Презентація на тему:
Особливості роботи медичної сестри в нейрохірургії

Особливості роботи медичної сестри в нейрохірургії

Головний мозок

Ділянки головного мозку

Вроджені дефекти та деформаціЇ При затримці розвитку кісток черепа в ембріональному періоді через щілини склепіння черепа можуть вип’ячуватися мозкові оболонки або тканини мозку, внаслідок чого утворюються вроджені мозкові грижі.

Мозкова грижа в ділянці перенісся

Мозкова грижа в ділянці потилиці

Лікування . Хворі з вродженими мозковими грижами підлягають оперативному втручанню. Операцію краще проводити після першого року життя дитини. Суть операції полягає у видаленні мозкової грижі і наступному пластичному закритті дефекту в кістках.

Пухлини м’яких покривів черепа Розрізняють доброякісні та злоякісні пухлини м’яких тканин черепа. Із доброякісних пухлин найчастіше зустрічаються атероми, ліпоми, фіброми, ангіоми. Із злоякісних – рак шкіри.

Запальні захворювання м’яких тканин голови Фурункул, карбункул – запальний процес волосяного фолікула і сальної залози. Флегмона волосяної частини голови - розвивається, як правило, внаслідок інфікування ран, гематоми, остеомієліту кісток черепа і т. ін.

Пошкодження м’яких тканин, кісток черепа та головного мозку ЧМТ– це механічне пошкодження кісток черепа, головного мозку та його оболонок. За даними ВОЗ на автомобільних дорогах щорічно гине 250 тис, 1 мл отримують травми. . Серед усіх травм на сьогодні ЧМТ займає 30 %. З них 10-12 % випадків закінчуються смертю, (в Україні щорічно гине 9 тис,) 19 % – інвалідністю і 47 % – зниженням працездатності.

Пошкодження м’яких тканин черепа Прийнято розрізняти відкриті і закриті. Вони складають 10 % від загальної кількості травмованих. Закриті пошкодження м’яких тканин черепа виникають при забоях голови важким предметом. Відкриті пошкодження за характером травм поділяють: рани і відкриті переломи кісток черепа.

Лікування. При закритих ушкодженнях: призначають болезаспокійливі, накладають стискальну пов’язку, прикладають до голови міхур з льодом, при наявності великих гематом їх розкривають або пунктують через товсту голку. При відкритих ушкодженнях: з рани слід видалити сторонні тіла, бруд, обробити краї рани спиртом або іншим антисептиком, накласти стерильну пов’язку і направити хворого в нейрохірургічне відділення. У стаціонарі хворому проводять ретельну первинну хірургічну обробку рани.

Пошкодження кісток черепа Розрізняють переломи склепіння та основи черепа. За характером: осколочні; дірчасті і у вигляді тріщин або лінійних переломів. Переломи склепіння можуть бути: повними, коли пошкоджується вся товща кістки, і неповними, коли ламається тільки її зовнішня або внутрішня пластинка. При осколкових переломах може травмуватись тверда мозкова оболонка або сама мозкова речовина. При пошкодженні судин можуть утворюватися зовнішні і внутрішньомозкові гематоми.

Осколковий перелом кісток склепіння

Лінійний перелом тім’яної і потиличної кісток з переходом на основу

Лікування При наявності відкритої черепно-мозкової травми на місці пригоди не можна проводити ніяких маніпуляцій у мозковій рані. У разі наявності поверхнево-розташованих сторонніх тіл або бруду їх видаляють, краї рани обробляють спиртом, люголівським розчином, а на рану накладають лише легку стерильну пов’язку.

