Презентація на тему:
Особливості та лікування захворювання опорно-рухового апарату в геріатричних хворих.

Тема: Особливості захворювання опорно-рухового апарату в геріатричних хворих.

СТРУКТУРНІ ЕЛЕМЕНТИ ЛЕКЦІЇ 1. Актуальність теми: вікові особливості різних систем і органів накладають специфічний відбиток на перебіг захворювань в геріатричному віці. Поєднання різноманітної патології робить безперспективною боротьбу медичного персоналу з точки зору повного одужання. Але допомогти хворому уникнути важких ускладнень і продовжити йому життя - актуальна задача медицини. 2. Навчальна мета: ознайомити студентів з причиною, особливостями клінічних проявів, методами обстеження, принципами лікування та вторинної профілактики. 3. Виховна мета: сформувати у студентів систему уявлень про відповідальність молодого фахівця за правильну оцінку патологічного стану людини, важливість вчасного виявлення хвороби, своєчасного призначення відповідного лікування.

Джерела інформації: 1. Внутренние болезни // Под ред. А.С. Сметнева, В.Г. Кукса. – М.:Медицина,1982. – С. 423-425. 2. Внутрішні хвороби. Левченко В.А., Середюк Н.М., Вакалюк І.П. та ін. – Львів: "Світ", 1995. - С. .320-322. З. Паращук Г.П та співав. Внутрішні хвороби. - К.: Здоровья, 1994. - С. 212-215. 4. Гериатрия // Под ред. Чеботарева. – М.:.Медицина, 1990. - С.182-225. Список наочних приладь: таблиці клінічних проявів ДОА, остеохондрозу, глаукоми, інсульту, схеми лікування.

Захворювання нервової системи у людей старшого віку Вікові зміни: для людей похилого віку характерно зниження компенсаторно-пристосувальних реакцій, що проявляється астенічним синдромом, зниженням пам"яті, порушенням складних форм психічної діяльності, емоційної сфери.

Судинні захворювання головного мозку 1. Атеросклеротична енцефалопатія. (АЕ) - це хр. недостатність мозкового кровообігу на ґрунті атеросклерозу. Клініка: початкова ст. - астенічний синдром, головокружіння, головний біль, шум в голові, нестійкість при ходьбі -аміостатичний синдром (скутість, амімія, сутулість, повільна хода, глухий голос) - зниження сухожилкових рефлексів, поява патологічних -транзиторні розлади мозкового кровообігу Помірна ст.. - поглиблення попередніх симптомів, приєднується тремор в кінцівках, нижній щелепі -судинні кризи з емболіями, ішемією мозку, міліарними аневризмами Виражена стадія -атеросклеротичній паркінсонізм пірамідна недостатність, псевдобульбарні порушення-зміни емоційно-вольової сфери значне зниження інтелектуальних можливостей

Особливості перебігу захворювання: - немає паралелізму між враженістю неврологічної і психопатологічною симптоматикою - довготривалий перебіг без прогресування Гострі порушення мозкового кровообігу Частота цієї патології в похилому та старечому віці з кожним десятиріччям зростає в З рази. Переважають ішемічні інсульти, часті повторні інсульти. Клініка: вогнищева симптоматика, загальні симптоми (головний біль, головокружіння, загальна слабкість, безсоння), летальний кінець через 3- 20 дн (у молодих - в перші 2 дні).

Лікування: ліжковий режим з відповідним доглядом для попередження Медикаментозне лікування: - сечогінні для зменшення набряку мозку - дезінтоксикаційна терапія - судиннорозширюючі препарати - антикоагулянти (не при геморагічному інсульті).

Хвороба Паркінсона Хвороба обумовлена дегенеративними змінами нейронів підкоркової ділянки, Зустрічається у людей старших вікових груп. Розрізняють ідіопатичну, енцефалітичну і судинну форми. Клініка: перші ознаки ХП виникають у віці понад 60 років. Хвороба починається із загально мозкової симптоматики: головний біль, порушення пам’яті, шум в голові, головокружіння, Поступово приєднується аміостатичний синдром: сповільнення активних рухів, тремтіння кінцівок. Підвищується тонус м"язів, порушується хода (дрібні кроки, шаркання підошвами), скутість, мова монотонна.

Хвороба Паркінсона Типовою є постава хворого: він стоїть, зігнувшись уперед з опущеними плечима, зігнутими в ліктях і притиснутими до тулуба руками, зігнутими колінами, опущеною на груди головою, маскоподібним обличчям, При спробі йти починає тремтіти. Щоб почати рух, він нахиляється вперед і повинен бігти, щоб "наздогнати свій центр тяжіння", аби не впасти. Виражена вегетативна симптоматика - сальність обличчя, підвищена пітливість. З часом хворі перестають ходити - настає повна нерухомість, Хворий прикований до ліжка, він потребує постійного стороннього догляду. В залежності від тяжкості перебігу виділяють 3 ст хвороби.

