Презентація на тему:
Заробітня плата та доходи населення

Заробітня плата та доходи населення

Оскільки заробітна плата є насамперед перетвореною формою вартості і ціни товару робоча сила, то вона змінюється під впливом динаміки її вартості. Коли тенденція до підвищення вартості товару робоча сила переважає над тенденцією до її зниження, реальна заробітна плата зростає. Такий процес у розвинутих країнах спостерігається з початку століття, тому тенденція набула ознак закономірності.

Реальна заробітна плата різко знижується під час економічних криз, війн. У колишньому СРСР (у тому числі в Україні) середньомісячна заробітна плата становила у 1990 р. 247,3 крб. За період з 1991—2002 рр. реальна заробітна плата знизилась приблизно у 6 разів, що значною мірою зумовлено різкою поляризацією доходів між найбагатшими і найбіднішими верствами населення. Так, у 1994 р. лише 0,003 % загальної чисельності населення України отримували щомісячно не менше 20 тис. дол., а переважна маса населення не могла забезпечити нормальний рівень споживання. Внаслідок випереджаючого зростання цін купівельна спроможність номінальної заробітної плати, за офіційними даними, залишилася на рівні 1993 р. В Україні наприкінці 1995 р. середня номінальна заробітна плата в доларовому еквіваленті становила 53 дол., у 2000 р. — 36 дол., у 2002 р. — 83 дол., у 2003 р. — 86,6 дол., але долар за цей час знецінився на понад 40 %.

Важливим чинником зниження заробітної плати є заборгованість населення за всіма формами кредиту. У США основна частина населення витрачає нині до 20 % свого бюджету на відшкодування заборгованості за кредитами. Чинником певного вирівнювання цієї тенденції є зниження цін на окремі товари широкого вжитку.

Дія факторів, що зумовлюють зниження ціни товару робоча сила порівняно з вартістю, у післявоєнний період була інтенсивнішою. Крім того, зростання реальної заробітної плати відставало від зростання вартості робочої сили. Це унеможливлювало відтворення за рахунок реальної заробітної плати робочої сили сукупного працівника на належному рівні, що поглибило суперечності між потребами у відтворенні складної робочої сили і вузькими межами корпоративної власності. Розвиток цих суперечностей посилює процес одержавлення робочої сили, надання йому характеру колективного капіталістичного відтворення складної робочої сили, зростання соціальних витрат держави.

Дії держави у соціальній сфері суперечливі і непослідовні. Темпи зростання соціальних витрат держави відстають від реальних потреб трудящих у розвитку освіти, охорони здоров'я та інших соціальних послугах, а також від темпів зростання інфляції та зниження реальної заробітної плати. Так, попри значне збільшення витрат на соціальні потреби протягом 1970— 1989 рр. у поточних цінах (майже на 400 млрд дол.), їх зростання з урахуванням знецінення долара було наполовину меншим. Такі витрати несправедливо розподіляються серед різних груп, а з приходом до влади консервативних урядів соціальні витрати зменшуються. Реальна заробітна плата є основною складовою доходів сім'ї.