У разі зупинки серцевої діяльності, дихання медичний працівник повинен терміново провести закритий масаж серця і ШВЛ за загальноприйнятою методикою. Госпіталізацію здійснюють в нейрохірургічне або реанімаційне відділення у лежачому положенні, краще на ношах. Під час транспортування потерпілого його голову необхідно покласти на ватно-марлевий круг, шину Єланського або спеціально сконструйовані сітчасті крамерівські шини

Слід пам’ятати, що при черепно-мозкових травмах не можна призначати наркотичні препарати, особливо морфін, через можливе пригнічення дихального центру. Забороняють ін’єкції камфори, кордіаміну, вдихання кисню, вживання води. При судомах травмованому слід забезпечити абсолютний спокій, ввести 1 мл 2,5 % розчину аміназину (протипоказано при зниженні артеріального тиску і розладах дихання), зробити клізму з 3-5 % розчином хлоралгідрату (30-40 мл).

Шина Єланського для транспортної іммобілізації голови

Переломи основи черепа Виникають при падінні з висоти на голову або ноги, при ударах по голові. За локалізацією можуть бути переломи: 1) передньої черепної ямки; 2) середньої; 3) задньої.

Переломи основи черепа: а – середньої черепної ямки; б – поздовжній перелом основи черепа.

Поєднанні переломи кісток черепа і обличчя

Клініка При ушкодженні передньої черепної ямки з’являються крововиливи в ділянці очних орбіт, повік, симптом “окулярів”, можуть бути носові кровотечі. При ушкодженні основи черепа в ділянці середньої і задньої черепних ямок виникають крововиливи в ділянці горла і кровотеча з вух. При ушкодженні задньої черепної ямки – крововиливи і синці в ділянці соскоподібних відростків. Інколи спостерігають витікання спинномозкової рідини (ліквору) з вух і носа.

Лікування Постраждалих із переломами основи черепа укладуть на спину. При кровотечах із слухового проходу і носа не рекомендують їх промивати й очищати, вводити марлю або вату в ніс, вухо при кровотечі. Тампонаду носа слід проводити тільки при сильних кровотечах. Зовнішній слуховий прохід тампонують сухою або змоченою в антисептичному розчині марлею. Якщо постраждалий без свідомості, його голову слід повернути на бік.

Закриті травми головного мозку – це струс (commotio cerebri); забій (contusio cerebri); стиснення головного мозку (compresio cerebri). При всіх закритих травмах головного мозку виникає : 1) порушенням кровообігу; 2) підвищенням внутрішньочерепного венозного тиску; 3) розвиток мозкового набряку та набуханням мозкової речовини.

Струс головного мозку Дія короткого і сильного удару за законами гідродинаміки призводить до надмірного хвильового коливання тканин головного мозку, ліквору, крові. При цьому, проходять фізико-хімічні зміни на рівні синапсів, аксонів, а також виникають ультраструктурні зміни в клітинах, порушую-ться міжнейронні зв’язки, виникає рефлекто-рний спазм артеріальних судин, венозний застій, що призводить до набряку мозку, його оболонок.

Клінічні ознаки струсу головного мозку Основними ознаками є: втрата свідомості, ретроградна амнезія, брадикардія. Загальними ознаками е: блювання, головний біль, загальна слабість, блідість шкірних покривів та ін

Забій головного мозку (contusio cerebri) характеризується пошкодженням окремих ділянок мозкової тканини (розчавлення, розрив і т. ін.) в місці прикладання травмуючої сили, внаслідок чого розвивається вогнище геморагічного некрозу.

Патанатомія

Забій легкого ступеня. Точкові крововиливи.

Забій головного мозку середнього ступеня

Забій конвекси-тальної поверхні лобних долей

Забій головного мозку важкого ступеня

Забій головного мозку середнього ступеня важкості

Забій головного мозку тяжкого ступеня

Залежно від клінічного перебігу Розрізняють два типи забою головного мозку: 1) із сприятливим перебігом, при якому після проходження загальномозкових ознак залишаються вогнищеві ознаки (анізокорія, паралічі кінцівок, афазія та ін.), але й вони поступово зникають; 2) із несприятливим перебігом, коли на фоні деякого покращання стану хворого (“світлого проміжку”) настає його погіршення за рахунок наростання загальномозкових ознак (втрати пам’яті, вираженої брадикардії, розширення зіниць тощо) та розвитку вогнищевої симптоматики (порушення дихання та серцево-судинної діяльності, паралічі і т. ін.)

