «наука» російської газети «Правда» «Популярна наука» є місцем спілкування про нові наукові досягнення Остання публікація була здійснена літом 2009 р. Шість інших спільнот було присвячено природничим наукам (групи що в назві або описі мали слово «science») Три з них розташовано у США, по одній – в Болгарії (135 чол.), Хорватії (5 776 чол.), Україні (32 чол.) Кількість учасників в американських групах вражає: біологічні науки – 7 144чол., геологія – 11 700 чол., фізика – 6 981 чол. Оновлюються англомовні групи декілька раз на день («Biology», «Science Group») або ще частіше («Geology Rocks», «Theoretical Physics»)

Слайд 12

Показник присутності наукових груп Такий низький показник присутності наукових груп в розглянутій соціальній мережі може бути пояснений тим, що дослідницькі об’єднання можуть дати групі власну назву, або ім’я інституції, на яку вони працюють, або використанням терміну «наука» в некласичному розумінні. Останній факт збільшив кількість отриманих результатів за запитом, але не їх якість Наприклад, серед україномовних груп зустрічалися словосполучення: «наука життя», «наука фен-шуй», «наука кохання» та ін Англомовні джерела мали іншу особливість: величезну кількість прихильників мали групи на кшталт «Наукові карикатури» (18 266 чол.) чи група «числа Пі» (30 913) чи «Мій вчитель наук - ненормальний» (55 928)

Слайд 13

Наукові сторінки у мережі Facebook

Слайд 14

Наукові сторінки у мережі Facebook

Слайд 15

Класифікація сторінок Дослідивши контент даних сторінок, їх можна об’єднати в наступні групи: Представництво наукового часопису, телевізійної чи радіо програми: «Popular Science», «Science Channel», «Science Daily», «Science Friday», «Science News Magazin», «Science Careers» Представництво студентських, громадських чи урядових дослідницьких організацій, об’єднань: «California Science Center», «International Association for Political Science Students», «National Science Foundation (NSF)» Сторінки- інформатори з усіх галузей наук, своєрідні розсилки відомостей про нові винаходи, анонси подій: «A Moment of Science», «Science & Technology», «Science and Technology», «Science/Technology»

Слайд 16

Аналіз результатів Аналізуючи сторінки у соціальній мережі Facebook, що містили слово «Science», отримали 14 сторінок, десять з яких розміщенні у США, а один не зазначив місцевості Інші країни-автори сторінок про науку: Словенія, Грузія, Турецька Республіка, Албанія, що ведуть спілкування державними (грецькою, турецькою, албанською) і англійською мовами Кількість прихильників найнижча на албанській (1 137 чол.) і турецькій (1 399 чол.) сторінках, американські мають від 2 373 чол. до 17 734 чол. Оновлюються сторінки декілька раз на годину або щодня (7 сторінок на противагу 6 відповідно)

Слайд 17

Facebook висновки Отже, англомовні сторінки в соціальній мережі Facebook є популярнішими для представлення наукових відомостей, ніж групи Сторінки відображають інформацію з традиційних медіа, наукових установ, організацій або є осередком обміну відомостями про нові відкриття з різних галузей Кількість користувачів (від 6 000 чол. до 13 000 чол.) Facebook - це середовище переважно англомовних дослідників, що обмінюються інформацією про нові наукові події, а також – людей, що є прихильниками наукових видань Українські сторінки наукового характеру ще мають бути створені в даній соціальній мережі

Слайд 18

ВКонтакте В соціальній мережі ВКонтакте, станом на 24 квітня 2010р. було зареєстровано 6 597 678 груп При пошуку за словом «science», пошукова система сайту пропонує 627 результатів при обмеження запиту територіально Україною – 85 груп За запитом «наука», отримуємо 4 703 групи 859 знаходяться в Україні

Слайд 19

Наукові групи (запит «science») Найчастіше оновлювана група – Українське відділення Міжнародної Асоціації Студентів (Молодих) Політологів (IAPSS), що має 81 прихильника. Вона є україномовною. Наступні дві (Biology science – 149 чол. і група глядачі Discovery Сhannel – 170 чол.) – російськомовні і не оновлювалися приблизно місяць

