Презентація на тему:
ДИНАМІКА СПІВВІДНОШЕННЯ СТРУКТУР ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОПЛІДНОГО ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНІВ ВІРУСНОЇ ПРИРОДИ

ДИНАМІКА СПІВВІДНОШЕННЯ СТРУКТУР ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В НОРМІ ТА ПІСЛЯ ВНУТРІШНЬОПЛІДНОГО ВВЕДЕННЯ АНТИГЕНІВ ВІРУСНОЇ ПРИРОДИ Грінівецька Н. В., Сідельнікова Д.Є., Шляпіна А.С. Науковий керівник: д. мед. н. проф. Волошин. М. А.

Підшлункова залоза, один з найважливіших органів людини, що забезпечує життєдіяльність усього організму та регулює фізіологічні процеси від травлення до процесів адаптації. Одним з основних принципів будови цього складного морфологічного та функціонального приладу є тісний взаємозв`язок екзо- та ендокринної функцій підшлункової залози. Під дією цілого ряду факторів легко зруйнувати її структуру. Багато з цих факторів достатньо добре вивчені. Але зовсім мало відомостей про такий очевидно грубий вплив на підшлункову залозу, як дія інфекційних, паразитарних та вірусних агентів Вплив вірусу грипу, являє особливий інтерес, через те, що епідемії гриппу дуже поширились у останні роки як в усьому світі, так і у нашій країні . Тому, дослідження особливостей становлення морфоллогії підшлункової залози після антигенного впливу є актуальним.

встановити особливості співвідношення структур підшлункової залози після внутрішньоутробного введення антигену вірусної природи.

об`єктом дослідження стали три групи лабораторних щурів лінії «Вістар» на 1, 3, 7, 14, 21, 45, 90 добу життя. Перша група – інтактні щури друга група – лабораторні щури яким на 18-у добу датованої вагітності внутрішньоплідно вводили антиген третя група – тварини, яким внутрішньоплідно вводили фізіологічний розчин. У якості антигену використовували спліт-вакцину Ваксигрип, інактивовану, рідку.

При роботі з експериментальними тваринами керувалися «Європейською конвенцією по захисту хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях»( Страсбург, 18.03.86).

Гістологічну обробку матеріалу проводили стандартним методом. Серійні парафінові зрізи завтовшки 5 – 6 мкм забарвлювали гематоксиліном та еозином. За допомогою візуального кількісного аналізу морфологічних структур С.Г. Стефанова, визначали, використовуючи модифіковану сітку Г.Г. Автонділова, площу, яку займають ацинуси, протоки, судини, сполучна тканина та острівці. Результати обробляли методом варіаційної статистики і вважали достовірними при р ≤ 0,05.

На третю добу після народження в інтактній та контрольній групах тварин, підшлункова залоза має тонку, ніжну сполучнотканинну капсулу. Паренхіма поділяється слабо розвиненою сполучною тканиною на несформовані часточки. Часточки складаються з ацинусів, які розташовані нещільно. Ацинуси займають площу 81,78% (таб.1). Ацинарні клітини мають крупні ядра неправильної форми. В апікальній частині клітин візуалізуються крупні та світлі гранули, що відображає функціональну активність єкзокриноцитів. У каудальній частині залози дифузно розташовані острівці Лангерганса, площа яких складає 2,02%(таб.1). Острівці правильної, округлої або овальної форми, чітко відокремлені мембраною від оточуючої тканини. Цитоархітектоніка острівців представлена домінуючими В-клітинами, згрупованими у центрі острівця та оточеними А-клітинами. Зустрічаються поодинокі острівці в міжчасточкових перетинках. В сполучнотканинній стромі, площа якої становить 9,28%, розташовуються вивідні протоки та внутрішньочасточкові судини. В залозній паренхімі, виявляються первинні судини мікроциркуляторного русла.

На 7-му добу життя впродовж грудного періоду кормління площа ацинусів зростає до 84,05% , кількість протоків не зростає. Площа яку займає сполучна тканина та капсула зменшується (таб.1). Острівці Лангерганса становлять 1.54%. На 14-ту добу життя при зміні типу харчування на змішаний, площа яку займає екзокринна частина збільшується до 85,14%, внаслідок утворення нових ацинусів, та збільшення клітин, що співпадає з літературними данними. Кількість протоків не змінюється. Площа острівців на 7-му та 14-ту добу життя практично на одному рівні (таб.1). Сполучна тканина становить 5.71%, капсула 0,59%. На 21-шу добу життя, в умовах становлення природного типу харчування, спостерігається практично незмінена кількість ацинусів та протоків (таб.1), сполучна тканина становить 5,11%, площа ендокринної частини складає 1.42%. На 45 добу життя, у групі інтактних та контрольних тварин кількість ацинусів дещо зменшується, й цей рівень зберігається до 90 – ої доби. У порівнянні з першим місяцем життя, протоки та судини збільшились, що є відображенням процесу становлення й розвитку органу. Площа сполучної тканини та капсули на 45–у та 90-у добу життя практично не відрізняються. Ендокринна частина підшлункової залози на 2-ому, 3–ому місяці життя не збільшуючись становить 1,31 на 45-у добу, та 1,07 на 90-у добу. В групі новонародженних тварин, яким внутрішньоплідно вводили антиген статистично достовірно зменшення площі, яку займають ацинуси на 4% - 6%. На цьому тлі спостерігається чітке збільшення площі, яку займають капсула та сполучна тканина (таб.1). Протоки в експериментальній групі тварин зустрічаються рідше, і вони займають меншу площу. В прошарках сполучної тканини між ацинусами, кількість судин у експериментальних тварин більша, ніж у інтактних. Площа, яку займають острівці у експериментальних тварин, відрізняється несуттєво. На 7-му та 14-у добу життя спостерігається тенденція до збільшення площі острівців Лангерганса у порівнянні з інтактною групою тварин. З 21-ї, до 90-ї доби життя площа, яку займає ендокринний апарат практично на одному рівні у тварин експериментальної групи.

3 доба Внутриплідне введення вакцини 3 доба Інтактна тварина

90 доба Внутриплідне введення вакцини 90 доба Інтактна тварина

1) у тварин після внутрішньоплідного введення антигенів відзначається стійке зменшення площі екзокринної частини та кількості протоків з 3-ої по 90-у добу життя. 2) в експериментальній групі тварин, спостерігається збільшення площі ендокринної частини у ранньому післянатальному періоді на 3-у та 14-у добу. 3) у антигенпремійованих тварин з 3-ої по 90-у добу площа сполучної тканини та судин підвищена у порівнянні з тваринами інтактної та контрольної групи.