Шокові стани
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Серцеві хвороби — це цілий ряд різних захворювань, які уражають серце та судини і становлять провідну причину смерті в країнах Європи та Північної Америки. Смертність від хвороб серця та системи кровообігу в Україні займає перше місце і у 2-4 рази вища, ніж у країнах ЄС та світу, причому в нашій країні від цих захворювань помирають не тільки частіше, але й раніше. Наприклад у 2004 році зареєстровано понад 10 млн хворих на гіпертонічну хворобу, 7,6 млн. хворих — на ішемічну хворобу серця і майже 3 млн. осіб — з цереброваскулярними захворюваннями. Основними захворюваннями є: Гіпертонічна хвороба Ішемічна хвороба серця Атеросклероз
Атеросклероз (от грецького ἀθέρος, «м’якина, кашиця» та σκληρός, «твердий, щільний») — хронічне захворювання артерій еластичного та м’язово-еластичного типу, яке виникає внаслідок порушення ліпідного обміну і супроводжується відкладанням холестерину, і деяких фракцій ліпопротеїдів в інтимі судин.
Відкладання формуються у вигляді атероматозних бляшок. Наступне розростання в них сполучної тканини (склероз) і кальциноз стінки судини призводять до деформації і звуження просвету аж до їхньої облітерації (закупорки).
Епідеміологія Найбільше вивчені показники смертності від серцево-судинних захворювань як прояву генералізованого атеросклерозу. В Російській Федерації в 2000 р. смертність від хвороб системи кровообігу склала 800,9 на 100 000 населення. Для порівняння: у Франції - 182,8 (самий низький в Європі); в Японії — 187,4. Доведено, що зниження ризику серцево-судинних захворювань в цих країнах пов’язане не стільки з якістю медичної допомоги, скільки із способом життя та особливостями харчування.
Етіологія теорія ліпопротеїдної інфільтрації — первинне накопичення ліпопротеїдів в судинній стінці; теорія дисфункції ендотелію — первинне порушення захисних властивостей ендотелію та його медіаторів; аутоімунна — первинне порушення функції макрофагів і лейкоцитів, інфільтрація ними судинної стінки; моноклональна — первинне виникнення патологічного клона гладком’язових клітин; вірусна — первинне вірусне пошкодження ендотелію (герпес, цитомегаловірус, ін.); перекисна — первинне порушення антиоксидантної системи; генетична — первинний спадковий дефект судинної стінки, хламідіозна — первинне ураження судинної стінки хламідіями, в основному, Chlamydia pneumoniae. гормональна — вікове підвищення рівня гонадотропних та адренокортикотропних гормонів призводить до підвищення синтезу будівельного матеріалу для холестерину.
Патогенез атеросклерозу Патогенетична суть атеросклерозу полягає у вогнищевому відкладанні в інтимі артерій так званих атерогенних ліпопротеїдів. Ліпопротеїди являють собою сферичні часточки, які складаються з ядра і зовнішньої оболонки. До складу ядра входять тригліцериди і ефіри холестерину, до складу зовнішньої оболонки – білки (апопротеїди), фосфоліпіди і неетерифікований холестерин.
Патогенез аторесклерозу Атерогенними вважаються ліпопротеїди дуже низької і низької густини, які містять великий запас холестерину (до 45%) і мало білка. Ліпопротеїди високої густини, навпаки, мають багато білка (55%) і порівняно мало холестерину (16%). Вони виконують антиатерогенну функцію, тобто запобігають розвитку атеросклерозу.
Морфогенез атеросклерозу Атеросклероз пошкоджує судини еластичного і еластично-м’язового типів. Макроскопічно виділяють такі стадії: Жовтої плями або стрічки; Ліпосклерозу або ліпосклеротичної бляшки; Стадію ускладнених змін (виразкоутворення, кальциноз, тромбоз)
Мікроскопічна будова атеросклеротичної бляшки Атеросклеротична бляшка, як правило, має форму півмісяця і звужує просвіт судини. В її товщі спостерігається відкладання жиробілкового детриту, кристалів холестерину, розростання сполучної тканини та депозити вапна.
Атеросклероз аорти Розрив аневризми аорти Зовнішній вигляд аорти зі сторони інтими. Видно всі стадії розвитку атеросклерозу, що свідчить про його хвилеподібний перебіг
Атеросклероз артерій головного мозку Визначається як цереброваскулярне захворювання. Проявом є ішемічний (частіше) або геморагічний інсульт
Атеросклероз судин нижніх кінцівок Погіршення кровопостачання нижньої кінцівки атеросклеротично зміненою артерією призводить до утворення трофічних виразок; повна оклюзія - до гангрени
Атеросклероз ниркових артерій Ниркова тканина реагує на хронічну ішемію атрофією та склерозом. Нирка зморщується, її поверхня стає крупногорбистою – атеросклеротично зморщена нирка
Гіпертонічна хвороба Гіпертонічна хвороба – одне з найбільш поширених захворювань ССС, яке характеризується стабільною есенціальною артеріальною гіпертензією (систолічного –вище 140 мм.рт.ст., та діастолічного – вище 90 мм.рт.ст.) із ураженням органів мішеней.
