Особливості роботи медичної сестри в урологічному відділенні
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Мальпігієв клубочок: а - приносна артеріола клубочка; б – виносна артеріола клубочка; в – капілярна сітка клубочка; г – капсула; д – порожнина капсули.
Хромоцистоскопія У сечовий міхур вводять цистоскоп, а потім внутрішньовенно – індигокармін (4 мл 0,4 % розчину). При нормальній функції нирок забарвлена в синій колір сеча виділяється з вічка сечоводу через 3-5 хв після введення індигокарміну.
Екскреторна урографія. Хворому внутрішньовенно вводять один із рентгеноконтрастних препаратів (трийодтраст або уротраст, урографін, хайпек, сергозин і т. ін.) в концентрації 60-75%, після чого настає контрастування ниркових мисок, сечоводів і сечового міхура. Рентгенівські знімки виконують через 10, 20 і 30 хв
. Ретроградна пієлографія. За допомогою маніпуляційного цистоскопа через вічко сечовода здійснюють катетеризацію одного або двох сечоводів тонкими катетерами, через них вводять водорозчинні рентгеноконтрастні препарати (уротраст, сергозин, діодон), які наповнюють сечоводи і ниркові миски. Після цього роблять оглядовий рентгенівський знімок ниркових мисок і сечоводів.
Аномалії нирок, сечових і статевих органів Аномалії розвитку нирок поділяють на чотири групи: а) аномалії розвитку морфологічної структури нирок; б) аномалії кількості; в) аномалії положення; г) аномалії їх взаємовідношення.
Аномалії сечового міхура: незарощення урахуса, дивертикул. а) урахус залишається незарощеним на всьому протязі – у новонародженого спостерігається міхурово-пупкова нориця; б) відсутня облітерація середньої частини протоки – по середній лінії живота утворюється кістоподібна пухлина; в) відсутня облітерація пупкової ділянки – утворюється пупкова нориця.
Травми сечовидільної системи поділяють на закриті (забій, падіння з висоти, здавлювання та ін.); відкриті (вогнепальні, колоті, різані).
Схема різних видів закритих ушкоджень нирок: а) - розрив капсули нирки; б) - розрив ниркової паренхіми; в) -розрив ниркової паренхіми і миски.
Сечокам’яна хвороба (уролітіаз) Серед усіх хірургічних захворювань нирок зустрічається у 30-45 % випадків. Трапляється в будь-якому віці, але частіше у жінок. Камені переважно локалізуються в правій нирці.
Види каменів Камені, що утворились у нирках і сечовому міхурі можуть складатись: із солей сечової кислоти (урати); щавлевокислого кальцію (оксалати); фосфату кальцію (фосфати); з карбонату кальцію (карбонати); при запальних процесах – з фосфатів або уратів.
Пієлонефрит Інфекційно-запальний процес, при якому одночасно або послідовно уражаються миски (пієліт) і паренхіма (нефрит) нирки.
Піонефроз Термінальна стадія специфічного чи неспецифічного гнійно-деструктивного пієлонефриту. Нирка має вигляд великої тонкостінної порожнини (чи багатьох порожнин), наповненої гноєм.
Паранефрит Це гнійно-запальний процес навколониркової жирової клітковини. В основному розвивається як вторинне захворювання після переходу запалення з нирок або із сусідніх органів і тканин (після гострого пієлонефриту, карбункула нирки, апостематозного нефриту, панкреатиту та ін.).
Доброякісна гіперплазія передміхурової залози Це збільшення простати за рахунок розростання її залозистої і сполучної тканин. Раніше це захворювання називали аденомою передміхурової залози
Пункція сечового міхура: а) – положення голки у порожнині сечового міхура; б) – перехідна складка очеревини.
Схожі презентації
Категорії