X Код для використання на сайті:
Ширина px

Скопіюйте цей код і вставте його на свій сайт

X Для завантаження презентації, скористайтесь соціальною кнопкою для рекомендації сервісу SvitPPT Завантажити собі цю презентацію

Презентація на тему:
Хронічні захворювання печінки

Завантажити презентацію

Хронічні захворювання печінки

Завантажити презентацію

Презентація по слайдам:

Слайд 1

Хронічні захворювання печінки Кафедра терапії і сімейної медицини ФПО Проф. Самогальська О.Є.

Слайд 2

Ріст хронічної печінкової патології в Україні

Слайд 3

Відомо понад 500 метаболічних функцій печінки. Основні функції печінки: 1.Білковий обмін. 2.Вуглеводний обмін. 3.Ліпідний обмін. 4.Обмін вітамінів. 5.Водний и мінеральний обмін. 6.Обмін жовчних кислот и утворення жовчі. 7.Пігментний обмін. 8.Обмін гормонів. 9.Детоксикуюча функція.

Слайд 4

І. Хронічні захворювання печінки за етіологією Вірусні ( B, С, D, G) Алкогольні (алкогольна хвороба печінки) Вірусно-алкогольні Неалкогольна жирова хвороба печінки Токсичні Аутоімунні Інші

Слайд 5

Прогресування хронічної патології печінки Хронічний гепатит Фіброз Цироз Гепатоцелюлярна карцинома Стеатоз Хронічний гепатит Фіброз Цироз Гепатоцелюлярна карцинома

Слайд 6

Хронічний гепатит дифузне запально-дистрофічне ураження печінки тривалістю більше 6 місяців.

Слайд 7

Прогресування хронічних захворювань печінки пов'язане з фіброзом паренхіми органу. Трансформація хронічного гепатиту в цироз печінки характеризується активним розростанням сполучної тканини спочатку у портальних трактах, а пізніше і перипортально з порушенням будови печінкових часточок. Структурна перебудова паренхіми і судинної системи органу призводить до функціональної недостатності печінки і портальної гіпертензії. * * Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей /Практическое руководство: Пер. с англ. // Под ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина. – М.: Гэотар, Медицина, 1999. – 864 с.

Слайд 8

Основні клінічні прояви пов'язані з відкладанням фіброзної тканини по ходу синусоїдів, що порушує дифузію споживних речовин із судин у клітини печінки. У результаті цього гепатоцити без живлення гинуть, чим підтримують фіброгенез, що ще більше порушує трофіку гепатоцитів.

Слайд 9

Зменшення маси функціонуючих печінкових клітин веде до функціональної недостатності печінки: жовтяниці, диспротеїнемії й інших метаболічних розладів.

Слайд 10

Цироз печінки результат різноманітних пошкоджень печінки, характеризується дифузним розростанням сполучної тканини і порушенням будови органу, розвитком печінкової недостатності і портальної гіпертензії.

Слайд 11

Цироз печінки вірусний і алкогольний (макропрепарати) Вірусні цирози: НВV: наявні виражені запальні і фібротичні зміни; НСV: помірні/незначні запальні і фіброзні зміни Алкогольний цироз: Незначні запальні зміни і фіброз

Слайд 12

Алгоритм діагностики ХЗП: анамнез Гострий вірусний гепатит Зловживання алкоголем Професійні шкідливості Тривалий прийом медикаментів Вплив хімічних речовин Патологія жовчовивідних шляхів

Слайд 13

Алгоритм діагностики ХЗП: клінічні критерії Латентний перебіг загальна слабість зниження працездатності гепатомегалія

Слайд 14

Алгоритм діагностики ХЗП: клінічні критерії Синдороми при симптоматиці: Абдомінально-больовий диспепсичний інтоксикаційний астено-невротичний вираженій клінічній гепатомегалії, спленомегалії набряково-асцитичний печінкова енцефалопатія

Слайд 15

Диференціально-діагностичні критерії цирозів печінки І. Хронічний гепатит в анамнезі ІІ. Клінічні критерії абдомінально-больовий синдром диспепсичний синдром “малі ознаки ” цирозу

