ПЕРВИННИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Первинним вважають туберкульоз, що розвивається у вперше інфікованих осіб і становить не більше 1 % серед усіх хворих на вперше діагностований туберкульоз. Період від моменту віражу туберкулінової реакції протягом одного року без ознак інтоксикації називають періодом ранньої туберкульозної інфекції.
Характерні ознаки первинного туберкульозу: віраж туберкулінових реакцій, гіперсенсибілізація організму до МБТ, ураження лімфатичної системи (лімфатичних вузлів) із схильністю до казеозного некрозу, лімфогенної та гематогенної дисемінації, можливість спонтанного одужання, наявність параспецифічних реакцій.
Розрізняють три основні клінічні форми первинного туберкульозу: туберкульозна інтоксикація у дітей (туберкульоз без встановленої локалізації), первинний туберкульозний комплекс, туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОЇ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ ДИТИНИ Туберкульоз у дітей характеризується вираженим поліморфізмом клінічних проявів, відсутністю строго специфічних симптомів, що створює значні труднощі в діагностиці. Тому основною умовою своєчасної і правильної діагностики є комплексне обстеження хворого, яке включає: — ретельно зібраний анамнез; — цілеспрямоване об'єктивне дослідження; — туберкулінодіагностика; — рентгенологічні, бронхологічні, лабораторні та деякі спеціальні методи дослідження.
Немає жодної клінічної ознаки, яка б була характерна лише для туберкульозу. Навпаки, часто у дітей початкові прояви туберкульозної інфекції виражаються тільки в зміні поведінки загальні симптоми інтоксикації температурна крива при туберкульозі відрізняється мінливістю кашель харкотиння задишка біль в грудній клітці
АНАМНЕЗ, СЕМІОТИКА І ОБ'ЄКТИВНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ контакт з хворим-бактеріовиділювачем характер і динаміка туберкулінових реакцій з урахуванням строків вакцинації чи ревакцинації БЦЖ інфекційні та легеневі захворювання супутні захворювання: цукровий діабет, виразкова хвороба, вживання горомональних середників.
Об’єктивне обстеження Загальний огляд:положення тіла, шкірні покриви та слизові оболонки, деформація грудної клітки, шкірний знак після щеплення Пальпація: периферичні лімфатичні вузли: — потиличні (часто збільшуються при коревій краснусі і нагнійних процесах на шкірі волосистої частини голови); — білявушні — передні і задні (часто збільшені при епідемічному паротиті); — підщелепні (майже завжди виявляються у зв'язку з частими тонзилітами та іншими процесами в порожнині рота); — підборідні; — поверхневі, або задні шийні (по задньому краю грудинноключично-сосцевидного м'яза); — передні, або глибокі шийні (по передньому краю грудинноключично-сосцевидного м'яза); — надключичні; — підключичні; — пахвові (в глибині пахвової западини); — грудні (в четвертому або п'ятому міжребер’ї між середньою пахвовою і парастернальною лініями); — ліктьові; — пахові.
Характеристика периферичних лімфатичних вузлів — кількість (багато, мало, число груп, одиничні і тощо); — розміри (величиною з горошину, біб тощо); — консистенція (щільні, м'які, еластичні, щільноеластичні); — рухливість; — відношення до сусідніх вузлів (промацуються ізольовані, з’єднані в пакети); — відношення до оточуючих ткани, шкіри і підшкірної клітковини (спаяні чи ні); — чутливість (болючі, неболючі).
Розміри периферичних лімфатичних вузлів: I ступінь — просяне зерно; II ступінь — зерно сої; III ступінь — середня горошина; IV ступінь — біб, квасоля; V ступінь — лісовий горіх; VI ступінь — куряче яйце.
Перкусія: зміна легеневого звуку при туберкульозі може бути обумовлена інфільтрацією, ателектазом, емфіземою, випотом в плевральну порожнину, пневмосклерозом тощо.
Аускультація: особливу увагу звертають на дослідження пахвових западин, міжлопаткової області і паравертебральних відділів («зон тривоги»), оскільки в цих місцях при вислуховуванні частіше вдається знайти зміни, як вказують на інфільтрацію легенів. Ослаблене - у зв'язку з випаданням з акту дихання уражених ділянок, порушення дренуючої функції бронхів, а також утруднення проведення звуку при ексудативному плевриті, пневмотораксі, ателектазі.
При інфільтративних процесах в легенях і над кавернами вислуховується бронхіальне дихання. При туберкульозі часто вислуховується так зване змішане дихання, частково везикулярне, частково бронхіальне (наприклад, вдих — везикулярне, видих — бронхіальне і ін.). Амфоричне дихання Сухі та вологі хрипи
У випадках інфікування МВТ ослабленої вірулентності і в невеликій кількості при високій резистентності організму може виникнути стан «латентного мікробізму» без видимих клінічних проявів. Прихована інфекція є початковою фазою взаємодії збудника і макроорганізму і відображає широку можливість їх адаптаційного пристосування.
