М-, Н-холіноміметичні засоби
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Еферентні (відцентрові) нервові волокна іннервують скелетні м’язи – соматичні; регулюють функції внутрішніх органів - вегетативні Синапс - це місце контакту закінчення довгого відростка (аксона) одного нейрона з тілом іншого або з клітиною виконавчого органа (ефекторною клітиною)
До холінергічних нервових волокон належать: 1) прегангліонарні (симпатичні й парасимпатичні); 2) усі постгангліонарні парасимпатичні; 3) постгангліонарні симпатичні, що іннервують потові залози та судини скелетних м’язів; 4) соматичні нерви; 5) нерви, що іннервують мозковий шар надниркових залоз, каротидні синуси; 6) нейрони ЦНС До адренергічних нервових волокон належать: 1) постгангліонарні симпатичні, за винятком тих, що іннервують потові залози та судини скелетних м’язів; 2) нейрони ЦНС
Холінергічні лікарські речовини 1) М, Н-холіноміметики (ацетилхолін, карбахолін); 2) Антихолінестеразні засоби (прозерин, галантаміну гідробромід, піридостигміну бромід, фосфакол); 3) М-,Н- холіноблокатори (амізил, циклодол); 4) М-холіноміметики (пілокарпін, ацеклідин); 5) М-холіноблокатори (атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, скополаміну гідробромід, метацин); 6) Н-холіноміметики (цититон, лобелін); 7) Н-холіноблокатори: а) гангліоблокатори (бензогексоній, пентамін, гігроній, арфонад); б) міорелаксанти (тубокурарину хлорид, дитилін, меліктин)
Карбахолін 0,5-1 % розчини карбахоліну - в очних краплях для лікування глаукоми Всередину та в ін’єкціях препарат ніколи не використовується внаслідок значної токсичності !
Амізил Показання до застосування невротичні розлади, хвороба Паркінсона й інші екстрапірамідні розлади, для премедикації перед наркозом, при захворюваннях, що супроводжуються спазмом гладких м’язів, для розширення зіниці в офтальмологічній практиці Призначають препарат всередину по 0,001-0,002 г 3-4 рази на добу, для закапування очей використовують 1-2% розчин Побічні ефекти : сухість слизових, почащання пульсу, розширення зіниць, порушення акомодації. Препарат протипоказаний при глаукомі !
Циклодол Антихолінергічний препарат, переважно блокує центральні Н-холінорецептори та периферичні М-холінорецептори Використання хвороба Паркінсона, медикаментозний паркінсонізм
Прозерин (Proserinum) Прозерин є антихолінестеразним засобом оберненої дії, його ефект продовжується протягом 2,5-4 год. Показання до застосування Залишкові явища після поліомієліту, паралічів, невритів, травм, передозуванні препаратів з групи М-холіноблокаторів
Галантаміну гідробромід (Galanthamini hydrobromidum) Тривалість дії галантаміну гідроброміду більша, ніж у прозерину, тому його можна призначати 1-2 рази протягом доби Показання до застосування Залишкові явища після поліомієліту, паралічів, невритів, травм, передозуванні препаратів з групи М-холіноблокаторів
Піридостигміну бромід (калімін) Застосування міастенія після травм, невритів, паралічів у періоді реконвалесценції після поліомієліту, енцефаліту
Антихолінестеразні засоби протипоказані при епілепсії, гіперкінезах, бронхіальній астмі, стенокардії, брадикардії
Гостре отруєння антихолінестеразними засобами (ФОС) нудота, блювання, пронос, біль у животі різке звуження зіниць, погіршується зір (спазм акомодації) зростають слино-, потовиділення бронхоспазм тахі- або брадикардія судоми, збудження, втрата свідомості, коматозний стан Смерть настає внаслідок недостатності дихання, бронхоспазму і набряку легенів
Лікування гострого отруєння Лікування розпочинають негайно промивання шлунка розчином натрію гідрокарбонату сольові проносні, ентеросорбенти сифонні клізми ретельно змивають отруту з шкіри форсований діурез, у тяжких випадках – гемосорбція, гемодіаліз Обов’язковим є призначення антагоніста – атропіну сульфату. Його вводять внутрішньовенно повторно, по 2-4 мл 0,1 % розчину, з інтервалом 5-10 хв. Критеріями достатності дози атропіну сульфату є поява тахікардії, розширення зіниць, сухості в роті. Призначають також реактиватори холінестерази, які відновлюють активність цього ферменту - дипіроксим, алоксим, ізонітрозин
Лікування гострого отруєння Залежно від важкості отруєння вводять дипіроксим одноразово або декілька разів. Середня доза препарату у тяжких випадках становить 3-4 мл 15 % розчину. Сумарна доза алоксиму становить 0,4-1,6 г (по 0,075 г через 1-3 год.). У разі необхідності хворому роблять штучне дихання. Проводять симптоматичне лікування.
Схожі презентації
Категорії