Слайд 16

малі ознаки цирозу телеангіектазії на шкірі верхньої половини тулуба; ангіоми у країв носа, кутках очей; еритема долоней; “лакований” набряклий червоного кольору язик; карміново-червоне забарвлення слизової оболонки порожнини рота і губ; зменшення вираженості вторинних статевих ознак, атрофія статевих органів; пальці у вигляді барабанних паличок з гіперемією шкіри навколо нігтів; розширення вен передньої черевної стінки (внаслідок порушення кровотоку в печінці);

Слайд 17

гепато- і спленомегалія прояви портальної гіпертензії печінкова енцефалопатія дистрофічні зміни внутрішніх органів

Слайд 18

Гіперпігментація

Слайд 19

Слайд 20

Слайд 21

Gynecomasty

Слайд 22

Слайд 23

Слайд 24

Слайд 25

Слайд 26

Печінкова енцефалопатія нейропсихічний синдром з порушенням інтелекту, свідомості і неврологічними розладами у хворих з прогресуючими захворюваннями печінки, портальною гіпертензією, при штучному портокавальному анастомозі.

Слайд 27

Стадії ПЕ (за В.Т.Івашкіним із співавт., 2001; М.Ю.Надинською, 2001)

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Печінкова енцефалопатія

Слайд 31

Алгоритм діагностики ХДЗП лабораторні критерії: Загальний аналіз крові: при ХГ зміни відсутні/незначні; при ЦП - анемія, лейкоцитоз (лейкопенія), тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ Біохімічний аналіз крові: 1) цитолітичний с-м (гіпербілірубінемія, підвищення рівня трансаміназ), 2) мезенхімально-запальний с-м (підвищення рівнів гамма-глобуліну, тімолової проби, СРБ, серомукоїду, зміни клітинного і гуморального імунітету) 3) холестаз (підвищення рівнів кон’югованого білірубіну, лужної фосфатази, ГГТП, холестерину, бета-ліпопротеїнів, жовчних кислот, фосфоліпідів) 4) с-м печінково-клітинної недостатності (підвищення рівня некон’югованого білірубіну, диспротеїнемія, зниження рівня протромбіну, трасферину, холінестерази і зниження детоксикаційної ф-ї печінки)

Слайд 32

Алгоритм діагностики ХЗП УЗД: Розміри печінки Ехоструктура печінки Діаметр портальної і селезінкової вени Спленомегалія Стан позапечінкових жовчних протоків і жовчного міхура Наявність асциту Для уточнення вогнищевих змін - комп'ютерна томографія, магнітно-резонасна томографія

Слайд 33

УЗД печінки

Слайд 34

УЗД Жирова дистрофія печінки Хронічний гепатит

Слайд 35

Цироз печінки. Симптом підвищеної ехощільності паренхіми печінки з посиленим поглинанням УЗ-хвиль та наявність асцитичної рідини.

Слайд 36

Слайд 37

ЕГДС Явища гастропатії Варикозно розширені вени стравоходу і шлунка

Слайд 38

Алгоритм діагностики ХДЗП Біопсія печінки з гістологічним дослідженням біоптату: Вираженість фібротичних змін наявність “матово-скловидних” гепатоцитів при вірусній етіології Наявність телець Меллорі при алкогольній етіології

Слайд 39

Формулювання дiагнозу цирозу Стадія захворювання оцінюється за ступенем функціональних порушень: стадія компенсації характеризується незначними змінами показників, субкомпенсації - помірними, декомпенсації – вираженими, або за Чайльдом-П’ю стадії компенсації відповідає клас А, субкомпенації – клас В, декомпенсації – клас С.

Слайд 40

Оцінка ступеня важкості цирозу за Чайльдом-П’ю

Слайд 41

Оцінка ступеня важкості цирозу за Чайльдом-П’ю

Слайд 42

Кожний показник в градації А оцінюється в 1 бал, градації В – в 2 бали, в градації С – в 3 бали. Клас А - 5-6 балів, клас В – 7-9 балів, клас С – більше 9 балів.

