Лікування хронічних захворюваннь печінки
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Хронічні захворювання печінки Кафедра терапії і сімейної медицини ФПО Проф. Самогальська О.Є.
Відомо понад 500 метаболічних функцій печінки. Основні функції печінки: 1.Білковий обмін. 2.Вуглеводний обмін. 3.Ліпідний обмін. 4.Обмін вітамінів. 5.Водний и мінеральний обмін. 6.Обмін жовчних кислот и утворення жовчі. 7.Пігментний обмін. 8.Обмін гормонів. 9.Детоксикуюча функція.
І. Хронічні захворювання печінки за етіологією Вірусні ( B, С, D, G) Алкогольні (алкогольна хвороба печінки) Вірусно-алкогольні Неалкогольна жирова хвороба печінки Токсичні Аутоімунні Інші
Прогресування хронічної патології печінки Хронічний гепатит Фіброз Цироз Гепатоцелюлярна карцинома Стеатоз Хронічний гепатит Фіброз Цироз Гепатоцелюлярна карцинома
Хронічний гепатит дифузне запально-дистрофічне ураження печінки тривалістю більше 6 місяців.
Прогресування хронічних захворювань печінки пов'язане з фіброзом паренхіми органу. Трансформація хронічного гепатиту в цироз печінки характеризується активним розростанням сполучної тканини спочатку у портальних трактах, а пізніше і перипортально з порушенням будови печінкових часточок. Структурна перебудова паренхіми і судинної системи органу призводить до функціональної недостатності печінки і портальної гіпертензії. * * Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей /Практическое руководство: Пер. с англ. // Под ред. З.Г. Апросиной, Н.А. Мухина. – М.: Гэотар, Медицина, 1999. – 864 с.
Основні клінічні прояви пов'язані з відкладанням фіброзної тканини по ходу синусоїдів, що порушує дифузію споживних речовин із судин у клітини печінки. У результаті цього гепатоцити без живлення гинуть, чим підтримують фіброгенез, що ще більше порушує трофіку гепатоцитів.
Зменшення маси функціонуючих печінкових клітин веде до функціональної недостатності печінки: жовтяниці, диспротеїнемії й інших метаболічних розладів.
Цироз печінки результат різноманітних пошкоджень печінки, характеризується дифузним розростанням сполучної тканини і порушенням будови органу, розвитком печінкової недостатності і портальної гіпертензії.
Цироз печінки вірусний і алкогольний (макропрепарати) Вірусні цирози: НВV: наявні виражені запальні і фібротичні зміни; НСV: помірні/незначні запальні і фіброзні зміни Алкогольний цироз: Незначні запальні зміни і фіброз
Алгоритм діагностики ХЗП: анамнез Гострий вірусний гепатит Зловживання алкоголем Професійні шкідливості Тривалий прийом медикаментів Вплив хімічних речовин Патологія жовчовивідних шляхів
Алгоритм діагностики ХЗП: клінічні критерії Латентний перебіг загальна слабість зниження працездатності гепатомегалія
Алгоритм діагностики ХЗП: клінічні критерії Синдороми при симптоматиці: Абдомінально-больовий диспепсичний інтоксикаційний астено-невротичний вираженій клінічній гепатомегалії, спленомегалії набряково-асцитичний печінкова енцефалопатія
Диференціально-діагностичні критерії цирозів печінки І. Хронічний гепатит в анамнезі ІІ. Клінічні критерії абдомінально-больовий синдром диспепсичний синдром “малі ознаки ” цирозу
малі ознаки цирозу телеангіектазії на шкірі верхньої половини тулуба; ангіоми у країв носа, кутках очей; еритема долоней; “лакований” набряклий червоного кольору язик; карміново-червоне забарвлення слизової оболонки порожнини рота і губ; зменшення вираженості вторинних статевих ознак, атрофія статевих органів; пальці у вигляді барабанних паличок з гіперемією шкіри навколо нігтів; розширення вен передньої черевної стінки (внаслідок порушення кровотоку в печінці);
гепато- і спленомегалія прояви портальної гіпертензії печінкова енцефалопатія дистрофічні зміни внутрішніх органів
Печінкова енцефалопатія нейропсихічний синдром з порушенням інтелекту, свідомості і неврологічними розладами у хворих з прогресуючими захворюваннями печінки, портальною гіпертензією, при штучному портокавальному анастомозі.
