Хвороби слинних залоз. Передпухлинні стани та пухлини слинних залоз. Хвороби губ, язика та м’яких тканин порожнини рота.
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Хвороби слинних залоз. Передпухлинні стани та пухлини слинних залоз. Хвороби губ, язика та м’яких тканин порожнини рота. к.мед.наук Фурдела М.Я.
Хвороби слинних залоз Вроджені - Агенезія - Гіпоплазія - Ектопія - Гіпертрофія залоз Додаткові залози - Атрезія протоків; - Дефект стінок з утворенням фістул; Набуті - Сіалоаденіт - Слинокам’яна хвороба - Кісти слинних залоз - Пухлини - Пухлиноподібні захворювання
Сіалоаденіт – запалення будь-якої слинної залози. (Паротит – запалення привушної слинної залози.) Класифікація: Патогенетична: Первинний (самостійне захворюваня) Вторинний (ускладнення або прояв іншого захворювання) За перебігом: Гострий Хронічний Морфологічна: Гострий: серозний, гнійний (осередковий, дифузний), гангренозний; Хронічний: продуктивний (проміжний) Особливі форми: при сухому синдромі Шегрена, при хворобі Мікуліча
Етіологія та патогенез сіалоаденітів Первинний сіалоаденіт: - Епідемічний паротит (свинка) - Цитомегаловірусний паротит Вторинний сіалоаденіт: - Бактерійний - Грибковий - Вірусний - Аутоімунний сіалоаденіт (синдром Шегрена) - Ураження слинних і сльозових залоз (синдром Мікуліча)
Слиннокам'яна хвороба (сіалолітіаз) захворювання, пов'язане з утворенням в залозі, а частіше в її протоках, конкрементів. Найчастіше уражається підщелепна залоза. В привушній залозі камені утворюються рідко, а під'язикова - практично ніколи не уражається.
Камені бувають: величиною (від розміру піщинок до 2см в діаметрі); форми (овальні, продовгуваті); кольору (сірий, жовтий); консистенції (м'які, щільні). При обтурації протоки виникає (або загострюється) запалення - сіалодохіт. Патологічна анатомія.
Кісти слинних залоз Найчастіше кісти виникають в малих слинних залозах. Причиною їх виникнення є травми або склероз і облітерація протоків внаслідок запалення. Таким чином, за своїм генезом кісти слинних залоз відносяться до ретенційних. Величина їх може бути різною. Кісту з мукоїдним вмістом називають мукоцеле.
Пухлини слинних залоз Із пухлин слинних залоз найчастіше зустрічаються пухлини епітеліальні, серед яких виділяють такі основні форми: аденоми (плеоморфна, мономорфна, оксифільноклітинна, аденолімфома); мукоепідермоїдну пухлину; ациноклітинну пухлину; злоякісні пухлини (адено-кістозна карцинома та інші).
Гістологічні форми мономорфної аденоми: оксифільна; аденолімфома; базальноклітинна; світлоклітинна. Аденолімфома. Епітеліальні клітини утворюють подібні на залози структури, порожнини та формують сосочки. В стромі інтенсивна лімфоцитарна інфільтрація з утворенням лімфоїдних фолікулів.
Мукоепідермоїдна пухлина * Порожнини заповнені слизеподібними масами, вистелені слизопродукуючими клітинами, острівці багатошарового плоского епітелію. Слизпродукуючі клітини.
Ациноклітинна пухлина (ацинозно-клітинна). Рідка пухлина, яка може розвиватись у буть-якомі віці і мати різну локалізацію. Клітини пухлини нагадують серозні (ацинарні) клітини слинних залоз. Особливістю пухлини є здатність до метастазування при відсутності морфологічних ознак злоякісності.
До пухлиноподібних захворювань слинних залоз відносять: лімфоепітеліальні ураження; сіалоз; онкоцитоз (у дорослих). Зустрічаються вони рідко.
Хвороби губ, язика, м'яких тканин порожнини рота У цю групу входять захворювання різні за походженням (вроджені, набуті) та характером патологічного процесу (дистрофічні, запальні, пухлинні). Це хейліт, глосит, стоматит, перед- пухлинні зміни і пухлини. Сюди відносяться як первинні захворювання порожнини рота, так і патологічні зміни, які виникають в порожнині рота при інших захворюваннях.
Хейліт - запалення губ. Виділяють такі клініко-морфологічні форми хейліту: ексфоліативний; гландулярний; контактний; метеорологічний (актинічний); грануломатозний; хейліт Манганотті; запалення кутків рота; фурункул губ; бешиха губ.
Глосит - запалення язика. За характером протікання: гострий, хронічний, хронічний з загостренням. Клініко-морфологічно виділяють: десквамативний глосит; ромбовидний глосит; чорний волосатий язик; хронічний глосит.
Стоматит - запалення слизової оболонки м'яких тканин порожнини рота. За причиною виникнення виділяють такі групи стоматиту: травматичні; інфекційні; алергічні; внаслідок екзогенних інтоксикацій; при соматичних хворобах; при дерматозах.
У практичній роботі лікаря-стоматолога часто зустрічаються такі інфекційні стоматити як герпетичний та кандидозний. Гострий герпетичний стоматит Кандидозний стоматит
Передпухлинні зміни лейкоплакія; еритроплакія; хейліт Манганотті. Лейкоплакія. Зроговіння, акантоз та потовщення епітелію слизової оболонки рота. Лейкоплакія в поєднанні з дисплазією. Гіперхромні плеоморфні ядра клітин базальних шарів та паракератоз епітелію слизової оболонки.
Пухлини губ, язика, м'яких тканин порожнини рота На губах, язику, м'яких тканинах рота можуть розвиватись пухлини: епітеліальні; мезенхімальні; пухлини переферичної нервової системи та меланінутворюючої тканини; тератоми; лімфоми. Вони можуть бути доброякісними і злоякісними.
Папілома * Множинні сосочки зі сполучнотканинною стромою, вкриті багатошаровим плоским епітелієм.
Гістологічно визначають такі форми плоскоклітинного раку ротової порожнини: рак на місці; плоскоклітинний зроговілий плоскоклітинний незроговілий рак, іноді з ділянками анаплазії та саркомоподібними структурами.
* Рак на місці. Клітинний атипізм в усіх шарах епітелію без проростання базальної мембрани.
* Плоскоклітинний зроговілий рак. Гнізда пухлинних клітин з вираженим атипізмом та скупчення кератогіаліну у вигляді „ракової перлини”.
Схожі презентації
Категорії