Артикуляція та оклюзія. Засоби визначення та фіксації центральної оклюзії при I-III групах дефектів зубних рядів.
Завантажити презентаціюПрезентація по слайдам:
Артикуляція та оклюзія. Засоби визначення та фіксації центральної оклюзії при I-III групах дефектів зубних рядів.
План лекції: I. Артикуляція та оклюзія. II. Засоби визначення та фіксації центральної оклюзії при I-III групах дефектів зубних рядів. а) Групи дефектів зубних рядів, що розрізняють при визначенні центральної оклюзії. б) Техніка виготовлення воскового базису з оклюзійним валиком. III. Визначення центрального співвідношення щелеп.
Оклюзійна поверхня зубних рядів - сукупність оклюзійних поверхонь всіх зубів, що становлять зубні ряди.
Оклюзійна площина - уявна площина, що проводиться двома способами. При першому вона проходить через середину перекриття центральних різців і середину перекриття мезиальних горбків перших (при їх відсутності - других) молярів. При другому варіанті вона проводиться через вершини щічного горбка другого верхнього премоляра і мезиального щічного горбка першого верхнього моляра. Сформована при протезуванні на оклюзійних валиках площина називається також протетичною.
Оклюзія - (від Occlusus - зачинений) - змикання зубних рядів або окремих груп зубів - антагоністів. Артикуляція - (від Articulatio - з'єднання) - всі можливі положення та переміщення нижньої щелепи стосовно верхньої, що здійснюється за допомогою жувальних м'язів.
Центральна оклюзія таке змикання зубних рядів при якому є максимальна кількість міжзубних контактів. Голівка нижньої щелепи перебуває при цьому в основі скату суглобного горбка, а м'язи, які стуляють нижній зубний ряд з верхнім (скронева, жувальна, медіальна, криловидна), одночасно та рівномірно скорочені. Із цього положення ще можливі бічні зрушення нижньої щелепи.
Передня оклюзія оклюзія характеризується висуванням нижньої щелепи вперед. Це досягається двостороннім скороченням латеральних криловидних м'язів. При нормальному прикусі середня лінія обличчя, як при центральній оклюзії, збігається із середньою лінією, що проходить між різцями.
Бічна оклюзія виникає при переміщені нижньої щелепи вправо (права бічна оклюзія) або вліво (ліва бічна оклюзія). Голівка нижньої щелепи на стороні зсуву, злегка провертаючись, залишається в підстави суглобного горбка, а на протилежній стороні вона зміщається до вершини суглобного горбка. Бічна оклюзія супроводжується однобічним скороченням латерального криловидного м'яза, протилежної зсуву сторони.
Задня оклюзія виникає при дорзальному зсуві нижньої щелепи із центрального положення. Голівки нижньої щелепи при цьому зміщені дистально та нагору, задні пучки скроневих м'язів напружені. Із цієї позиції вже неможливі бічні зрушення нижньої щелепи. Для того щоб змістити нижню щелепу вправо або вліво, необхідно попередньо висунути її вперед - у центральну або передню оклюзії. Задня оклюзія є крайнім дистальним положенням нижньої щелепи при сагітальних жувальних рухах.
Патологічна оклюзія змикання зубів, при якому має місце порушення форми та функції жувального апарата.
Засоби визначення та фіксації центральної оклюзії при I-III групах дефектів зубних рядів. а) Групи дефектів зубних рядів, що розрізняють при визначенні центральної оклюзії.
Схожі презентації
Категорії