Слайд 20

Наукові групи (запит «наука»)

Слайд 21

Наукові групи (запит «наука»)

Слайд 22

Класифікація сторінок Всі досліджувані групи, в залежності від мети створення, можна поділити на такі категорії: Групи, створені випускниками ВНЗ, аспірантами чи молодими вченими. Теми для обговорення в межах спільноти: освіта, наука, навчання, обмін корисними посиланнями група «Острозька академія», «Наука при каві», «Аспіранти UA», «Я – аспірант», «Молоді науковці для молодих науковців» Групи однієї чи двох-трьох суміжних галузей наук для всіх небайдужих до певної проблематики людей «Політологи UA», «Філософія», «Психологія как наука») Науково-популярні групи «Разумный Замысел» – співвідношення науки і біблійського вчення, «Наука: необъяснимо, но факт», «Освіта і наука») Мережі, створені для покращення комунікації між науковцями різних міст і країн «Ukrainian Scientists Worldwide», орієнтована на українських дослідників у світі, «Scientific Social Community») Дана категорія груп є найбільш універсальною, оскільки об’єднує вчених різних галузей

Слайд 23

Аналіз результатів Кількість користувачів, зареєстрованих в групах є на порядок нижчою, ніж у групах соціальної мережі Facebook найбільша 5 034 чол. («Scientific Social Community») найменша 63 чол. («Философия») В середньому в групі налічувалося 200-350 чол. Періодичність оновлення сторінок низька (1-2 рази на тиждень), що свідчить про низьку активність учасників і невелику зацікавленість у діяльності групи як модераторів, так і учасників Двомовність Не дивлячись на те, що всі групи територіально розташовані в Україні (Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Сімферополь), російськомовними є 7 із 13 груп Будова сторінок ВКонтакте була розроблена для індивідуальної, міжособистісної комунікації, мета мережі - залишатися на зв’язку зі своїми друзями, переглядаючи їх новини, залишати коментарі, ознайомлюватися з їх фото

Слайд 24

Вузько-тематичні наукові мережі

Слайд 25

Досліджувані мережі У досліджені розглядалися три з таких сервісів: «Ukrainian Scientists Worldwide» http://usw.com.ua «Українська Наукова Інтернет-Спільнота» http://www.nauka-online.org «Scientific Social Community» http://www.science-community.org

Слайд 26

«Ukrainian Scientists Worldwide»

Слайд 27

Структура «USW» «Головна сторінка» «Запрошення» «Моя сторінка» «Учасники» «Групи» «Блоґи» «Форум» «Заходи» «Про нас» «FAQ» «Партнери» «Транслітерація» До структури головного меню сайту входять наступні розділи:

Слайд 28

Зовнішній вигляд

Слайд 29

Групи мережі Розділ «Групи» пропонує ознайомитися із переліком груп на порталі. На час проведення дослідження, їх було 42 Найбільшими за розмірами є групи: «Аспірантура в Україні», яка розповідає про навчання в аспірантурі: обмін порадами, матеріалами, оголошеннями (53 чол.) об’єднання економістів «Economics» (47 чол.) група біологів «Biology» (32 чол.) дослідження фізики «Physics» (29 чол.), хімічна група «Chemistry» (28 чол.) група «Ukrainian» (27 чол.) вивчення релігії «Ukrainian Religious Studies» (27 чол.), група «IT» (26 чол.) дослідники нанотехнологій у групі «Nano» (25 чол.) Найбільш активними з них є: «Аспірантура в Україні», «Economics», «Biology», «Physics» та «Ukrainian Religious Studies»