Принципи лікування: - центральні холінолітики, дози препаратів в 3 рази менші за дози молодого віку - антипаркінсонічні середники - мідантан, сінемет, наком, леводопа, мадопар. - комбінації холінолітиків з антипаркінсонічними препаратами - антисклеротичні препарати - препарати загальногеріатричної дії - вітаміни, анаболічні стероїди - препарати, що покращують мікроциркуляцію в головному мозку Лікування антипаркінсонічними середниками проводять протягом багатьох місяців. Раптове припинення їх прийому може викликати паркінсонічну кризу (виражений тремор, порушення загального стану, хворий не може ковтати, відсутність активних рухів в кінцівках. Криз нівелюють антихолінергічними, антигістамінними препаратами. Крім того, вводять седативні, серцеві глікозиди.

Порушення психічної сфери в осіб похилого та старечого віку Вікові зміни: - зниження функціональної рухливості фізіологічних процесів в ЦНС: обмеження можливості переключення уваги, підвищена втомлюваність, зниження короткочасної пам’яті при задовільній короткотривалій. - порушення психологічної адаптації: загострення рис характеру, немотивована образливість, егоцентризм, іпохондрія. Зміни особистості виражені не у всіх в однаковому ступені. Вони залежать від швидкості розвитку атеросклерозу, процесів атрофії мозку, апоптозу нервових клітин.

Психічні хвороби людей похилого і старечого віку поділяються на функціональні і органічні. Функціональні психози 1. Депресія людей похилого віку проявляється - стійким зниженням настрою з болючим сприйняттям власного старіння - відчуттям порожнечі в сьогоденні - відчуттям самотності, непотрібності людини В той же час зовнішня поведінка не змінюється, зв'язки з родиною, друзями старі люди підтримують, за мед допомогою не звертаються, від лікування відмовляються

Психічні хвороби людей похилого і старечого віку поділяються на функціональні і органічні. 2. Параноїди пізнього віку (психози марення) клінічно характеризуються маренням переслідування з вузькою побутовою тематикою І вважає, що родичі чи сусіди хочуть позбутися його, отруїти, в той же час ця людина здатна пристосуватись до навколишнього адекватно своїм силам І можливостям. Це відрізняє психоз марення від шизофренії.

Порушення свідомості Галюцинози бувають: - зорові - частіше у сліпих;: бачать людей, які виконують звичайні дії. і такі пацієнти визнають хворобливий характер цих явищ, але поводяться в їх контексті; - тактильні відчуття наявності на шкірі або під нею комах, піску, сміття; - слухові – відчувають різні голосі, в тому числі і зоологічні звуки; - нюхові - відчувають неприємні запахи, в тому числі й агресивні і тому закривають ніс маскою, марлею, ватою.

Органічні психози пізнього віку Характеризуються неадекватною поведінкою. Обов'язковими симптомами є зниження пам’яті. Поступово хворі занурюються в минуле: вважають себе молодими, думають, що живі їх батьки, хочуть іти на роботу. В подальшому повністю втрачаються звички і навички. Вони робляться брутальними, неохайними. Хвороба Альцгеймера - це злоякісний варіант сенільної деменції. Вона починається в віці 55-60 р. Обумовлена атрофією кори головного мозку. І проявляється розладами мови (афазія). Хворі не можуть самостійно вдягнутись, відкрити двері, сісти на крісло. Лікування: нейролептичні середники (аміназин, трифтазин;, антидепресанти і азафен, імізин), загальноскріплюючі, серцеві, вітаміни, дози препаратів складають і 1/3 від дози для молодих людей.

Вікові зміни опорно-рухового апарату Вони спостерігаються з боку хребта, його зв зок, з боку кісток І полягають в розвитку дистрофічних та деструктивних порушень. Насамперед починається остеопороз І гіперплазія. В той же час для збереження функції опорно-рухового апарату відбуваються компенсаторні процеси: розростання країв тіл хребців і дисків, зміна їх форми, зріст людини зменшується за рахунок збільшення кривизни хребта та зменшення висоти між хребцевих дисків і товщини хряща суглобів.

Клініка - загальна слабкість, втомлюваність - болі в спині, попереку - болі в суглобах рук і ніг - при незначній травмі - поява тріщин, переломів внаслідок зменшення міцності кісток, тому що в кістках зменшується вміст мінеральних речовин (кальцій, фосфор, калій, натрій.