Алгоритм діагностики ХДЗП лабораторні критерії: Загальний аналіз крові: при ХГ зміни відсутні/незначні; при ЦП - анемія, лейкоцитоз (лейкопенія), тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ Біохімічний аналіз крові: 1) цитолітичний с-м (гіпербілірубінемія, підвищення рівня трансаміназ), 2) мезенхімально-запальний с-м (підвищення рівнів гамма-глобуліну, тімолової проби, СРБ, серомукоїду, зміни клітинного і гуморального імунітету) 3) холестаз (підвищення рівнів кон’югованого білірубіну, лужної фосфатази, ГГТП, холестерину, бета-ліпопротеїнів, жовчних кислот, фосфоліпідів) 4) с-м печінково-клітинної недостатності (підвищення рівня некон’югованого білірубіну, диспротеїнемія, зниження рівня протромбіну, трасферину, холінестерази і зниження детоксикаційної ф-ї печінки)
Алгоритм діагностики ХЗП УЗД: Розміри печінки Ехоструктура печінки Діаметр портальної і селезінкової вени Спленомегалія Стан позапечінкових жовчних протоків і жовчного міхура Наявність асциту Для уточнення вогнищевих змін - комп'ютерна томографія, магнітно-резонасна томографія
Цироз печінки. Симптом підвищеної ехощільності паренхіми печінки з посиленим поглинанням УЗ-хвиль та наявність асцитичної рідини.
Алгоритм діагностики ХДЗП Біопсія печінки з гістологічним дослідженням біоптату: Вираженість фібротичних змін наявність “матово-скловидних” гепатоцитів при вірусній етіології Наявність телець Меллорі при алкогольній етіології
Формулювання дiагнозу цирозу Стадія захворювання оцінюється за ступенем функціональних порушень: стадія компенсації характеризується незначними змінами показників, субкомпенсації - помірними, декомпенсації – вираженими, або за Чайльдом-П’ю стадії компенсації відповідає клас А, субкомпенації – клас В, декомпенсації – клас С.
Кожний показник в градації А оцінюється в 1 бал, градації В – в 2 бали, в градації С – в 3 бали. Клас А - 5-6 балів, клас В – 7-9 балів, клас С – більше 9 балів.
Активність процесу в печінці визначається виразністю мезенхімально-запального синдрому: за рівнем аланінамінотрансферази (АЛТ) мінімальній активності процесу відповідає підвищення її рівня до трьох норм, помірній – до 5 норм, вираженій - більше 5 норм. Залежно від клінічних проявів і стану кровотоку печінки в системі воротної вени розрізняють три стадії портальної гіпертензії.
Особливості вірусних гепатитів Фази розвитку вірусної інфекції: ХВГ В – реплікації, інтеграції ХВГ С – реплікації, латентна Фаза реплікації: Виражений інтоксикаційний синдром Геморагічний синдром Наявність позапечінкових проявів (ХВГ В і С): артралгії, шкірні прояви, панкреатит, нефрит, гемолітична анемія, тіреоїдит
Вірусний цироз печінки: частіше спостерігається в молодому і середньому віці у чоловіків; клінічна картина в період загострення характеризується наявністю вираженого астеновегетативного, диспепсичного синдромів, жовтяниці, лихоманки; варикозне розширення вен стравоходу та геморагічний синдром з’являються частіше ніж при алкогольному цирозі; асцит спостерігається рідше і з’являється пізніше ніж при алкогольному цирозі; частіше є макронодулярним цирозом
Алкогольна хвороба печінки Виникає внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації За даними ВОЗ не рекомендується більше 21 порції для чоловіків і 14 порцій для жінок на тиждень 1 порція = 150 мл сухого вина/ 250 мл пива/ 40 мл 40° алкогольного напою
Фактори ризику розвитку АХП Пошкодження гепатоцитів Недостатнє харчування Алкоголь Імунні механізми Стать Генетичні фактори
Алкогольна хвороба печінки жирова інфільтрація печінки (стеатоз) гострий/хронічний гепатит фіброз печінки цироз печінки
Прояви хронічної алкогольної інтоксикації: одутте обличчя, ін’єкція склер; ейфорична поведінка; збільшення навколовушних залоз; телеангіоектазії (особливо в зоні декольте); периферичні поліневропатії; енцефалопатія.
