Презентація на тему:
Неорганічні лікарські засоби Оксигену, Гідрогену, Мангану, Сульфуру і Нітрогену

Лекція 2 Тема: Неорганічні лікарські засоби Оксигену, Гідрогену, Мангану, Сульфуру і Нітрогену

План 1. Неорганічні лікарські засоби Оксигену і Гідрогену: кисень, вода очищена, вода для ін’єкцій, вода високоочищена, водню пероксиду (гідроген пероксиду) розчини 3 % і 30 %, гідроперит, магнію пероксид. 2. Калію перманганат. 3. Неорганічні лікарські препарати Сульфуру: сірка для зовнішнього застосування, натрію тіосульфат, натрію сульфат. Рідина за прописом Дем'яновича. 4. Неорганічні препарати Нітрогену: нітроген(І) оксид, розчин амоніаку і нашатирний спирт, натрію нітрит.

№№ п/п Укр. назва Латинська назва Формула Зберігання, застосування 1 Кисень ДФ СРСР ІХ Oxygenum О2 Балони містк. 27–50 л синього кольору (р = 100–150 атм). Киснева недостатність (при захворюв. дих. шляхів (пневмонія, набряк легенів), при декомпенсації серця, колапсі та ін. При отруєннях СО, HCN, Cl2, COCl2 та ін. газами використ. суміш з повітрям, що містить 40–60 % О2. Інгаляцію О2 проводять із спец. балонів, інгаляторів або прогумованих подушок. При аскаридозі вводять О2 тонким шлунк. або дуоден. зондом у шлунок, а при трихоцефальозі – катетером у пряму кишку. Використ. кисневий коктейль (киснева піна) для лікування глаукоми, а також для поліпш. обмін. процесів. Гіпербарична оксигенація – застосув. О2 під підвищ. тиском (1,2–2 атм) у хірургії (операції в спец. барокамерах), інтенсивної терапії важких захворюв., у реаніматології (значно поліпш. насич. тканин О2, захищ. головний мозок від гіпоксії). Карбоген – газова суміш 95 % О2 і 5–7 % СО2, (в анестезіології для збудження дихання).

2 Вода ДФУ, доповн. 1. а) Вода очищена б) Вода для ін’єкцій в) Вода високоочищена Agua Agua purificata Agua ad iniectabilia Agua valde purificata H2О Розчинник субстанцій при приготув. рідких лік. форм; р-нів для парентер. введення Вода високоочищена признач. для приготув. лік. засобів, коли потрібна вода підвищ. біологічної якості, крім тих випадків, в яких необхідне використ. тільки води для ін’єкцій. 3 а) Водню пероксиду р-н (3 %) б) Водню пероксиду р-н (30 %) (ДФУ, доповн. 1). Hydrogenii peroxydі solutio 3 per centum Hydrogenii peroxydi solutio 30 per centum H2О2 H-O-O-H Зберіг. при темп. нижче 15 С. Антисептичний, дезифікуючий, дезодоруючий, кровоспинний засіб. Якщо в рецепті не зазнач. кон-ція, відпуск. 3 % р-н Н2О2. У випадку іншої кон-ції, його готують розведенням р-ну H2О2 30 %. Застос. для полоскань (по 1 стол. ложці на склянку води) і промивань при захворюв. слиз. оболонок (стоматит, ангіна), у гінекології. Виявляє кровоспинну дію. У дерматологїі застос. 30 % р-н як депігментуючий засіб у вигляді мазі (пергідролю, ланоліну, вазеліну по 5,0 – мазь проти веснянок).

4 Гідроперит Належить до т. зв. “твердих” преп. H2O2. Містить 33–35 % Н2О2. Hydroperitum H2NCONH2 H2O2 Антисептичний засіб (замість H2O2). Випуск. табл. гідропериту по 1,5 г, що мають містити не менше 0,48 г Н2О2. Одна табл. відпов. 15 мл (1 стол. ложці) 3 % р-ну Н2О2. Дія преп. грунт. на виділенні Н2О2 при розчин. гідропериту у воді. При розчин. 2 табл. в 100 мл води одерж. приблизно 1 % р-н H2O2. Використ. для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах і ангінах, розчиняючи 1 табл. гідропериту в склянці води (0,25 % р-н Н2О2). 5 Магнію пероксид ДФ Х Magnesii peroxydum MgO2 MgO 25 % MgО2 і 75 % MgО Оральний антисептичний і адсорбційний засіб. Застосов. орально (перед їдою або після їди) по 0,25–0,5 г 3–4 рази в день як антисептик при кишково-шлунк. захворюв. (диспепсія, бродіння в шлунку і кишечнику, пронос). Фармаколог. ефект частково пов’язаний з дією MgO, а частково– з утв. H2O2 при розчин. препарату у кислому вмісті шлунка. Форма випуску: порошок.