Лікування: при гострих болях - ліжковий режим зі щитом, а при тривалих ниючих болях - тимчасове розвантаження хребта, масаж, ЛФК, ходіння з милицями або паличкою. Виключити підняття важкого, дієта, збагачена білками, мінеральними речовинами. Препарати Са: кальцемін, кальцій D3 нікомед,, глюконат 0,5 3 р 2 тижні, лактат 0,5 3 р 2 тижні; полівітаміни; зинаксин за схемою, динас тат 40 мг в/м чи в/в, кальцитонін (гормон; стимулює відкладання Са в кістках - п/шк., в/м по 1 Од і раз на день і міс. повторити через 1 міс). Анаболічні стероїди 2-3 ін'єкції ї раз на 2 тижні, повтор. через 6 міс. Антисклеротичні - цинаризин протягом 1 міс.

Клініка шийного остеохондрозу: - болі по з/поверхні шиї - обмеження рухів - скутість плеча, руки - шум у вусі, головокружіння - ущільнення м’яких тканин шиї - болючість при натисканні на хребці і коло них - може бути компресія спинного мозку і корінців з розладами чутливості і рухової сфери.

Для корінцевого синдрому характері тупі або гострі болі вночі, зранку, оніміння, повзання мурашок, підсилення болів при кашлю. Характерні нейрон-дистрофічні симптоми: - брахіалгічний - болі в руці, затерпання, набряк кисті, остеопороз - плечо-лопатковий периартрит з нічними болями в плечі з іррадіацією в шию та руку, болі підсилюються при відведенні руки за спину. - епікондиліт - болючість при натисканні в ділянці надвідростка плеча - стилоїдит - запалення шиловатого відростка променевої кістки - кардіалґії

Клініка остеохондрозу грудного відділу: - болі в хребті, що підсилюються при навантаженні на хребет, при рухах - болючість при натисканні на хребець, паравертебрально - болі в хребті на глибокому вдисі - кардіалґії, болі в животі, печія, закрепи, болі в ділянці печінки

Клініка остеохондрозу поперекового відділу: - болі в попереку, підсилюються при рухах, сидячи - іррадіація болю в ноги, вгору і вниз вздовж хребта - згладженість поперекового лордозу - корінцевий синдром Ласега - чутливі порушення, - обмеження рухів в хребті, ногах - ішемічна міелопатія: спастичний парез нижніх кінцівок, затерпання ніг, порушення функції тазових органів.

Рентгенографія хребта при рентгенографії хребта - зменшення висоти дисків, склероз субхондральної кісткової пластинки тіла хребця, зазубрини тіла хребця, кісткові розростання, що йдуть від тіл хребців. Для вікового остеохондрозу характерна помірна виразність клінічних і рентгенологічних проявів, включення в процес багатьох хребців, а часом і всього хребта

Лікування: - спокій, ліжковий режим, ви тяжіння - НПЗП 4 -7 днів - алое, плазмол - судиннорозширюючі, сечогінні - фізпроцедури (сухе тепло, електрофорез анальгетиків, ультразвук, діадинамічні струми), ЛФК, масаж - рефлексотерапія - при відсутності проти показів з боку внутрішніх органів - азотні, родонові, сірководневі ванни, болотяні аплікації.

Деформуючий остеоартроз (ДОА) Хворіють люди середнього та похилого віку. ДОА може бути первинним (сприяє віковий фактор, мікро травматизація та статико-динамічні перевантаження суглобів) та вторинним (внаслідок травми, інфекції, вродженої патології).

Клініка: - хруст - біль - обмеження рухів - кульгавість і вкорочення кінцівки до 10см - деформація суглобу - атрофія м’язів - вражаються спочатку дрібні суглоби, хребет, пізніше приєднуються середні та великі, переважно на ногах

рентгенографія - рентгенографія - звуження суглобової щілини, зміни контурів суглобових поверхонь, кісткові розростання, субхондральний склероз, остеопороз. Можуть бути кісти, підвивихи, остеофіти, звапнення в м'яких тканинах біля суглобів.

рентгенографія рентгенографія - звуження суглобової щілини, зміни контурів суглобових поверхонь, кісткові розростання, субхондральний склероз, остеопороз. Можуть бути кісти, підвивихи, остеофіти, звапнення в м'яких тканинах біля суглобів.

Лікування: - зняття болю - спокій, анальгетики, НПЗП динас тат, ремесулід, індометацин та ін. - репаранти і артропротектори - артепарон, румалон, зинаксин, алое, плазмол - фізпроцедури - УВЧ, електрофорез трипсину або лідази, ультразвук, діадинамик - гідротерапія, зігріваючі укутування, парафінові або озокеритові аплікації - масаж - оперативне лікування: артропластика артродез, корегуючи остеотомія суглобу - всі ці операції в похилому віці використовують надзвичайно рідко.

Висновки вікові особливості різних систем і органів накладають специфічний відбиток на перебіг захворювань в геріатричному віці. Поєднання різноманітної патології робить безперспективною боротьбу медичного персоналу з точки зору повного одужання. Допомогти хворому уникнути важких ускладнень і продовжити йому життя - актуальна задача медицини.