Презентація на тему:
Підходи до фармацевтичної опіки хворих з поверхневими мікозами

Підходи до фармацевтичної опіки хворих з поверхневими мікозами

Захворювання, що викликаються патогенними грибами, мікози, ймовірно, один з найпоширеніших в світі. За даними крупного епідеміологічного дослідження «Ахіллес», що проводився в одинадцяти країнах Європи, до 22% звернень до дерматологів пов'язано з грибковим ураженням стоп і нігтів. Якщо до цього додати пацієнтів, що не скористалися спеціалізованою медичною допомогою, то цей відсоток значно збільшиться.

Мікози можуть бути поверхневими (місцеве ураження слизових оболонок, шкіри, волосся, нігтів), генералізованими і глибокими (з ураженням внутрішніх органів). Не дивлячись на безліч збудників мікозів, понад 95% поверхневих грибкових уражень пов'язано з: епідермофітією (збудник Epidermophyton floccosum), тріхофітією (збудники Trychophyton violatium, T. сrateriforme), руброфітією (збудник Trychophyton rubrum), мікроспорією (збудник Microsporum audouinii і ін.), кандидозом (у 90% випадків збудник Candida albicans).

Мікроспорія Кандидоз складок шкіри Епідермофітія

По локалізації патологічного процесу найчастіше зустрічаються мікози стоп. Найбільш поширені епідермофітія і руброфітія. Вірогідність зараження епідермофітією найбільш висока в місцях суспільного користування: басейнах, спортивних залах, лазнях, саунах. Захворювання характеризується появою хворобливих тріщин або дрібних везикул в міжпальцевих складках, іноді на пальцях або зводі стопи.

Руброфітією заражаються зазвичай при безпосередньому контакті з хворими: через інфікований одяг, взуття, загальні предмети відходу. Захворювання звичайно не супроводжується суб'єктивними відчуттями, а виявляється помірним або вираженим лущенням, легким почервонінням ділянок, іноді розвитком гіперкератозу (надмірного потовщення рогового шару шкіри). При тривалому перебігу захворювання можливе ураження шкіри долонь, зазвичай правої (робочій кисті).

Мікози нігтів (оніхомікози) можуть бути викликані дерматофітами (нитчастими грибами), дріжджовими і цвілевими грибами. Уражені нігті змінюють колір: стають білуватими, іноді жовтими або набувають коричневого відтінку. Змінюється структура нігтів — на них з'являються подовжні смужки, виїмки, товщина збільшується, і нігті починають кришитися.

Мікози гладкої шкіри і крупних складок зустрічаються рідше, ніж мікози стоп і оніхомікози. Осередки ураження мають характерні особливості: їх зростання від центру до периферії виглядає як кільце, що розширюється, з лущенням в центрі. Грибкова інфекція може захоплювати будь яку область тіла людини, проте найбільш типова її локалізація — пахові складки і внутрішня сторона стегон.

Волосиста частина голови може вражатися як унаслідок зростання гриба усередині стрижня волоса, так і на його поверхні. Грибкові інфекції, що вражають волос зсередини, поширені в Південній Африці, на Близькому Сході і в Пакистані. У наших широтах частіше зустрічаються патогенні гриби, що паразитують на поверхні волосся. Збудник передається людині, як правило, від тварин (кішок і собак), рідко від людини до людини. Клінічні прояви залежатимуть від конкретного збудника і варіюватимуть від незначних змін кольору і блиску волосся до виду паклі, як це відбувається при парші (сірі, як би запилені, з витікаючим з осередків ураження характерним «мишачим» запахом). У дітей часто зустрічається стригучий лишай — невеликі, монетовидні ділянки відсутності волосся. Дослідження за допомогою ультрафіолетової лампи (довжина хвилі більше 365 нм) виявить характерне зелене світіння осередків ураження.

Слизові оболонки зазвичай вражаються дріжджовими грибами роду Candida. Виділяють наступні форми: дріжджовий стоматит, мікотичну заїду, мікотичну ангіну, мікотичний глосит, мікотичний вульвовагініт.

Первинну діагностику і лікування мікозів проводить лікар-дерматолог. Окрім огляду для діагностики необхідне мікроскопічне дослідження зішкрібань з ураженої ділянки шкіри, ідентифікація збудника, а у ряді випадків і визначення чутливості грибів до основних груп антимікотиних лікарських засобів. Тільки такий підхід до діагностики дозволить визначити раціональну схему лікування місцевими і системними препаратами. Завдання провізора — підказати пацієнтові, в якому випадку йому необхідна консультація лікаря-дерматолога. А після того, як діагноз поставлений, допомогти підібрати лікарські препарати і дати рекомендації по їх раціональному застосуванню.