Визначення Артеріальна гіпертензія за визначенням Комітету експертів ВООЗ, - це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск. Есенціальна гіпертензія – підвищений АТ при відсутності вірогідної причини його підвищення Вторинна гіпертензія (симптоматична) – це гіпертензія, причина якої може бути виявлена.
Етіологія гіпертонічної хвороби Етіологія гіпертонічної хвороби точно не з’ясована. Симпатична гіперактивність – один із найсильніших факторів розвитку есенціальної гіпертензії. Цей стан позначається на функції деяких органів, які можна вважати мішенями симпатичних впливів. Крім серця сюди належать артеріоли, вени і нирки.
Стадії розвитку гіпертонічної хвороби Перебіг гіпертонічної хвороби може бути доброякісним і злоякісним. У першому випадку виділяють три клініко-морфологічні стадії: доклінічну, або транзиторну; стадію поширених змін артерій, або органічну; стадію вторинних змін, або органну.
Злоякісний перебіг клінічно характеризується частими різкими підйомами артеріального тиску до високих цифр – гіпертонічними кризами, морфологічно-фібриноїдним некрозом стінок артеріол з наступними діапедезними чи ректичними крововиливами,
Гіпертонічна хвороба Гістологічний прояв злоякісного перебігу гіпертонічної хвороби – фібриноїдний некроз дрібних артерій та артеріол
Клініко-морфологічні форми гіпертонічної хвороби Серцева – ішемічна хвороба серця Мозкова – цереброваскулярне захворювання Ниркова
Ураження судин при гіпертонічній хворобі Аорта-еластофіброз. Артерії-гіпереластоз. Артеріоли-гіаліноз
Ураження серця при гіпертонічній хворобі проявляється компенсаторною (робочою) гіпертрофією Концентрична гіпертрофія міокарда лівого шлуночка при гіпертонічній хворобі
Ураження серця при гіпертонічній хворобі проявляється компенсаторною (робочою) гіпертрофією Гістологічна структура міокарда при гіпертонічній хворобі – гіпертрофія кардіоміоцитів, дифузний кардіосклероз
Первинно зморщена нирка Гістологічна структура нирки при гіпертонічній хворобі. В основі лежить склероз та гіаліноз артеріол ниркових клубочків (1,2)
Первинно зморщена нирка Зовнішній вигляд нирки при гіпертонічній хворобі - нирка зморщена, її поверхня дрібнозерниста.
Ішемічна хвороба серця Ішемічна хвороба серця – це гостра або хронічна дисфункція серцевого мяза, яка виникає внаслідок відносного або абсолютного зменшення коронарного кровопостачання міокарда артеріальною кров'ю. (Комітет експертів ВООЗ)
Класифікація ішемічної хвороби серця (ВООЗ, 1979; ВКНЦ, 1983) Раптова коронарна смерть. Стенокардія Інфаркт міокарда Постінфарктний кардіосклероз Порушення серцевого ритму Серцева недостатність
Причини інфаркту міокарда Тробоз коронарної артерії Пролонгований спазм коронарної артерії на тлі її атеросклеротичного ураження
Причини інфаркту міокарда – гістологічні ознаки Різко звужений атеросклеротичною бляшкою просвіт коронарної артерії обтурований тромбом
Класифікація інфаркту міокарда Трансмуральний: пов’язаний із атеросклеротичним ураженням головної вітки коронарної артерії.
Класифікація інфаркту міокарда Субендокардіальний: уражені невеликі субендокардіальні ділянки лівого шлуночка та папілярні м’язи.
Інфаркт міокарда- некротична стадія Зона некрозу з перифокальними крововиливами, гіперемією та запаленням (демаркаційний вал)
Інфаркт міокарда- стадія рубцювання Формування сполучної тканини в ділянці некрозу – доброякісне завершення інфаркту міокарда.
Наслідки інфаркта міокарда Благоприємні: рубцювання Неблагоприємні : асистолія; фібриляція шлуночків; міомаляція- розрив стінки шлуночка- тампонада перикарда; тромбоемболія; синдром Дреслера
Ускладнення інфаркта міокарда Міомаляція – розплавлення зони некрозу призводить до розриву стінки шлуночка і тампонади серця кров’ю, що вилилась у порожнину перикарда.
Ускладнення інфаркта міокарда Формування аневризми лівого шлуночка: гостра – стінка представлена некротизованою тканиною міокарда; хронічна - стінка представлена сполучною тканиною
Схожі презентації
Категорії