Слайд 43

Активність процесу в печінці визначається виразністю мезенхімально-запального синдрому: за рівнем аланінамінотрансферази (АЛТ) мінімальній активності процесу відповідає підвищення її рівня до трьох норм, помірній – до 5 норм, вираженій - більше 5 норм. Залежно від клінічних проявів і стану кровотоку печінки в системі воротної вени розрізняють три стадії портальної гіпертензії.

Слайд 44

Особливості вірусних гепатитів Фази розвитку вірусної інфекції: ХВГ В – реплікації, інтеграції ХВГ С – реплікації, латентна Фаза реплікації: Виражений інтоксикаційний синдром Геморагічний синдром Наявність позапечінкових проявів (ХВГ В і С): артралгії, шкірні прояви, панкреатит, нефрит, гемолітична анемія, тіреоїдит

Слайд 45

Вірусний цироз печінки: частіше спостерігається в молодому і середньому віці у чоловіків; клінічна картина в період загострення характеризується наявністю вираженого астеновегетативного, диспепсичного синдромів, жовтяниці, лихоманки; варикозне розширення вен стравоходу та геморагічний синдром з’являються частіше ніж при алкогольному цирозі; асцит спостерігається рідше і з’являється пізніше ніж при алкогольному цирозі; частіше є макронодулярним цирозом

Слайд 46

Вірусний гепатит В Фаза реплікації HBsAg HBeAg Anti-HBcor IgM високі титри HBV DNA DNA-p

Слайд 47

Вірусний гепатит В Фаза інтеграції HBsAg Anti-HBe Anti-HBcor IgG

Слайд 48

Вірусний гепатит С Фаза реплікації HCV RNA Anti-HCV IgM

Слайд 49

Вірусний гепатит С Латентна фаза Anti-HCV IgG

Слайд 50

Алкогольна хвороба печінки Виникає внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації За даними ВОЗ не рекомендується більше 21 порції для чоловіків і 14 порцій для жінок на тиждень 1 порція = 150 мл сухого вина/ 250 мл пива/ 40 мл 40° алкогольного напою

Слайд 51

Фактори ризику розвитку АХП Пошкодження гепатоцитів Недостатнє харчування Алкоголь Імунні механізми Стать Генетичні фактори

Слайд 52

Алкогольна хвороба печінки жирова інфільтрація печінки (стеатоз) гострий/хронічний гепатит фіброз печінки цироз печінки

Слайд 53

Прояви хронічної алкогольної інтоксикації: одутте обличчя, ін’єкція склер; ейфорична поведінка; збільшення навколовушних залоз; телеангіоектазії (особливо в зоні декольте); периферичні поліневропатії; енцефалопатія.

Слайд 54

  пригніченню адаптаційних можливостей, антиоксидантного захисту  порушенню імунологічного гомеостазу розвивається системна мембранопатія з розвитком синдрому регенераторно-пластичної недостатності гепатоцитів, порушення бар’єрної детоксичної функції печінки, гіпоксії і некрозу гепатоцитів

Слайд 55

Алкогольна хвороба печінки: стеатоз Клінічно: безсимптомно УЗД: збільшення печінки, рівномірне підвищення ехогенності, нечіткі контури, структура частіше однорідна. Пункційна біопсія з морфологічним дослідження біоптату – більше 50 % гепатоцитів містять жирові краплі, які зміщують ядро і органели клітин до периферії.

Слайд 56

Алкогольна хвороба печінки: стеатогепатит Клініка: біль в ділянці печінки, зниження апетиту, загальна слабість, можлива жовтяниця, печінка збільшена, щільна, чутлива або болюча при пальпації.

Слайд 57

Алкогольна хвороба печінки: цироз Початкова стадія – малосимптомна. Розгорнута стадія - диспепсичні явища. Термінальна стадія - печінково-клітинна недостатність, жовтяниця, геморагічний синдром, рефрактерний асцит.

