Презентація на тему:
Кохання з точки зору хімічного процесу

Кохання А про хімію. Ось, наприклад, чи знаєте ви, що почуття закоханості — це хімічний процес? А науковці довели, що виникнення закоханості пов'язане з низкою хімічних процесів, якi відбуваються в людському організмі. Затуманений закоханий погляд, з точки зору сучасної біохімії, — це не що інше, як стан наркотичного сп'яніння внаслідок посиленого вироблення амфетамінів і їх впливу на нервові центри в корі головного мозку.

«Амфетаміни — це молекули особливих хімічних речовин-гормонів. При надлишку амфетамінів порушується нормальне функціонування мозку і настає сильне сп'яніння, яке називають «божевільним коханням».

Закоханість також спричинює підвищення концентрації іншого типу гормональних молекул — адреналіну», — говорить , член-кореспондент НАН України, заступник директора Інституту біоорганічної хімії і нафтохімії НАН України Григорій Ковтун

Наявність таких позитивних хімічних реакцій пояснює, чому закохані відрізняються невичерпною енергією і навіть рідше хворіють на застуду чи грип. Утім науковці не заперечують вплив «людського фактора» у взаєминах двох людей — вони просто констатують той факт, що хімія і життя переплетені значно тісніше, ніж нам здається. Як-то кажуть, якщо ви не цікавитеся хімією, то це ще не означає, що вона не цікавиться вами.

Історія хімії

Першими хіміками були аптекарі Звична для нас наука хімія має свій конкретний рік народження — 1661. Саме того року ірландський хімік Роберт Бойль (1627—1691) у книзі «Хімік-скептик» сміливо і переконливо, як для того часу, сформулював предмет хімії. За його визначенням, хімія — це дослідження складу різних речовин та пошук нових хімічних елементів

Якщо ж говорити про «донауковий» період розвитку хімії, то в Єгипті та Азії він сягає ще VI століття до нашої ери. Доведено, що за двісті років до нашої ери в Олександрії Єгипетській вже існувала Академія наук, де «священному мистецтву хімії» було відведено особливий будинок

. А на теренах сучасної України хімія почала розвиватися завдяки таким галузям, як металургія, кераміка, скловаріння, фармація і парфумерія, а також розвитку ринку барвникiв, техніки фарбування, використання біохімічних процесів, тобто ферментативного бродіння для одержання сиру, кефіру, вина, тіста, пива тощо.

Першими професійними хіміками як у світі, так і в Україні були аптекарі-провізори та фармацевти. Адже вони проводили хімічні процеси, метою яких було приготування ліків. Перша аптека на території сучасної України була відкрита у Львові 1270 року при храмі Iвана Хрестителя, вона проіснувала до 1480 року.

. Для офіційної науки першим професором-хіміком в Україні став 1804 року Іван Гізе (1784—1821) в Харківському університеті. До цього він працював знаним провізором у придворній аптеці Відня.

— Зважаючи на шкідливість роботи з хімічними речовинами, можна подумати, що хіміки живуть менше, ніж люди інших професій. Чи справді це так? — Статистика це не підтверджує. Середня тривалість життя приблизно 400 найбільш відомих хіміків світу перевищує 73 роки. Більше того, серед хіміків напрочуд багато довгожителів. Наприклад, майже 103 роки прожив засновник хімії жирів, автор цілої низки синтетичних барвників, французький хімік Мішель Шеврель (1786—1889).

— За останнє столiття Нобелівською премією з хімії було відзначено майже 150 відомих учених із 20 країн світу. І серед цих нобелівських лауреатів-хіміків немає жодного представника України. На вашу думку, чому? — Часто успіхи вітчизняної науки, зокрема і хімії, порівнюють з успіхами вчених Заходу. При цьому забувають про специфічні умови, в яких розвивалася наука України. Наша країна пізніше, ніж Європа, звільнилася від феодалізму, тож відставання вже було зумовлено історично.