6 Калію перманганат ДФУ, доповн. 1 Kalii permanganas KMnО4 Антисептичний засіб Застос. зовнішньо для промив. ран (0,1–0,5 % р-ни), для полоскання горла і ротової порожнини (0,01–0,1 % р-ни); для змазув. опіків і виразок (2–5 % р-ни) (шкіра підсушується і не утвор. міхурі); для спринцювань і промивань у гінекології та урології (0,02–0,1 % р-ни). Антимікробну дію можна пояснити виділенням атомарного Оксигену при розчин. препарату у воді: 2KMnО4 + H2O = 2KOH + 2MnО2 + 3O При отруєннях алкалоїдами, CN– і фосфором промив. шлунок 0,02–0,1% р-нами препарату. При отруєннях кокаїном, атропіном, барбітуратами не ефективний. Окиснення HCN під дією KMnО4 проходить тільки в лужн. середовищі.

7 Сірка для зовнішнього застосування ДФУ, доповн. 1 Сірка осаджена ДФ Х Sulfur ad usum externum Sulfur praecipitatum S Протипаразитарний, протимікробний засіб Сульфур – необхідн. мікроелемент, що вход. до складу амінок-т (цистеїн, метіонін, глутатіон); знижує вміст цукру в крові, сприяє відклад. глікогену. Міст. в епідермісі, волоссі, м'язах, підшлунковій залозі. Сірку осаджену (Sulfur praecipitatum) застос. зовнішньо у вигляді мазей з кон-цією 5–10–20 % сірки і присипок для лікув. шкірних захворюв.(короста, псоріаз, себорея, сікоз). Входить до складу мазей: Мазь сірчана проста (Unguentum sulfuratum simplex); Мазь сірчано-саліцилова 2 % або 5 % (Unguentum salicylici sulfuratum 2 % aut 5 %), Cульфодекортем (Sulfodecortemum). Cписок сильнодіючих речовин. Сірку очищену (Sulfur depuratum) застос. всередину по 0,8–1,0 г 3 рази в день протягом 5 днів при ентеробіозі (як протиглистний засіб), одноразово по 0,5–1,9 г як проносний засіб. 1% р-н у персиковій олії застос. у вигляді ін’єкцій для лікув. шизофренії і прогресуючого паралічу (пірогенна терапія). Застос. також зовнішньо для лікування шкірн. захворюв. (короста, псоріаз, себорея) у вигляді мазей з кон-цією 5–10–20 % S і присипок. Вход. до складу мазі Вількінсона (дьоготь, СаСО3, мазь нафталанова, сірка очищена, мило зелене і вода), яку застос. як антисепт., протигрибк. і протипаразитарн. засіб. Примітка. Для прийому всередину не можна заміняти сірку очищену на сірку осаджену.