Слайд 58

Діагностика АХП ЗАК: лейкоцитоз/лейкопенія, ШОЕ БАК: білірубін, АЛТ, АСТ(>АЛТ), ЛФ, γ- ГТП, безвуглецевий трансферин УЗД: гепатомегалія, спленомегалія ЕГДС Пункційна біопсія печінки: фіброз паренхіми, тільця Меллорі

Слайд 59

Неалкогольна жирова хвороба печінки являє собою клініко-патологічний синдромокомплекс, що включає гетерогенну групу захворювань печінки, спектр яких сягає від стеатозу печінки (акумуляція триацилгліцеролів у печінці більша 5 % її маси), стеатогепатиту (запальна інфільтрація різного ступеня на тлі жирової дистрофії гепатоцитів) та фіброзу до цирозу печінки

Слайд 60

Неалкогольна жирова хвороба печінки Основні причини: Первинні: ожиріння; цукровий діабет ІІ типу/ порушення толерантності до глюкози; гіперліпідемія, метаболічний синдром. Вторинні: медикаменти; с-м мальабсорбції; швидка втрата ваги; тривале парентеральне харчування, тощо.

Слайд 61

Ожиріння асоціюється в 95-100 % випадків з розвитком стеатозу в 20-47 % випадків з розвитком НАСГ. Протягом 10 років у 20-40 % пацієнтів з НАСГ розвивається цироз печінки

Слайд 62

Схема патогенезу НАЖХП (теорія “двох ударів”) (Н.Мухин, М.Северов, 2004) Печінково-клітинна недостатність 2-й удар** цироз Запалення Некроз Фіброз 1-й удар* Стеатоз Здорова печінка * Ожиріння і порушення толерантності до глюкози ** Оксидативний стрес

Слайд 63

Стадії неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП): Жировий гепатоз (стеатоз) печінки Неалкогольний стеатогепатит За даними морфологічних досліджень при НАЖХП виділяють: стеатоз печінки стеатогепатит фіброз печінки цироз печінки

Слайд 64

Неалкогольний стеатоз печінки Безсимптомний перебіг Диспепсичний синдром Трансформація в цироз

Слайд 65

НАСГ характеризується жировою дистрофією і запально-дистрофічними змінами органу

Слайд 66

Клінічні критерії НАСГ Ю.М. Степанов, А.Ю. Філіппов, 2004

Слайд 67

Лабораторні критерії НАСГ Ю.М. Степанов, А.Ю. Філіппов, 2004

Слайд 68

Критерії НАСГ Ю.М. Степанов, А.Ю. Філіппов, 2004

Слайд 69

Аутоімунний гепатит Характеризується виробленням аутоантитіл до поверхневих антигенів гепатоцитів. Хворіють , найчастіше, жінки 10-30 років (ж/ч -8/1)

Слайд 70

Аутоімунний гепатит Пораження печінки (гепатомегалія, жовтяниця) Позапечінкові прояви (артралгії, шкірні висипи, НВК, гломерулонефрит, міокардит, тиреоїдит) Імунні розлади

Слайд 71

Аутоімунний гепатит ЗАК: анемія, лейкопенія, ШОЕ БАК: трансаміназ в 5-10 разів, диспротеїнемія, LЕ-клітини Імунологічні дослідження: ANA, SMA, SLA, LKM-1; ЦІК, зміни Т-лімфоцитів

Слайд 72

Хронічний токсичний гепатит Запальне захворювання печінки, обумовлене дією медикаменту або інших хімічних речовин. ДДТ, жовтий фосфор, пестициди, бліда поганка. Більше 2 тис. медикаментів (парацетамол, саліцилати, антибіотики, транквілізатори, протисудомні та інші)

Слайд 73

Хронічний токсичний гепатит Абдомінально-больовий синдром Диспепсичний с-м Гепатомегалія Жовтяниця