пригніченню адаптаційних можливостей, антиоксидантного захисту порушенню імунологічного гомеостазу розвивається системна мембранопатія з розвитком синдрому регенераторно-пластичної недостатності гепатоцитів, порушення бар’єрної детоксичної функції печінки, гіпоксії і некрозу гепатоцитів
Алкогольна хвороба печінки: стеатоз Клінічно: безсимптомно УЗД: збільшення печінки, рівномірне підвищення ехогенності, нечіткі контури, структура частіше однорідна. Пункційна біопсія з морфологічним дослідження біоптату – більше 50 % гепатоцитів містять жирові краплі, які зміщують ядро і органели клітин до периферії.
Алкогольна хвороба печінки: стеатогепатит Клініка: біль в ділянці печінки, зниження апетиту, загальна слабість, можлива жовтяниця, печінка збільшена, щільна, чутлива або болюча при пальпації.
Алкогольна хвороба печінки: цироз Початкова стадія – малосимптомна. Розгорнута стадія - диспепсичні явища. Термінальна стадія - печінково-клітинна недостатність, жовтяниця, геморагічний синдром, рефрактерний асцит.
Діагностика АХП ЗАК: лейкоцитоз/лейкопенія, ШОЕ БАК: білірубін, АЛТ, АСТ(>АЛТ), ЛФ, γ- ГТП, безвуглецевий трансферин УЗД: гепатомегалія, спленомегалія ЕГДС Пункційна біопсія печінки: фіброз паренхіми, тільця Меллорі
Неалкогольна жирова хвороба печінки являє собою клініко-патологічний синдромокомплекс, що включає гетерогенну групу захворювань печінки, спектр яких сягає від стеатозу печінки (акумуляція триацилгліцеролів у печінці більша 5 % її маси), стеатогепатиту (запальна інфільтрація різного ступеня на тлі жирової дистрофії гепатоцитів) та фіброзу до цирозу печінки
Неалкогольна жирова хвороба печінки Основні причини: Первинні: ожиріння; цукровий діабет ІІ типу/ порушення толерантності до глюкози; гіперліпідемія, метаболічний синдром. Вторинні: медикаменти; с-м мальабсорбції; швидка втрата ваги; тривале парентеральне харчування, тощо.