Натрію тіосульфат ДФУ, доповн. 1 8 Natrii thiosulfas Na2S2O3 5H2O Натрію тіосульфат пентагідрат Зберігання. У повітронепроникн. контейнері. У прохолодн. місці, у щільно закупор. посуді з темного скла (світло сприяє розклад. препарату). Р-ни преп. при стоянні мутніють (виділ. S). Цей процес прискор. в присутн. СО2 повітря. Тому посуд з р-ми Na2S2O3 забезпеч. СаСІ2-трубкою, що поглин. СО2. Протизапальн., десенсибілізуючий, детоксикаційний засіб Застос. як антидот при отруєн. CN– (утв. менш токсичні тіоціанати SCN–), I–, Br–, сполуками As, Hg, Pb (утв. нетоксичні SО3–2, а також нерозчинні S–2). Напр., при взаємодії з CN– утв. KCNS, який менш токсичний за KCN: KCN + Na2S2O3 = KCNS + Na2SO3 Вводять в/в (повільно) по 5–10 мл 30 % р-ну (Solutio Natrii thiosulfatis 30 % pro injectionibus); при уражен. CN– – по 50 мл 30 % р-ну. Всередину призн. по 2–3 г на прийом у вигляді 10 % р-ну у воді або в ізотонічн. р-ні NaCl. Застос. також в/в і всередину при алергічн. захворюв., артритах, невралгіях (містить кристалізац. воду, що легко вивітрюється). Для лікув. корости (за певною схемою) використ. рідину за прописом Дем'яновича. Вона склад. з двох р-нів: р-н №1 – 60 % р-н Na2S2O3; р-н № 2 – 1,25 % р-н НСІ. Принцип дії: Na2S2O3 + HCl = NaCl + H2S2O3 H2S2O3 S + SO2 + H2O Утв. SO2 і S, які прояв. протипаразитарну дію (сірка закупорює пори шкіри, не доходить кисень і кліщ виходить назовні). Форми випуску: порошок; 30 % р-н в ампулах по 5; 10 і 50 мл.

Натрію сульфат декагідрат ДФУ, доповн. 1 Глауберова сіль (N) 9 Natrii sulfas decahydricus Glauber’s Salt (N) Na2SO4 10H2O натрій сульфат декагідрат Сольовий проносний засіб Застос. як проносний засіб орально по 15–30 г на прийом; як протиотрута при отруєн. солями Ba і Pb (утв. нерозч. ВаSO4 і PbSO4). У медицині також застос. і натрію сульфат висушений – Natrii sulfas exsiccatus, який одерж. висушув. Na2SO4 10H2O при 40–50 С до втрати 50 % початк. маси; застос. тоді, коли натрію сульфат пропис. у порошкоподібн. суміші з ін. речовинами. Сіль карловарська штучна (Sal carolinum factitium) – це суміш Na2SO4 з NaНСO3, NaСl і К2SO4 Застос. як проносн. і жовчогін. засіб. За хім. складом і фармаколог. дією близька до натур. Карловарської гейзерної солі. Моршинська послаблююча сіль. Містить Na2SO4 і у невелик. к-тях – СаSO4 і MgSO4, СаСО3 і NaСl. Одерж. із мінеральної води джерела курорту Моршин. За складом і дією нагадує карловарську сіль. Застос. як проносний засіб, а також при захворюв. печінки, кишечн., поруш. обміну речовин. Приймають по 1–2 чайні ложки на півсклянки води за 30 хв перед їдою.

N2O 10 Нітрогену(I) оксид ДФ Х “Веселячий” газ Nitrogenium oxydulatum Засіб для інгаляційн. наркозу (при короткочасн. операціях і для знеболення пологів). Виявл. слабку наркот. дію (треба брати велику кон-цію). У більш. випадків застос. комбін. наркоз (з ін. сильнішими наркот. засобами і міорелаксантами). Використ. Суміш 80 % N2O і 20 % О2 (у чистому вигляді N2O викликає швидкий наркоз і асфіксію) за допомогою спец. апаратів для газового наркозу. Після припин. подачі N2O для запобігання гіпоксії треба продовж. давати О2 протягом 4–5 хв. Перевага: вивод. з організму через 10–15 хв у незміненому вигляді і людина легко відходить від наркозу.

11 Аміаку розчин концентрований ДФУ Аміаку розчин 10% Нашатирний спирт Ammoniae solutio concentrata Solutio Аmmonii caustii Liguor Ammonii caustici NH3 Н2О NH4OH Містить не менше 25,0 % (м/м) і не більше 30,0 % (м/м) NH3 Містить не менше 9,5 % (м/м) і не більше 10,5 % (м/м) NH3 Зберігання. У повітренепроникн. контейнері, при темп. не вище 20 С в банках із притерт. скляними корками або у бутилях з корковими корками, обгорненими станіолем (простий корковий корок роз’їдається парами аміаку, а каучукові корки набрякають і рідина буріє). Застосування. Збуджує дихальний центр. Засіб першої допомоги (рефлекторно збуджує дих. центр) для виведення хворого із непритомного стану. У хірургії за метод. Спасокукоцького і Кочергіна використ. для миття рук р-н 25 мл NH3 на 5 л теплої води. Для розтирань при невралгіях, міозитах використ. лінімент аміачний (Linimentum ammoniatum), що міст. р-н NH3, соняшникову олію та олеїнову кислоту. Всередину застос. у вигляді нашатирно-ганусових крапель, що містять 1,62–1,77 % NH3. Входить до складу грудного еліксиру. При отруєнні NH3 застос. 1 % р-ни кислоти ацетатної, лимонної або тартратної.