Слайд 30

Можливості мережі В розділі «Учасники» показані «нові учасники» і список тих, хто зареєструвався за весь період існування «USW». Станом на 29.04.2010 р. у мережі було зареєстровано 850 чол. «Блоґи» відображають записи у щоденниках зареєстрованих користувачів. Усього на момент проведення дослідження, було зроблено 202 записи у наукових блоґах. Розділ «Форум» має 12 тем для обговорення, серед яких: преса про науку та освіту (33 записи) законодавство про науку та освіту (17 записів) освіта (11 записів) Розділ «Заходи» присвячений анонсам наукових конференцій, грантам, конкурсам та важливим подіям наукового характеру. Кожен учасник може обрати захід, що відповідає його інтересам, або запропонувати власний, тим самим анонсуючи його серед усіх учасників. «Про нас» має опис історії створення та мети діяльності мережі «FAQ» - відповіді на питання щодо роботи

Слайд 31

Висновки Підсумовуючи сказане, мережа наукового спілкування «Ukrainian Scientists Worldwide» є новою, динамічною, зручною та зрозумілою системою пошуків наукових контактів не лише серед українських, але й зарубіжних вчених Найбільше представників мережі пов’язали свою наукову діяльність з економікою, біологією, хімією, релігієзнавством, іноземними мовами та політологією Разом з перевагами, існує ряд незначних недоліків (наприклад – учасник не може написати листа іншому науковцю, поки не додасть його у друзі, тому змушений додавати до кола колег тих, хто, можливо, такими не є і не має стати На думку автора щодо розділів меню – можна було додати «Партнери» і «FAQ» в підменю до розділу «Про нас») Але незважаючи на ці зауваження, вузько-тематична мережа «Ukrainian Scientists Worldwide» має всі шанси завоювати широку аудиторію та популярність серед наукових кіл

Слайд 32

«Українська Наукова Інтернет-Спільнота»

Слайд 33

Можливості мережі Українська Наукова Інтернет-Спільнота є вузько-тематичною науковою соціальною мережею з більше, ніж 330 учасниками До головного меню сайту входять наступні розділи: «Календар» «Каталог» «Групи» «Форум» «Трекер» «Учасники»

Слайд 34

Групи мережі В розділі «Групи» наявні 2 об’єднання: «Соціальні комунікації в Інтернеті» (група дослідників особливостей спілкування людей в Інтернеті, комунікативних відмінностей між статями, віковими та соціальними групами тощо) 2 учасники, 10 записів «UPAhistory» (дослідження діяльності УПА, збирання матеріалів, створення мультимедійних мап діяльності ОУН-УПА). 1 запис, 36 учасників Користувачі, що об’єдналися в групу, можуть вести спільний блоґ, відслідковувати свіжі повідомлення в межах групи, вести спільну роботу над окремими записами, створювати коментарі, що видимі лише в межах групи

Слайд 35

Форум Розділи «Форуму» сайту є найбільш активним і постійно оновлюється: учасники додають коментарі у різні підрозділи, висловлюють думки, сперечаються та знаходять однодумців. «Наукове життя» «Новини та події», «Держава та наука», «Наукові школи та установи», «Аспірантура, поради молодим дослідникам» «Наукові матеріали» підрозділи «Наукові публікації - анотації, електронні версії», «Онлайн-публікації», «Думки, дискусії» «Кадрові питання» «Освіта та підвищення кваліфікації», «Стажування, вакансії, робота», «Резюме учасників форуму» «Фінансування науки» «Пошук наукових партнерів», «Гранти та підтримка наукових досліджень» «Пошук інформації» «Актуальні наукові матеріали», «Сайти з корисною інформацією») «Про спільноту» (Відгуки, побажання, підказки, питання)

Слайд 36

Висновки На головну сторінку також винесені засоби пошуку Великою перевагою серед інших ресурсів є зручний календар цієї соціальної мережі можна наочно побачити усі події що відбуваються чи відбуватимуться кожен науковець має можливість розмістити на сайті інформацію про наукові події в Україні Серед недоліків мережі можна назвати дизайн, що притаманний скоріше Веб 1.0, а не Веб 2.0, але оскільки мережа знаходиться у періоді перепрофілювання (перехід з форуму до соціальної мережі), то форма теж може змінитися найближчим часом Не дивлячись на те, що на ресурс пропонує можливість організації спільнот користувачів за інтересами, вчені не надто активно їх створюють Підсумовуючи дані відомості, можна стверджувати, що даний ресурс представляє перехідну модель (від форуму до мережі) і відіграє важливу роль у співпраці саме українських науковців