Слайд 74

Первинний біліарний цироз печінки. хворіють частіше жінки у віці 35-50 років; початок завжди поступовий; у 60-80 % хворих першим симптомом захворювання є свербіння шкіри; жовтяниця розвивається пізніше (через декілька місяців або років від початку захворювання); характерна наявність ксантом і ксантелазм;

Слайд 75

Слайд 76

Первинний біліарний цироз печінки. ліхенізація шкіри, дифузна гіперпігментація шкіри, яка залишає вільною ділянку між лопатками (фігура метелика); пігментація нігтів, іноді посилений ріст волосся на обличчі і кінцівках; печінка збільшена, щільна, часто не чутлива при пальпації; селезінка збільшується на пізніх етапах захворювання; з прогресуванням захворювання виникають явища остеопорозу і остеомаляції;

Слайд 77

Первинний біліарний цироз печінки. типові ознаки портальної гіпертензії і печінково-клітинної недостатності розвиваються пізно; характерним є біохімічний синдром холестазу: висока гіпербілірубінемія (за рахунок кон’югованого білірубіну), підвищення лужної фосфатази, рівня жовчних кислот, холестерину, β-ліпопротеїдів, активності трансфераз, зниження рівня заліза і альбумінів; порушення імунного статусу: зменшення кількості Т-лімфоцитів, збільшення рівня імуноглобуліну М, поява імунних комплексів.

Слайд 78

Вторинний біліарний цироз печінки характерні свербіння шкіри, жовтяниця, лихоманка; ознаки портальної гіпертензії з’являються на стадії сформованого цирозу; різко підвищені рівні лужної фосфатази і γ-глобулінів при помірних змінах інших функціональних показників; імунологічний аналіз без суттєвих змін; при ультразвуковому дослідженні печінки виявляють її збільшення, наявність каменів, пухлин або інших перешкод для відтоку жовчі.

Слайд 79

Формулювання діагнозу Хронічний гепатит, асоційований з вірусом В (С), а/ф(н/ф), мін. акт Хронічний алкогольний гепатит, а/ф(н/ф), мін. акт Хронічний медикаментозний (токсичний) гепатит, а/ф(н/ф), мін. акт

Слайд 80

Формулювання діагнозу Аутоімунний гепатит, акт. фаза, мін. акт. Активність визначаємо за клінічними ознаками і рівнем АЛТ: мінімальна: АЛТ 7 норм

Слайд 81

Приклади дiагнозу Цироз печiнки, асоцiйований з вiрусом В (С), а/ф (н/ф), ст. субкомпенсацiї (клас В за Чайльдом-П’ю), ПКН II ст., ПГ II ст. Алкогольний цироз печiнки В (С), а/ф (н/ф), ст. декомпенсацiї (клас С за Чайльдом-П’ю), ПКН III ст., ПГ III ст., кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу (22.12.2007)

Слайд 82

Основні моменти в терапії Цитопротекція Корекция порушень пероксидації Стримуючий вплив на процеси фіброзування печінкової тканини відновлення метаболічних процесів в печінці

Слайд 83

Медикаментозна терапія ХЗП: Етіологічна (антивірусна, відмова від вживання алкоголю, відміна гепатотоксичних медикаментів, нормалізація ваги тіла, корекція вуглеводного обміну тощо) Базисна терапія (гепатопротектори; нормалізація процесів травлення і всмоктування) Патогенетична (глюкокортикостероїди, цитостатики, імуномодулятори) Дезінтоксикаційна терапія Симптоматична терапія (набряково-асцитичного синдрому тощо) Лікування печінкової енцефалопатії Лікування ускладнень

Слайд 84

Лікувальна тактика Режим праці і відпочинку Усунення впливу шкідливих факторів (алкоголь, паління, токсичні речовини, професійні шкідливості, гепатотоксичні медикаменти, інсоляція та інше) Дієта Медикаментозна терапія:

Слайд 85

Антивірусна терапія Показання: Наявність маркерів активної фази (НBV ДНК, HCV РНК) Підвищення рівня трансаміназ Гістологічні ознаки активності процесу Протипоказання: Виражена ПКН Аутоімунний гепатит Важкі супутні соматичні та психічні захворювання Алкоголізм, наркоманія