Ожиріння асоціюється в 95-100 % випадків з розвитком стеатозу в 20-47 % випадків з розвитком НАСГ. Протягом 10 років у 20-40 % пацієнтів з НАСГ розвивається цироз печінки
Схема патогенезу НАЖХП (теорія “двох ударів”) (Н.Мухин, М.Северов, 2004) Печінково-клітинна недостатність 2-й удар** цироз Запалення Некроз Фіброз 1-й удар* Стеатоз Здорова печінка * Ожиріння і порушення толерантності до глюкози ** Оксидативний стрес
Стадії неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП): Жировий гепатоз (стеатоз) печінки Неалкогольний стеатогепатит За даними морфологічних досліджень при НАЖХП виділяють: стеатоз печінки стеатогепатит фіброз печінки цироз печінки
Неалкогольний стеатоз печінки Безсимптомний перебіг Диспепсичний синдром Трансформація в цироз
Аутоімунний гепатит Характеризується виробленням аутоантитіл до поверхневих антигенів гепатоцитів. Хворіють , найчастіше, жінки 10-30 років (ж/ч -8/1)
Аутоімунний гепатит Пораження печінки (гепатомегалія, жовтяниця) Позапечінкові прояви (артралгії, шкірні висипи, НВК, гломерулонефрит, міокардит, тиреоїдит) Імунні розлади
Аутоімунний гепатит ЗАК: анемія, лейкопенія, ШОЕ БАК: трансаміназ в 5-10 разів, диспротеїнемія, LЕ-клітини Імунологічні дослідження: ANA, SMA, SLA, LKM-1; ЦІК, зміни Т-лімфоцитів
Хронічний токсичний гепатит Запальне захворювання печінки, обумовлене дією медикаменту або інших хімічних речовин. ДДТ, жовтий фосфор, пестициди, бліда поганка. Більше 2 тис. медикаментів (парацетамол, саліцилати, антибіотики, транквілізатори, протисудомні та інші)
Хронічний токсичний гепатит Абдомінально-больовий синдром Диспепсичний с-м Гепатомегалія Жовтяниця
Первинний біліарний цироз печінки. хворіють частіше жінки у віці 35-50 років; початок завжди поступовий; у 60-80 % хворих першим симптомом захворювання є свербіння шкіри; жовтяниця розвивається пізніше (через декілька місяців або років від початку захворювання); характерна наявність ксантом і ксантелазм;
Первинний біліарний цироз печінки. ліхенізація шкіри, дифузна гіперпігментація шкіри, яка залишає вільною ділянку між лопатками (фігура метелика); пігментація нігтів, іноді посилений ріст волосся на обличчі і кінцівках; печінка збільшена, щільна, часто не чутлива при пальпації; селезінка збільшується на пізніх етапах захворювання; з прогресуванням захворювання виникають явища остеопорозу і остеомаляції;
Первинний біліарний цироз печінки. типові ознаки портальної гіпертензії і печінково-клітинної недостатності розвиваються пізно; характерним є біохімічний синдром холестазу: висока гіпербілірубінемія (за рахунок кон’югованого білірубіну), підвищення лужної фосфатази, рівня жовчних кислот, холестерину, β-ліпопротеїдів, активності трансфераз, зниження рівня заліза і альбумінів; порушення імунного статусу: зменшення кількості Т-лімфоцитів, збільшення рівня імуноглобуліну М, поява імунних комплексів.
Вторинний біліарний цироз печінки характерні свербіння шкіри, жовтяниця, лихоманка; ознаки портальної гіпертензії з’являються на стадії сформованого цирозу; різко підвищені рівні лужної фосфатази і γ-глобулінів при помірних змінах інших функціональних показників; імунологічний аналіз без суттєвих змін; при ультразвуковому дослідженні печінки виявляють її збільшення, наявність каменів, пухлин або інших перешкод для відтоку жовчі.
Формулювання діагнозу Хронічний гепатит, асоційований з вірусом В (С), а/ф(н/ф), мін. акт Хронічний алкогольний гепатит, а/ф(н/ф), мін. акт Хронічний медикаментозний (токсичний) гепатит, а/ф(н/ф), мін. акт
Формулювання діагнозу Аутоімунний гепатит, акт. фаза, мін. акт. Активність визначаємо за клінічними ознаками і рівнем АЛТ: мінімальна: АЛТ 7 норм
