Презентація на тему:
ПОНЯТТЯ ПРО ЗБУДНИКИ РИКЕТСІОЗІВ

Творко М.С.

Ховард Тейлор Ріккетс Станіслав фон Провацек Енріке да Роха-Ліма

Рикетсії: загальна характеристика Ріккетс (1909 р.) – плямиста лихоманка скелястих гір Грамнегативні за Романовським-Гімзе – сині за Здродовським – червоні поліморфні передаються членистоногими (воші, блохи, кліщі) Поражають Ендотелій судин клітини крові гладком’язеві клітини

Рикетсії: морфологічні типи тип a – кокобактерії (основний морфологічний тип) тип b – палочкоподібні двозернисті (1,0-1,5 мкм) тип c – подовжині ( або зігнуті) двозернисті (3-4) мкм, перехідний до d тип d – ниткоподібні багатозернисті форми (~ міцелій з a- та b-клітин)

Морфологічні типи риккетсій: 1-кокоподібні; 2-палочковидні; 3-бацилярні; 4-ниткоподібні.

Внутріклітинна локалізація Рикетсій. Фарбування за П.Ф.Здродовським Методи фарбування рикетсій: 1. за Грамом – грамнегативні бактерії 2. за Романовським – Гімзе – кокковидні форми – розово-червоні, паличковидні – цитоплазма голуба, хроматинові включення –червоні, 3. за Маккіавелло : -0,25% розчин основного фуксина на дистильованій воді - 3-5 хв. -промити водою -свіжеприготовлений 0,5% розчин лимонної кислоти –2 секунди -промити водою -1% розчин метиленової синьки – 3-5- секунд -промити водою. Рикетсії фарбуються в червоний колір, клітина-хазяїн – в голубий, ядро – в синій.

Розмножуються виключно вутріклітинно. Основна причина цього – нездатність синтезувати НАД Рикетсії: чутливі до факторів зовнішнього середовища і до тетрациклінів

Культивування риккетсій в організмі лабораторних тварин(білих мишей, кроликів, морських свинок), в організмі членистоногих (вошей, кліщів), в курячих ембріонах (в жовточному мішку), в одношарових культурах клітин (Hela, Hep-2, AFI, Детройт-6, СОЦ та інш.) Хімічний склад риккетсій Ліпіди – 46,6% Нуклеїнові кислоти- 12% Вуглеводи – 4,6% Вітаміни – нікотинамід, фолієвая кислота, біотин, рибофлавін, В6, В12,, тіамін, пентотенова кислота та інш.), Ензимні системи – трансамінази, глютамат оксидазна система

Рикетсії: фактори патогенності Токсична речовина Зв’язана з бактеріальною клітиною дія проявляється лише при житті бактерії термолабільний білок в/венне введення б. миші гостра інтоксикація загибель ч/з 2-24 години у людей індукує появу Ig (виявляються в РН на білих мишах)

Рикетсії: фактори патогенності Гемолізини ендотоксин неідентифіковані фактори адгезії інвазії

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група висипного тифу (розміщуються в цитоплазмі клітини господаря) Rickettsia prowazekii епідемічний висипний тиф Джерело – хвора людина перенощик – воша

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група висипного тифу (розміщуються в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia typhi ендемічний (щурячий) висипний тиф Джерело – щурі, миші перенощик – щурячі блохи і щуряча воша

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia rickettsii плямиста лихоманка Скелястих гір джерело – гризуни перенощик – іксодові кліщи

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia conorii марсельска лихоманка Джерело – собаки перенощик – собачий кліщ

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia australis північно-австралійський кліщовий висипний тиф (північно-австралійський кліщовий рикетсіоз) джерело – гризуни перенощик – іксодові кліщі

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia sibirica північноазіацький рикетсіоз джерело – гризуни перенощик – іксодові кліщі

Класифікація рикетсій і рикетсіозів Група кліщових плямистих лихоманок (розміщуються в ядрі і в цитоплазмі клітини хазяїна) Rickettsia akari везикульозний (віспоподібний) рикетсіоз джерело – миші, щурі перенощик – гамазові кліщі

ЕПІДЕМІЧНИЙ ВИСИПНИЙ ТИФ

Епідемічний висипний тиф: розповсюдження Можливий у будь-якій місцевості Прямий звязок з педикульозом В Європі підчас 1 світової війни втрати діючих армій від висипного тифу були більшими за втрати від бойових дій Найбільш велика епідемія – в Росії 1914-1922 рр. захворіло 25 000 000 людей померло 3 000 000 осіб смертність в доантибіотикову еру – до 80%

Епідемічний висипний тиф: етіологія Rickettsia prowazekii відкрита Провацеком в 1913 р. (загинув від внутрілабораторного зараження) в клітині хазяїна утворює мікрокапсулу антигени: групоспецифічний розчинний –відділяється при обробці ефіром термостабільний – ліпідо-полісахаридо- протеїновий комплекс протективний имуноген видоспецифічний корпускулярний термолабільний

Епідемічний висипний тиф: взаємодія збудника з організмом людини фекалії воші кров адгезія на холестеринмістких рецепторах ендотелій прекапілярів макрофагів