Слайд 86

При ХГВ позитивний ефект очікується при умові: Тривалість захворювання до 2 років Молодий вік / початок в зрілому віці Жіноча стать АЛТ і АСТ > 5 норм Низький вміст HВV ДНК у сироватці крові

Слайд 87

При ХГС позитивний ефект спостерігається при умові: АЛТ і АСТ < 3 норм Низький вміст HCV РНК у сироватці крові Помірні ознаки фіброзу печінки і запалення Відсутність холестазу Незначна тривалість захворювання HCV генотипи 2 і 3 Вік до 45 років

Слайд 88

Антивірусна терапія Препарати інтерферону: - інтрон А, реаферон, велферон, лаферон (3-6 МО 2-3 рази/тиждень в/м); - ПегІнтрон, Пегасіс (1,5 мкг/кг 1 раз/ тиждень п/ш) 6-12 міс. Хіміопрепарати: Зеффікс (ламівудин) 100 мг щоденно при HBV Рибавирин 1000-1200 мг щоденно при HCV 6 міс.

Слайд 89

Критерії ефективності противірусної терапії: Через 12 тижнів позитивна динаміка клініки, лабораторних показників і рівня вірусемії. Через 6 міс.: Нормалізація стану Відсутність маркерів реплікації Нормалізація АЛТ, гістологічної картини Відсутність позитивної динаміки через 12 тижнів – відміна антивірусної терапії

Слайд 90

Для базисної терапії використо- вують гепатопротектори препарати з різними механізмами дії, спрямованими на нормалізацію функціональної активності печінки, потенціювання репаративно-регенеративних процесів, відновлення гомеостазу і підвищення стійкості печінки до дії патогенних факторів

Слайд 91

Класифікація гепатопротекторів

Слайд 92

Гепатопротектори Рослинного походження: - похідні сілімарину: легалон , карсіл, дарсіл, сілібор, гепарсіл 1-2 к. 3 рази/добу хофітол 1-2 т. 3 рази/добу

Слайд 93

Ессенціальні фосфоліпіди

Слайд 94

Гепатопротектори Ессенціальні фосфоліпіди: ессенціалє Н 10 мл в/в на автокрові №10-20, 2 к. 3 рази/добу Енерлів 2 табл. 3 рази/добу до прийому їжі Есслівер форте 2 табл. 3 рази/добу

Слайд 95

Ессенціальні фосфоліпіди 203 – клінічні дослідження – 9 512 пацієнтів (+1 мультицентрове дослідження - 3 453 пацієнтів) 139 – відкритих контролюваних досліджень, 46 – простих сліпих досліджень, 19 – подвійних сліпих досліджень 18 – досліджень на новонароджених і дітях

Слайд 96

Ессенціалє форте Н Активна речовина: Ессенціальні фосфоліпіди (EFL) – високоочищена фракція фосфатидилхоліну

Слайд 97

Нова генерація ГЕПАТОПРОТЕКТОРІВ Препарат у вигляді унікальних мя’ких желатинових капсул. Кожна капсула містить 300 мг соєвих фосфоліпідів з максимально високим ступенем очистки (концентрація фосфатидилхоліну 76%). Застосовується при захворюваннях печінки та при підвищенні вмісту жирів у крові

Слайд 98

Есслівер Форте

Слайд 99

Гепатопротектори Препарати, що містять природні амінокислоти: цитраргінін 1-2 амп. 3 рази/добу гептрал 400-800 мг в/м або в/в 2-3 тижні, 1 т. 3 рази 2-4 тижні Глутаргін 4 % 20-30 мл на 100 мл фіз. розчину, 2 табл.3 рази на добу

Слайд 100

Гепатопротектори Альфа-ліпоєва кислота: Природний антиоксидант, метаболічний засіб, приймає участь у регуляції ліпідного і вуглеводного обмінів Берлітіон: по 300-600 мг на 200 мл фіз.розчину в/в крап. 2-3 тижні; 1 табл. 2 рази

