Презентація на тему:
Зелена Аптека

Виконала учениця групи №17 Поліщук Аліна

Арніка гірська (Arnica montana L.) – належить до родини Айстрових (Asteraceaea). Це багаторічна трав'яниста залозисто-опушена рослина. Стебло прямостояче, 15-80 см заввишки, при основі – з розеткою з чотирьох овальних або довгастоовальних листків. Стеблові листки супротивні, сидячі, довгасті або ланцетні. Квітки оранжеві, в одиничних кошиках на верхівці стебла і гілок. Цвіте у червні-серпні. В Україні трапляється у Карпатах, зрідка – у Житомирській області, на луках, на узліссях, по чагарниках, у гірських лісах. Арніка гірська – лікарська, декоративна рослина. У медицині використову ють квіткові кошики (Flores Arnicae). Отримання сировини цього виду (суцвіття та листя) повинно базуватися на створенні окультурених плантацій на основі природних заростей шляхом підсіву в них насіння. Результати наших досліджень використано при обґрунтуванні доцільності заповідання природних урочищ – Береги та Шумляче (Гринківське лісництво ДП "Осмолодське лісове господарство").

Плющ звичайний (Hedera helix L.) належить до родини Araliaceae Juss. (Аралієві). Плющ звичайний – високовитка чи така, що стелиться землею деревоподібна вічнозелена ліана з чисельними коренями-причіпками, хамефіт, ксеролітофіт. Квітучі рослини трапляються у лісових фітоценозах дуже рідко. На території України плющ природно виростає у західному регіоні, зрідка трапляється у Західному Поліссі та Правобережному Лісостепу, на схід доходить до Вінниці, трапляється на околицях міста Житомира. Плющ звичайний – медонос, лікарська, технічна та кормова рослина. Для виготовлення ліків найчастіше використовують сушене листя плюща (Folia Hederae helicis). Цей вид здебільшого притаманний для прикарпатської свіжої букової судіброви. В Ялицевих бучині та смеречині він трапляється навіть на висоті 1000 м н.р.м. Вивчення біологічних властивостей цієї унікальної рослини дало змогу розробити заходи з його збереження й заготівлі лікарської сировини.

Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.) – належить до родини лілійних – Liliaceae L. Це багаторічна, тіневитривала, однодольна трав'яниста рослина висотою 15-30 см з повзучим розгалуженим кореневищем. Цвіте у квітні-травні. В Україні зростає на Поліссі, у Карпатах та Лісостепу – досить звичайно; у Степу спорадично по лісах вздовж річкових долин. Конвалія віддає перевагу середньозволоженим умовам місцезростання, але поодиноко трапляється від лучно-степового до болотно-лучного ступеня зволоження. Конвалія звичайна – лікарська, декоративна рослина. Сировиною є квіти (Flores Convallariae), листя конвалії (Folia Convallariae) та вся надземна частина – трава (Herba Connvallariae).

Шипшина голчаста — гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Шипики сидять часто по 2 біля основи .-листків, що складаються з 5—7 (9) яйцевидних листочків. Квітки великі, ароматичні, поодинокі або по 2—3, рожеві або червонуваті, на довгих квітконіжках. Плоди соковиті, яйцевидно-грушовидні, яйцевидні або еліптичні, 1,5— 2,5 см в діаметрі, гладенькі. Поверхня блискуча або матова, морщиниста. Всередині плодів знаходяться тверді білі горішковидні сім'янки (плодики) з численними загостре ними щетинистими волосками. Шипшина голчаста цвіте в червні—липні. Шипшина голчаста росте в лісах, переважно ялинових, по лісових схилах і на узліссі, луках. Для лікувальних цілей застосовують стиглі плоди обох видів шипшини.

Багаторiчна трав'яниста шорсткощетиниста рослина родини шорстколистих. Має коротке кореневище. Стебло прямостояче, до 100 см заввишки, розгалужене, внизу - гранчасте, вгорi - крилате вiд збiжного листя. Листки черговi, знизу, вкритi сiткою жилок; приземнi й нижнi стебловi листки - з черешками, яйцеподібно-ланцетнi, решта стеблових листкiв - сидячi, гострi, ланцетнi. Квiтки правильнi, пониклi, зiбранi завiйками на верхiвцi стебла; вiночок фiалковий або брудно-пурпуровий. Цвiте у червнi - вереснi. Плід сухий, розпадається на 4 горiшки.

Багаторiчна трав'яниста рослина родини розових. Має повзуче просте або розгалужене кореневище. Стебло - до 100 см заввишки, прямостояче, просте, густо вкрите, як i черешки листкiв, довгими жорсткими волосками. Листки черговi, перервчасті непарноперистi, зверху темно-зеленi, зiсподу - бiлуватi. Квiтки п'ятипелюсткові, правильнi, двостатевi, запашнi, зiбранi колосоподібною китицею, оранжево-жовтi. Цвіте у червні - серпні. Плід складається з 1 - 2 горiшкiв, вмiщених у гiпантiй. Росте у свiтлих лiсах, на узлiссях, серед чагарникiв, на схилах, край дорiг. Для виготовлення галенових препаратiв траву заготовляють рослини пiд час цвiтiння. Трава парила мiстить алкалоїди, кумарини, дубильнi i мiнеральнi речовини, сапонiни, стероїди, гiркоти, вiтамiни, органiчнi кислоти, кремнезем.

Інша назва :кровавник лікарський,живуча трава,деревій. Це один з видів сімейства складноцвітних(астрових).Всього налічується біля 100 видів .

1. Горбенко Н.Є. Поширення та формова різноманітність плюща звичайного// На- ук. вісник УкрДЛТУ: Проблеми та перспективи розвитку лісового господарства. – Львів: УкрДЛТУ. – 1998, вип. 9.1. – С. 103-106. 2. Заячук В.Я. Біоекологічні особливості зростання та плодоношення калини зви- чайної в умовах Прикарпаття: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. – Львів, 1995. – 22 с. 3. Лесная энциклопедия. – М.: Советская энциклопедия, 1986, т. II. – 631 с. 4. Маховська Л.Й. Біологічні особливості Arnica montana L. на території Горган: Автореф. дис. ... канд. біол. наук: 06.03.07/ УДУ. – Ужгород, 1996. – 22 с. 5. Мелехов И.С. Лесоводство. – М.: Агропромиздат, 1989. – 302 с. 6. Постоловський Д.О. Урожайність дикорослих плодово-ягідних чагарників При- карпаття та шляхи її підвищення: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03. – Львів: УкрДЛТУ, 1995. – 25 с. 7. Рябчук В.П. Недеревна продукція лісу. – Львів: Світ, 1996. – 312 с. 8. Рябчук В.П. Подсочка березы и клена в широколиственных лесах и лесостепи: Автореф. дис. … д-ра с.-г. наук: 06.03.03/ ЛТА. – Л.: ЛТА, 1984. – 401 с. 9. Свириденко В.Е., Швиденко А.Й. Лісівництво. – К.: Сільгоспосвіта, 1995. – 364 с. 10. Стрямець Г.В. Плодоношення видів роду Rubus L. в лісових фітоценозах Україн- ського Розточчя: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ – Львів: УкрДЛТУ, 1997. – 17 с.