Презентація на тему:
Комаренко Марія 9-А. Творче завдання

Імпресіонізм Підготувала учениця 9-А класу Комаранеко Марія

Від французького impression – враження. Виник у французькому живописі і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Отже, імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукується на добро і зло, на красу і потворність, на будь-які подразники зовнішнього світу. Що таке імпресіонізм?

Завдання імпресіонізму -Вираз навколишнього світу засобами мистецтва; -Передача у фарбах настрою і відчуття; -Звільнення художнього процесу від загальних правил.

Досягнення імпресіонізму Художнє дослідження кольору і світла в атмосфері, передача на полотні їх взаємодії. Прагнення показати, що добре освітлений сонцем предмет яскравіше, ніж той же предмет при кімнатному освітленні. Ось чому в картинах імпресіоністів з'явилися яскраві кольори.

Імпресіонізм називають рухом до природи, яка є джерелом всіх вражень. Художник прагнув якомога більш яскраво, виразно і емоційно передати свої враження на полотні, донести ці враження і енергетику обстановки до глядача в повному обсязі.

В другій половині 19 століття ( початок 70-х рр.) у Франції почала працювати група молодих художників. Вперше в історії мистецтва художники зробили для себе правилом писати не в майстерні, а під відкритим небом: на березі річки, у полі, у лісі.

Після виставки в Парижі цих художників стали називати імпресіоністами, від французького слова 'impression'- що значить 'враження'. Це слово підходило до їхніх робіт, тому що в них художники передавали своє безпосереднє враження від побаченого. Художники по новому підійшли до зображення світу. Головним для них стали трепетне світло, повітря, у який як би занурені фігури людей і предмети. У їх картинах можна було відчути вітер, вологу після дощу, нагріту сонцем землю. Імпресіоністи прагнули розглянути і показати дивне багатство кольору в природі. Імпресіонізм був останнім великим художнім рухом у Франції 19 століття.

Один з найбільших французьких художників 19 ст. Едуард Мане (1832 – 1883)

Захоплювався видатними колористами Тиціаном, Гойєю, Рубенсом. Об’єднав навколо себе художників - імпресіоністів. Живописець від природи, з тонким відчуттям кольору, він ліпив форму широким мазком, могутньою живописною плямою. Відрізнявся від імпресіоністів тим, що не відмовився від широкого маска, а головне, від узагальненої характеристики. В “Барі…” художник досягнув синтезу меланхолії та чарівності життя: за спиною барменши віддзеркалюється зала, заповнена людьми; показано всю мінливість життя, побачену ніби в одну мить; відчувається мерехтливість, плинність, хиткість.

Бар “Фолі – Бержер”

“ В Саду”

“Клод Моне у своїй майстерні”

Сім’я Моне в їх саду в Аржантес

Клод Моне (1848 – 1926) Автопортрет

Саме в його творчості втілилося основне завдання цього напряму живопису – проблема світла та повітря. Світ Моне з його предметами, що розчиняються в світлоповітряному просторі, невпинно позбавляє їх матеріальності і перетворює на гармонію кольорових плям. Моне десятки разів пише один і той самий мотив, спостерігаючи ефекти освітлення в різні часи доби, року, прагнучи “схопити” одну-єдину і неповторну мить “життя” того чи того предмета або явища. Його картини заворожують, змушують розчинитися у світлі, у сутінках, у спекоті полудня: міняться, пливуть, дихають, ніби маряться.

Каміль Піссарро (1831 – 1903)

Працював винятково у жанрі пейзажу. Під пензлем майстра постає Париж з його околицями то в бузкових сутінках, то в тумані похмурого ранку, то в синяві зимового дня. У серіях, створених Піссарро (на відміну від Моне), по-перше , змінюється кут зору, по-друге, не стоїть завдання передати враження від одного й того ж виду в різні часи доби. Палітра художника витонченіша й різноманітніша.

Бульвар Монмарт

Оперний проїзд в Парижі

Площа Французького театру

Альфред Сіслей (1839 – 1899) Робота Огюста Ренуара

Англієць за походженням, який все життя прожив у Франції. Панівне місце у його роботах посідає небо. Пише свої роботи на пленері (термін у живописі, який позначає передачу в картині всього багатства змін кольору, зумовлених дією сонячного світла і атмосфери), з вишуканою майстерністю передаючи воду, віддзеркалення в ній будинків, дерев, блакиті неба. Його пейзажі дуже ліричні й тонкі.

Дорога через ліс

Міст Море влітку

Море-сюр-Луа

Дякую за увагу!