Приклади дiагнозу Цироз печiнки, асоцiйований з вiрусом В (С), а/ф (н/ф), ст. субкомпенсацiї (клас В за Чайльдом-П’ю), ПКН II ст., ПГ II ст. Алкогольний цироз печiнки В (С), а/ф (н/ф), ст. декомпенсацiї (клас С за Чайльдом-П’ю), ПКН III ст., ПГ III ст., кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу (22.12.2007)
Основні моменти в терапії Цитопротекція Корекция порушень пероксидації Стримуючий вплив на процеси фіброзування печінкової тканини відновлення метаболічних процесів в печінці
Медикаментозна терапія ХЗП: Етіологічна (антивірусна, відмова від вживання алкоголю, відміна гепатотоксичних медикаментів, нормалізація ваги тіла, корекція вуглеводного обміну тощо) Базисна терапія (гепатопротектори; нормалізація процесів травлення і всмоктування) Патогенетична (глюкокортикостероїди, цитостатики, імуномодулятори) Дезінтоксикаційна терапія Симптоматична терапія (набряково-асцитичного синдрому тощо) Лікування печінкової енцефалопатії Лікування ускладнень
Лікувальна тактика Режим праці і відпочинку Усунення впливу шкідливих факторів (алкоголь, паління, токсичні речовини, професійні шкідливості, гепатотоксичні медикаменти, інсоляція та інше) Дієта Медикаментозна терапія:
Антивірусна терапія Показання: Наявність маркерів активної фази (НBV ДНК, HCV РНК) Підвищення рівня трансаміназ Гістологічні ознаки активності процесу Протипоказання: Виражена ПКН Аутоімунний гепатит Важкі супутні соматичні та психічні захворювання Алкоголізм, наркоманія
При ХГВ позитивний ефект очікується при умові: Тривалість захворювання до 2 років Молодий вік / початок в зрілому віці Жіноча стать АЛТ і АСТ > 5 норм Низький вміст HВV ДНК у сироватці крові
При ХГС позитивний ефект спостерігається при умові: АЛТ і АСТ < 3 норм Низький вміст HCV РНК у сироватці крові Помірні ознаки фіброзу печінки і запалення Відсутність холестазу Незначна тривалість захворювання HCV генотипи 2 і 3 Вік до 45 років
Антивірусна терапія Препарати інтерферону: - інтрон А, реаферон, велферон, лаферон (3-6 МО 2-3 рази/тиждень в/м); - ПегІнтрон, Пегасіс (1,5 мкг/кг 1 раз/ тиждень п/ш) 6-12 міс. Хіміопрепарати: Зеффікс (ламівудин) 100 мг щоденно при HBV Рибавирин 1000-1200 мг щоденно при HCV 6 міс.
Критерії ефективності противірусної терапії: Через 12 тижнів позитивна динаміка клініки, лабораторних показників і рівня вірусемії. Через 6 міс.: Нормалізація стану Відсутність маркерів реплікації Нормалізація АЛТ, гістологічної картини Відсутність позитивної динаміки через 12 тижнів – відміна антивірусної терапії
Для базисної терапії використо- вують гепатопротектори препарати з різними механізмами дії, спрямованими на нормалізацію функціональної активності печінки, потенціювання репаративно-регенеративних процесів, відновлення гомеостазу і підвищення стійкості печінки до дії патогенних факторів
Гепатопротектори Рослинного походження: - похідні сілімарину: легалон , карсіл, дарсіл, сілібор, гепарсіл 1-2 к. 3 рази/добу хофітол 1-2 т. 3 рази/добу
Гепатопротектори Ессенціальні фосфоліпіди: ессенціалє Н 10 мл в/в на автокрові №10-20, 2 к. 3 рази/добу Енерлів 2 табл. 3 рази/добу до прийому їжі Есслівер форте 2 табл. 3 рази/добу
Ессенціальні фосфоліпіди 203 – клінічні дослідження – 9 512 пацієнтів (+1 мультицентрове дослідження - 3 453 пацієнтів) 139 – відкритих контролюваних досліджень, 46 – простих сліпих досліджень, 19 – подвійних сліпих досліджень 18 – досліджень на новонароджених і дітях
Ессенціалє форте Н Активна речовина: Ессенціальні фосфоліпіди (EFL) – високоочищена фракція фосфатидилхоліну
