Презентація на тему:
Сечогінні засоби

Сечогінні засоби

Нефрон Швидкість утворення первинної сечі – 120–127 мл/хв У нирці міститься близько 1 млн нефронів, загальна реабсорбційна поверхня яких – 6-8 м2. По довжині нефрону реабсорбується 99% ультрафільтрату і з 150-200 л первинної сечі утворюється 1,2-1,5 л вторинної сечі.

Апікальна (люменальна) мембрана Na+ поступає в клітину 1) за градієнтом концентрації 2) за допомогою білкових переносників – пермеаз (синтезуються під впливом альдостерону) Базальна мембрана Na+ поступає в інтерстиціальний простір проти градієнту концентрації за витрат енергії і за участю специфічних транспортних систем (K+, Na+-АТФази, цАМФ-аденілатциклази та фосфодіестерази, СДГ та ін.) Na+ Na+

Величина діурезу Збільшення фільтрації на 10% ( 1% від об`єму первинної сечі) Норма Зменшення реабсорбції на 10% Реабсорбція Первинна сеча Фільтрація

Класифікація діуретиків за місцем переважної дії I Здебільшого діють на початкову частину дистальних ниркових канальців : дихлотіазид, циклометіазид, клопамід (бринальдикс), оксодолін (хлорталідон, гігротон) ІІ Діють на висхідну частину петлі Генле (“петлеві” діуретики) : фуросемід (лазикс), кислота етакринова (урегіт), буфенокс ІІІ Діють на кінцеву частину дистальних ниркових канальців та збірні трубочки (калійзберігаючі діуретики): триамтерен, амілорид, спіронолактон ІV Діють на всьому протязі ниркових канальців : маніт (манітол), сечовина (карбамід) V Діють на проксимальні ниркові канальці: еуфілін 5 – дистальний звивистий каналець; 6 – збірні трубочки. 1 – судинний клубочок з капсулою; 2 – проксимальний звивистий каналець; 3 – нисхідна частина петлі Генле; 4 – висхідна частина петлі Генле;

Класифікація діуретиків за силою дії І Сильні (гальмують реабсорбцію Na+ на 10 – 20%) фуросемід, кислота етакринова, клопамід, буфенокс ІІ Середньої сили дії (гальмують реабсорбцію Na+ на 5 - 8%) дихлотіазид, циклометіазид, оксодолін ІІІ Слабкі (гальмують реабсорбцію Na+ не більше 3%) діакарб, спіронолактон, амілорид, триамтерен, ксантини (теофілін)

Маніт (манітол) 15 % розчин швидке внутрішньовенне введення внутрішньовенне крапельне введення дегідратуюча дія сечогінна дія сечогінна дія

Маніт (манітол) Показання Набряк мозку (за збереження проникності ГЕБ) Токсичний набряк легень (отруєння бензином, гасом, формаліном, скіпідаром та ін.) 3. Набряк гортані алергічного або запального генезу 4. Проведення форсованого діурезу (отруєння барбітуратами, саліцила- тами, сульфаніламідами, ПАСК, метанолом, борною кислотою, гемо- літичними отрутами – оцтовою та щавлевою кислотами, антифризами; при переливанні несумісної крові; масивній гемоглобінурії та ін. В олігуричну фазу гострої ниркової недостатності Опіки, остомієліт, перитоніт, сепсис Протипоказання Гостра серцева недостатність, травми черепа, внутрішньочерепні кровотечі, артеріальна гіпертензія

Фуросемід (лазикс) Ефективний навіть при зниженні клубочкової фільтрації менше 10 мл/хв. (в нормі – 127мл/хв) Показання Гостра лівошлуночкова недостатність, набряк легень Хронічна серцева недостатність Артеріальна гіпертензія, в т.ч. гіпертензивний криз Набряк мозку будь-якої етіології Гостра ниркова недостатність Проведення форсованого діурезу Для виведення іонів кальцію (гіпервітаміноз Д)

Побічні ефекти фуросеміду Гіпокаліємія, гіпокалігістія Гіповолемія, судинний колапс, гіпонатріємія, гіпокальціємія, гіпохлоремія, метаболічний алкалоз Ототоксична дія Котрінсулярна дія (маніфестація латентного цукрового діабету) Утворення оксалатних та фосфатних камінців у сечових шляхах Зменшення секреції сечової кислоти (загострення подагри) Не комбінувати з антибіотиками аміноглікозидами та цефалоспоринами !

Фуросемід (сечогінний)

Фуросемід (сечогіний)

Дихлотіазид (гіпотіазид) Показання Набряки при хронічній серцевій недостатності Набряки при хронічній патології печінки та нирок Лікування артеріальної гіпертензії Нецукровий діабет (diabetes insipidus) Побічні ефекти Гіпокаліємія, гіпокалігістія Гіпохлоремічний алкалоз Затримка сечової кислоти – артралгія, загострення подагри, хронічна нефропатія Гіпонатріємія розведення : нудота, блювання, понос, слабкість Панкреатит

Індапамід (аріфон – сульфамоїл бензамід)

Фармакокінетика деяких сечогінних засобів Препарат Спосіб застосування Латентний період Тривалість дії Сульфопохідні Оксодолін (хлорталідон , гігротон) всередину 2-4 год. До 3 діб Клопамід (бринальдикс) всередину 1-3 год. 8-18 (до 24) год. Буфенокс (буметанід) всередину у вену 20-40 хв. 2-5 хв. 4-6 год. 1-3 год. Калій-, магній-зберігаючі Спіронолактон (верошпірон , альдактон) всередину 2-5 днів 2-3 дні Тріамтерен (птерофен) всередину 20-30 хв. 6-8 год. Амілорид всередину 2 год. до 24 год.

Спіронолактон (альдактон)

Комбіноване застосування діуретиків Маніт + фуросемід (кислота етакринова) Дихлотіазид + триамтерен (спіронолактон) Фуросемід + спіронолоктон Фуросемід (виводить іони кальцію) + дихлотіазид (затримує іони кальцію)

Триампур (триамтерен + гідрохлортіазид)

Листя ортосифону (fol. Orthosiphoni – нирковий чай)

Бруньки берези (Gemmae Betulae)

Листя брусниці (fol.Vitisidaeae)

Трава хвоща польового (Herba Equiseti)

Квіти волошки синьої (Flores Centaureae cyani)

Ягоди ялівцю звичайного (Fructus Juniperi)

Засоби, які впливають на міометрій І Впливають переважно на скорочення міометрію 1. Підсилюють скорочення Окситоцин Динопрост (простагландин F2α ) Пітуітрин Динопростон (простагландин E2 ) Гіфотоцин 2. Послаблюють скорочення (токолітичні засоби) Фенотерол Натрію оксибутират Сальбутамол Магнію сульфат ІІ Підвищують переважно тонус міометрію Ергометрину малеат Котарніну хлорид Ерготаміну гідротартрат Ерготал ІІІ Знижують тонус шийки матки Атропіну сульфат Динопрост Динопростон