Слайд 101

Альфа-ліпоєва кислота Знижує вміст загального холестерину, тригліцеридів у крові 1-й удар Корегуючий вплив на вуглеводний обмін

Слайд 102

Альфа-ліпоєва кислота Інактивує вільні радикали 2-й удар Антиоксидантна дія (відновлює запаси внутришньоклітинного глутатіону)

Слайд 103

Альфа-ліпоєва кислота і есенціальні фосфоліпіди - потенціюють гепатопротекторні властивості один одного - посилюють і прискорюють процеси мембранопротекціі, репарації - блокують оксидативний стрес

Слайд 104

При АХП і НАЖХП Комплексне лікування: Дієта. Нормалізація маси тіла. Контроль рівня глюкози, при необхідності – корекція. Енерлів по 2 капс. тричі на добу/ есслівер форте. Берлітіон - при стеатозі по 1 табл. двічі на добу; - при стеатогепатиті і цирозі печінки парентерально 300-600 ОД в/в крап. на 200 мл фіз.розчину 1-2 тижні, далі - по 1 табл. двічі на добу.

Слайд 105

Синтетичні препарати: тіотриазолін 2,5 % розчин 2 мл в/м 2 рази/добу 5 днів, 2 т. 3 рази/добу 15 днів антраль 1 капсула 3 рази/добу 3-4 тижні

Слайд 106

ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ Препарати які містять жовчні кислоти показані при холестазі. урсодезоксихолева кислота 10-15 мг/кг маси тіла на добу Урсофальк Урсосан Урсохол

Слайд 107

Глюкокортикостероїди при помірній активності процесу 15-20 мг/добу при вираженій активності процесу 20-25 мг/добу при аутоімунному гепатиті 30-40 мг/добу

Слайд 108

Нормалізація процесів травлення і всмоктування ферментні препарати ( мезим-форте, пангрол, панкреатин) відновлення еубіозу кишечника (антибактеріальні препарати, про- і пребіотики)

Слайд 109

Лікування набряково-асцитичного синдрому (ступенева терапія) Базисна терапія: обмеження прийому рідини і солі, ліжковий режим. 1 ст.: верошпірон 150-200 мг/добу 2 ст.: верошпірон 300-400 мг/добу 3 ст. + фурасемід 40-80 мг/добу(торасемід 10-20 мг) 4 ст. + фурасемід до 120 мг/добу (гіпотіазид 50-100 мг/урегіт 25 мг) 5 ст. парацентез/ оперативні методи/ трансплантація печінки Ефективність терапії: втрата ваги 0,5 кг/добу. Перехід на наступний ст. терапії при втраті маси < 1,5 кг/4 доби

Слайд 110

Лікування набряково-асцитичного синдрому альбумін, плазма Препарати калію венозні дилятатори, неселективні в-блокатори цитраргінін

Слайд 111

Лікування печінкової енцефалопатії Значне обмеження білку в раціоні до 40 г на день або парентеральне харчування Дезінтоксикаційна терапія З метою зменшення утворення аміаку в кишках — пребіотики; антибіотики широкого спектру дії. З метою стимулюванняя знешкодження аміаку в печінці та м’язах - препарати амінокислот лактулоза та її похідні цитраргінін глутаргин 50 мл 2 рази/добу на 150 мл фіз.розчину в/в крап. 5 днів, 1-3 табл. 3 рази/добу 15 днів

Слайд 112

ГЕПАСОЛ А склад (л): L-аргінін 28,90 г L-яблучна кислота 14,70 г сорбітол 50,00 г Na+ 37,00 ммоль K+ 40,00 ммоль Cl– 40,00 ммоль аспарагинат– 10,00 ммоль рибофлавин-натрію фосфат 0,012 г нікотинамід 0,100 г D-пантенол 0,020 г піридоксина гідрохлорид 0,080 г

Слайд 113

ГЕПАСОЛ А використання Индивидуально. 500 мл в/в, повільно, швидкість 40 крап/хв. Повторно кожні 12 год. до зникнення неврологічної симптоматики. Максимально 1,5 г сорбита/кг ваги тіла/добу.