В даний час визнається, що при первинному зараженні, незалежно від вхідних воріт інфекції, МВТ дуже швидко розповсюджуються лімфо- і гематогенним шляхом по всьому організму, викликаючи в органах і тканинах різноманітні зміни ще до формування первинного туберкульозного комплексу. Вчені розглядають бактеріємію в періоді розвитку первинного туберкульозу як облігатную фазу, хоча вона і носить транзиторний, тимчасовий характер і не призводить до генералізації процесу.
Бактеріємія є одним з істотних чинників у виникненні специфічної сенсибілізації організму і розвитку гіперергії. Тканинні зміни по своїй морфологічній картині, що виявляються в цей час, є неспецифічними, хоча етіологічно пов'язані з туберкульозною інфекцією і названі параспецифічними. Клінічно в цей період можуть бути виявлені різні функціональні порушення, об'єднані в симптомокомплекс ранньої туберкульозної інтоксикації.
В даний час ранній період первинної туберкульозної інфекції протікає у переважної більшості дітей «мало помітно», майже безсимптомно, без функціональних порушень та локальних проявів і виражається лише в імунологічній перебудові організму, в зміні чутливості до туберкуліну («віраж» туберкулінової чутливості)
«Віраж» туберкулінової реакції Під терміном «віраж» в широкому значенні цього слова розуміють зміну чутливості до туберкуліну, яка свідчить про свіже, недавнє інфікування організму МВТ і виявляється переходом раніше негативних туберкулінових проб в позитивні або посиленням чутливості до туберкуліну, якщо інфікування відбувається на фоні післявакцинної алергії.
Диференціальна діагностика післявакцинної та інфекційної алергії. Післявакцина алергія Негативні, сумнівні або позитивні реакції з розміром інфільтрату 5–11 мм. Рідко інфільтрат розміром 12-16 мм (у дітей і підлітків із післявакцинним рубчиком великих розмірів – 6-9 мм). Реакція максимально виражена через 1-1,5 року після щеплення (рідко через 2 роки), далі поступово зменшується.
Інфекційна алергія Вперше позитивна реакція (5 мм і більше) у дітей, не щеплених попереднього року. Гіперергічні реакції. Стійке збереження протягом кількох років реакції на туберкулін із розміром інфільтрату 12 мм і більше. Збільшення інтенсивності попередньо сумнівних або позитивних реакцій на туберкулін на 6 мм і більше або збільшення реакції менше ніж на 6 мм, але з утворенням інфільтрату діаметром 12 мм і більше.
ТУБЕРКУЛЬОЗНА ІНТОКСИКАЦІЯ Під ранньою туберкульозною інтоксикацією прийнято розуміти один з проявів періоду первинної туберкульозної інфекції, що характеризується симптомокомплексом функціональних порушень і об'єктивними ознаками інтоксикації, що виявляються в період віражу туберкулінових реакцій або протягом першого року після віражу.
Диференціальна діагностика туберкульозної інтоксикації Хронічний тонзиліт Ревматизм Гепатохолецистопатії Пієлонефрит Гіпертиреоз Глистяна інвазія
Клінічна форма первинного туберкульозу, яка характеризується: специфічним запаленням в легенях (первинним афектом), ураженням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (лімфаденітом) та лімфангітом
Рентгенологічна динаміка еволютивних процесів при первинному туберкульозному комплексі має 4 стадії, відповідні морфологічному субстрату: — пневмонічна стадія; — розсмоктування; — ущільнення; — кальцинація — формування вогнища Гона.
Це одна з найчастіших клінічних форм первинного туберкульозу, яка характеризується специфічним ураженням внутрішньогрудних лімфатичних вузлів (кореня легень та середостіння)
Клініко-рентгенологічно розрізняють три форми туберкульозу внутрішньогрудних лімфатичних вузлів: “малу”, інфльтративну, пухлиноподібну (гіперпластичну, індуративну), в залежності від морфологічного субстрату, перш за все, казеозу.
Переднє середостіння Пухлини щитовидної залози Гіперплазія вилочкової залози Тератоми і тератодермоїдні кісти Целомічні кісти перикарду Жирові пухлини середостіння Аневризма висхідного відділу аорти
Центральне середостіння Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів Лімфогранулематоз Лімфосаркома Лімфолейкоз Неспецифічні аденопатії (кір, кашлюк, вірусні інфекції) Саркоїдоз Аневризма дуги аорти. Порушення гемодинаміки при вадах серця Медіастинальний рак
Заднє середостіння Неврогенні утворення Натічний абсцес Аневризма аорти Пухлини стравоходу Бронхо-ентерогенні кісти
Схожі презентації
Категорії