Презентація на тему:
ГОСТРА ПНЕВМОНІЯ. ПРИЧИНИ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА. БРОНХІАЛЬНА АСТМА, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ.

ГОСТРА ПНЕВМОНІЯ. ПРИЧИНИ, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ, ПРОФІЛАКТИКА. БРОНХІАЛЬНА АСТМА, КЛІНІКА, ДІАГНОСТИКА, НЕВІДКЛАДНІ СТАНИ. Лектор ас. к.м.н Шульгай О.М.

Гостра пневмонія це гострий запальний процес у паренхімі легень, який характеризується ознаками інтоксикації, дихальною недостатністю, локальними фізикальними змінами та характерними рентгенологічними параметрами.

Етіологія Причиною розвитку запального процесу в легенях можуть бути п’ять видів агентів: патогенні мікроорганізми (стафілококи, стрептококи, пневмококи, кишкова паличка); віруси (грипа, респіраторно-синтиціальні, аденовіруси); мікоплазма; паразити (пневмоцисти); патогенні гриби (кандіди).

Вирішальні фактори його реактивність, сенсибілізація, спадкова схильність до захворювань органів дихання.

Сприяючі фактори морфологічна та функціональна незрілість дитини раннього віку, природжені дефекти органів дихання і ферментних систем, аномалії конституції, імунодефіцитні стани, недоношеність, ускладнення при пологах, вогнища хронічної інфекції носоглотки, переохолодження.

Шляхи проникнення інфекції бронхогенний лімфогенний гематогенний

Патогенез пневмонії порушення бронхіальної прохідності ослаблення механізмів захисту легень віруси, відколи потрапляють на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів, розрихлюють її, снижуть опірність, послаблюють організм в цілому інфікційний агент легко досягаяє термінальних бронхіол та альвеол, проникає в паренхіму легень і викликає запальні зміни недостатня вентиляція легень і порушення перфузії газів приводять до зміни газового складу крові із розвитком гіпоксії та гіпоксемії гіпоксія і токсичний вплив інфекційних агентів поршують функцію ЦНС, серцево-судинної та інших систем, сприячи при цьому розвитку ацидозу та посиленню гіпоксії.

Основні клінічні ознаки пневмонії фебрильна, досить стійка гарячка; інтоксикація (чи токсикоз); ознаки дихальної недостатності; стійкі локальні зміни в легенях (перкусійні та аускультативні); інфільтративні тіні при рентгенографії; зміни периферичної крові, які свідчать про гострий запальний процес

В залежності від об’єму ураження вогнищева, сегментарна, крупозна, інтерстиціальна

За характером перебігу гостра (до 2 місяців), затяжна (від 2 до 8 місяців), хронічна (понад 8 місяців).

За тяжкістю перебігу ускладнена (ускладнення токсичного характера – нейротоксикоз, кардіоваскулярний синдром, інтерстиціальний синдром, астенічний синдром; обструктивний чи астматичний синдром; гнійні ускладнення (абсцес, плеврит, піоторакс, пневмоторакс) неускладнена.

Форми захворювання легкі, середньотяжкі тяжкі.

Вогнищева бронхопневмонія Як ускладнення ГРВІ (через 3-5 днів) Інтоксикаційний синдром Синдром дихальних розладів (кашель, сухі, дрібнопухирчасті чи крепітуючі хрипи) Перкуторно-звичайний звук чи локальне вкорочення Рентегнологічно – дрібні вогнищеві тіні

Сегментарна пневмонія Виражений інтоксикаційний синдром Синдром дихальних розладів (сильний кашель, задишка з участю допоміжної мускулатури) Аускультативно – на початку локальне ослаблене дихання, при розрішенні – крепітація, міхурчасті хрипи Перкуторно – вкорочення звуку Рентгенологічно – тінь на декілька сегментів

Крупозна пневмонія Бурхливий початок Синдром дихальних розладів – кашлю немає, задишка, стогнуче дихання, можуть бути біль в грудній клітці і животі Аускультативно –ослаблене дихання (в перші дні), іноді жорстке, спочатку без хрипів (з’являються в фазі розрішення) Перкуторно – вкорочення звуку Рентгенологічно – ураження однієї долі легені чи декількох долей

Інтерстиціальна пневмонія Виражений інтоксикаційний синдром Синдром дихальних розладів-не виражений, іноді відсутній (легка задишка, кашлю або немає, або є переймистий, хрипів частіше немає) Перкуторно – немає змін Рентгенологічно – малюнок у вигляді “сот”

Пневмонії новонароджених Роздування крил носа, периоральний ціаноз Втягнення міжреберних проміжків, епігастральної і яремних ямок Периоральна крепітація Приступи апное Притуплення в ділянці ураження, крепітуючі і дрібноміхурцеві хрипи

Основні напрямки лікування Режим Дієта Етіотропна терапія (антибактеріальна) Дезінтоксикаційна терапія (пиття, інфузійні розчини) Відновлення порушення функції дихання (відхаркуючі, дренажне положення, вібромасаж, бронхосанація, інгаляції, гормони) Стимулююча терапія (плазма, альбумін, гама-глобулін, вітаміни, адаптогени, фізіотерапія) Симптоматична терапія

Первинна профілактика загартовування дитини з перших місяців життя, раціональне вигодовування, достатнє перебування на свіжому повітрі, гарний догляд, своєчасна санація вогнищ хронічної інфекції, попередження і активне лікування захворювань, що сприяють розвитку легеневої патології.