Стиснення головного мозку (compressio cerebri) Основною причиною стиснення мозку є крововилив. Він може виникнути: епідурально (над твердою мозковою оболонкою), субдурально (під тверду мозкову оболонку), субарахноїдально (під павутинну мозкову оболонку) або інтрацеребрально (при гіпертонічній хворобі).

Епідуральна гематома

Епіду-ральна гематома зліва Субду-ральна гематома справа

Внутріш-ньомозкова гематома

Клінічна картина стиснення головного складається з поступового наростання загальномозкових і вогнищевих ознак. інколи вона розвивається через декілька годин після так званого “світлого проміжку”. З часом хворий втрачає свідомість і розвивається церебральна кома.

Головна тріада стиснення мозку Анізокорія Брадикардія Прогресивне порушення свідомості

Підгостра субдуральна гематома справа

Внутрішньо-мозкова гематома

Шкала ком Глазго

Оцінка стану свідомості

Тяжкість ЧМТ Легкий (13-15 балів) – струс головного мозку, забій головного мозку легкого ступеня Середньої тяжкості (8-12 балів) – забій мозку середнього ступеня, підгостре і хронічне стиснення мозку Тяжкий (3-7 балів) - забій мозку важкого ступеня, дифузне аксональне пошкодження мозку, гостре стиснення мозку

Перша допомога та лікування. Оцінка вітальних функцій та надання допомоги за програмою АБС. Усім постраждалим з порушенням свідомості здійснюють іммобілізацію шийного відділу хребта. Доступ до периферичної вени та швидке введення ізосомальних рідин. Призначення седативних та протисудомних перепаратів за показаннями. Усі постраждалі з закритою ЧМТ повинні бути госпіталізовані в нейрохірургічне відділення ! Транспортування здійснюють обережно в горизонтальному положенні. В основі лікування хворих з ЧМТ на госпітальному етапі є: забезпечення ліжкового режиму; ретельний догляд за постраждалим; заходи спрямовані на зменшення набряку мозку. .

Стандарт надання допомоги на госпітальному етапі Оцінка життєво важливих функцій (дихання і кровообігу) та надання невідкладної допомоги за алгоритмом АВС Зупинка зовнішньої кровотечі Оцінка стану свідомості за шкалою коми Глазго Оцінка соматичного статусу: мозковий і лицевий череп, грудна клітка, живіт, кінцівки. Оцінка неврологічного статусу. Виконання додаткових методів обстежень

А (airway) – оцінка та забезпечення прохідності дихальних шляхів - звільнення верхніх дихальних шляхів від слизу, блювотних мас, крові, зубів, ін. - встановлення воздуховоду при потребі - інтубація трахеї показана усім потерпілим при 8 балах за ШКГ і менше. В. (breathing) – оцінка і забезпечення адекватності дихання. - Киснева маска усім потерпілим із порушенням свідомості по типу сопора і глибокого оглушення (9-12 балів за ШКГ) - інтубація трахеї та ШВЛ показана при тахіпное (понад 30 дихальних рухів за хв), гіпоксемії (SaO2

С (circulation) – оцінка та забезпечення адекватності кровообігу. - пріоритетним є утримання середнього артеріального тиску не менше 100 мм рт.ст. - інфузійна терапія: для пацієнтів у сопорі та комі – поповнення об’єму циркулюючої крові за рахунок швидкого внутрішньовенного введення рідини -

Основні типи оперативних втручань при ЧМТ ПХО ран голови Трепанація черепа - видалення внутрішньочерепних гематом (епідуральних, субдуральних, внутрішньомозкових). Дренування бокових шлуночків. Діагностичні фрезьові отвори

Доступ до потиличної долі головного мозку

Видалення епідуральної гематоми

Пункція інтрамедулярної гематоми.

Трепанація черепа.

Дякую за увагу !!!