Презентація на тему:
Село Божиківці у 1941-1945 роках

БОЖИКІВЦІ

Село Божиківці в 1941-1945 роках Під німецьку окупацію село потрапило 12 липня 1941 року. Німці у Божиківцях взяли на облік комуністів і комсомольців, які не встигли евакуюватися. На окупованих територіях в першу чергу гітлерівці позбавлялися від ненадійних та політично-шкідливих елементів. До цієї категорії вони зараховували радянсько-партійний актив, комсомольців, працівників міліції. Так, у с.Божиківці були розстріляні бригадири колгоспу Карасевич П.Т., Яворський С.І., Корчевський А.Л., колгоспники батько і син Стрельбіцькі. З громадського двору (колишнього колгоспу) фашисти забирали все для своїх потреб. За архівними документами, колгоспу нанесено збитки німецькими загарбниками на суму 20554838 карбованців. У жителів села забирали корів, свиней, курей, яйця, кожухи, валянки… Архівні документи свідчать, що жителям села Божиківці фашистські окупанти нанесли майнового збитку на суму 1231724 карбованців. За найменшу провину жителів піддавали фізичній розправі. Понад 200 юнаків і дівчат відправили до Німеччини на примусові роботи. Божиківчани чинили опір. Наприкінці 1941 року виникла підпільна група в селі Божиківці, яку очолив місцевий активіст Нестор Мельник. До складу групи увійшла молодь села: Євген Чайковський, Йосип Венедіктов, Костянтин Мельник, Василь Гуменюк, Григорій Тимчук, Юхим Корчовий, Андрій Пушкар, Ульян Містюк та інші. Члени групи відремонтували радіоприймач, записували і поширювали повідомлення з Москви серед населення навколишніх сіл, зривали вивезення молоді до Німеччини. З приходом у 1942 році в групу Федора Седзюка діяльність патріотів активізувалася. Влітку 1942 року озброєні підпільники під керівництвом Седзюка відбили у поліцаїв Деражні понад сотню голів худоби, яку ті збиралися відправити до Рейху. Восени група Нестора Мельника звільнила 12 радянських військовополонених. У 1943 році підпільники села Божиківці сформували свій партизанський загін ім.Ворошилова, який очолив уже згаданий Нестор Мельник. Ядро загону склали 17 бійців з Божиковець. До нього приєднались добровольці з Шелехова, Радянського та інших сіл. Партизани розпочали бойові дії з нападу на торфорозробки села Лозове, де знищили техніку, підпалили запаси виготовленого палива. Диверсійна група Федора Седзюка вивела з ладу парові машини на Божиковецькому крохмальному заводі, сепараторний пункт у селі. Восени 1943, розширюючи зону дії загону, народні месники вчинили напад на комендатуру села Говори Віньковецького району, де захопили чимало зброї. Наприкінці 1943 року загін ім.Ворошилова увійшов до складу партизанського з’єднання під командуванням полковника Я.І.Мельника, який рейдував на території Могилів-Подільського, і Барського районів на Вінничині та сході Хмельниччини. За мужність і відвагу в битвах з окупантами чимало партизанів загону та інших підрозділів з’єднання Я.І.Мельника були удостоєні орденів і медалей. Серед них Григорій Прилюк, Антон Хворостюк, Галина Медвідь, Андрій Лубан та інші з села Божиківці, Григорій Наталюк з села Шелехово, Ольга Свідерська з села Радянське. На початку січня 1944 року у бою з партизанами, між селами Женишківці і Божиківці, загарбники втратили до 50 своїх солдатів і поліцаїв. На початку березня 1944 року партизани пустили під укіс неподалік від станції Митки на Вінниччині німецький військовий ешелон. Загинуло понад 700 офіцерів і солдатів вермахту. 28 березня загін з’єднався з радянськими частинами. 24.03.1944 року фашисти відступаючи, зчинили звірячий бенкет: впіймали 28 чоловік, вивели їх в ліс для розстрілу. Було розстріляно 11 ні в чому не винних мирних людей, а решті вдалося втекти, отримавши поранення. 25 березня 1944 року радянські війська звільнили село від фашистів. Тіла воїнів, що загинули у бою, згодом перевезли у Деражню, де поховали у братській могилі. Понад 140 жителів Божиковець загинули у боях на фронтах війни. За важку й доблесну працю в період війни понад 300 жителів села нагороджено урядовими відзнаками.

Войтас Дмитро Степанович 8.11.1909 – 2.07.1980 сапер, 194 окремий саперний батальйон, нагороджений медаллю “За відвагу” Сорока Антон Феліксович 03.04.1919 – 1985, капітан артилерійських військ Савенко Сергій Дмитрович 08.09.1926 ІІІ Український фронт Тимчук Антон Сергійович 10.10.1918 – 28.12.2010 водій, 327 батальйон аеродромного обслуговування 8-ї повітряної армії Чайковський Євген Іванович 15.01.1926–16.05.2007 сержант, командир кулеметного підрозділу , 71 стрілецька дивізія 2 Білоруський фронт, нагороджений медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною», іноземним орденом Бялкіський Анатолій Броніславович 1926 – 2000 зв’язківець, ІІІ Український, фронт Балеєв Василь Порфирович 23 03. 1926 р. ІV Український фронт Прилюк Дмитро Михайлович 08 .11. 1918 – 22.09.1987 молодший лейтенант, Південно-Західний та Калінінський фронт, орден Вітчизняної війни 1-го ступеня Прилюк Василь Ілліч 20. 07.1923 – 2006 артилерист, нагороджений орденами Слави, а також шістьма медалями за Бойові заслуги Житомірський Володимир Романович 20.08.1926 – 10.08.2011 зв’язківець, І Білоруський фронт, 132 дивізія, 712 полк, нагороджений Орденом Великої Вітчизняної війни І ступеня, медаллю «За перемогу над Німеччиною», медаллю «Жукова», нагрудним значком «За доблесть і відвагу»

Учні переглядають фото воєнних років з родинного архіву Савенко Олени Зустріч з ветераном ВВв Балєєвим Василем Порфировичем Зустріч з ветераном ВВв Савенком Сергієм Дмитровичем Зустріч з ветеранами ВВв: Шевчук Галиною Арсенівною, Житомірським Володимиром Романовичем, Кондратюком Петром, Савенком Сергієм Дмитровичем, Тимчуком Антоном Сергійовичем Зустріч з ветеранами ВВв - випускниками 1941 року Зустріч з ветераном ВВв, командиром партизанської бригади, Корицьким Мар'яном Онуфрійовичем Зустріч з ветераном ВВв Зустріч з учасником ВВв Савенко Оленою Зустріч з ветераном ВВв Савенком Сергієм Дмитровичем Зустріч з ветераном ВВв, учасницею партизанського руху, Хмельовською Галиною Арсенівною Зустріч з ветераном ВВв Яворською Корнелею Мар’янівною Зустріч з учасниками ВВв Савенком Сергієм Дмитровичем та Савенко Оленою