Вторинна профілактика попередження повторних захворювань і перехода гострої пневмонії в затяжну чи хронічну форму, своєчасне і адекватне лікування захворювань органів дихання до повного видужання; попередження реінфекції, особливо в перші два місяці після гострої пневмонії.

Бронхіальна астма це хронічне рецидивне обструктивне захворювання, що характеризується підвищеною чутливістю бронхів до різноманітних подразників, запаленням слизової оболонки дихальних шляхів, періодично виникаючими нападами експіраторної задишки (ядухи), які пов’язані із порушенням бронхіальної прохідності.

Головні етіологічні чинники Інфекції: вірусна, мікоплазмова, бактеріальна. Алергени: пилок, шерсть тварин, мікрокліщі, пил, плісняві гриби. Подразнювальні чинники:дим, розчинники, повітряні домішки (озон, двоокис сірки тощо), холодне повітря. Фізичне навантаження: біг, плавання. Ацетилсаліцилова кислота та інші нестероїдні протизапальні препарати

Сприяючі чинники Несприятливі умови життя. Кліматичні умови. Переохолодження. Зниження імунітету. Часті захворювання верхніх дихальних шляхів.

Класифікація бронхіальної астми Інтермітуюча астма Легка персистуюча астма Середньотяжка персистуюча астма Тяжка персистуюча астма

Особливості клініки при нападах бронхіальної астми 1. З боку органів дихання: Експіраторна задишка із шумним подовженим видихом; Кашель малопродуктивний, настирливий, нападоподібний; Дистанційні свистячі хрипи; Емфізематозне здуття грудної клітки; Участь в акті дихання допоміжної мускулатури, роздування крил носа Розвиток акроціанозу, ціанозу, блідість шкіри; Аускультативно – різнокаліберні сухі свистячі хрипи, для дітей раннього віку – і різнокаліберні вологі; Визначається коробковий відтінок перкуторно. 2. З боку серцево-судинної системи – тахікардія, слабкість тонів, серцево-легенева недостатність.

Показники ЧД, які розцінюють як задишку (по ВООЗ)

Тривалість нападів У дітей старшого віку – від 30 хв до декількох годин У дітей раннього віку – 6-8 год

Інтермітуюча астма Короткочасні епізодичні симптоми 1 раз в тиждень; Короткі напади; Нічні симптоми рідше 2 разів в місяць; Відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями; Величина пікової швидкості видоху (ПШВ) більше 80% від норми, коливання ПШВ менше 20%.

Легка персистуюча астма Загострення 1-2 рази в тиждень; Нічні прояви виникають частіше 2 разів в місяць; Порушення фізичної активності і сну; Коливання ПШВ 20-30%.

Середньотяжка персистуюча астма Щоденні прояви хвороби; Нічні напади частіше 1 разу в тиждень; Загострення можуть приводити до порушення фізичної активності і сну; Коливання ПШВ 30%; Потреба у щоденному вживанні бета-2-антагоністів короткої дії.

Тяжка персистуюча астма Часті загострення; Постійна присутність симптомів; Часті нічні напади; Обмеження фізичної активності; Коливання ПШВ більше 30%.

Астматичний статус Найважчий прояв захворювання, коли напад не вдається купувати протягом 6-8 год і більше, при цьому прогресує порушення дренажної функції бронхів, спостерігаються виражені зміни кислотно-основного стану і газів крові, відсутній ефект від застосування симпатоміметиків.

І стадія астматичного статусу (компенсації) Свідомість зберігається, прояви дихальної недостатності, ДН І Поширюється емфізема Вислуховується велика кількість сухих і вологих хрипів Розвивається артеріальна гіпоксемія (рО2 знижується до 60-70 мм рт.ст., рСО2 – 35-45 мм рт.ст.)

ІІ стадія астматичного статусу (декомпенсація) Збільшується задишка, ДН ІІ Дихання свистяче, дистанційне Здуття грудної клітки Загальний ціаноз В легенях різко послаблене дихання, хрипи ледь прослуховуються В крові зростає гіпоксемія (рО2 – 50-60 мм рт.ст., рСО2 – 50-70 мм рт.ст.)

ІІІ стадія астматичного статусу (гіпоксична кома) Стан тяжкий, дитина непритомна Дифузний ціаноз, ДН ІІІ, гіповолемія Гіпотонія, зниження серцевої діяльності В крові – гіпоксемія (рО2 – 40-50 мм рт.ст., рСО2 – 80-90 мм рт.ст.)

Групи препаратів для лікування бронхіальної астми Протизапальні перпарати, які припиняють хронічний запальний процес і зменшують пов’язану з ним гіперчутливість бронхів Бронхолітики, які використовуються для зняття бронхіальної обструкції Муколітичні та відхаркувальні засоби, які поліпшують дренажну функцію бронхів

Сходинкова програма (1992 р.) 1.Базисна терапія, спрямована на ліквідацію хронічного запального процесу, відновлення прохідності бронхів, запобігання розвитку повторних загострень хвороби і досягнення ремісії. 2. Симптоматична терапія, спрямована на ліквідацію симптомів під час загострення хвороби.

Терапевтичний алгоритм при бронхіальній астмі

Профілактика Первинна профілактика бронхіальної астми – це спостереження за дітьми, що страждають обструктивним бронхітом, бронхіолітом, стенозуючим ларингітом, харчовою і медикаментозною алергією. Вторинна профілактика направлена на попередження нападів у хворих бронхіальною астмою.