Презентація на тему:
"Наше місто Дніпропетровськ"

Наше місто Дніпропетровськ

Город Днепропетровск основан в 1776 г. по указу Екатерины II и в честь нее получил название Екатеринослав. Его бурный рост, так же, как и развитие всей области, пришелся на конец XIX века, когда было открыто Криворожское железорудное месторождение и построена (в 1884 г.) Екатерининская железная дорога. Тогда же было начато строительство крупнейших металлургических заводов. К 1914 г. Екатеринославская губерния уже фактически являлась сформировавшимся крупным промышленным районом. Первая мировая война, а вслед за ней - революция и гражданская война крайне негативно отразились на состоянии хозяйства области. Восстановление хозяйства на Екатеринославщине началось в 1922 г. В результате восстановительных работ к 1927 г. были введены в эксплуатацию железные и марганцевые рудники, металлургические и машиностроительные заводы. Быстрое восстановление народного хозяйства после окончания войны позволило промышленности области уже к началу 50-х годов выйти на довоенные объемы производства.

Местность, в которой расположен современный Днепропетровск, заселялась человеком еще с палеолитических времен.

Волны завоевателей периодически опустошали ее — последний раз в XІІІ веке во время монголо-татарского нашествия. Заново край стал заселяться после становления Запорожской Сечи в XVI веке: здесь стали возникать казацкие курени, хутора, села и городки.

Самые известные на территории города и в окрестностях — Самар (Старый Самарь). известный с 1-й половины XVI века — ныне на окраине пос. Шевченко в устье Самары и Кодак (польская крепость, известная с 1635 г. и слобода при ней).

Позже возник Новый Кайдак (центр Кодацкой паланки Запорожья, одно время выполнял функции губернского города), а на месте Самара в 1688 г. — первая на запорожских землях русская колония Новобогородицк с Богородицкой крепостью..

В 1775 году запорожское казачество было окончательно ликвидировано, а его земли вошли непосредственно в состав Российской империи. В 1776 году для управления присоединенными землями по указу Екатерины II был основан губернский центр

22 января 1784 года был издан указ об основании второго Екатеринослава на реке Днепр, который по первоначальному плану должен был стать «Третьей столицей Российской империи». Официально город был основан во время визита Екатерины II, которая 9 мая 1787 года заложила первый камень в строительство Преображенского собора.

В ее честь город получил название Екатеринослава. Первоначально новый губернский город был основан на реке Кильчень при впадении ее в Самару. Однако просуществовал здесь город недолго из-за неудачного географического расположения на болоте и частых наводнений.

Современный Днепропетровск — это многофункциональный областной и промышленный центр, важный транспортный узел межобластного значения, центр городской агломерации. В городе обитает более 1,1 млн. жителей

Площадь города — 37,9 тыс. га. Неотъемлемой частью Днепропетровска считают 5 красавцев — мостов, среди каких двухъярусный железнодорожный и новый Южный мост, который соединяет не только два берега большой реки, а и две части Украины.

В течение всей истории Днепропетровск формировался и развивался как место сосредоточения базовых отраслей тяжелой промышленности — металлургической, машиностроительной, топливной и химической и уже почти век сохраняет звание центра черной металлургии.

Исторія олітпійського руху

Олімпійські ігри мають давню історією. Батьківщиною олімпіад є Стародавня Греція. Біля підніжжя гори Кронос, у долині древньої річки Алфею видніють залишки стін священного олімпійського осередку. Олімпія - це тепер містечко з двотисячним населенням. Перші Олімпійські ігри тривали один день, пізніше - п'ять. Глядачами могли бути тільки чоловіки. Жінок не допускали через їхнє бесправне становище в рабовласницькому суспільстві. Крім того, чоловіки змагалися зовсім голі. Дивитись на ігри дозволялося чужинцям, іноді - навіть і рабам

Керував змаганнями оргкомітет із числа відомих громадян. Під його наглядом за 30 днів до початку Ігор проводилися тренування учасників. Комітет проводив суддівство, оголошував переможців, пильнував за виконанням правил і збереженням священного миру.

До XIV Олімпіади учасники змагалися тільки з бігу на стадію (192,27 метра). Доріжка була посипана чвертьметровим шаром піску, учасники бігли групою й босоніж. На XIV Олімпіаді ввели біг на дві стадії, наступної - вже на 12. Згодом і цю дистанцію подвоїли, довівши до 4,6км. Біг був основною дисципліною підготовки воїнів, через що і став головним на Іграх

. У результатах до уваги бралася передусім швидкість. Але греки цінували і спритність, і силу м'язів рук, і вправність борця. Тому на XVIII Олімпіаді ввели "п'ятиборство" - комбіновані змагання з бігу, стрибків у довжину, метання диска, метання списа і боротьби. З розвитком олімпійського руху програма Ігор змінювалася. Так, на XXIII Олімпіаді "впровадили бій навкулачки, на ХХУ - перегони колісниць, запряжених четвіркою. Далі з'явилися "бойовий біг" зі щитом, мечем і в шоломі, ще п'ять видів змагань для колісниць.