Презентація на тему:
Історія і фольклор. Усні джерела та перекази

Історія і фольклор Усні джерела Первомайська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 1 Важоха Любов Миколаївна

Наука про розвиток людства, минуле життя країн, народів, людей, яка досліджує події минулого, їхні причини, наслідки та взаємозв’язки

Бажаю успіхів у вивченні історії!

До якого століття належить 1667р.? Це перша половина, середина чи друга половина століття? Наведіть будь – який рік 13 століття? Назвіть перший рік 12 століття

Перевірка знань учнів селище Приморське місто Долина місто Берегове вулиця Межигірська місто Прилуки

Щоб історію писати, треба так багато знати: І літопис прочитати, що монах давно писав, Документи повивчати, ті, що князь колись складав, І послухати легенди,давні вірші і казки, Сиві думи, що складались всім народом залюбки, Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття, Дивний одяг, що носили наші предки за життя. Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав. Що ж йому допомогло? Історичне… джерело

Актуалізація опорних знань Які види історичних джерел ми знаємо? Наведіть приклади усних історичних джерел?

План уроку Як історичні усні джерела допомагають історикам у відтворенні минулого. Про що розповідають билини, думи, історичні пісні. Легенда про заснування міста Києва.

Опорні поняття уроку: усні джерела фольклор билина дума пісня

Фолькло р (англ. folk-lore, букв. — народна мудрість; народне знання), або традиці йна наро дна тво рчість — художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.

Народний епос — розповідні фольклорні твори, до яких належать: загадки прислів'я та приказки анекдоти історичні пісні балади казки легенди перекази байки притчі народні казки

Важливим джерелом знань про минуле були прислів’я. Прислів’я та приказки – це золоті зерна народної мудрості

ЧАС ДОПИТЛИВИХ

Краще впадь, але не зрадь. Сміливого й куля не бере. Мертвого льва і заєць скубне. Орел не ловить мух. Де наше не пропадало.

Леге нда (лат. legenda — те, що слід прочитати) —жанр літератури і фольклору. Малосюжетна фантастична оповідь міфологічного, апокрифічного чи історико-героїчного змісту з обов'язковою спрямованістю на вірогідність зображуваних подій та специфікою побудови сюжету на основі своєрідних композиційних прийомів (метаморфози, явищ природи тощо).

Працюємо з підручником. На основі прочитаного тексту ( с. 55) визначте: Про які події йдеться в уривку документа? Які ще джерела, крім літопису, свідчать про цей факт?

Найціннішим надбанням усної народної творчості козацької доби є історичні пісні та думи Ду ма — ліроепічні твори української усної словесності про події з життя козаків XVI—XVIII століть. Дума (козацька дума) — жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу, який виконували мандрівні співці-музики: кобзарі, бандуристи, лірники в Центральній і Лівобережній Україні.

Кобзар із поводирем

Самійло Кішка

ДУМА ПРО САМІЙЛА КІШКУ             Із города Трапезонта (Трапезунда) виступала галера, розкішно прибрана, озброєна гарматами. Господар галери — Алкан —паша, «трапезонтськоє княжа». На галері сімсот турків, чотириста яничар та 350 невольників. Першим старшим між невольниками був Самійло Кішка, гетьман запорозький, другим — Марко Рудий, суддя військовий, третім — Мусій Грач, четвертим — Лях Бутурлак, «ключник галерський».       Алкан — паша поїхав до города Козлова провідати дівку Санджаківну і влаштував там гуляння. Та не довіряв він Самійлові Кішці і підіслав двох турків на галеру підслуховувати. А саме в цей час Самійло Кішка підмовляв Ляха Бутурлака повідмикати невольників і дорікав йому за те, що він прийняв бусурменську віру. На що Лях Бутурлак образився і відмовився відмикати невольників. Турки, що підслуховували, почули розмову і повідомили про неї Алкан —пашу. Аби віддячити Ляху Бутурлаку, паша послав йому на галеру дорогі напої. Та в душі Ляха слова Самійла посіяли сум та неспокій. Він посадив поряд себе гетьмана й почав з ним пити, аж поки не заснув. Тоді Самійло відімкнув усі замки на руках та ногах невольників і наказав їм удати, що вони й досі закуті в кайдани. Турки повернулися на галеру і, не побачивши підозрілого, спокійно полягали спати. Бранці ж познімали з себе кайдани, покидали в море турків, самі перевдяглися в їхній одяг і попливли мимо Цареграда у рідну землю. 

Історичні пісні — це фольклорні твори, присвячені певній історичній події, чи відомій історичній постаті. У цих піснях висловлюється ставлення народу до історичних подій чи героїв.

ЧАС ДОПИТЛИВИХ

? - 1563 р військовий діяч, козацький гетьман. Першозасновник Запорізької Січі. У 1563 р, під час походу проти татар потрапив у полон. Того ж року був страчений в Стамбулі. В народних легендах він виступає під іменем Байди.

Закріплення Якими усними джерелами послуговуються вчені для відтворення минулого нашої країни? Про які усно-епічні твори козацької доби дізналися? Як було засновано столицю нашої держави – місто Київ? Які історичні джерела розповідають про це ?

Домашнє завдання Опрацювати § 9 Усно - завдання ( с.59 – 60 ) Підібрати матеріал за темою пр. з. “Які назви в моєму рідному місті нагадують про минуле”

Запорожці пишуть листа турецькому султану