сприятливий організм ЕПІДЕМІОЛОГІЯ перенощик Джерело інфекції одежна і Хвора людина головна воша

Епідемічний висипний тиф: взаємодія збудника з організмом людини ендотелій прекапілярів специфічний дифузний токсинемія гранульоматоз тромбоз інтоксикація ЦНС головний біль Менігноенцефаліт шкіра висипка міокард міокардит нирки гломерулонефрит

ПАТОГЕНЕЗ ЕПІДЕМІЧНОГО ВИСИПНОГО ТИФУ Інкубаційний період 10-12 днів   Проникнення в кров   Інвазія в ендотеліальні клітини кровоносных судин   Руйнування ендотеліоцитів, вихід рикетсій та їх токсинів в кров   Бактеріємія і токсинемія   Розповсюджений гострий тромбо-ендо-периваскуліт с переважним ураженням ЦНС, міокарда,нирок, шкіри та інш. Органів з відповідною симптоматикою   Формування імунітету                                              

Екзантема при епідемічному висипному тифі

Епідемічний висипний тиф: : мікробіологічна діагностика Звичайні лабораторії сироватка Ig РА (до 3-5 міс.) РЗК (багато років) РНГА ІФА РІФ Спеціалізовані кров жовтковий мішок курячого ембріону ідентифікація в ІФА в/очеревинно м. свинка гістологічні препарати гол. мозку

Епідемічний висипний тиф: диференціація хворобиБрілля з «свіжим» висипним тифом Серологічний метод 1. Порівняння титру Ig в нативній сироватці після обробки 2-меркаптоетанолом титр не змінився (IgG) –хвороба Брілля Титр знизився (IgM) – «свіжий» висипний тиф 2. виявлення в ІФА класу Ig

Епідемічний висипний тиф: механізм розвитку пізніх рецидивів макрофаги реактивація через 10-20 і більше років рецидив (хвороба Брілля-Цінссера)

Ознаки Збудник Джерело інфекц. Хвороба Брілля Епід. висипний тиф R.prowazekii R.prowazekii Відсутнє Хвора людина Перенощик Відсутній Воші Характер захворюв. Спорадичний Епідемічний Вік хворих Люди похилого віку 15-30 років Сезонність Цілий рік Зимово-весняний період Перебіг хвороби Легкий Важкий, середньоважкий Серодіагностика З перших днів З 5-10 дня Ізотип антитіл Ig G з перших днів IgM, а через 2-3-тиждні - IgG ОСНОВНІ ВІДМІННОСТІ ХВОРОБИ БРІЛЛЯ

ПРОФІЛАКТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ВИСИПНОГО ТИФУ боротьба з вошивістю населення, Покращення соціально-побутових умов життя, підвищення соціально-гігієнічної культури населення, вакцинація за епідемічними показами. Вакцини: хімічна висипнотифозна вакцина з поверхневого антигена R. рrowazekii (штам Брейнль), жива вакцина із штаму Е R. рrowazekii  

Зараження вошей рикетсіями

Епідермомембрана для годівлі вошей Виділення кишечника інфікованої воші Накопичення рикетсій в клітинах епітелію кишечника

ЕНДЕМІЧНИЙ ВИСИПНИЙ ТИФ

Ендемічний висипний тиф: етіологія Rickettsia typhi морфологічно ~ рикетсії Провацека антигени розчинний термостабільний –загальний з R. prowazekii корпускулярний термолабільний – видоспецифічний Токсин звязаний з клітино за антигенною структурою відмінний від токсину рикетсій Провацека

Ендемічний висипний тиф: розповсюдження повсюдно в основному – в портових містах Північне Балтійське Середземне Каспійське Чорне частіше – «південні моря» Америка Африка Далекий Схід Північна Австралія

Ендемічний висипний тиф : особливості інфікування Подібний до епідемічного (вошивого) тифу але, в ендемічних вогнищах можливо участь в передачі людських бліх і вошей Аліментарний шлях інфікування (харчові продукти, забрудені сечею гризунів) Аерогенний шлях інфікування (попадання фекалій бліх на слизову оболонку верхніх дихальних шляхів) інфікування при укусі щурячого кліща

Ендемічний висипний тиф : мікробіологічна диференціація з епідемічним висипним тифом 1. Постановка серологічної реакції з корпускулярним антигеном більш високий титр збудник 2. В/очеревинне зараження морської свинки – самця наявність скротального феномена – ендемічний висипний тиф (R. typhi) Відсутність скротального феномена – эпідемічний висипний тиф (R. prowazekii)

Рикетсіозний періорхіт у морської свинки Зараження курячого ембріона

О Р І Є Н Ц ІЇ

Орієнції Orientia tsutsugamushi дрібні грамнегативні бактерії тільки в цитоплазмі лихоманка цуцугамуші (від гризунів червонотілковими кліщами)

Орієнції

Е Р Л І Х І Ї

Ерліхії дрібні грамнегативні кокоподібні бактерії розмножуються в цитоплазматичних вакуолях лейкоцитів мікроколонії (включення – «морули», ~ ягоди малини) Викликають ерліхіози лихоманка висипка міалгія лейкопенія тромбоцитопенія

Ерліхії