Презентація на тему:
Особливості роботи медичної сестри в гнійній хірургії

Особливості роботи медичної сестри в гнійній хірургії

Хірургічна інфекція це: захворювання, причиною яких є різні мікроорганізми, що викликають гнійно-запальні та гнійно-некротичні процеси в органах і тканинах, лікування яких здійснюють хірургічними методами.

Розвиток і перебіг гнійно-запального процесу залежить: 1) вірулентності мікрофлори; 2) стану реактивності організму, його імунітету; 3) якості лікувальних заходів, спрямованих на ліквідацію мікрофлори та загоєння рани.

хірургічну інфекцію поділяють на три групи: 1) інфекційні хірургічні захворювання (фурункул, карбункул, панарицій, мастит, остеомієліт і т. ін.), які, виникають внаслідок порушення локальних механізмів захисту тканин від мікробів; 2) ранова інфекція – як ускладнення після травм і операцій; 3) інфекційно-запальні ускладнення, що виникають у процесі лікування основного захворювання і не пов’язані безпосередньо з хірургічним втручанням на ураженому органі.

Класифікація хірургічної інфекції 1. За походженням: нозокомінальна (внутрішньолікарняна), позалікарняна. 2. За характером збудника: неспецифічна – аеробна (стафілококова, стрептококова, колібацилярна, синьогнійна), анаеробна (клостридіальна, неклостридіальна), грибкова; специфічна (туберкульоз, сифіліс, актиномікоз та ін.) неспецифічна інфекція. 3. За джерелом інфікування: екзогенна; ендогенна. 4. За клінічним перебігом: гостра, хронічна, латентна, атипова. 5. За клінічними проявами: гнійна, гнильна, анаеробна, специфічна (правець,актиномікоз, сибірська виразка та ін.). 6. За поширенням: місцева, прогресуюча (інвазивна), генералізована (сепсис). 7. За локалізацією: ушкодження шкіри, підшкірної клітковини; ушкодження кісток і суглобів; ушкодження органів грудної клітки, черевної порожнини та ін.

Місцеві ознаки хірургічних інфекційних захворювань Це класичні прояви запалення, а саме: почервоніння шкіри (гіперемія - rubor), набряк чи припухлість тканин (tumor), місцеве підвищення температури (cаlor), біль (dolor) та порушення функції (functio laesa) ураженої ділянки або органа. У клінічному перебігу запально-гнійного процесу розрізняють три фази: а) інфільтрації; б) абсцесування; в) розрішення гнійника.

Загальні ознаки хірургічних інфекційних захворювань. У розвитку хірургічного інфекційного процесу розрізняють три періоди: 1) інкубації; 2)розпалу захворювання; 3) реконвалесценції (одужання).

Лабораторна діагностика Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, прискорення ШОЕ; Підвищення азотистих показників (креатинін, сечовина); Збільшення кількості гамма-глобулінів, С-реактивного білку, церулоплазміну, гаптоглобуліна; Можливе виникнення гіперглікемії; Зміни в аналізі сечі (протеїнурія, циліндрурія, лейкоцитурія); Аналіз крові на стерильність дозволяє діагностувати бактеріємію; Підвищення інтегральних показників рівня інтоксикації (лейкоцитарний індекс інтоксикації, гематологічний показник інтоксикації, рівень середніх молекул); Зміни в імунограмі (Т-лімфоцитопенія); Зміни показників вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту.

Принципи лікування хворих із хірургічною інфекцією Місцеві заходи: 1. Зупинка запального процесу. 2. Своєчасне розкриття гнійника. 3. Адекватне дренування гнійника. 4. Надання функціонального положення ділянки тіла та іммобілізація. Лікування гнійної рани.

Принципи лікування хворих із хірургічною інфекцією Загальне лікування: 1) зупинка розвитку, поширення інфекції та її ліквідація; 2) зниження й ліквідація інтоксикації організму; 3) активація захисних та імунних сил організму; 4) корекція порушень функцій органів і систем; 5) пришвидшення процесу загоєння гнійної рани.

Гострий мастит

Локалізація гнійників

Наскрізне промивання гнійника

Флюктуація

Гектична температура

Фурункул обличчя

Карбункул

Абсцес

Бешиха

Флегмона

Гідраденіт

Панарицій

Пандактиліт

Газова гангрена

Правець

Дякую за увагу!