Слайд 37

Scientific Social Community

Слайд 38

Можливості мережі Головне меню сайту містить наступні розділи: «Вчені» - пошук колег (зареєстровано 2 777 чол.) «Групи та обговорення» «Експерименти» - пошук місця для наукових дослідів «Гранти» відкриті на момент перегляду гранти (32 шт., 379 в архіві) «Конференції» можна прочитати про конференції, які ще не розпочалися (28 конференцій) або перейти до архіву (158 шт) додати власну конференцію «Корисності» «Дайджест» - періодичне електронне видання

Слайд 39

Групи мережі Розділ «Групи та обговорення» дозволяє обговорити наукові питання з колегами зі всього світу, у вже створеній групі, створити нову дискусію чи приєднатись до вже існуючої На момент дослідження було зареєстровано 24 групи З них найбільш чисельні: «Інновації» (28 чол.) «Культурологія» (26 чол.) «Стратегія та управління проектами» (27 чол.) інші галузі: фізика, економіка, біологія тощо

Слайд 40

Додаткове меню сайту До бокового меню сайту входять розділи «Статті» - можна опублікувати власну статтю «Блоґи вчених» «Аспірантура» описує можливості отримати ступінь наук в різних країнах світу 16 актуальних запрошень з європейських країн: Австрії, Естонії, Великої Британії 119 пропозицій у архіві «Вакансії» - пропонуються актуальні наукові вакансії з різних країн світу 5 відкритих і 118 занесено до архіву

Слайд 41

Висновки «Scientific Social Community» є найбільшою за кількістю учасників з усіх досліджуваних мереж Мережа має сучасний дизайн та постійно оновлюється Особливістю є пошук місця майбутніх досліджень, а також – розподіл подій за категоріями: виокремлено гранти, конференції та наукові вакансії в окремі розділи, коли в попередніх мережах це все об’єднувалося в один розділ («заходи» та «календар») Мінусом, на думку дослідника, є відсутність опису можливості здобуття української аспірантури – лише іноземної. Можливо, варто було б створити базу напрямків підготовки та перелік ВНЗ України, де її можна отримати Те саме зауваження і до вакансій – жодної вакансії у вітчизняних наукових установах

Слайд 42

ВИСНОВКИ

Слайд 43

Соціальні мережі загального користування Отже, у найбільшій англомовній соціальній мережі Facebook українська наукова думка, на відміну від англомовної, майже не представлена Більш помітний розвиток наукової співпраці є в мережі ВКонтакте: це групи активних студентів, аспірантів, молодих вчених Участь в подібних об’єднаннях англомовних дослідників вимірюється десятками тисяч, групи україномовних дослідників є менш чисельними – до 5 000 чол. В соціальній мережі ВКонтакте існує ряд об єднань за галуззю науки чи напрямком навчання, але цього недостатньо для відображення реальних наукових подій в Україні Позитивною є тенденція об’єднань громадян з-за кордону для поширення української науки у світі

Слайд 44

Вузько-тематичні наукові мережі «Ukrainian Scientists Worldwide» спрямована на обговорення актуальних подій у світі науки, обміну досвідом, створенням бази корисних матеріалів для аспірантів України. Автори ставлять перед собою мету консолідувати український інтелект у світі «Українська Наукова Інтернет-Спільнота» є ресурсом перехідної моделі, який відіграє важливу роль у співпраці українських науковців. Він зручний у користуванні, хоча з не дуже сучасним дизайном. Перевагою є календар наукових подій «Scientific Social Community» найбільша за чисельністю група. Спільнота орієнтована на студентів, які прагнуть виїхати на навчання чи провести дослідження закордоном. Плюсом мережі є поділ подій за категоріями і можливість пошуку обладнання за кількома параметрами, пошуку місця (країни) дослідження

Слайд 45

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! Романенко Олена ІСЕМВ НАНУ e-mail: Shev85@rambler.ru +38 097 645 66 01

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Наука