Слайд 114

Лікування кровотечі з розширених вен стравоходу ліжковий режим холод на епігастрій відновлення центральної гемодинамики (1,5-2 л рідини/добу в/в: 5% р-н глюкози, фіз.р-н, поліглюкин, реополіглюкин, плазма, альбумин) зниження портального тиску (1% спиртовий р-н нітрогліцерину 1 мл на р-ні Рінгера в/в крап, соматостатин)

Слайд 115

Лікування кровотечі з розширених вен стравоходу гемостатична терапія (децинон 250-500 мг в\м 3-5 р./добу, плазма, 5% р-н амінокапронової к-ти 50-100 мл 4 р./добу в/в крап., контрикал 100т.ОД 2 р./добу в/в крап., 10% р-н глюконату кальцію 10 мл в/в) очисні клізми лазеротерапія, ендоскопічна склеротерапія, балонна тампонада хірургічне лікування

Слайд 116

Лікування токсичних (медикаментозних) гепатитів: Негайна відміна ліків, що призвели до розвитку медикаментозного ураження печінки. При можливості екстрене застосування специфічних антидотів (наприклад, N-ацетилцистеїн при отруєнні парацетамолом). Показано повноцінне дієтичне харчування з вилученням продуктів та страв, які є навантажуючими для печінки (смажене, жирне, копчене). Обмеження тваринного білку проводиться у випадку виникнення печінкової енцефалопатії. Призначаються кортикостероїди, урсодезоксихолева кислота, дезинтоксикаційна терапія. Можливо застосування гепатопротекторів рослинного походження, препаратів есенціальних фосфоліпідів.

Слайд 117

Лікування аутоімунних гепатитів: Патогенетична імуносупресивна терапія (глюкокортикостероїди). Препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДК). У випадках загрози розвитку остеопорозу (похилий вік, тривалий прийом стероїдів) можливо застосування препаратів кальцію по 1 г/д, вітамін Д по1000 ОД/д протягом 1 місяця.

Слайд 118

Лікування: Цироз печінки компенсований (клас А за Чайльдом-Пью): Виключення алкоголю та гепатотоксичних факторів Збалансована дієта N 5 або N 5а (при диспепсичному синдромі) Медикаментозне лікування, як правило, не призначається. - При вірусному цирозі B у HBV-DNA-позитивних хворих проводять противірусне лікування. - При вірусному цирозі C у HCV-RNA-позитивних хворих противірусне лікування також проводять з метою покращення вірусологічних та біохімічних показників, стабілізації процесу у печінці та попередження ускладнень. - При первинному біліарному цирозі: - Препарати урсодезоксихолевої кислоти тривалий час, при наявності свербіжа - препарати, що зв'язують жовчні кислоти у кишечнику, препарати кальцію, метаболіти

Слайд 119

Субкомпенсований та декомпенсований цироз печінки Дієта з обмеженою кількістю білка (0,5 г/кг маси тіла) та солі Базисна терапія: рослинні гепатопротектори — терміном 1-2 місяці  препарати есенціальних фосфоліпідів протягом 1-2 місяців - метаболітні гепатопротектори протягом 1-2 місяців - ферментні препарати при супутньому хронічному панкреатиті та екзокринній панкреатичній недостатності. При наявності набряково-асцитичного синдрому: Сечогінні у вигляді монотерапії або комбінованого призначення. При бактеріальному асциті-перитоніті: антибактеріальні препарати При наявності холестазу: - урсодезоксихолева кислота (протягом 1-2 місяців), препарати кальцію та жиророзчинних вітамінів А, Е, Д, К

Слайд 120

Храни премного печень – от неё Всех органов зависит бытие. Запомни: в ней основа всех основ, Здоров дух печени – и организм здоров. Авіцена

Слайд 121

Дякую за увагу!

Завантажити презентацію

Презентації по предмету Медицина