12 Натрію нітрит ДФ Х Natrii nitris NaNO2 Спазмолітичний (коронорозшир.) засіб. Антидот при отруєнні метгемоглобіноутворюючими речовинами Зрідка застос. всередину по 0,1–0,2 г на прийом або підшкірно у вигляді 1 % р-ну як коронорозшир.засіб при стенокардії, інколи при спазмах судин мозку. Дія подібна до амілнітриту. В. р. д. всередину – 0,3 г; В. д. д. всередину – 1,0 г. При отруєнні CN– вводять інтравенозно 10–20 мл 1–2 % р-ну препарату. Дія NaNO2 полягає в тому, що він спричиняє утворення в крові метгемоглобіну, який зв'язує іони CN– і не допускає блокування тканинних дихальних ферментів. Протипокази: крововилив у мозок, підвищений внутрішньочерепний тиск, виражена гіпотензія, глаукома.

№ Назва препарату Властивості (опис, розчинність) 1 Кисень Безбарвний газ, мало розчинний у воді 2 Вода очищена Прозора безбарвна рідина 3 Водню пероксиду розчин (3 % і 30 %) Безбарвна прозора рідина; нестійка: 2H2O2 2H2O + O2 (стабіл. – ацетанілід, к-та бензойна та ін.) 4 Гідроперит Білий крист. порошок, легко розч. у воді Р, розч. у спирті Р. 5 Магнію пероксид Білий порошок без запаху, практ. нерозч. у воді Р, розч. у мін. к-тах і киплячій розв. СН3СООН з виділенням H2O2: MgО2 + 2HCl = MgCl2 + H2O2 6 Калію перманганат Гранул. порош. темнофіол. або коричн.-чорн. кольору або кристали темнофіол. або майже чорн. кольору, звичайно з металевим блиском. Розчинний у холодній воді Р, легко розчинний у киплячій воді Р. При нагрів. до t = 240 С розкладається: 2KMnО4 К2MnО4 + MnО2 + 5O2

Безбарвний газ. Під тиском перетворюється у рідину. Сам не горить (не загоряється), але підтримує горіння (тліюча скіпка загоряється, як у чистому кисні), тому що при нагрів. вище 500 С розкладається: 7 Сірка для зовн. застосування Порошок жовт. кольору. t пл. 120 С. Практ. нерозч. у воді Р, розч. у CS2 Р, мало розч. в рослинних оліях. 8 Натрію тіосульфат Кристали безбарвні, прозорі. Вивітрюється у сухому повітрі. Дуже легко розч. у воді Р, практ. нерозч. у 96 % спирті Р. 9 Натрію сульфат декагідрат Крист. порошок білого кольору або безбарвні прозорі кристали. Легко розч. у воді Р, практ. нерозч. у 96 % спирті Р. (Частково розчиняється у кристалізац. воді при t = 33 С). 10 Нітрогену(І) оксид Мало розч. у воді Р, легко розч. в спирті Р й ефірі Р. 11 Аміаку розчин конц. Прозора, безбарвна, дуже лужна рідина. Змішується в з водою Р і 96 % спиртом Р 12 Натрію нітрит Білі або зі слабким жовтуватим відтінком кристали. Гігроскопічний. t пл = 271 С. Легко розч. у воді Р, мало розч. у спирті Р. Водні р-ни мають слабколужну реакцію: NO2– + HOH HNO2 + OH–. Водні р-ни стериліз. при +100 С протягом 30 хв. Для стабілізації на 1 л р-ну додають 2 мл 0,1 М р-ну NaOH.