Протигрибкові препарати, що відпускаються без рецепту З лікарських засобів, дозволених для безрецептурного відпустки, до протигрибкових препаратів, що діють переважно на гриби роду Candida Міконазол (Miconazole) Ністатин (Nystatin) Флуконазол (Fluconazole)

Флуконазол - пероральний препарат з вираженою протигрибковою дією. Доведена його ефективність при кандидозах, мікроспорії, тріхофітії, у тому числі і при генералізованних формах мікозів. У експерименті проявляє активність і при глибоких мікозах, що викликаються цвілевими грибами. Режим дозування індивідуальний. Залежно від показань добова доза може складати від 50 до 400 міліграма, кратність прийому - один раз в добу. З побічних ефектів можливі гепатотоксична дія, алергічні реакції, блювота, пронос. Протипоказання до застосування -вагітність, лактація, вік до 1 року, підвищена чутливість до препарату.

Безрецептурними препаратами, з переважною дією на дерматофіти, є виготовлені на основі ундециленової кислоти (Undecylenic acid) Мікосептін, в лікарській формі мазі і комплексні препарати Цинкудан і Ундецин (мазі) а також Толциклат (Tolciclate)

Протигрибкові засоби широкого спектру дії Аморолфін (Amorolfine) — Лоцеріл (лак для нігтів); Біфоназол (Bifonazole) — Біфонал гель, Біфунал (крем), Мікоспор (пудра, гель для волосся, крем в наборі для лікування нігтів, розчин для зовнішнього застосування, гель для зовнішнього застосування); Ізоконазол (Isoconazole) — Гіно травоген (свічки вагінальні), Травоген (крем); Кетоконазол (Ketoconazole) — Нізорал (крем, шампунь), Дермазол (крем, шампунь), Перхотал (шампунь), Еберсепт (шампунь); Клотрімазол (Clotrimazole) — Кандид (крем, лосьйон), Кандібене (крем), Канестен (мазь, розчин для зовнішнього застосування, крем вагінальний), Канізон (крем), Клотрімазол (мазь, вагінальні таблетки), Лотрімін (крем); Нафтіфін (Naftifini) — екзодерил (крем, розчин для зовнішнього застосування); Тербінафін (Terbinafine) — Ламізил (крем, гель, розчин для місцевого застосування, аерозоль для місцевого застосування), Тербізил (крем), Тербінокс (крем) і Екзифін (крем). Циклопірокс (Ciclopirox) — Батрафен (крем, пудра, розчин для зовнішнього застосування, крем вагінальний); Эконазол (Econazole) — Певаріл (крем, лосьйон, розчин для зовнішнього застосування), Гіно певаріл (свічки вагінальні, крем вагінальний), Екалін (аерозоль, крем), Екодакс (крем), Еконазол (гель), Еконазол ЛХ (свічки вагінальні).

Лікування поверхневих мікозів при відомому збуднику з використанням безрецептурних препаратів Форма патології Протигрибкові засоби Кандидоз: шкірний Місцево: клотримазол, міконазол, ністатин, кетоконазол, эконазол, циклопірокс орофарингеальний Всередину: флуконазол Місцево: клотримазол вульвовагінальний Всередину: флуконазол Місцево: клотримазол, міконазол, ністатин II. Дерматофітомікози Всередину: флуконазол Місцево: тербінафін, клотрімазол, циклопірокс, еконазол, кетоконазол, міконазол, нафтифін, препарати ундециленової кислоти

Фармацевтична опіка при застосуванні лікарських засобів для місцевого лікування мікозів Доводити до зведення пацієнтів, що успішне лікування мікозу навіть безрецептурними препаратами можливо тільки після постановки точного діагнозу лікарем- дерматологом. Застосовувати препарати для місцевого лікування мікозів необхідно в точній відповідності з анотацією. Звертати увагу пацієнтів на умови і терміни зберігання препаратів. Категорично забороняється використовувати препарати, що зберігаються не належним чином або з минулим терміном придатності. Інформувати пацієнтів, що необхідно уникати попадання лікарських засобів для місцевого лікування мікозів на слизисту око. При використанні препаратів даної групи можливі шкірні реакції (невелике тимчасове роздратування, почервоніння, лущення), які зазвичай проходять самостійно. При стійких вказаних порушеннях слід звернутися до лікаря, оскільки це може свідчити про нестерпність що діє або допоміжних речовин препарату.

Вагітних і лактуючих жінок слід попереджати про те, що, не дивлячись на украй незначну системну дію, лікарські засоби для місцевого лікування мікозів у них слід застосовувати за строгими свідченнями. Якщо пропущений черговий прийом ліків, то його слід прийняти якнайскоріше. Проте якщо вже майже підійшов час прийому наступної дози, необхідно повернутися до звичайної схеми прийому ліків. У жодному випадку не можна подвоювати разову дозу. Флуконазол приймається незалежно від прийому пищи. Інформувати пацієнтів, що приймають пероральні цукрознижувальні засоби, що флуконазол збільшує тривалість дії цих засобів і може викликати гіпоглікемію. Необхідний регулярний контроль рівня глюкози крові! Інформувати пацієнтів, що препарати для місцевого застосування практично не володіють системною дією, тому супутню терапію можна проводити без їх урахування.

Алгоритм бесіди провізора з пацієнтом, який скаржиться на свербіння, лущення, почервоніння, біль в різних ділянках шкіри або слизистих оболонок