Презентація на тему:
Стан науки

Стан науки

Центром наукового життя стала Українська академія наук. 14 листопада 1918 р. П.Скоропадський затвердив закон про заснування УАН як державної установи. “Коли в Києві закладається УАН, то це викликається не самісінькими науковими інтересами. З цим пов’язуються міркування величезної національної та державно – економічної ваги”. М.Василенко

Структура УАН

Вернадський Володимир (1863 – 1945) Перший президент УАН; український філософ, природознавець, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму. Збагатив науку глибокими ідеями, що лягли в основу нових провідних напрямів сучасної мінералогії, визначив роль організмів у геохімічних процесах. Дійсний член НТШ та ряду академій

Кримський Агатангел (1871 – 1942) Український історик, письменник і перекладач, один з організаторів УАН, незмінний її секретар та голова історико – філологічного відділу. Добре володів німецькою, французькою, польською, грецькою, італійською і турецькою мовами. Викладав східні мови та історію країн мусульманського Сходу в Лазаревському інституті (Москва). В 1917 р. повернувся на батьківщину. Брав активну участь в українському національному житті, очолював Інститут східних мов у Києві. В 1941 р. його було заарештовано співробітниками НКВС. Помер у в’язниці. Автор численних праць з історії та культури арабських країн, художніх переказів Омара Хайяма, Сааді та ін. відомих східних поетів.

Микола Феофанович Кащенко (1855 1935) радянський біолог, один з перших українських академіків, доктор медицини та зоології, засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві (1913 — акліматизаційний розсадник культурних рослин; 1919 — Акліматизаційний сад АН України). Разом з вченим В. О. Караваєвим створив зоологічний музей і був першим його директором (1919—1926).

Володимир Андрійович Косинський (1864 – 1938) - український і російський економіст, професор, академік УАН, міністр праці Української Держави. Видатний фахівець у галузі політекономії, фінансів і економіки сільського господарства. Розглядав питання нової ролі науки та її організації, наголошуючи на необхідності тісного зв'язку вищої технічної школи та промисловості. Йому належить ідея організувати інститут земських інженерів.

Левицький Орест Іванович (1848 -1922) — український історик, етнограф, письменник. Академік УАН (з 1918 p.).

СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ Степан Йосипович (1856 – 1938) Мовознавець, педагог і громадський діяч, один з керівників національно – культурного відродження Буковини. Автор праць з українського мовознавства, літературознавства, славістики. Професор Чернівецького університету, з 1921 р. — Українського вільного університету в Празі. Дійсний член НТШ (з 1899), УАН (з 1918), Слов'янського Інституту в Празі (з 1928) та ін.

Тарановський Федір Васильович (1875 – 1936) Український правознавець. Один із засновників УАН. В Академії посів кафедру порівняльної історії права, був членом Правління УАН, головою соціально-економічного відділу УАН, засновником і головою Комісії для виучування історії західноруського і українського права УАН, членом Комісії для виучування звичаєвого права України та Археографічної комісії.

Петров Микола Іванович (1840 – 1921) Історик Церкви, дослідник церковної археології, один з фундаторів Церковно-археологічного товариства та Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії, автор праць з історії літератури, краєзнавства; професор Київської духовної академії (з 1876 р.), академік УАН (з 1918 р.).

Тимошенко Степан Прокопович (1878 – 1972) — вчений у галузі механіки. Основоположник теорії міцності матеріалів, теорії пружності та коливань. Один із організаторів і перших академіків Української академії наук (УАН).

Туган-Барановський Михайло (1865 – 1919) перший економіст-східноєвропеєць, наукові теорії якого визнали зарубіжні вчені різних шкіл і напрямків; один із найкращих знавців кон'юнктурних економічних циклів, автор численних праць про теорію вартості, розподілу суспільного доходу, історію господарського розвитку та кооперативних основ господарської діяльності. Доктор економіки (1899).

Тутковський Петро Аполлонович (1858 – 1930) український геолог, географ і педагог. Один з основоположників геології й географії України, дійсний член Української (з 1919 року) і Білоруської (з 1928 року) академій наук та Наукового товариства імені Шевченка (з 1923 року)

Коли була утворена Українська академія наук? Назви відомих українських вчених- членів академії.