Презентація на тему:
Урбанізація та її наслідки в Україні

Шацький національний природний парк було створено постановою Ради Міністрів УРСР від 28 грудня 1983 року на площі 32515,0 га. Згідно з розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 31 березня 1986 р. в постійне користування парку було надано 6761,8 га, а відповідно до Указу Президента України від 16 серпня 1999 року площу парку було розширено і на сьогодні вона становить 48977,0 га, з них 20856,0 га земель знаходиться у його постійному користуванні.

Парк було створено на базі державних ландшафтних заказників: «Озеро Кримне», «Озеро Пісочне», «Озеро Пулемецьке», «Озеро Світязь» (Шацькі озера), які були оголошені заказниками у 1974 році, а також зоологічної пам'ятки природи «Озеро Климівське», гідрологічних пам'яток природи «Болото Луки», «Болото Мелеване», «Болото Піддовге-Підкругле», що були оголошені пам'ятками у 1975 році. За нашого часу до території парку входять ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський»(130,0 га), лісові заказники місцевого значення «Ростанський» (14,6 га) та «Ялинник» (83,0 га), іхтіологічний заказник «Соминець» (46,0 га) та 4 ботанічні пам'ятки природи місцевого значення. Згідно з функціональним зонуванням, територія парку розподілена на заповідну зону площею 5145,0 га, зону регульованої рекреації — 12971,0 га, зону стаціонарної рекреації — 978,0 га та господарську зону площею 29883,0 га.

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. В результаті, великий НПП фактично поглинає раніше створені ПЗФ. Проте їхній статус зазвичай зберігають. До складу території Шацького національного природного парку входять такі об'єкти ПЗФ України: Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Втенський» Лісовий заказник місцевого значення «Ростанський» Лісовий заказник місцевого значення «Ялинник» Іхтіологічний заказник місцевого значення «Соминець» Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб велетень-1» Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Дуб велетень-2» Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосна і дуб-1» Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосна і дуб-2»

За схемою фізико-географічного районування територія парку відноситься до області Волинського Полісся Поліської провінції Зони мішаних лісів південного заходу Східно-Європейської рівнини. Тут проходить головний Європейський вододіл, який розділяє басейни річок Прип'яті і Західного Бугу.

Вигляд на озеро “Світязь “

Поверхня Шацького природного парку плоска, рівнинна, з незначним уклоном на північ і абсолютними висотами в межах 160-180 м над рівнем моря. Оскільки ця територія знаходиться у межах крайової зони Дніпровського льодовика, тут трапляються як флювіогляціальні, так і власне льодовикові моренні відклади. Для південно-східної частини парку характерні водно-льодовикові форми рельєфу - флювіогляціальні піщані ози, які трапляються також в околицях с. Світязь. Підвищення чергуються із заболоченими зниженнями. Найхарактернішою геоморфологічною особливістю парку є поширення озерних котловин.

На території парку представлені як природні, так і трансформовані людською діяльністю екосистеми. Тут представлені природні ліси та різновікові лісові насадження, незаймані болота та меліоровані торфовища з системою канав, луки та сільськогосподарські угіддя. Більшість боліт є меліорованими.

Ліси поширені на території парку порівняно рівномірно, але суцільні великі масиви їх зосереджені в його східній частині. Тут переважають соснові ліси, для яких характерний середньовіковий деревостан, досить високий і добре зімкнений. Найпоширенішими є сосняки-чорничники. Їх охоче відвідують як місцеве населення, так і відвідувачі парку в сезон збору ягід. Дещо менші площі зайняті сосновими лісами, зеленомоховими та вересовими. Вершини піщаних гряд вкриті сосняками лишайниковими. Досить значною у лісовому покриві є роль вільшаників, невеликі ділянки яких трапляються по всій території парку. Вони розташовані по периферії боліт та в пониженнях на торф'янисто-глейових ґрунтах. Переважають вільшаники кропивові, часто трапляються гравілатові та осокові. Березові ліси трапляються на місці корінних соснових лісів. З них особливо привабливими для відпочинку є березняки орлякові та злакові. Їхні світлі деревостани, грибні місця приваблюють відвідувачів парку. Ділянки з багатшими ґрунтами зайняті дубово-сосновими та грабово-дубовими лісами, проте вони займають незначні площі.

Усього в сучасних межах парку є 23 озера загальною площею 6338,9 га. Вони є характерними представниками поліських озер, розміщених в пониженнях, які утворились внаслідок вимивання розчинних гірських порід, осідання земної поверхні при виносі дрібних фракцій із пористих нерозчинних порід та з опусканням і підняттям окремих тектонічних блоків. За розмірами більшість озер невеликі, лише 5 з них мають площу водного дзеркала, яка перевищує 200 га, а озеро Світязь є найбільшим і найглибшим озером природного походження в Україні. Його площа становить 2622,0 га, довжина 9225 м, ширина 4000 м, максимальна глибина - 58,4 м, середня глибина - 6,9 м. Другим за величиною є озеро Пулемецьке (1568 га), далі ідуть озеро Луки (673,2 га), Люцимер (430,0 га, Острів'янське (255,0 га), Пісочне (187,0 га). Найменшим є озеро Навраття, площа якого становить 1,9 га, довжина 175 м, ширина 150 м, максимальна глибина - 2,0 м, середня глибина 1,0 м.

