Презентація на тему:
Жири. Склад жирів, їх утворення

Жири Школьна Людмила Борисівна, вчитель хімії Черкаської загальноосвітньої школи I-III ступенів №6

Мета - розглянути поняття про жири як естери; - ознайомитись зі складом жирів, фізичними та хімічними властивостями, утворенням жирів; - з’ясувати біологічну роль жирів, їх поширення в природі

План 1. Поняття про жири. 2. Склад і будова молекул. 3. Утворення молекули. 4. Класифікація жирів. 5. Фізичні властивості. 6. Хімічні властивості. 7. Біологічне значення. 8. Застосування.

Очікуванні результати Знати: склад і будову молекул жирів Вміти: пояснювати хімічну природу жирів, суть хімічних реакцій - гідролізу і гідрування Розуміти: біологічну роль жирів

Дайте відповіді на запитання: 1. Які сполуки називають спиртами ? 2. Що таке багатоатомні спирти ? 3. Які сполуки називають карбоновими кислотами? 4. Що таке вищі карбонові кислоти ? 5. Яка загальна формула естерів ?

Гліцерин СН2 -ОН СН-ОН СН2 -ОН Вищі карбонові кислоти Насичені: С15Н33СООН пальмітинова С17Н35СООН стеаринова Ненасичені: С17Н33СООН олеїнова Поняття про жири Жири – це складні ефіри, утворені вищими одноосновними карбоновими кислотами і триатомним спиртом гліцерином. Загальна формула естерів: Жири – тригліцериди

Склад і будова молекул Н2С-О-СО-С15Н31 Н2С-О-СО-С17Н35 Н2С-О-СО-С17Н33 НС- О-СО-С15Н31 НС-О-СО-С17Н35 НС-О-СО-С17Н33 Н2С-О-СО-С15Н31 Н2С-О-СО-С17Н35 Н2С-О-СО-С17Н33 трипальмітин тристеарин триолеїн H2С-О-СО-R HC-O-CO-R H2C-O-CO-R тригліцерид

Утворення молекули жиру H2C-OH + HO-CO-R H2C-O-CO-R HC -OH + HO-CO -R HC-O-CO -R + 3Н2О H2C-OH + HO -CO-R H2C-O-CO -R гліцерин карбонова кислота жир Реакція естерифікації: Хімічну природу жирів почали вивчати в першій половині ІХ ст. Синтез жиру тристеарину здійснив французький хімік М.Бертло

Класифікація жирів Тверді – тваринного походження (утворені насиченими карбоновими кислотами) Рідкі – рослинного походження (утворені ненасиченими карбоновими кислотами – олії)

Фізичні властивості жирів Тваринні жири – частіше тверді (яловичий, баранячий), але риб’ячий жир – рідкий. Рослинні – рідкі (соняшникова, лляна олія). Жири - легше за воду, нерозчинні у воді, розчиняються в багатьох органічних розчинниках.

Хімічні властивості жирів 1. Гідрування жирів: H2C-O-CO-C17H33 H2C-O-CO- C17H35 H C-O-CO-C17H33 + 3Н2 H C-O-CO- C17H35 H2C-O-CO-C17H33 H2C-O-CO- C17H35 триолеїн тристеарин 2. Гідроліз жирів: H2C- O-CO-C17H35 НОН Н2С-ОН H C-O-CO-C17H35 + НОН Н С-ОН + 3С17Н35СООН H2C-O-CO-C17H35 НОН Н2С-ОН стеаринова тристеарин гліцерин кислота 3. Лужний гідроліз: H2C-O-CO-C17H35 Н2С-ОН H C-O-CO-C17H35 + 3NaOH Н С-ОН + 3С17Н35СООNa H2C-O-CO-C17H35 Н2С-ОН натрій тристеарин гліцерин стеарат (мило)

Біологічне значення жирів Жири - джерело енергії. При окисненні 1 г жиру виділяється 37,7 кДж енергії Жири - біологічно активні речовини, що входять до складу клітин рослинних і тваринних організмів

Застосування жирів харчова промисловість косметологія - медицина - добування гліцерину і вищих карбонових кислот

Тест 1. Вкажіть серед органічних речовин жири: а) естери вищих карбонових кислот і етанолу; б) етери вищих карбонових кислот і гліцерину; в) естери вищих карбонових кислот і гліцерину; г) похідні спиртів 2. У природі зустрічаються жири: а) рослинного і тваринного походження; б) тільки тваринного походження; в) тільки рослинного походження; г) штучного походження 3. До складу твердих жирів входять залишки: а) насичених вищих карбонових кислот; б) альдегідів; в) ненасичених вищих карбонових кислот; г) неорганічних кислот 4. Для жирів характерні реакції: а) естерифікації і гідролізу; б) гідролізу і гідрування; в) гідрування і галогенування; г) піролізу і окиснення 5. Продуктом гідрування триолеїну є: а) гліцерин; б) тристеарин; в) олеїнова кислота; г) стеаринова кислота