Презентація на тему:
Лікування глиною. Хромотерапія

Лікування глиною. Хромотерапія Проф.Кузів П.П.

Глина з’явилась на землі багато тисяч років тому. Її “батьками” вважаються відомі в геології породоутворюючі мінерали – каолінити, шпати, деякі різновидності слюди, вапняки і мармури. При певних умовах навіть деякі види піску трансформуються в глину. Всі відомі породи, які мають геологічні виходи на поверхню землі, підлягають впливу стихій – дощу, вітру, снігу. Перепади температур вдень і вночі, нагрівання породи сонячними променями сприяють появі мікротріщин. В утворені тріщинки попадає вода, яка, замерзаючи, розриває поверхню каменю, утворюючи на ній велику кількість дрібненьких пилинок. Вітер дробить і розтирає пил в ще більш дрібні пилинки. Там, де вітер міняє свій напрямок або просто затихає, з часом утворюються великі накопичення частинок породи. Вони спресовуються, з’єднуються з водою і в результаті утворюється глина.

Види глини В залежності від того, з якої породи утворюється і яким чином йде її утворення, вона набирає різного кольору. Найбільш часто зустрічаються жовта, червона, біла, голуба, зелена, темно-коричнева і чорна глини. Всі кольори, крім чорного, коричневого і червоного, свідчать про глибинне походження глини.

Кольори глини визначаються присутністю в ній наступних солей: червона глина – калій, залізо; зеленувата глина – мідь, двохвалентне залізо; голуба глина – кобальт, кадмій; темно-коричнева і чорна глина – вуглець і залізо; жовта глина – натрій, трьохвалентне залізо, сірка. При різних захворюваннях допомагає глина певного кольору.

Біла глина лікуює захворювання кишечника, ожиріння, випадіння волосся, укріплює нігті. Червону глину використовують при захворюваннях серцево-судинної системи, гіпотонії, варікозному розширенні вен, нервових і ендокринних захворюваннях. Жовта глина застосовується при інсульті, захворюваннях шлунка і кишечника, мігрені, головному болю, остеохондрозі. Чорна глина використовується для зниження температури тіла, при серцебитті, запаленні шкіри і внутрішніх органів, сприяє омолодженню організму. Голуба глина добре лікує ожиріння, гіпофункцію щитовидної залози, знімає м’язеву слабість, забезпечує рухомість суглобів. В косметичному плані голуба глина використовується при жирній шкірі.

Лікувальна дія глини Глину застосовують як зовнішнє – у вигляді примочок, аплікацій, компресів, так і в середину. При прийомі всередину глина виявляє на організм різну дію. Глина виявляє всмоктувальну дію, збираючи на своїй поверхні велику кількість сторонніх речовин. Через те глина здатна виводити токсини і шлаки як із порожнистих органів, так із кишечника. Глина виявляє поглинальну здатність. Потрапляючи в кишечник, вона вбирає в себе токсичні речовини, продукти переробки поживних речовин. Таким чином глина очищує шлунок і кишечник від шлаків. Глина виявляє очищуючу дію. Справа в тому, що всі токсичні речовини і шлаки циркулюють в крові. Кров збагачується поживними речовинами і киснем в легенях, шлунку, кишечнику і віддає накопичені продукти розпаду в тих же легенях, нирках, кишечнику. Відбувається постійний обмін поживних речовин і відходів переробки між організмом і зовнішнім середовищем. Видільна система нашого організму не може повністю очистити кров від шкідливих речовин. Це приводить до інтоксикації організму, провокує хвороби і прискорює процес старіння. Потрапляючи в шлунок і кишечник, глина навіть в невеликій кількості утримує на своїй поверхні яди і токсини і не дає їм всмоктатись в кров.

Зовнішнє застосування глини засновано на двох її властивостях – поглинальній здатності і здатності обмінюватися із оточуючим простором при наявності середовища, через яке проходить такий обмін. Широко застосовують глину при різних ранах, при виразках, опіках. Адже глина здатна утримувати на своїй поверхні не тільки речовин, але і бактерії, віруси, продукти розпаду. Таким чином, глина має антисептичну дію. Глина виявляє очищуючу дію, вбираючи в себе медіатори запалення, зменшуючи запальну реакцію.

Підготовка глини до використання Глину необхідно просушити на сонці, розбити на кусочки і скласти в скляну банку з водою так, щоб вода повністю покривала глину. Коли глина розм’якне, дерев’яною лопаткою розмішати глиняні комочки і залишити відстоятись, доки на дні не з’явиться пісок. Глиняну масу викласти в банки і просушити. Коли глина висохне, вона повинна бути однорідного кольору, без солевих розводів

Внутрішнє використання Глиняний розчин Глиняний порошок розводять водою: мінімальна концентрація глини у воді 0,5 чайної ложки на 1 склянку води, максимальна – 1 стол. ложка на 1 склянку води. Глиняний порошок Порошок, приготовлений з глини із глибинних пластів залягання, готується так: кусок глини товчуть в дерев’яній або фарфоровій ступці. Порошок висипати в чисту суху банку і використовувати по мірі необхідності. Глиняні кульки готують з . Порошок розводять водою до консистенції крутого тіста і катають кульки діаметром 0,5-1 см. Кульки сушать, а перед прийомом розмочують водою.

Зовнішнє використання