ФАУНА ПАРКУ ЗАГАЛОМ ВКЛЮЧАЄ ТРИ ФАУНІСТИЧНІ КОМПЛЕКСИ: ЛІСОВИЙ, ВОДНО-БОЛОТНИЙ ТА СИНАНТРОПНИЙ. У КІЛЬКІСНОМУ ВІДНОШЕННІ ДОМІНУЮТЬ ПРЕДСТАВНИКИ ПЕРШИХ ДВОХ КОМПЛЕКСІВ. ДО ЧЕРВОНОЇ КНИГИ УКРАЇНИ ЗАНЕСЕНО 28 ВИДІВ ФЛОРИ ПАРКУ: БЕРЕЗА НИЗЬКА, ЗОЗУЛИНІ ЧЕРЕВИЧКИ СПРАВЖНІ, БУЛАТКА ЧЕРВОНА, ГНІЗДІВКА ЗВИЧАЙНА, ЖИРОВИК ЛЕЗЕЛЯ, ЛЮБКА ДВОЛИСТА, ЖУРАВЛИНА ДРІБНОПЛОДА, РОСИЧКИ АНГЛІЙСЬКА ТА СЕРЕДНЯ, ТОВСТЯНКА ЗВИЧАЙНА І ІН.

Флора парку налічує 795 видів вищих судинних рослин, серед яких найбільшими за кількістю видів є родини складноцвітих, злакових та осокових. Тут відмічено зростання 110 видів мохоподібних, 265 видів діатомових водоростей, 75 видів справжніх грибів. Загалом тут представлено біля 40% флори Українського Полісся в цілому або 70% флори Західного Полісся.

Тваринний світ парку представлений типовими поліськими видами: тут зустрічаються лось, косуля, дикий кабан, заєць-русак, білка. Із хижих ссавців звичайними на території парку є лісова куниця, горностай, ласка, лісовий тхір, лисиця, рідкісними - куниця кам'яна, борсук, видра річкова, єнотовидний собака та вовк. Нечисленними або навіть рідкісними є представники рукокрилих: водяна нічниця, вухань, пізній кажан, вечірниця дозірна, малий нетопир. Своєрідною і різноманітною є орнітофауна парку. Її орнітокомплекси (лісові, прибережні, пасовищ, заболочених лук, сільгоспугідь) найбільш повно характеризують і відображають весь склад орнітофауни Волинського Полісся. Із плазунів у значній кількості зустрічаються ящірки, вуж звичайний, черепаха болотяна, рідко можна побачити гадюку, мідянку та веретінницю ламку. Із земноводних звичайними є тритон звичайний, ропухи, жаби, із риб - лящ, щука, окунь, плітка, плоскирка, карась, зрідка трапляються сом, минь і ін. В озерах парку водиться такий цінний вид риб, як вугор річковий.

Незважаючи на те, що в зоні регульованої рекреації національних природних парків заборонений промисловий лов риби, у Шацькому національному парку він проводиться під назвою «меліоративний». Тільки на 2013 р. парк отримав ліміти на «меліоративний» лов риби загальною кількістю 43,37 тонни. Сітками та венетами винищується біорізноманіття Шацьких озер — не тільки риба, а й черепахи, в мережах заплутуються і гинуть багато видів водоплавних птахів. Проектом організації території парку запропонований також видобуток в озерах сапропелю. Іншим негативним фактором, що впливає на біорізноманіття, є санітарні та інші види рубок, які активно проводяться в парку, причому вони заплановані навіть у заповідній зоні, що взагалі неприпустимо. У Проекті організації території парку на 2006–2011 рр. в заповідній зоні рубки догляду заплановані на площі 4251 га, рубка одиноких дерев на площі 266 га, розчищення сіножатей — на 2,5 га. Проект організації території парку також допускає проведення рубок головного користування у господарській зоні парку, а також рубки догляду в зоні регульованої рекреації площею 6259 га. На озерах парку, окрім промислового лову риби під виглядом «меліоративного», спостерігається масове браконьєрство. Браконьєри ставлять мережі відкрито, навіть вдень. У заповідних зонах парку відсутній заповідний режим. Наприклад, в заповідній зоні «затока Бужня» (озеро Світязь) біля води споруджено незаконний будиночок для відпочинку, альтанка, є сліди вогнищ, чищення риби, 5 човнів, заготовлені кілки для установки мереж.

Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їхня естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. У парку функціонують чотири зони відпочинку: «Гряда», «Світязь», урочище «Гушове» та «Пісочне». На берегах озер розміщений пансіонат «Шацькі озера» (600 місць), база відпочинку «Світязь-Центр» (100 місць) та велика кількість інших баз відпочинку, спортивні та дитячі табори й низка малих наметових містечок. В останні роки у парку проводиться Міжнародний пісенний фестиваль «На хвилях Світязя». Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути «Лісова пісня», протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне, Перемут і «Світязянка», протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь.

Відпочивати в Шацьку приємно та зручно. В будь-яку пору року тут можна знайти щось цікаве для приємного проведення часу. Звичайно, найбільшою цінністю тут є шацькі озера, які по-своєму гарні цілий рік. Тиша, спокій, широкі плеса блакитних озер, чисте повітря хвойних лісів заряджають енергією і змивають щоденні турботи. Кришталево-чиста вода Світязя та Пісочного приваблює людей з усіх куточків України. Відвідувачі можуть ознайомитися з природою парку, відвідавши еколого-пізнавальні маршрути "Лісова пісня", протяжністю 5,6 км, що пролягає сосновими лісами між озерами Пісочне і Перемут, та "Світязянка", протяжністю 5,2 км, що проходить поблизу о. Світязь.