Презентація на тему:
Селянські формування державного типу на півдні України: Висунська та Баштанська республіки.

Селянські формування державного типу на півдні України: Висунська та Баштанська республіки.

Треба добре знати свій край, бо рідна земля все одно, що велика сім‘я, а земляки- все одно, що родичі Софія Русова

Я пишу тим, кого ще нема на світі, але які захочуть знати про своїх батьків і дідів, про бентежні роки революції. Нам зараз по 17-20 років. У кожного є гвинтівка. З нею ми лягаємо спати, їмо, виїжджаємо в поле орати. Озброєні вершники повідомляють, коли поблизу з‘являються банди, і тоді ми випрягаємо з плугів коней і б‘ємося з ворогом.» Лист учасника подій у Баштанці 1917-1919 рр. Г.К.Скидана

Повстанський рух селян Півдня України в 1919-1920 роках увібрав в себе головні протиріччя, характерні для такого складного суспільного явища як громадянська війна: ставлення селян до радянської влади, українських кому- ністів та лівих соціалістів-революціонерів, співвідношення «селянської вольності» і дисципліни «твердої влади», об‘єднання дій представників різних партій для боротьби з денікінщиною. Селянство Півдня України було поставле- не перед вибором: більшовицька чи денікінська влада, але кожна з них проводила антиукраїнську політику, направлену в першу чергу проти селян

Напрямки повстансько-партизанського руху Південної України 1919-1920 рр. Перехідні антибільшо- антиденікінський вицький стихійний кримінальний селянський

Причини підняття антибільшовицького повстансь- кого руху: прорахунки радянської влади більшовиків в еко- номічних питаннях; не було вирішено аграрне питання (продзагони забирали вирощений селянами хліб); торгівля хлібом вважалась державним злочином; не вирішувались державні та релігійні питання; проводилась примусова мобілізація до Червоної Армії.

Типи антибільшовицьких повстань армійські (заколоти М.Григор‘єва,Н.Махна, полковників Левашевського та Макарова у Вознесенську); національні (повстання німецьких та болгарських колоністів на Миколаївщині); селянські («куркульська республіка» біля Великої Врадіївки, виступи в Козлово-Нечаянному, Великій Коренисі).

Причини підняття антиденікінського повстанського руху: невирішеність аграрного питання; спроби білогвардійців реставрувати поміщицьке зем- леволодіння; примусова мобілізація до Добровольчої Армії; погроми та приниження національних меншостей.

Типи антиденікінських повстань: селянські загони (червоно-зелений партизанський рух в Криму; більшовицький (Дніпровські повіти на Херсонщині); боротьбистсько-борбистські (загони в катакомбах біля Одеси); національні повстання (єврейські та болгарські); формування державного типу (Висунська та Баштанська респуб- ліки).

Історія заселення територій Висунськ 1767 рік перша згадка. Засновано селянами втікачами з північних губерній на березі річки Висунь. В місті Батурині Чернігівської гу- бернії у 1789 році відбулося повстання. Виступ був жорстоко подав- лений, а його учасників на чолі з Ф.Британом виселено на південь у Висунськ. Це зумовило появу паралельного найменування-Батури- не, яке з‘явилось на картах 20х-30х років

Баштанка 1806 р. царський уряд поселив мешканців з Полтавщини та Чернігівщини з обох боків невеликої балки. Це були державні селяни і козаки. Тут осідали селяни-кріпаки, які втікали від панського гніту на Південь України. Перша назва села-Полтавка. З метою розрізнення на той час Пол- тавок, поселення набуває ускладненої назви: Полтавка- Баштанка (за назвою балки).

Кількісний та соціальний склад населення Висунськ Баштанка 9408 кількість 10000 тис. жителів тис. 1520 дворів 2000 малоземельні населення малоземельні та безкінні та безкінні селяни селяни

Баштанська та Висунська республіки 1919 рік Висунська Баштанська республіка республіка 25 вересня дата проголошення 16 вересня 1919 р. 1919 р. Ф.Юхименко керівники П.Тур 1,75 тис. кв.км територія 1,5 тис. кв.км 3,5 тис. бійців військові сили понад 3 тис. 1 тис. кінноти

Керівники республік Федір Савич Юхименко ( 1865- 1933р.р.) Народився в селі Висунськ, селянин.Есер-борбист.Актив- ний учасник селянських виступів у 1905р.,політкаторжа- нин.У1918році голова Висунської волосної ради селянсь- ких депутатів.Навесні 1919року очолив Херсонський тимчасовий комітет по боротьбі з Григорївщиною.З осені 1919 року голова уряду Висунської народної республіки у Висунську. Після громадянської війни-на військовій ,ра- дянській і господарській роботі.У 1928 році добровольцем виїхав на будівництво Дніпрогесу.

Федір Савич Юхименко

Іван Макарович Тур ( 1892-1920). Народився в селі Полтавка-Баштанка. Безпартійний. У 1919році- заступник начальника штабу Баштанської республіки з військових питань.Захоплений білогвар- дійцями у Полтавці-Баштанці і спалений у січні 1920 року Павло Макарович Тур 1885 року народження. Лівий соціаліст-революціонер(борбист). Начальник шта- бу Баштанської республіки, керівник повстанського цент- ру в колонії Ефінгар. після громадянської війни був на господарській роботі.У 1924 році написав спогади «Про революційний рух на Херсонщині»,які не були опублікова-ні

Керівна структура та ідеології Висунської та Баштанської республік У Висунській республіці створився управлінський апарат. На чолі уряду стояв голова з заступниками. В уряді було чітко розподілено функції «народних комісарів». Керів- ництво Висунської республіки бачило Україну самостій- ною та радянською. Панівна ідеологія - націонал-соціалістична. Керівні органи Баштанської республіки мали військову структуру. Головну роль відігравав штаб,який займався військовими та господарськими справами. Командування військами здійснювалось через командирів полків. Панівна ідеологія – комуністична.

Хроніка подій 6 вересня 1919р.-оголошення загальної мобілізації в Добровольчу армію на Миколаївщині. 14 вересня 1919р.-створення повстанського штабу у Висунську. 1 жовтня 1919р.-бій висунських повстанців з білогвардійцями. 7 жовтня 1919р.-проголошення Висунської республіки. 8 жовтня 1919р.-напад повстанського загону на денікінський поїзд на станції Явкино. 18 жовтня 1919р.-розгром «куркульської самооборони» під Мурахів- кою. 12 листопада 1919р.-бій висунчан під Полтавкою-Баштанкою. 19 листопада 1919р.-облога Висунська військами генерала Склярова 21 листопада 1919р.-відступ повстанців, розгром Висунська. 20 грудня 1919р.-розправа білогвардійців над висунчанами. 17 січня 1920р.-визволення Висунська червоноармійцями.

Зв’язки керівних центрів Висунська Баштанська республіка республіка Херсон де Миколаїв де керували борбисти керували більшовики Захоплення Плани Захоплення Херсона повстанців Миколаїва

Там сонце в блакитті всміхається вранці І щастя буя, де вмивались слізьми. Там мужньо боролись баштанські повстанці І пам’ять про них не помре між людьми…