Нова генерація ГЕПАТОПРОТЕКТОРІВ Препарат у вигляді унікальних мя’ких желатинових капсул. Кожна капсула містить 300 мг соєвих фосфоліпідів з максимально високим ступенем очистки (концентрація фосфатидилхоліну 76%). Застосовується при захворюваннях печінки та при підвищенні вмісту жирів у крові
Гепатопротектори Препарати, що містять природні амінокислоти: цитраргінін 1-2 амп. 3 рази/добу гептрал 400-800 мг в/м або в/в 2-3 тижні, 1 т. 3 рази 2-4 тижні Глутаргін 4 % 20-30 мл на 100 мл фіз. розчину, 2 табл.3 рази на добу
Гепатопротектори Альфа-ліпоєва кислота: Природний антиоксидант, метаболічний засіб, приймає участь у регуляції ліпідного і вуглеводного обмінів Берлітіон: по 300-600 мг на 200 мл фіз.розчину в/в крап. 2-3 тижні; 1 табл. 2 рази
Альфа-ліпоєва кислота Знижує вміст загального холестерину, тригліцеридів у крові 1-й удар Корегуючий вплив на вуглеводний обмін
Альфа-ліпоєва кислота Інактивує вільні радикали 2-й удар Антиоксидантна дія (відновлює запаси внутришньоклітинного глутатіону)
Альфа-ліпоєва кислота і есенціальні фосфоліпіди - потенціюють гепатопротекторні властивості один одного - посилюють і прискорюють процеси мембранопротекціі, репарації - блокують оксидативний стрес
При АХП і НАЖХП Комплексне лікування: Дієта. Нормалізація маси тіла. Контроль рівня глюкози, при необхідності – корекція. Енерлів по 2 капс. тричі на добу/ есслівер форте. Берлітіон - при стеатозі по 1 табл. двічі на добу; - при стеатогепатиті і цирозі печінки парентерально 300-600 ОД в/в крап. на 200 мл фіз.розчину 1-2 тижні, далі - по 1 табл. двічі на добу.
Синтетичні препарати: тіотриазолін 2,5 % розчин 2 мл в/м 2 рази/добу 5 днів, 2 т. 3 рази/добу 15 днів антраль 1 капсула 3 рази/добу 3-4 тижні
ГЕПАТОПРОТЕКТОРИ Препарати які містять жовчні кислоти показані при холестазі. урсодезоксихолева кислота 10-15 мг/кг маси тіла на добу Урсофальк Урсосан Урсохол
Глюкокортикостероїди при помірній активності процесу 15-20 мг/добу при вираженій активності процесу 20-25 мг/добу при аутоімунному гепатиті 30-40 мг/добу
Нормалізація процесів травлення і всмоктування ферментні препарати ( мезим-форте, пангрол, панкреатин) відновлення еубіозу кишечника (антибактеріальні препарати, про- і пребіотики)
Лікування набряково-асцитичного синдрому (ступенева терапія) Базисна терапія: обмеження прийому рідини і солі, ліжковий режим. 1 ст.: верошпірон 150-200 мг/добу 2 ст.: верошпірон 300-400 мг/добу 3 ст. + фурасемід 40-80 мг/добу(торасемід 10-20 мг) 4 ст. + фурасемід до 120 мг/добу (гіпотіазид 50-100 мг/урегіт 25 мг) 5 ст. парацентез/ оперативні методи/ трансплантація печінки Ефективність терапії: втрата ваги 0,5 кг/добу. Перехід на наступний ст. терапії при втраті маси < 1,5 кг/4 доби
Лікування набряково-асцитичного синдрому альбумін, плазма Препарати калію венозні дилятатори, неселективні в-блокатори цитраргінін
Лікування печінкової енцефалопатії Значне обмеження білку в раціоні до 40 г на день або парентеральне харчування Дезінтоксикаційна терапія З метою зменшення утворення аміаку в кишках — пребіотики; антибіотики широкого спектру дії. З метою стимулюванняя знешкодження аміаку в печінці та м’язах - препарати амінокислот лактулоза та її похідні цитраргінін глутаргин 50 мл 2 рази/добу на 150 мл фіз.розчину в/в крап. 5 днів, 1-3 табл. 3 рази/добу 15 днів
ГЕПАСОЛ А склад (л): L-аргінін 28,90 г L-яблучна кислота 14,70 г сорбітол 50,00 г Na+ 37,00 ммоль K+ 40,00 ммоль Cl– 40,00 ммоль аспарагинат– 10,00 ммоль рибофлавин-натрію фосфат 0,012 г нікотинамід 0,100 г D-пантенол 0,020 г піридоксина гідрохлорид 0,080 г
ГЕПАСОЛ А використання Индивидуально. 500 мл в/в, повільно, швидкість 40 крап/хв. Повторно кожні 12 год. до зникнення неврологічної симптоматики. Максимально 1,5 г сорбита/кг ваги тіла/добу.
