Презентація на тему:
Українське питання у 2 світовій війні

«Українське питання» у міжнародній політиці напередодні Другої світової війни

Дипломатичні відносини напередодні війни Країни-учасниці Німеччина СРСР Німеччина Англія Франція Мюнхенський пакт 30.09.1938 Пакт про ненапад 23.08.1939 Спроба умиротворення Німеччини розчленуванням Чехословаччини Гітлер : Нейтралізація СРСР Сталін : спрямувати нацистську агресію проти Франції та Англії, виграти час. Обмін сировиною та зброєю Розподіл сфер впливу зміст

Розпалення нацистських апетитів до подальшого територіального загарбання Напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни, приєднання західних областей України до СРСР НАСЛІДКИ

Українські землі (1939 р.) Польща Румунія Чехословаччина СРСР

Напередодні війни Українські землі : роз'єднані, перебувають у складі чотирьох держав з різним соціально-політичним устроєм дестабілізуючий чинник політичного життя Європи. Українське питання - клубок серйозних суперечностей, «українська карта» - серйозний козир у дипломатичній грі.

Українське питання – неврегульованість міжнародним співтовариством права українців на самовизначення «Українська карта» – комплекс проблем міжнародних відносин, пов’язаних із нерозв’язаністю українського питання в міжвоєнній Європі

Країни, зацікавлені у вирішенні українського питання Перша група – СРСР, По льща, Румунія, Чехословаччина Основна мета - втримати вже підвладні землі й приєднати нові. Друга група – Англія, Франція і частково США Мета - задовольнити свої геополітичні інтереси. Третя група – Німеччина, Угорщина Мета – завоювання «життєвого простору»; Повернення Закарпатської України

Німеччина «Наступна європейська війна розпочнеться в Україні». Ілюстрація з американського журналу «Look» (випуск 14 березня 1939 р.).

Пригадайте умови договору про ненапад та таємного протоколу до нього Договір про ненапад Таємний протокол Дата:23 серпня 1939 р. Сторони:Німеччина-СРСР Термін:10років. Зміст: Зобов’язання сторін утримуватися від агресивних дій стосовно одна одної або будь-яких інших дій спільно з третіми державами, які б загрожували інтересам однієї зі сторін, що домовлялися. Польща поділялася на сфери впливу: Радянська територія окупації східних територій Польщі передбачалася уздовж лінії річокНарев, Вісла, Сян. СРСР + Бессарабія Німеччина + Лемківщина,Надсяння, Підляшшя, Холмщина

Чим мотивував Й. Сталін необхідність зближення з Німеччиною і підписання пакту? Яку мету мав Й. Сталін?

приєднання західних областей України до СРСР Жовтень 1939 р. – закон про включення Західної України до СРСР і возз’єднання її з УРСР Створено 6 областей Львівська, Станіславська, Волинська, Тернопільська, Рівненська, Дрогобицька Серпень 1940 р. – приєднання до УРСР Північної Буковини, Хотинського, Аккерманського, Ізмаїльського повітів Бесарабії наслідок Переважна частина західноукраїнських земель потрапляють у сферу впливу СРСР. 17 вересня 1939 р. Червона армія перетнула кордон Польщі і зайняла територію Західної України 1 вересня 1939 р. після нападу Німеччини на Польщу розпочинається Друга світова війна.

Зверніть увагу! Після початку бойових дій більшість українського населення залишилося лояльним до Польщі. Ті українці, що служили у польській армії (200 тис.) чесно виконували свій обов’язок. Гітлер намагався втягнути в агресивні дії й СРСР з метою зробити його співучасником і своїм союзником. Кілька разів Гітлер звертався до Сталіна з вимогою розпочати бойові дії проти Польщі, але радянське керівництво відмовлялося. Однак 14 вересня 1939 р. радянське керівництво повідомило, що ЧА готова розпочати бойові дії проти Польщі.

Із ноти уряду СРСР, врученої польському послу в Москві 17 вересня 1939 р. Польсько-німецька війна виявила внутрішню неспроможність Польської Держави. Протягом десяти днів воєнних операцій Польща втратила всі свої промислові райони і культурні центри. Варшава як столиця Польщі не існує більше. Польський уряд розпався і не подає ознак життя. Це значить, що Польська Держава та її уряд фактично припинили існування. Тим самим втратили свою чинність договори, укладені між СРСР та Польщею. Кинута напризволяще, залишившись без керівництва, Польща перетворилася в зручне поле для будь-яких випадковостей і несподіванок, які можуть створити загрозу для СРСР. Тому, будучи досі нейтральним, Радянський уряд не може більше нейтрально ставитись до цих фактів. Радянський уряд не може також байдуже ставитись до того, щоб єдинокровні українці й білоруси, які проживають на території Польщі, були кинуті напризволяще й залишились беззахисними. Зважаючи на таку обстановку, Радянський уряд дав таке розпорядження Головному командуванню Червоної армії: дати наказ військам перейти кордон і взяти під свій захист життя і майно населення Західної України і Західної Білорусії. Водночас радянський уряд має намір ужити усіх заходів щодо того, щоб позбавити польський народ зловісної війни, до якої його було утягнуто його нерозумними керівниками, і дати йому можливість зажити мирним життям.

18 вересня 1939 р. польський уряд виїхав до Румунії, наказавши фронтовому командуванню не вступати у військові сутички з Червоною армією. 22 вересня радянські війська увійшли до Львова. Польські полонені були відправлені до спеціальних таборів, де протягом квітня-травня 1940 р. лише поблизу Катині було страчено 3 897 польських офіцерів.

Возз’єднання західноукраїнських земель з Українською РСР. Розподіл поміщицької землі серед селян Західної України 26 жовтня Народні Збори розпочали свою роботу. Вони прийняли Декларацію про встановлення радянської влади на території Західної України і висловили прохання прийняти край до складу УРСР. Це рішення було затверджене Верховними Радами СРСР (1 листопада 1939 р.) та УРСР (15 листопада 1939 р.).

Сільське господарство Конфіскація поміщицьких та монастирських земель, їх розподіл; Створення перших колгоспів Помисловість / фінанси Націоналізація великих промислових підприємств і банків; Створення робітничих комітетів; 8-годинний робочий день; Укрупнення та реконструкція підприємств Державна розбудова Проведення виборів до Рад; Створення робітничих загонів, селянської міліції; Утворення селянських комітетів; Ліквідація старого адміністративного апарату Соціальна сфера Зміцнення системи охорони здоров’я; Створення нових шкіл і навчальних закладів; Формування системи соціального забезпечення Радянізація західних областей України

Перетворення здійснювалися твердими командно-адміністративними методами, без урахування місцевих особливостей; Проводилася ліквідація раніше утворених структур: заборона політичних партій, арешти та депортації політичних лідерів, припинення діяльності громадських організацій; Усі реформи супроводжувалися репресіями: арештовано та вислано близько 10% населення; Вперше етнічні українські землі були об’єднані в одну державу. Наслідки

22 червня 1941 р. Німеччина напала на Радянський Союз. За планом «Барбаросса» війна повинна була тривати 1,5—2 місяці. Фашистська армія налічувала на той час 190 дивізій, з них 157 німецьких. Ставилося завдання: «Оволодіти розвинутою економічною базою України, її багатими сировинними та паливними ресурсами, щоб послабити військово-промисловий потенціал СРСР».   МОСКВА. 22 ЧЕРВНЯ 1941 РОКУ. ПО РАДІО ПЕРЕДАЮТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО ПОЧАТОК ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ  Початок Великої Вітчизняної війни

Окупація України військами Німеччини 22 червня 1941 р. Напад Німеччини на СРСР 22 липня 1941 р. Окупація України військами Німеччини План “Барбаросса” Ленінград Москва Київ

Співвідношення сил на українській ділянці радянсько-німецького фронту (червень 1941) Сили та засоби Війська Червоної армії Німецька група армій“Південь” Співвідно-шення Люди 1 412 136 1 508 500 1:1,1 Гармати і міномети 25 658 16 008 1,7:1 Танки 8069 1 144 7:1 Літаки 4696 1829 2,6:1