Лікування кровотечі з розширених вен стравоходу ліжковий режим холод на епігастрій відновлення центральної гемодинамики (1,5-2 л рідини/добу в/в: 5% р-н глюкози, фіз.р-н, поліглюкин, реополіглюкин, плазма, альбумин) зниження портального тиску (1% спиртовий р-н нітрогліцерину 1 мл на р-ні Рінгера в/в крап, соматостатин)
Лікування кровотечі з розширених вен стравоходу гемостатична терапія (децинон 250-500 мг в\м 3-5 р./добу, плазма, 5% р-н амінокапронової к-ти 50-100 мл 4 р./добу в/в крап., контрикал 100т.ОД 2 р./добу в/в крап., 10% р-н глюконату кальцію 10 мл в/в) очисні клізми лазеротерапія, ендоскопічна склеротерапія, балонна тампонада хірургічне лікування
Лікування токсичних (медикаментозних) гепатитів: Негайна відміна ліків, що призвели до розвитку медикаментозного ураження печінки. При можливості екстрене застосування специфічних антидотів (наприклад, N-ацетилцистеїн при отруєнні парацетамолом). Показано повноцінне дієтичне харчування з вилученням продуктів та страв, які є навантажуючими для печінки (смажене, жирне, копчене). Обмеження тваринного білку проводиться у випадку виникнення печінкової енцефалопатії. Призначаються кортикостероїди, урсодезоксихолева кислота, дезинтоксикаційна терапія. Можливо застосування гепатопротекторів рослинного походження, препаратів есенціальних фосфоліпідів.
Лікування аутоімунних гепатитів: Патогенетична імуносупресивна терапія (глюкокортикостероїди). Препарати урсодезоксихолевої кислоти (УДК). У випадках загрози розвитку остеопорозу (похилий вік, тривалий прийом стероїдів) можливо застосування препаратів кальцію по 1 г/д, вітамін Д по1000 ОД/д протягом 1 місяця.
Лікування: Цироз печінки компенсований (клас А за Чайльдом-Пью): Виключення алкоголю та гепатотоксичних факторів Збалансована дієта N 5 або N 5а (при диспепсичному синдромі) Медикаментозне лікування, як правило, не призначається. - При вірусному цирозі B у HBV-DNA-позитивних хворих проводять противірусне лікування. - При вірусному цирозі C у HCV-RNA-позитивних хворих противірусне лікування також проводять з метою покращення вірусологічних та біохімічних показників, стабілізації процесу у печінці та попередження ускладнень. - При первинному біліарному цирозі: - Препарати урсодезоксихолевої кислоти тривалий час, при наявності свербіжа - препарати, що зв'язують жовчні кислоти у кишечнику, препарати кальцію, метаболіти
Субкомпенсований та декомпенсований цироз печінки Дієта з обмеженою кількістю білка (0,5 г/кг маси тіла) та солі Базисна терапія: рослинні гепатопротектори — терміном 1-2 місяці препарати есенціальних фосфоліпідів протягом 1-2 місяців - метаболітні гепатопротектори протягом 1-2 місяців - ферментні препарати при супутньому хронічному панкреатиті та екзокринній панкреатичній недостатності. При наявності набряково-асцитичного синдрому: Сечогінні у вигляді монотерапії або комбінованого призначення. При бактеріальному асциті-перитоніті: антибактеріальні препарати При наявності холестазу: - урсодезоксихолева кислота (протягом 1-2 місяців), препарати кальцію та жиророзчинних вітамінів А, Е, Д, К
Храни премного печень – от неё Всех органов зависит бытие. Запомни: в ней основа всех основ, Здоров дух печени – и организм здоров. Авіцена
Схожі презентації
Категорії